Рішення

від 12.09.2018 по справі 815/1449/14     

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1449/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Куща М.О.,

представника позивача: Гуцакова І.В.,

представника відповідача: Маринова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані Медіа Мережі" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2013р. №0001842260 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 53720,00грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані Медіа Мережі" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2013р. №0001842260 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 53720,00 грн.

Постановою від 19.03.2014 р. Одеським окружним адміністративним судом у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю " Об'єднані Медіа Мережі" відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2014 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані Медіа Мережі залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 18.04.2018р. скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Тарасишиній О.М.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 р. прийнято справу до провадження; відкрито провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані Медіа Мережі" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2013р. №0001842260 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 53720,00грн.; призначено підготовче засідання на 27.06.2018 р. о 10 год. 30 хв.

В судовому засіданні 27.06.2018 року судом замінено відповідача на належного - ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Ухвалою суду від 25.07.2018р. за клопотанням представника відповідача продовжено строк підготовчого провадження; призначено наступне підготовче судове засідання на 05.09.2018 р. о 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 05.09.2018 р. підготовче провадження у справі закрито.

За приписами ч.7 ст. 181 КАС України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 180 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Враховуючи, що у підготовчому судовому засіданні вирішені питання, зазначені у частині другій статті 180 КАС України, та наявність письмової згоди всіх учасників справи, розгляд справи по суті розпочато 05.09.2018 р. після закінчення підготовчого судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про відсутність підстав для донарахування ТОВ Об'єднані Медіа Мережі податковим органом податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 42976,00грн., оскільки при здійсненні господарських операцій із контрагентами ТОВ Англійський клуб ТБ , ТОВ Агентство Візит , ТОВ Агентство КЛАСС , ТОВ ТРК КЛАС , ТОВ ТРО Медіа-агентство Візит , ТОВ Поверхность - Супутникові телекомунікації , ТОВ Компанія Сонар , ТОВ Торсат , ТОВ Телерадіокомпанія Україна , Асоціація Укртелемережа , позивачем не допущено порушень податкового законодавства, які б могли слугувати підставою для заниження значення податку на прибуток на 42976 грн., у т.ч. за І квартал 2012р. - у сумі 6305 грн., півріччя 2012р. - у сумі 16385 грн., ІІІ квартали 2012р. - у сумі 27799 грн., 2012рік - у сумі 4297 6грн., господарські операції з вищевказаними контрагентами мають реальний характер та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами та документами бухгалтерського обігу. Також позивач зазначив про безпідставність та двоякість тверджень відповідача про те, що витрати по господарських операціях позивача лише оформлені документально, проте такі операції не відбувались фактично, з яких незрозуміло чи відповідач заперечує щодо фактичного здійснення господарської операції, чи наполягає на тому, що остання не була належним чином оформлена первинними документами (дефектні документи).

Відповідач в обґрунтування правової позиції зазначив, що в порушення вимог ст.138.4 ст. 138 ПК України позивачем завищено суму витрат собівартості реалізованої продукції по р.05.1 декларації про прибуток за період з 01.10.2011р. по 31.12.2013р., а саме необґрунтовано віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування собівартість реалізованої готової продукції, по якій не визнано доходи від реалізації такої готової продукції. Підприємство не врахувало такі витрати у складі формування відпускної ціни, а тому відповідно не могло отримати доходи як компенсацію суми понесених витрат, тобто операції з реалізації такої продукції позбавлена ділової мети та, відповідно, здійснена поза межами господарської діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у повному обсязі.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані Медіа Мережі" Одеському окружному адміністративному суду.

Судом встановлено, що у період з 08.11.2013р. по 18.11.2013р. на підставі направлення №000932/856 від 29.10.2013р., виданого ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, на виконання Листа ГУ Міндоходів в Одеській області №4313/7/15-32-22-01-09 від 30.09.2013р. Щодо можливого порушення вимог чинного законодавства України службовими особами ТОВ Об'єднані Медіа Мережі , та Наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №1054 від 29.10.2013р., проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Об'єднані Медіа Мережі з питань повноти, своєчасності декларування та сплати податку на прибуток за період з 20.05.2011р. по 31.12.2012р.

За результатами перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області складено акт №2964/15-32-22-6/37680260 від 25.11.2013р. Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Об'єднані Медіа Мережі з питань повноти, своєчасності декларування та сплати податку на прибуток за період з 20.05.2011р. по 31.12.2012р. (т. 1, а.с. 10-17),відповідно до висновків якого встановлено порушенням ТОВ Об'єднані Медіа Мережі :

п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.4 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено значення податку на прибуток на 42976 грн., у т.ч. за І квартал 2012р. - у сумі 6305 грн., півріччя 2012 р. - у сумі 16385 грн., ІІІ квартали 2012 р. - у сумі 27799 грн., 2012 р. - у сумі 42976 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001842260 від 11.12.2013р. (т.1, а.с. 9), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 53720,00грн., в тому числі за основним платежем 42976,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10744,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходив з наступного.

Згідно акта перевірки, за період з 20.05.2011р. по 31.12.2012 р. TOB Об'єднані Медіа Мережі задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 356183 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за період з 20.05.2011р. по 31.12.2012 р. встановлено їх завищення на 204649 грн. (т.1, а.с. 12).

Згідно матеріалів справи, підставою для встановлення факту заниження ТОВ Об'єднані Медіа Мережі податку на прибуток у загальному розмірі 42976грн., з яких: за І квартал 2012р. - у сумі 6305грн., півріччя 2012р. - у сумі 16385грн., ІІІ квартали 2012р. - у сумі 27799грн., 2012рік - у сумі 42976грн., слугували, зокрема, правовідносини щодо здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі та його контрагентами: ТОВ Англійський клуб ТБ , ТОВ Агентство Візит , ТОВ Агентство КЛАСС , ТОВ ТРК КЛАС , ТОВ ТРО Медіа-агентство Візит , ТОВ Поверхность - Супутникові телекомунікації , ТОВ Компанія Сонар , ТОВ Торсат , ТОВ Телерадіокомпанія Україна , Асоціація Укртелемережа .

За приписами ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Верховний Суд у постанові від 18.04.2018р. у справі № 815/1449/14, зазначив про передчасність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у позивача наявні лише формально складені, але недостовірні документи, що не можуть слугувати підтвердженням реальності здійснення спірних господарських операцій, та про відсутність у позивача права на включення до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток витрат по таких господарських операціях.

При цьому акцентовано увагу на необхідності надання належної правової оцінки доводам позивача, з урахуванням долучених до матеріалів письмових доказів, умовам договорів, укладеним з контрагентами, зокрема умовам надання відповідної звітності, умовам та строкам зберігання, чого не було здійснено судами попередніх інстанцій.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до ч.1 ст.3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПК України передбачено, що платниками податку з числа резидентів, у тому числі є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України у розділі Податок на прибуток підприємств об'єктом оподаткування, серед іншого, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п.п.138.1, 138.2 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 ПК України передбачено, що до складу інших витрат, у тому числі, включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п.п.139.1.3, 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Зокрема, статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 означеного Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено , що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, законодавчо визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є, серед іншого, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), який відповідно повинен містити усі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а також інші документи, які свідчать про здійснення господарської операції.

Зокрема, статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995р., первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, іншим визначеним законодавством обовязковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

Відтак, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що 01.12.2011р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі (представник) та ТОВ Англійський клуб ТБ (підприємство) укладено договір № е4.111202.rbk, за умовами якого представник надає право підприємству невиключне право на сповіщення телеканалу в багатоканальній цифровій мережі на території за ціною, в порядку та на умовах, зазначених в даному договорі в межах терміну дії даного договору (т.1, а.с. 77-79).

15.02.2012р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі та ТОВ Англійський клуб ТБ укладено договір про надання невиключного права на використання програми № е4.12020202.eng, якою передбачено основні комерційні умови (т.1, а.с. 156-160).

01.12.2011р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі (представник) та ТОВ Агентство Візит (підприємство) укладено договір №v4.111201.tdk, за умовами якого представник надає підприємству невиключне право не сповіщення телеканалу в телемережі на території за ціною, в порядку та на умовах, зазначених в даному договорі в межах терміну дії даного договору (т.1, а.с. 71-73).

15.02.2012р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі (представник) та ТОВ ТРО Медіа-агентство Візит (підприємство) укладено договір №v4.120101.ril, за умовами якого представник надає право на сповіщення телеканалу в цифровій телемережі на території за ціною, в порядку та на умовах, зазначених в даному договорі в межах терміну дії даного договору (а.с. 74-76).

24.01.2012р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі (ліцензіат) та ТОВ ТРК КЛАС (телекомпанія) укладено договір №141/30-12/2011-Т, за умовами якого згідно з умовами цього договору телекомпанія за винагороду надає ліцензіату невиключне право на розповсюдження телеканалу за допомогою цифрового, аналогового і/або IPTV сигналу, який включає телеканал Перший розважальний телеканал / PRO ВСЕ , за допомогою багатоканальної телемережі виключно на платній основі на території, способом, в межах, строком, встановленим даним договором, а ліцензіат зобов'язується у розмірі, у порядку та в строк, визначені в ст. 9 даного договору, сплатити телекомпанії винагороду за надання невиключних прав (т.1, а.с. 80-82).

05.10.2011р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі (провайдер) та ТОВ Поверхность - Супутникові телекомунікації (компанія) укладено договір № 544/11, за умовами якого компанія надає провайдерові право на ретрансляцію програм Спорт 1 і Спорт 2 для абонентів на території охвату провайдера в період з 01 листопада 2011 року і до закінчення терміну дії цього договору, а провайдер зобов'язується забезпечувати ретрансляцію програми за допомогою багатоканальної телемережі в реальному часі і без змін (т.1, а.с. 83-86).

16.08.2012р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі (ліцензіат) та ТОВ Компанія Сонар (ліцензіар) укладено ліцензійний договір № S-254, за умовами якого на підставі даного договору ліцензіар надає ліцензіату дозвіл (ліцензію) на використання об'єкта права інтелектуальної власності - телепрограм, зазначених у додатках до даного ліцензійного договору на умовах, визначених за взаємною згодою сторін (т.1, 33-38).

01.08.2011р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі (оператор) та ТОВ Торсат (підприємство) укладено договір № 1228-Т надання прав на ретрансляцію програми Карусель (Karusel int.) на території міста Одеси, м. Южне, за умовами якого підприємство надає оператору невиключне право на ретрансляцію програми Карусель (Karusel int.) у цифровому форматі сповіщення MPEG-2 в мережі кабельного телебачення на території міста Одеси, міста Южного (т.1, а.с. 107-111).

01.08.2011р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі (оператор) та ТОВ Торсат (підприємство) укладено договір № 1228-РФМ надання прав на ретрансляцію програм РТР-Планета , Еnter-фільм , Еnter в цифровому форматі у цифровому форматі сповіщення MPEG-2 в мережі кабельного телебачення на території міста Одеси, міста Южного (т.1, а.с. 112-118).

01.08.2011р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі (оператор) та ТОВ Торсат (підприємство) укладено договір № 1228-ПК, за умовами якого підприємство надає оператору невиключне право на ретрансляцію програми Перший канал. Всесвітня мережа у цифровому форматі MPEG-2 в мережі кабельного телебачення на території міста Одеси, міста Южного (т.1, а.с. 127-132).

01.08.2011р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі (оператор) та ТОВ Торсат (підприємство) укладено договір № 1228-Вести про надання прав на ретрансляцію програми, за умовами якого підприємство надає оператору невиключне право на ретрансляцію програми в цифровому форматі сповіщення MPEG-2 в мережі кабельного телебачення на території міста Одеси, міста Южного (т.1, а.с. 136-141).

01.08.2011р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі (оператор) та ТОВ Торсат (підприємство) укладено договір № 1228-ФТ про надання прав на ретрансляцію програми, за умовами якого підприємство надає оператору невиключне право на ретрансляцію програми Fashion TV в цифровому форматі сповіщення MPEG-2 в мережі кабельного телебачення на території міста Одеси, міста Южного (т.1, а.с. 142-147).

05.01.2012р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі (провайдер) та ТОВ Телерадіокомпанія Україна (телеканал) укладено договір №114692, за умовами якого телеканал на умовах, визначених у цьому договорі, надає провайдеру невиключне суміжне право на використання програми шляхом розповсюдження (право на розповсюдження), а провайдер зобов'язується оплатити та використовувати надане йому право відповідно до умов цього договору (т.1, а.с. 153-155).

28.05.2012р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі (провайдер) та ТОВ Телерадіокомпанія Україна (телеканал) укладено ліцензійний договір № СФ/Ф+000929/2012, за умовами якого телеканал на умовах, визначених в цьому договорі, надає провайдеру невиключне суміжне право на використання програм Футбол та Футбол+ шляхом розповсюдження (право на розповсюдження) серед спеціалізованих абонентів, а провайдер зобов'язується оплатити та використовувати надане йому право відповідно до умов цього договору. Передача права на розповсюдження підтверджується двосторонніми актами прийому-передачі прав, укладеними між сторонами за кожний звітний період (т.1, а.с. 148-152).

01.10.2011р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі (оператор) та Асоціація Укртелемережа (асоціація) укладено договір №440/55-Н, за умовами якого асоціація на умовах визначених у цьому договорі надає оператору за плату невиключне право на розповсюдження програм в аналоговому/цифровому форматі (т.1, а.с. 124-126).

01.10.2011р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі (оператор) та Асоціація Укртелемережа (асоціація) укладено договір № 440/58-Н на розповсюдження телеканалів Мультимания.ТВ , Ocean-TV , Zee TV , КХЛ , Успех , Загородная жизнь , Мужской , за умовами якого асоціація надає оператору за ліцензійну плату невиняткове право на використання шляхом розповсюдження (рестрансляції) телеканалів в кабельній мережі в аналоговому та/або цифровому форматі, з метою індивідуального перегляду абонентами (т.1, а.с. 44-48).

01.12.2011р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі (субліцензіат) та Асоціація Укртелемережа (ліцензіат) укладено договір № 440/61/1-Н на право ретрансляції на право трансляції телепрограми National Geographic Channel та NatGeoWild, за умовами якого ліцензіат надає субліцензіату за ліцензійну плату невиняткове право використання телепрограми шляхом ретрансляції на території на термін дії договору (т.1, а.с. 59-70).

01.01.2012р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі (субліцензіат) та Асоціація Укртелемережа (ліцензіат) укладено суд ліцензійну угоду № 440/80-Н, згідно якої за умови своєчасної оплати субліцензіатом субліцензійної плати та неухильного виконання субліцензіатом всіх своїх зобов'язань і гарантій за цією угодою, ліцензіат надає субліцензіату невиняткове право на використання програм шляхом їх телетрансляції на території протягом дії угоди (тє1, а.с. 133-135).

01.03.2012р. між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі (оператор) та Асоціація Укртелемережа (асоціація) укладено договір №440/77-Н, за умовами якого асоціація надає оператору невиняткове право на використання шляхом ретрансляції програм, що входять до складу пакету програм своїм абонентам на території за ліцензійну плату (т.1, а.с. 39-43).

Судом досліджено надані позивачем на підтвердження факту виконання умов зазначених договорів засвідчені копії: рахунків-фактур, актів виконання договірних зобов'язань, рахунків на оплату, актів надання послуг, актів приймання-передачі наданих послуг, договорів про надання послуг доступу до медіа мережі, свідоцтв про державну реєстрацію юридичної особи, актів приймання-передачі прав, актів, тощо (т.1, а.с. 162-250; т.2, а.с. 1-22, т.3, а.с.2-232).

Наявні у позивача первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, ст.ст. 44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Відповідач, посилаючись в акті перевірки на фактичну відсутність операції, не надав жодних доказів таких тверджень, чим не дотримав вимог ч. 2 ст. 77 КАС України.

Під час дослідження обсягу податкових прав і обов'язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв'язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції.

Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.73 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів позивача з його контрагентами або визнання недійсною первинну документацію позивача.

Доводи контролюючого органу про обов'язковість надання абонентських звітів по кожному з договорів судом відхиляються, оскільки договором від 01.12.2011 року № 440/61/1н, укладеним між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі з Асоціацією Укртелемережа та Договором від 05.01.12 року № Ф114692, укладеним між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі та TOB ТРК Україна жодної звітності взагалі не передбачено.

Договором, укладеним між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі з TOB Агентство Візит № v4.111201.tdk від 01.12.11 р., договором, укладеним між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі з TOB ТРО Медіа Візит № v4.120101.ril від 15.02.12 р., договором, укладеним між ТОВ Об'єднані Медіа Мережі та TOB Англійський клуб ТВ № е4.111202.rbk від 01.12.2011 р., звітність стосовно кількості абонентів подається за умови надходження спеціального запиту з боку правовласника.

В інших договорах, якими передбачений обов'язок щодо звітування перед правовласником, не міститься обов'язку TOB ОММ зберігати звіт (який за більшості договорів надається факсом або у електронному вигляді) як первинний документ.

З урахуванням пояснень позивача та аналізу матеріалів справи, в тому числі договорів, що виконувалися ТОВ Об'єднані Медіа Мережі у 2012 році встановлено, що вказаними договорам були передбачені або мінімальна вартість прав , або гарантована кількість абонентів , відповідно до якої розраховувався та встановлювався платіж правовласнику, який за будь - яких умов мав сплачуватися правовласнику. Відтак, навіть відсутність абонентських звітів жодним чином не могла вплинути на визначення бази оподаткування ТОВ Об'єднані Медіа Мережі у 2012 році.

Відтак, понесені ТОВ Об'єднані Медіа Мережі витрати у періоді, що перевірявся, мають товарний характер та є безпосередньо пов'язаними із господарською діяльністю позивача, в зв'язку з чим суми витрат, пов'язаних з таким придбанням правомірно були віднесені до складу валових витрат та враховані при визначенні податку на прибуток.

Отже, виходячи з системного аналізу вищевказаних норм ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що ТОВ Об'єднані Медіа Мережі мало право віднесення до складу валових витрат грошових коштів, сплачених в зв'язку із придбанням товарів (послуг) для потреб власної господарської діяльності у періоді, що перевірявся.

Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 3 Закону № 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відтак задля складання податкового обліку, використовуються дані по кожній окремій господарській операції, на підставі яких відносяться суми до складу валового доходу та на валові витрати в податковому обліку. Платник податку має право відображати в бухгалтерському обліку всі господарські операції, в тому числі ті, які призвели до отримання балансового збитку.

За приписами ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до п.14.1.36 ст.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

За приписами ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Наведені законодавчі норми дають підстави вважати, що у зв'язку з веденням господарської діяльності платником податку здійснюються операції, кінцевим результатом яких є отримання прибутку, але здійснюються вони на його власний ризик.

Враховуючи встановлені обставини в їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 11.12.2013р. №0001842260 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 53720,00 грн.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі Щокін проти України, зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Також згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані Медіа Мережі" (місцезнаходження: вул. Тираспольська, 27/29, оф. 309,Одеса,Одеська область, 65020; код ЄДРПОУ 37680260) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (місцезнаходження: вул. Французький бульвар, буд. 7,Одеса,Одеська область,65012; код ЄДРПОУ 39565511) про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2013р. №0001842260 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 53720,00грн. - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2013р. №0001842260 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 53720,00грн.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565511) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані Медіа Мережі" (код ЄДРПОУ 37680260) судові витрати у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.09.2018 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.