У Х В А Л А про залишення касаційної скарги без руху 11 вересня 2018 року м. Київ справа № 810/2851/17 адміністративне провадження № К/9901/60793/18 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Анцупової Т. О., перевіривши касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі № 810/2851/17 за позовом Комунального підприємства «Управління розвитку території Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області» до Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: Вишнева міська рада Києво-Святошинського району Київської області, Приватне підприємство «Будспецсервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДБК-Капітал», про визнання протиправними та скасування рішень, у с т а н о в и в: 03 вересня 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав. Відповідно до ч. 4 ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого останній посилається на те, що останній фінансується з Державного бюджету України та сплата судового збору в значному розмірі може завдати шкоди Державному бюджету України. Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України (в редакції на час подання касаційної скарги) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Водночас, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачені умови, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Зокрема, якщо: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом. Наведені скаржником у клопотанні обставини не свідчать про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, передбачених ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Згідно пп. 1 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подання позову) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позовна заява подана юридичною особою у 2017 році та містить 101 вимогу немайнового характеру. Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600 гривень. Згідно пп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання даної касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Згідно ч. 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подання касаційної скарги) у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Отже, за подання касаційної скарги скаржник мав би сплатити 323200 грн (200% x (1600 х 101). Водночас Суд звертає увагу скаржника, що з 02 липня 2018 року змінилися реквізити для сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду: - отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; - код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; - банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); - рахунок отримувача: 31219207026007; - код банку отримувача (МФО): 899998; - код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір» (Верховний Суд, 055) - символ звітності банку: 207 У графі «Призначення платежу» обов'язково необхідно вказати: « 101; 22030102 (код класифікації доходів)
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2018 |
Оприлюднено | 13.09.2018 |
Номер документу | 76403992 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Анцупова Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні