Рішення

від 08.08.2018 по справі 810/3645/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2018 року № 810/3645/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Мілієнко О.М., за участю: представника позивача - Шаповала, Є.Ю., представника відповідача-2 - Волошенюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флексай", Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство АВІС" про визнання правочину недійсним,

встановив:

Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ "Флексай" (далі - відповідач-1), ТОВ "Підприємство АВІС" (далі - відповідач-2) про визнання правочину недійсним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2017 відкрито провадження в адміністративній справі.

16.01.2018 винесено Ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, визначеними Кодексом адміністративного судочинства в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147 VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Позовні вимоги обгрунтовані тим, 22.04.2017 Броварським міськрайонним судом Київської області у справі №361/3421/17 винесено вирок, про визнання ОСОБА_2, керівника ТОВ Флексай винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Позивач зазначає, що громадянин ОСОБА_2, взяв участь у придбанні ТОВ Флексай не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої Статутом товариства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, тобто вчинив злочин у сфері господарської діяльності, при наступних обставинах.

У зв'язку з зазначеним, позивач вважає, що правочин, що мав місце між відповідачами, за наслідком вчинення якого було складено податкові накладні від 18.08.2016 №107; від 08.09.2016 №129; від 06.10.2016 №187; від 07.10.2016 №188; від 08.10.2016 №189, має бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі вимог частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України.

Копію ухвали про відкриття та повістки суду надіслано відповідачу ТОВ Флексай на адресу, яка зазначена у даному позові, а саме: вулиця Онікієнка Олега, будинок, 125, офіс 12, місто Бровари, Київська область, 07401.

Проте, до суду повернулись поштові відправлення № 0113326870632, № 0113326261679, №0113327561030, № 0113328005947 та №0113328503432 з довідками поштового відділення з відмітками про невручення адресату поштових відправлень.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про повідомлення відповідача ТОВ Флексай своєчасно та належним чином про судовий розгляд справи.

Від відповідача-1 жодних письмових пояснень та відзиву до суду не надходило.

Представник відповідача-2 позову не визнав, стверджував, що факт наявності вироку, ухваленого на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироку, який набрав законної сили;

Зазначає, що вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2017р. у справі № 361/3421/17 встановлено, що ОСОБА_2 вчинив фіктивне підприємництво, зокрема придбали суб'єкт підприємницької діяльності (Товариство з обмеженою відповідальністю ФЛЕКСАЙ (код ЄДРПОУ 40405897) з метою прикриття незаконної діяльності.

Проте, на думку відповідача-2, жодних фактів, які б свідчили про здійснення саме Відповідачем-1 нереальної господарської діяльності, зокрема за правовідносинами із Відповідачем-2, цим вироком не встановлено.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача-2 у судових засіданнях проти позову заперечував, надав суду відзив та письмові пояснення. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача-2 дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Згідно з статтею 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до статті 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Частиною 1 статті 92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Статтею 204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 ЦК України встановлені підстави недійсності правочину.

Так, відповідно до частини 1 зазначеної статті підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (частина 2 статті 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3).

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4).

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5).

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина 6).

За правилами частин 1 та 2 статті 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини 3 статті 228 ЦК у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач-1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Керівником даного підприємства являється ОСОБА_2.

ТОВ - підприємство Авіс (далі - Відповідач-2) зареєстроване за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 150. Керівником даного підприємства являється ОСОБА_4.

В серпні - жовтні 2016 між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 було укладено договір купівлі-продажу соняшникової олії. Даний факт підтверджується зареєстрованими податковими накладними від 18.08.2016 №107; від 08.09.2016 №129; від 06.10.2016 №187; від 07.10.2016 №188; від 08.10.2016 №189, на загальну суму - 3 375 126 грн.

22.04.2017 Броварським міськрайонним судом Київської області у справі №361/3421/17 винесено вирок, яким ОСОБА_2, керівника ТОВ Флексай визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 1 ст.205 КК України. Вказане судове рішення набрало законної сили 25.07.2017.

Судом було встановлено, що дана особа у травні 2016 року, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, запропонованих йому невстановленою досудовим розслідуванням особою, як майбутнього засновника та власника перереєстрованого товариства, усвідомлюючи, що товариство створюється з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, з корисливих спонукань погодився на таку пропозицію, надавши невстановленій особі, з метою підготування реєстраційних документів по перереєстрації ТОВ Флексай копії власного паспорту громадянина України та реєстраційної облікової картки платника податку.

Не зважаючи на те, що вказане товариство зареєстровано в державних органах влади, як суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа) громадянин ОСОБА_2, взяв участь у його придбанні не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої Статутом товариства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, тобто вчинив злочин у сфері господарської діяльності, при наступних обставинах.

Такі дії засудженого дали змогу здійснювати незаконну діяльність, прикриваючись імітацією підприємницької діяльності перереєстрованого товариства, розпоряджатися рахунком відкритого в Черкаському ГРУ ПАТ КБ ПриватБанк у м. Черкаси (код банку 354347) та №26049051502531, здійснювати прибуткові та видаткові операції по цьому рахунку на власний розсуд, складати від його імені фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи, що свідчать про реалізовані товари, роботи (послуги), складати та видавати документи податкової звітності, з метою прикриття незаконної діяльності, що полягала у незаконному формуванню податкового кредиту та заниженню сум податку на додану вартість до сплати в Бюджет України платникам податків: ТОВ Найзон (40406251), ТОВ Вейден (40476748), ТОВ Пролайд (40405965), ТОВ Вайт Ресурс (40226866), ТОВ Логістик-Трейд (39731107), ТОВ Югевротранс (36622779), ТОВ Яблунецьке хлібоприймальне підприємство (954030), ПАТ Украгропромторг (5470868), ТОВ ТД Щедро (36094135), ТОВ-ПІДПРИЄМСТВО Авіс (13304871), ТОВ ПХК Ідеал (32643182), ТОВ Флагман К (40308299).

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, суд задовольняє позовні вимоги виходячи з того, що в листопаді 2017 року ТОВ - Підприємство "АВІС" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 31 жовтня 2017 року №0009501401, №0009511401, №0009521401, №0009531401.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень був висновок ДФС про безтоварність операцій між ТОВ Флексай та ТОВ - Підприємством "АВІС".

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 по справі № 802/2231/17-а позов задоволено частково. При цьому судом встановлено: що з аналізу даних Архіву електронної звітності (ЄРПН) встановлено, що ТОВ "Флексай", не маючи в наявності будь-яких основних фондів та виробничих потужностей реалізовувало олію соняшникову, яку було придбано у контрагентів-постачальників ТОВ "Найзон" (код за ЄДПРОУ 40406251), ТОВ "Проланд" (код за ЄДПРОУ 40405965) і інші, який в свою чергу не придбавали олії соняшникової.

Як встановлено судом з пояснень предстаника відповідача - головного державного ревізора-інспектора ОСОБА_5, яка проводила перевірку ТОВ "Авіс", під час проведення вказаної перевірки первинні документи ТОВ "Авіс" в розрізі контрагента ТОВ "Флексай" не досліджувалися, проте висновки, викладені в акті перевірки, зроблені на основі даних з баз даних ІС "Податковий блок" та "Єдиний реєстр податкових накладних" та вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2017 у справі №361/3421/17.

Відповідно до вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2017 у справі №361/3421/17, провадження №1-кп/361/376/17 по кримінальному провадженню №32017100110000059 від 02.06.2017 про обвинувачення засновника та директора ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, особу_2 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України.

У вироку зазначено, що підписання та надання ОСОБА_2 реєстраційних документів ТОВ "Флексай" невстановленій досудовим розслідуванням особі, дало змогу здійснювати незаконну діяльність, прикриваючись імітацією підприємницької діяльності перереєстрованого товариства, розпоряджатися банківським рахунком товариства, здійснювати прибуткові та видаткові операції по цьому рахунку на власний розсуд, складати від його імені фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи, що свідчать про реалізовані товари, роботи, послуги, складати та видавати документи податкової звітності, з метою прикриття незаконної діяльності, що полягала у незаконному формуванню податкового кредиту та заниженню сум ПДВ до сплати в бюджет платникам податків, серед яких ТОВ - підпиємство "Авіс".

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

При цьому колегія суддів вважає, що статус фіктивного (нелегального) підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а тому господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження первинними документами.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 року у справі № 2а-8775/10/0870 (касаційне провадження № К/9901/8899/18).

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що господарські операції з ТОВ "Флексай" не підтверджуються на предмет реального їх проведення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що правочин між ТОВ "Флексай" та ТОВ - Підприємство "Авіс", за наслідками виконання, якого було складено податкові накладні від 18.08.2016 №107; від 08.09.2016 №129; від 06.10.2016 №187; від 07.10.2016 №188; від 08.10.2016 №189 є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати недійсним правочин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Флексай" (код ЄДРПОУ 40405897) та Товариством з обмеженою відповідальністю - Підприємство "Авіс" (код ЄДРПОУ 13304871), за наслідками виконання, якого було складено податкові накладні від 18.08.2016 №107; від 08.09.2016 №129; від 06.10.2016 №187; від 07.10.2016 №188; від 08.10.2016 №189.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 13 серпня 2018 р.