Рішення

від 05.09.2018 по справі 902/308/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2018 р. Cправа № 902/308/16

Господарський суд Вінницької області в складі головуючого судді Тісецького С.С., при секретарі судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши в приміщенні суду матеріали

за позовом: Заступника прокурора Вінницької області (вул. Монастирська. 33, м.Вінниця, 21050) в інтересах держави в особі: Вінницької обласної державної адміністрації (вул.Соборна, 70, м. Вінниця, 21050) та Вінницької районної державної адміністрації (вул.Хмельницьке шосе, 17, м. Вінниця, 21036)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрижавський граніт" (вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23211)

про зобов'язання повернути земельну ділянку

представники сторін:

прокурор прокуратури Вінницької області: Міняйло І.М., за посвідченням

від першого позивача: Білозор О.Л., за довіреністю

від другого позивача: Насеко О.В., за довіреністю

від відповідача: Давиденко Ю.В., за довіреністю

В С Т А Н О В И В :

16.04.2018 року до суду надійшла позовна заява № 05/1-521вих18 від 12.04.2018 року заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі: Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрижавський граніт" про зобов'язання повернути Вінницькій обласній державній адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 49,7 га, шляхом підписання акту прийому-передачі.

Ухвалою суду від 17.04.2018 року у межах справи № 902/308/16 вказану позовну заяву призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 25.04.2018 року.

В подальшому, ухвалами суду розгляд даної позовної заяви відкладався на іншу дату.

При цьому, ухвалою суду від 20.06.2018 року було затверджено схвалену комітетом кредиторів боржника (протокол від 19.06.2018 року), погоджену заставними кредиторами мирову угоду від 19.06.2018 року, укладену між боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Стрижавський граніт" та кредиторами боржника у справі № 902/308/16 та закрито провадження у цій справі про банкрутство ТОВ "Стрижавський граніт".

Разом з тим, ухвалою суду від 20.06.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 902/308/16 з розгляду позовної заяви заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі: Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрижавський граніт" про зобов'язання повернути земельну ділянку - на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 22.08.2018 року.

Водночас, ухвалою суду від 20.06.2018 року виділено в самостійне провадження за номером справи 902/308/16 позовну заяву № 05/1-521 вих 18 від 12.04.2018 року заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі: Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрижавський граніт" про зобов'язання повернути земельну ділянку, яка розглядалася в межах справи № 902/308/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрижавський граніт".

Також, ухвалою суду від 22.08.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/308/16 з розгляду позовної заяви заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі: Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрижавський граніт" про зобов'язання повернути земельну ділянку - до судового розгляду по суті на 05.09.2018 року.

На визначену дату 05.09.2018 року в судове засідання з'явилися прокурор прокуратури Вінницької області, представники позивачів та відповідача.

При цьому, судом встановлено, що 04.09.2018 року від представника відповідача до суду надійшло платіжне доручення № 637 від 30.08.2018 року на суму 172 837,27 грн..

Суд оглянувши подані докази долучив їх до матеріалів справи.

В ході розгляду справи по суті, прокурор та представник другого позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представники першого позивача та відповідача стосовно позову заперечили.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд встановив наступне.

На виконання розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 10.06.2014 року № 295 "Про надання в оренду земельної ділянки", Вінницькою районною державною адміністрацією видано розпорядження від 26.08.2014 року № 464 "Про укладення договору оренди земельної ділянки із Товариством з обмеженою відповідальністю "Стрижавський граніт" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами на території Стрижавської селищної ради, за межами населеного пункту".

17.10.2014 року між Вінницькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стрижавський граніт" (орендар) укладено договір оренди землі, на таких умовах :

Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами (видобування мігматитів), код КВЦПЗ 11.01 на території Стрижавської селищної ради Вінницького району, за межами населеного пункту. Кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 (п. 1).

В оренду передається земелька ділянка загальною площею 49,7000 га на території Стрижавської селищної ради Вінницького району, за межами населеного пункту (п. 2).

На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна (п. 3).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 31 812 396 (тридцять один мільйон вісімсот дванадцять тисяч триста дев'яносто шість) гривень 00 коп., розроблена у 2014 році (п. 4).

Договір укладено на 2 роки 6 місяців (до закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 6).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на р/р 33215812700074 одержувач: УК у Вінницькому районі /смт. Стрижавка/ 13050500 банк одержувача: УДКСУ у Вінницькому районі МФО 802015 СРДПО: 38054712 у розмірі: 3% грошової оцінки земельної ділянки, що становить 954 371 (дев'ятсот п'ятдесят чотири тисячі триста сімдесят одна) грн. 88 коп. в рік з дати державної реєстрації договору оренди землі в рік (п. 7).

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації (п. 8).

Орендна плата вноситься в такі строки: щомісячно, рівними частинами, до 25 числа наступного місяця (п. 9).

Земельна ділянка передається в оренду за рахунок земель ПрАТ "Стрижавський кар'єр" (п. 13).

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення (п. 16).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється на протязі 3 днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 17).

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 18).

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (пп. 3 п. 27).

Обов'язки орендаря : у відповідності з п. 7 цього договору своєчасно вносити орендну плату; у належному стані повернути орендодавцю земельну ділянку після закінчення строку оренди (пп. 4, 5 п. 30).

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; в інших випадках передбачених чинним законодавством України (пп. 36.1, 36.2, 36.3, 36.4 п. 36).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 42).

Невід'ємними частинами договору є : план - схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди (п. 45).

Зазначений вище договір зареєстровано Реєстраційною службою Вінницького районного управління юстиції Вінницької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме вчинено запис від 24.10.2014 року за № 7448151.

В подальшому, між Вінницькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стрижавський граніт" (орендар) підписано акт прийому-передачі земельної ділянки від 17.10.2014 року (додаток до договору оренди землі від 17.10.2014 року) щодо передачі орендодавцем та прийняття орендарем в строкове платне користування земельної ділянки загальною площею 49,7000 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, кадастровий номер НОМЕР_1, код КВЦПЗ 11.01 на території Стрижавської селищної ради, за мерами населеного пункту.

Згідно спеціального дозволу на користування надрами № 684 від 15.11.1996 року ТОВ "Стрижавський граніт" набуло право здійснювати видобування корисних копалин на Стрижавському родовищі мігматитів, строк дії дозволу складав 20 років та закінчився 15.11.2016 року, що підтверджується довідкою щодо спеціального дозволу та його дії.

За змістом позову, інших дозволів на користування надрами відповідач не отримував.

Відповідно до інформації Вінницької обласної державної адміністрації № 01.01-67/838 від 12.02.2018 року, на її адресу надійшов лист ТОВ "Стрижавський граніт" щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки загальною площею 49,7 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, однак останнього повідомлено (лист №01.01-55/674 від 06.02.2017 року), що питання поновлення відповідного договору буде розглянуто після поновлення строку дії спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до інформацій Вінницької обласної державної адміністрації № 01.01-67/838 від 12.02.2018 року та Вінницької районної державної адміністрації № 01-33/2460 від 06.10.2017 року, вищезазначена земельна ділянка після закінчення строку дії договору оренди землі від 17.10.2014 року обласній державній адміністрації не поверталась, акт прийому-передачі не складався.

Таким чином, у позові зазначається, що ТОВ "Стрижавський граніт" на виконання п.18 договору, орендовану земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 не повернуло та продовжило її використовувати за відсутності позитивного рішення уповноваженого органу про поновлення відповідного договору оренди земельної ділянки. В той же час, Вінницька обласна державна адміністрація та Вінницька районна державна адміністрація протягом тривалого часу не вживали заходів щодо повернення земельної ділянки, що свідчить про неналежний захист інтересів держави суб'єктами владних повноважень.

Крім того, згідно інформації Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області № 30/10-12-02-03 від 04.01.2017 відповідач продовж 2014-2016 років допустив заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 2402534,45 гривень.

В свою чергу, відповідачем 24.04.2018 року було надано суду відзив на позовну заяву №34 від 23.04.2018 року наступного змісту.

В провадженні справи про банкрутство № 902/308/16, грошові вимоги Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (код за ЄДР: 39476158) були визнані господарським судом в загальній сумі 2 937 326 грн. 99 коп., ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.04.2017 року у справі №902/308/16 включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Стрижавський граніт" (відповідно: 2 756,00 грн. - перша черга задоволення, 2 852 297,00 грн. - друга черга задоволення, 85 029,99 грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів боржника).

Кредиторські вимоги Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області І черги оплачено. Із вимог Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, що включені до III черги задоволення вимог плану санації ТОВ "Стрижавський граніт" в загальній сумі 2852297,00 грн., суму 81 000,00 грн. оплачено в процесі виконання плану санації ТОВ "Стрижавський граніт" (платіжні доручення № № 452 від 25.01.2018 року, 465 від 05.02.2018 року).

ТОВ "Стрижавський граніт" своїм листом від 26.12.2016 року повідомив Вінницьку обласну державну адміністрацію про намір продовження договору оренди, у відповідь (лист Вінницької обласної державної адміністрації від 06.02.2017 року вих. № 01.01-55/674) Товариству з обмеженою відповідальністю "Стрижавський граніт" було повідомлено про те, що питання поновлення договору оренди земельної ділянки 49,700 га із кадастровим номером НОМЕР_1 із земель промисловості, буде розглянуто після поновлення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами.

Також, своїм листом від 26.12.2016 року ТОВ "Стрижавський граніт" повідомив Вінницьку районну державну адміністрацію Вінницької області про намір продовження договору оренди.

Земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 площею 49,7 га на території Стрижавської селищної ради Вінницької району за межами населеного пункту має наступне цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємством, що пов'язане з користуванням надрами (пункт 14 договору оренди землі від 17.10.2014 р.), у зв'язку із чим, використання зазначеної земельної ділянки іншими особами та в інших цілях без зміни її цільового призначення є неможливим. Земельна ділянка використовується для безпосередньої розробки родовища мігматитів; балансові запаси мігматитів Стрижавського родовища затверджені Протоколом № 3793 від 27.12.2016 р. засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України.

Виконуючи протягом всього періоду умови договору оренди землі від 17.10.2014 р., орендар - ТОВ "Стрижавський граніт" постійно сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, товариством подано податкові декларації з плати за землю за 2017 рік, за 2018 рік. Товариство з обмеженою відповідальністю у період з квітня 2017р. по березень 2018р. сплатило платежі з орендної плати за землю, а саме :

- платіжне доручення № 210 від 28.04.2017 р. - 150 886,68 грн.;

- платіжне доручення № 212 від 28.04.2017 р. - 21 950,56 грн.;

- платіжне доручення № 234 від 31.05.2017 р. - 150 886,68 грн.;

- платіжне доручення № 235 від 31.05.2017 р. - 21 950,56 грн.;

- платіжне доручення № 263 від 27.06.2017 р. - 132 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 262 від 27.06.2017 р. - 10 500,00 грн.;

- платіжне доручення № 264 від 30.06.2017 р. - 30 337,24 грн.;

- платіжне доручення № 284 від 28.07.2017 р. - 172 837,24 грн.;

- платіжне доручення № 323 від 29.08.2017 р. - 172 837,24 грн.;

- платіжне доручення № 366 від 27.09.2017 р. - 172 837,24 грн.;

- платіжне доручення № 17 від 26.10.2017 р. - 172 837,24 грн.;

- платіжне доручення № 392 від 30.11.2017 р. - 172 837,24 грн.;

- платіжне доручення № 428 від 27.12.2017 р. - 172 837,24 грн.;

- платіжне доручення № 452 від 25.01.2018 р. - 36 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 454 від 26.01.2018 р. - 172 837,24 грн.;

- платіжне доручення № 465 від 05.02.2018 р. - 45 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 486 від 28.02.2018 р. - 171 470,00 грн.;

- платіжне доручення № 487 від 28.02.2018 р. - 1 367,24 грн.;

- платіжне доручення № 517 від 30.03.2018 р. - 172 837,24 грн..

Загалом за зазначений період сплачено до бюджету 2 155 046,88 грн. орендної плати за землю, із них 81 000,00 грн. - на виконання плану санації ТОВ "Стрижавський граніт", за платіжними дорученнями № 452 від 25.01.2018 року, № 465 від 05.02.2018 року.

Також у відзиві, відповідач зазначає, що необґрунтоване позбавлення боржника земельної ділянки, яка є необхідною для його господарської діяльності та належним чином (оплатно) ним використовується на умовах договору оренди, означатиме припинення діяльності боржника та призведе до невиконання затвердженого плану санації ТОВ "Стрижавський граніт", і відповідно - до збитків держави, зокрема і в особі Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької районної державної адміністрації, Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, та інших негативних соціально-економічних наслідків.

Специфіка виробництва передбачає безперервний технологічний процес, зупинка якого може призвести безпосередньо до затоплення кар'єру, втрати виробничого потенціалу підприємства та до інших істотних негативних наслідків. У зв'язку із викладеним, зазначена в позовній заяві вимога про повернення земельної ділянки не може бути виконана без нанесення суттєвої шкоди не тільки інтересам боржника, його кредиторам (найбільшим із яких є Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області) та трудовому колективу, але й інтересам держави.

З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Водночас, 19.06.2018 року від Прокуратури Вінницької області до суду надійшла відповідь на відзив № 05/3-281вих-18 від 18.06.2018 року такого змісту.

Виходячи з того, що діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За відсутності такого рішення неможливо зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або поновити його, адже таке зобов'язання суперечитиме вимогам законодавства.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 року у справі 3-52гс12.

Строк дії договору від 17.10.2014 року, визначений пунктом 6 та становить 2 роки 6 місяців, тобто до 24.04.2017 року.

Законодавством України, чинним на час закінчення строку дії договору, не передбачено автоматичного поновлення договору оренди землі, а лише визначено, що в цьому разі орендар має право на його поновлення в порядку передбаченому ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Вінницькою обласної державною адміністрацією рішення щодо поновлення дії договору не приймалось, натомість на адресу відповідача направлено лист-повідомлення від 06.02.2017 року про відсутність підстав у його поновленні.

За таких обставин вказаний договір є припиненим на підставі ст. 31 Закону України "Про оренду землі" у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Таким чином, відповідач повинен був виконати зобов'язання щодо повернення орендодавцеві земельної ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, після припинення дії договору.

До того ж, у своєму відзиві відповідач підтвердив наявність заборгованості по оренді в сумі 2,8 млн. грн. та факт оплати лише 81 тис. грн., в рахунок погашення заборгованості в процесі санації, а систематична несплата відповідних орендних платежів відповідно до закону є підставою для розірвання договору оренди землі.

Крім того, відповідач помилково пов'язує повернення землі з неможливістю виконання плану санації, оскільки, використання вказаної земельної ділянки для видобутку корисних копалин без укладеного договору оренди та спеціального дозволу неможливе.

Враховуючи викладене, заступник прокурора Вінницької області просить суд задоволити позовні вимоги повністю.

Також, 20.06.2018 року від представника Вінницької обласної державної адміністрації до суду надійшов відзив б/н від 20.06.2018 року щодо заявлених вимог, згідно якого перший позивач не підтримує вимоги, заявлені заступником прокурора Вінницької області та не погоджується із обраним способом захисту інтересів держави шляхом зобов'язання повернути земельну ділянку, адже на спірній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна (п. 3 договору оренди землі від 17.10.2014 року), що належить на праві власності відповідачеві, і у випадку повернення зазначеної земельної ділянки у власність держави відбудеться порушення встановленого чинним законодавством принципу слідування землі за об'єктом нерухомості та обмеження права відповідача як власника нерухомого майна на користування зазначеним майном.

Відповідно до наведених у відзиві норм законодавства, майно належне відповідачеві на праві власності нерозривно пов'язане із земельною ділянкою на якій воно знаходиться і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нерухомого майна, яке належить відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки.

20.06.2018 року від Вінницької районної державної адміністрації до суду надійшло пояснення № 01-34/1296 від 18.06.2018 року, в якому зазначається, що розпорядженням голови Вінницької обласної державної адміністрації від 10.06.2014 року № 295 "Про надання в оренду земельної ділянки" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Стрижавський граніт" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами (видобування мігматитів).

Пунктом 3 вказаного розпорядження Вінницькій райдержадміністрації доручено укласти договір оренди земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Стрижавський граніт" з орендною платою в розмірі 3% (розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 19.06.2014 року № 320 "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 10 червня 2014 року № 295") від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Ніяких інших повноважень щодо вказаної земельної ділянки її розпорядником (Вінницькою обласною державною адміністрацією) районній державній адміністрації не надавалось.

На виконання вказаного вище розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації прийнято розпорядження голови районної державної адміністрації від 26.08.2014 року № 464 "Про укладання договору оренди земельної ділянки із Товариством з обмеженою відповідальністю "Стрижавський граніт" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами (видобування мігматитів) на території Стрижавської селищної ради, за межами населеного пункту та укладено відповідний договір.

20.06.2018 року від ТОВ "Бетон-Центр" до суду надійшло заперечення № 216 від 20.06.2018 року на позовну заяву, наступного змісту.

Основна вимога поданого позову (повернення земельної ділянки) у випадку її задоволення буде означати повне припинення виробничої діяльності на Стрижавському родовищі мігматитів (і не тільки на якийсь короткостроковий чи довгостроковий період), а назавжди. Затоплення кар'єру буде означати неможливість в подальшому використовувати вказане родовище через надто значні фінансові витрати на його відновлення та істотні технічні труднощі у вирішенні такого питання. Знищення виробничого комплексу гранітного кар'єру у смт. Стрижавка, Вінницької області, на думку ТОВ "Бетон-Центр", не відповідає інтересам держави.

Також, ТОВ "Бетон-Центр" як основний споживач готової продукції ТОВ "Стрижавський граніт", повідомляє, що зупинення діяльності боржника призведе до істотних негативних наслідків, серед яких: втрата виробничих потужностей, різке зменшення кількості робочих місць у зв'язку із вивільненням робітників, зростання соціальної напруги в регіоні діяльності кар'єру (який для Вінницького району є одним із бюджетоутворюючих). Зазначені наслідки необхідно враховувати, оскільки вони будуть шкодити інтересам держави.

Припинення роботи ТОВ "Стрижавський граніт" одразу призведе до істотного зниження грошових надходжень до бюджетів усіх рівнів, при чому не тільки безпосередньо від виробничої діяльності ТОВ "Стрижавський граніт", але й від господарської діяльності ТОВ "Бетон-Центр" та усіх підрядних і субпідрядних організацій і підприємців, які задіяні в процесі видобутку і переробки гірничої маси на Стрижавському родовищі мігматитів, що також протирічить інтересам держави.

За наведених вище підстав, ТОВ "Бетон-Центр" просить суд відмовити в задоволенні позову.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Частина 1 ст. 2 ГПК України передбачає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В силу ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Як встановлено судом, 17.10.2014 року між Вінницькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стрижавський граніт" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого відповідачу передано в оренду земельну ділянку загальною площею 49,7000 га на території Стрижавської селищної ради Вінницького району, за межами населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 17.10.2014 року.

У позовній заяві, заступник прокурора Вінницької області, просить суд зобов'язати відповідача повернути вищевказану земельну ділянку Вінницькій обласній державній адміністрації шляхом підписання акту прийому-передачі, оскільки в порушення умов договору оренди землі від 17.10.2014 року, ТОВ "Стрижавський граніт" орендовану земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 не повернуло та продовжило її використовувати за відсутності позитивного рішення уповноваженого органу про поновлення відповідного договору оренди земельної ділянки. При цьому, позивачі протягом тривалого часу не вживали заходів щодо повернення земельної ділянки, що свідчить про неналежний захист інтересів держави суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, пунктами 6, 42 договору оренди землі від 17.10.2014 року сторони погодили, що договір укладено на 2 роки 6 місяців (до закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації

Судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, зазначений вище договір зареєстровано Реєстраційною службою Вінницького районного управління юстиції Вінницької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме вчинено запис від 24.10.2014 року за № 7448151.

Отже, за вказаних вище обставин, строк дії договору оренди землі від 17.10.2014 року, розпочав свою дію 24.10.2014 року та припинив діяти 24.04.2017 року.

Крім того, за умовами пп. 36.1 п. 36 договору оренди землі від 17.10.2014 року, сторони визначили, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Стаття 1 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

В силу ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції на момент закінчення строку дії договору оренди землі від 17.10.2014 року), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Відповідно до ч. ч. 5-8 Закону України "Про оренду землі" (у редакції на момент закінчення строку дії договору оренди землі від 17.10.2014 року), орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частина 1 ст. 116 Земельного кодексу України (у редакції на момент закінчення строку дії договору оренди землі від 17.10.2014 року), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції на момент закінчення строку дії договору оренди землі від 17.10.2014 року), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Аналізуючи наведені вище приписи законодавства, суд приходить до висновку, що на момент закінчення строку дії договору оренди землі від 17.10.2014 року, відповідним законодавством не передбачалося автоматичного поновлення договорів оренди землі та орендар міг скористатися переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін і лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що відповідач звертався до позивачів із повідомленнями від 26.12.2016 року стосовно продовження терміну дії договору оренди землі від 17.10.2014 року.

Разом з тим, у листах Вінницької обласної державної адміністрації № 01.01-67/838 від 12.02.2018 року, № 01.01-55/674 від 06.02.2017 року та листі Вінницької районної державної адміністрації № 01-33/2460 від 06.10.2017 року повідомлено, що питання поновлення відповідного договору буде розглянуто після поновлення строку дії спеціального дозволу на користування надрами та вищезазначена земельна ділянка після закінчення строку дії договору оренди землі від 17.10.2014 року обласній державній адміністрації не поверталась, акт прийому-передачі не складався.

Водночас, наведена вище відповідь першого позивача № 01.01-55/674 від 06.02.2017 року, яка була адресована відповідачу, не може слугувати підставою для автоматичиного поновлення договору оренди землі, оскільки такими підставами згідно вищевказаних норм законодавства є додаткова угода про поновлення договору оренди та рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач користується земельною ділянкою загальною площею 49,7000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за договором оренди землі від 17.10.2014 року, термін дії якого закінчився та за відсутності додаткової угоди про поновлення договору оренди і рішення уповноваженого органу про поновлення зазначеного договору, що суперечить наведеним вище приписам законодавства.

Отже, у користуванні відповідача перебуває оспорювана земельна ділянка без належних правових підстав, які передбачені зазначеними вище нормами законодавства.

Також, слід зазначити, що згідно п. 1 договору оренди землі від 17.10.2014 року, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами (видобування мігматитів), код КВЦПЗ 11.01 на території Стрижавської селищної ради Вінницького району, за мерами населеного пункту. Кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1.

Судом встановлено, що згідно спеціального дозволу на користування надрами № 684 від 15.11.1996 року ТОВ "Стрижавський граніт" набуло право здійснювати видобування корисних копалин на Стрижавському родовищі мігматитів, строк дії дозволу складав 20 років та закінчився 15.11.2016 року, що підтверджується довідкою щодо спеціального дозволу та його дії.

Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 66 Земельного кодексу України, до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Кодексу України про надра, земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Відтак, використання відповідачем оспорюваної земельної для ведення господарської діяльності, яка пов'язана з користуванням надрами, неможливе без чинного договору оренди землі та наявності наданого спеціального дозволу.

У позові повідомлено, що інших дозволів на користування надрами відповідач не отримував (доказів протилежного відповідачем не надано).

Разом з тим, у листі № 22 від 22.03.2018 року відповідач повідомив другого позивача, що питання продовження строку дії дозволу перебуває на розгляді уповноваженого державного органу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що за умовами п. 18, пп. 5 п. 30 договору оренди землі від 17.10.2014 року, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендар зобов'язаний у належному стані повернути орендодавцю земельну ділянку після закінчення строку оренди.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" (у редакції на момент закінчення строку дії договору оренди землі від 17.10.2014 року), у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Враховуючи те, що договір оренди землі від 17.10.2014 року припинив свою дію, відповідач зобов'язаний був повернути орендодавцеві земельну ділянку, за умовами даного договору та згідно вимог наведеної вище норми Закону.

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів щодо повернення оспорюваної земельної ділянки.

Натомість, відповідачем надано суду платіжні доручення щодо сплати орендної плати у період з квітня 2017 року по березень 2018 року за договором оренди землі від 17.10.2014 року, який на момент здійснення проплат припинив свою дію.

Також, суд звертає увагу на письмовий відзив першого позивача щодо невизнання позовних вимог, оскільки на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачеві.

Згідно ч. 4 ст. 55 ГПК України, якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави.

Отже, невизнання Вінницькою обласною державною адміністрацією позовних вимог, заявлених прокурором в її інтересах не може бути підставою для залишення позову без розгляду.

У поданому відзиві, позивач-1 посилається на ст. 41 Конституції України, ст. ст. 181, 316, 377 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України.

Так, стаття 377 Цивільного кодексу України, як і ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, регулюють питання переходу права (власності або користування) на земельну ділянку при придбанні за договором житлового будинку, будівлі або споруди, що розміщені на ній, від відчужувача майна до набувача.

Судом встановлено, що згідно п. 3 договору оренди землі від 17.10.2014 року, на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна.

Водночас, підставами позову в даній справі не є обставини щодо переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача та перехід в зв'язку з цим права на земельну ділянку на якій відповідний об'єкт розташований, а є невиконання відповідачем обов'язку по поверненню земельної ділянки, в зв'язку з припиненням договору оренди землі.

Також, повернення вказаних земельних ділянок їх розпоряднику - Вінницькій обласній державній адміністрації, надасть можливість уповноваженому органу розпоряджатися відповідними земельними ділянками згідно вимог законодавства.

Зважаючи на наведені приписи законодавства, умови вказаного договору оренди землі та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Обґрунтованість та правомірність заявлених вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами наявними у матеріалах справи.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України судові витрати на оплату судового збору в сумі 1 762,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 247-252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Стрижавський граніт" (вул.Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23211, код ЄДРПОУ 35778005) повернути Вінницькій обласній державній адміністрації (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 20089290) земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, загальною площею 49,7 га, шляхом підписання акту прийому-передачі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрижавський граніт" (вул.Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23211, код ЄДРПОУ 35778005) на користь Прокуратури Вінницької області (вул. Монастирська, 33, м.Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 02909909, р/р 35213099003988, Держказначейська служба України, МФО 820172) 1 762,00 грн. - витрат на сплату судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.6 ст.233 ГПК України повне рішення складено 13 вересня 2018 р.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи;

2 - Заступнику прокурора Вінницької області (вул. Монастирська. 33, м. Вінниця, 21050);

3 - Вінницькій ОДА (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21050);

4 - Вінницькій РДА (вул. Хмельницьке шосе, 17, м. Вінниця, 21036);

5 - ТОВ "Стрижавський граніт" (вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23211).