Ухвала

від 11.09.2018 по справі 910/11874/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА про відмову у видачі судового наказу 11.09.2018Справа №  910/11874/18 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши заяву Управління житлово – комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (01015, м.Київ, ВУЛИЦЯ МОСКОВСЬКА, будинок 37/2, ідентифікаційний код юридичної особи 37451550) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВІСТАС» (01032, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВОКЗАЛЬНА, будинок 1, офіс 32, ідентифікаційний код юридичної особи 37117273) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВІСТАС» пені у розмірі 12 267 грн. 95 коп. на підставі Договору №74 від 30.05.2017 року, ВСТАНОВИВ: Управління житлово – комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВІСТАС» пені у розмірі 12 267 грн. 95 коп. на підставі Договору №74 від 30.05.2017 року. Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розглянувши подані Управлінням житлово – комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації матеріали, Суд зазначає, що в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, які не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, а саме вимоги про стягнення пені. Грошовим, в силу приписів ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України, є зобов'язання, виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) щодо сплати грошей на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору. Зобов'язанням на підставі ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Вимоги про сплату пені у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, й відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 ЦК України (п.1.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013). Як вбачається з поданої Управлінням житлово – комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації заяви, до складу заборгованості за Договором №74 від 30.05.2017 року, заявником включено пеню, яка за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань. За приписами ст. 152 Господарського кодексу України cуддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу. Розглянувши подані Управлінням житлово – комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації матеріали, Суд зазначає, що в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги про стягнення пені, які за своєю правовою природою не є вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором та не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, враховуючи можливість стягнення в порядку наказного провадження виключно неоспорюваної заборгованості. За наведених обставин, Суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВІСТАС» пені у розмірі 12 267 грн. 95 коп. на підставі Договору №74 від 30.05.2017 року. Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку. Керуючись ст.ст. 148, 152, 153, 154 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - УХВАЛИВ: 1. Відмовити Управлінню житлово – комунального господарства та будівництва Печерської районної в місті Києві державної адміністрації у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВІСТАС» пені у розмірі 12 267 грн. 95 коп. на підставі Договору №74 від 30.05.2017 року. 2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання. Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 11 вересня 2018 року. Суддя                                                                                  О.В. Чинчин