Рішення

від 11.09.2018 по справі 910/8267/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.09.2018Справа № 910/8267/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Відокремленого підрозділу Київський обласний експертний центр енергоефективності Державного підприємства Київоблбудінвест

до Товариства з обмеженою відповідальністю Вудхаус

про стягнення 47762,17 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року Відокремлений підрозділ Київський обласний експертний центр енергоефективності Державного підприємства Київоблбудінвест звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вудхаус про стягнення 47762,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами Договору на розробку проектно-кошторисної документації Стадія РП №12/12-1 від 12.12.2017 перерахував на рахунок відповідача аванс в розмірі 35000 грн., проте відповідач взятих на себе зобов'язань за вказаним Договором не виконав, роботи не розпочав, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача сплачений аванс за Договором в розмірі 35000 грн.

Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1445,66 грн. інфляційних втрат та 7266,51 грн. пені.

Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 4050 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Ухвалою господарського суду міста Києва 04.07.2018 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 16.07.2018, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 26.07.2018 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 04.08.2018. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 31.07.2018.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.07.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 18/7, а також за наданою відповідачем фактичною адресою місцезнаходження відповідача: 02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, буд.15/7, оф.248-249.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу господарського суду міста Києва повернулись поштові конверти №0103046932947 та №0103046932939 із відмітками про повернення у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 04.07.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.12.2017 між Відокремленим підрозділом Київський обласний експертний центр енергоефективності Державного підприємства Київоблбудінвест (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вудхаус (виконавець, відповідач) було укладено Договір №12/12-1 на розробку проектно-кошторисної документації Стадія РП , відповідно до умов якого підрядник бере не себе зобов'язання своїми засобами за рахунок замовника виконати зазначені в пункті 2.1 даного договору роботи, а замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт і сплатити підрядникові вартість виконаних робіт у 10 денний строк з моменту виконання робіт (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, розробка проектно-кошторисної документації на об'єкт робіт Капітальний ремонт щодо покращення енергозбереження 2-х поверхової будівлі Блиставицької ЗОШ І-ІІІ ступенів, за адресою: Київська обл., Бородянський район, с. Блиставиця, вул. Петровського, 27

Згідно з п.п.1.3, 1.4 Договору, виконання робіт здійснюється на підставі завдання на розробку проектно-кошторисної документації (Додаток №1 до цього Договору). Обсяг та перелік робіт, що виконуються за цим договором, визначаються відповідно до Завдання на розробку проектно-кошторисної документації (Додаток №1 до Договору), державними будівельними нормами та Кошторисом на проектні (вишукувальні) роботи (Додаток №2 до цього договору).

За умовами п.2.1 Договору, загальна вартість робіт за Договором визначається відповідно до Договірної ціни на виконання проектно-вишукувальних робіт (Додаток №3 до цього договору) та Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток №4 до цього договору) і складає 75736,58 грн., в тому числі ПДВ - 12622,76 грн.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що розрахунок здійснюється у безготівковій формі шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок підряднику у строки передбачені даним договором.

Замовник зобов'язаний здійснити попередню оплату у розмірі 30% не пізніше 5 банківських днів з моменту підписання даного договору, що становить 22720,97 грн., в тому числі ПДВ - 3786,83 грн. (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.3.3 Договору, замовник зобов'язаний здійснити остаточну оплату в розмірі 70% на пізніше 10 банківських днів з сосен ту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, що становить 53015,61 грн., в тому числі ПДВ - 8835,94 грн.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що строк виконання робіт становить 60 робочих днів. Датою початку вважається дата підписання договору.

У відповідності до п.6.3 Договору, підрядник зобов'язується після настання кінцевого терміну, передати замовникові результати виконаних робіт та скласти й підписати зі свого боку Акт здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно з п.7.4 Договору, за порушення строків виконання робіт, підрядник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення.

За умовами п.9.1 Договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1 цього договору та діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.9.2 Договору).

На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 35000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №448 від 12.12.2017 на суму 16800 грн. та №11 від 15.01.2018 на суму 18200 грн., призначенням платежу за яким є Розробка проектно-кошторисної документації на будівлю Капітальний ремонт Блиставицької ЗОШ в тому числі ПДВ 20% , а також наявними у справі банківськими виписками по рахунку позивача.

В подальшому, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору, позивач звернувся до останнього з претензією №18/12 від 21.12.2017 в якій просив у термін до 26.12.2017 надати замовнику Акт здачі-приймання виконаних робіт та відповідну розроблену документацію.

Листом від 26.12.2017 відповідач звернувся до позивача та повідомив останнього про те, що проектна документація за спірним договором розроблена у повному обсязі та знаходиться на розгляді державної експертизи. В той же час, відповідач повідомив позивача, що розмір авансових платежів не відповідачем умовам укладеного між сторонами договору.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.1 ст.887 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Частиною 1 статті 889 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як вбачається із умов укладеного між сторонами договору, позивач мав перерахувати відповідачу попередню оплату у розмірі 30% від загальної ціни договору, що становить 22720,97 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивачем було сплачено аванс у розмірі 35000 грн., що становить більше 30% від загальної суми договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за спірним договором позивач виконав взяті на себе зобов'язання зі сплати авансу у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів (ст.ст. 843, 846 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи положення ст.530 Цивільного кодексу України та п.4.4 Договору відповідач мав виконати роботи за Договором у строк, що становить 60 робочих днів з дати підписання між сторонами договору, тобто до 09.03.2018.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

За таких обставин, враховуючи факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з виконання робіт за договором, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення відповідачем отриманого ним від замовника авансового платежу у розмірі 35000 грн., а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1445,66 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час, матеріали справи не містять доказів звернення позивача із вимогою до відповідача щодо повернення суми сплаченого ним авансу, відтак суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності факту прострочення відповідачем грошового зобов'язання із повернення грошових коштів, у зв'язку з чим, позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Разом з тим, стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 7266,51 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з п.7.4 Договору, за порушення строків виконання робіт, підрядник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено що вказане нарахування проведено позивачем за період з 08.03.2018 по 18.06.2018.

Проте суд зазначає, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору, відповідач мав виконати роботи у термін, що становить 60 робочих днів з дати підписання сторонами договору, а відтак останнім робочим днем виконання робіт за договором є 09.03.2018.

Таким чином, здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення пені за період з 10.03.2018 по 18.06.2018, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача пені в розмірі 7125,46 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Разом з тим, стосовно вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 4050 грн., слід зазначити таке.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано Договір №17/05-2018 від 17.05.2018 про надання правової допомоги, укладений із Адвокатським об'єднанням Адвокат Правозахисна група разом із протоколом узгодження договорі рої ціни.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими.

В той же час, відповідно до ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано суду Акту приймання-передачі виконаних робіт, який би підтверджував надання адвокатських послуг саме в заявленому позивачем розмірі.

Поте матеріали справи містять Протокол погодження договірної ціни до Договору №17/05-2018 від 17.05.2018 про надання правової допомоги, на підставі якого суд може здійснити перевірку правомірності заявленої до відшкодування позивачем суми.

Так, дослідивши матеріали справи та враховуючи категорію складності справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об'єм роботи проведеної адвокатом під час розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та з метою дотримання співмірності між заявленими позовними вимогами і витратами, здійсненими позивачем на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне обмежити розмір покладених на відповідача витрат з оплати професійної правничої допомоги адвоката сумою у 2025 грн.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на сторни пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудхаус" (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 18/7; ідентифікаційний код 33599915) на користь Відокремленого підрозділу "Київський обласний експертний центр енергоефективності" державного підприємства "Київоблбудінвест" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 28; ідентифікаційний код 40983293) 35000 (тридцять п'ять тисяч) грн. заборгованості, 7125 (сім тисяч сто двадцять п'ять) грн. 46 коп. пені, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1698 (одна тисяча шістсот дев'яносто вісім) грн. 04 коп. та 2025 (двi тисячi двадцять п'ять) грн. витрат на правничу допомогу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 11.09.2018

Суддя Я.В. Маринченко