Рішення

від 03.09.2018 по справі 914/844/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2018 Справа №914/844/18

м. Львів

За позовом: ОСОБА_1, Ізраїль, м. Раанана, ОСОБА_2, Ізраїль, м. Раанана, ОСОБА_3, Україна, м. Львів

до відповідача-1: ОСОБА_4, м. Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Магік", м. Львів

про виключення учасника зі складу засновників (учасників) товариства та зобов'язання до вчинення дій.

Суддя Н.Мороз

При секретарі Ю. Забора

Представники:

Від позивачів: ОСОБА_5

Від відповідача-1: ОСОБА_6, ОСОБА_7

Від відповідача-2: Козак В.-Р. В., Анохіна Н. Ю.

Суть спору:

Позовну заяву подано ОСОБА_1, Ізраїль, м. Раанана, ОСОБА_2, Ізраїль, м. Раанана, ОСОБА_3, Україна, м. Львів до відповідача-1: ОСОБА_4, м. Львів та до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Магік , м. Львів про виключення учасника зі складу засновників (учасників) товариства тазобов'язання до вчинення дій.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.05.2018р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачам термін для усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.05.2018 відмовлено в задоволенні заяви позивачів про забезпечення позову від 02.05.2018р. вх. №1232/18 з підстав, зазначених у відповідній ухвалі.

14.05.2018р. через службу діловодства господарського суду надійшов супровідний лист з долученими позивачами документами, яким усунуто виявлені недоліки.

Ухвалою суду від 21.05.2018р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.06.2018р. (із врахуванням ухвали суду від 04.06.2018 року про виправлення описки).

Ухвалою від 18.06.2018р. продовжено підготовче провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 31.07.2018р. Крім того, вказаною ухвалою

відмовлено позивачам в задоволенні клопотання про витребування доказів з підстав, зазначених у відповідній ухвалі.

Ухвалою від 31.07.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 03.09.2018р. Крім того, вказаною ухвалою відмовлено позивачам у задоволенні клопотання про призначення оціночно-будівельної експертизи та клопотанні про витребування доказів з підстав, зазначених у відповідній ухвалі.

В судове засідання 03.09.2018р. представник позивача з'явився, дав пояснення по суті спору. Зокрема зазначив, що відповідач-1 - ОСОБА_4 діє не на користь товариства, систематично ухиляється від проведення загальних зборів та проведення аудиту, приховує стан діяльності товариства і при цьому, враховуючи неможливість проведення загальних зборів учасників без участі ОСОБА_4 в позивачів відсутні інші способи захисту інтересів, ніж звернення до суду із вимогою про виключення учасника. Позов просить задоволити.

Представники відповідачів та ОСОБА_4 в судове засідання з'явилися, проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Пояснили, що у зв'язку із тим, що прийняття рішення про виключення учасника належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, Зазначили, що оскільки позивачі володіють часткою менше 50% статутного капіталу товариства, то кількість їх голосів є недостатньою для прийняття рішення про виключення учасника, а отже відсутнє право останніх для звернення із даним позовом. Доводи про систематичні порушення обов'язків учасника вважають недоведеними.

Крім того, подали докази на оплату послуг адвоката. Просять суд в задоволенні позову відмовити та стягнути з позивачів 12 000, 00 грн. витрат, понесених на оплату послуг адвоката.

Представник позивачів проти вимоги щодо стягнення витрат, понесених на оплату послуг адвоката заперечив усно посилаючись на положення законодавства про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, згідно яких оплата наданих послуг адвоката здійснюється погодинно. Оскільки, як вбачається з поданих відповідачами документів, за надані юридичні послуги не вказано кількість годин, що витрачено на вчинення окремих процесуальних дій, вимога про стягнення з позивачів 12 000, 00 грн. витрат, понесених на оплату послуг адвоката задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши у відповідності ст. 13 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також Статуту товариства з обмеженою відповідальністю Магік , учасниками товариства є:

- ОСОБА_4 (відповідач-1), якому належить частка в розмірі 50% статутного капіталу Товариства, та одночасно обіймає посаду генерального директора Товариства;

- ОСОБА_1 (позивач), якому належить частка в розмірі 20% статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_2 (позивач), якому належить частка в розмірі 20% статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_3 (позивач), якому належить частка в розмірі 3,33% статутного капіталу Товариства.

Звертаючись з позовом до господарського суду за захистом свого порушеного корпоративного права, позивачами заявлено вимогу про виключення зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Магік ОСОБА_4 та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Магік здійснити усі необхідні дії, що є наслідком такого виключення: виплатити ОСОБА_4 вартість частини майна Товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі та належну йому частку прибутку, одержаного товариством в 2018 році до моменту його виключення. Свою вимогу позивачі обгрунтовують тим, що ОСОБА_4 обманним шляхом заволодів 6, 66% часткою статутного капіталу товариства відповідача-2 згідно рішення загальних зборів товариства від 13.12.2013р. та частками в загальному розмірі 13,34% статутного капіталу, згідно рішення загальних зборів від 08.12.2013р. Отримання зазначених часток дало змогу відповідачу-1 (ОСОБА_4) стати власником 50% частки статутного капіталу товариства відповідача-2 (ТзОВ Магік ). Як зазначено позивачами в позовній заяві, з 13.12.2013 р. з вини ОСОБА_4 не відбулось жодних загальних зборів ТзОВ Магік , міноритарні учасники Товариства позбавлені можливості отримати інформацію про діяльність Товариства, фінансові звіти, створити ревізійну комісію, провести аудиторську перевірку, а відтак, позбавлені можливості прийняти рішення про виплату дивідендів та інші важливі для Товариства рішення. Крім того, вказують, що отримуючи за період 2015-2017р.р. чисті доходи, наявності в ПАТ Кредобанк багатомільйонної кредитної лінії для Товариства, ОСОБА_4 незаконно заволодів значними активами та майном Товариства за значно заниженою ціною. Зазначають про ухиляння відповідачем 1 від проведення загальних зборів та проведення аудиту, приховування стану діяльності товариства та незаконного відчуження активів. Враховуючи наведене, позивачі вважають, що відповідачем-2 порушено їх корпоративне право, як учасників товариства відповідача-1, відтак просять суд виключити ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Магік . В підтвердження своєї правової позиції посилаються на норми ст.55 Конституції України, якою передбачено право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 100 ЦК України, учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.

Відповідно до Розділів 11, 12 Статуту товариства відповідача-2, вищим органом Товариства є загальні збори Учасників. До виключної компетенції Загальних зборів Учасників Товариства належать зокрема виключення Учасника з товариства (п.12.4).

Згідно ст. 64 Закону України Про господарські товариства (чинним станом на час виникнення спірних відносин та звернення позивачів з позовом до суду), учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 Закону. Відповідно до вимог ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", виключення учасника з товариства належить до компетенції зборів товариства (виключна компетенція).

Аналогічне положення міститься в п. 7 ч. 4 ст. 145 ЦК України, згідно якого до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, виключення учасника із товариства.

Відповідно до ст. 60 Закону України Про господарські товариства , загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Законом України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (що набрав чинності 17.06.2018р.) передбачено лише два випадки, за яких можливим є виключення учасника.

Так, згідно ст. 15 вказаного Закону, загальні збори учасників можуть прийняти рішення про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку. Також, згідно ст. 23 цього Закону, товариство може виключити учасника з товариства у разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов'язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.

Згідно ст. 34 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , рішення загальних зборів учасників приймаються неменше, як більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Відповідно до ст. 30 вищевказаного Закону, до компетенції загальних зборів учасників належить прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників. Питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону. До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Судом встановлено, що до Статуту ТзОВ Магік не вносилися зміни, Статут діє в редакції від 16.12.2013р., що була затверджена рішенням загальних зборів учасників ТзОВ Магік від 13.12.2013р. та зареєстрована за №1415105001600679.

Як зазначалося вище, згідно п.12.4 Статуту Товариства відповідача-2, рішення про виключення учасника належить до виключної компетенції Загальних зборів Товариства. Згідно п. 12.5 Статуту, рішення про виключення учасника вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють в сукупності більш ніж 50% загальної кількості голосів Товариства. Учасники мають кількість голосів пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі (п.12.3). Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів (п.12.6).

Таким чином, Статутом товариства та законодавством, що діє на дату прийняття рішення, як і законодавством, що діяло на дату виникнення спірних правовідносин, передбачено можливість виключення учасника лише на підставі рішення загальних зборів учасників товариства та за наявності передбачених законом підстав для виключення. При цьому, за умови, що за таке рішення проголосують учасники, що володіють в сукупності більш ніж 50% загальної кількості голосів Товариства.

Згідно п. 4.2.4 Постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин №4 від 25.02.2016 року, під час вирішення спорів, пов'язаних з виключенням учасників з господарських товариств, господарським судам слід враховувати, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції загальних зборів учасників цих товариств, а не суду. Виключення учасника з товариства судом є втручанням у господарську діяльність товариства, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління товариством; суд перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання ним позову про визнання такого рішення недійсним.

Неможливість підміни судом повноважень органів управління товариства з обмеженою відповідальністю щодо вирішення питання про виключення учасника підтверджено правовою позицією Верховного Суду, висловленою в Постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 922/1590/17, згідно якої у судовому порядку може бути розглянуто лише питання щодо правомірності чи неправомірності рішення загальних зборів учасників про виключення учасника з товариства і його скасування. В цих спірних правовідносинах суд не може підміняти орган (загальні збори) товариства та приймати рішення, які належать до виключної компетенції загальних зборів, адже внаслідок прийняття судом такого рішення суд діятиме не як "суд встановлений законом", а як відповідний орган товариства, що суперечить чинному законодавству. А безумовний судовий контроль за відносинами, що складаються в корпорації, в тому числі відносинами корпоративного управління, порушує принципи самоорганізації та саморегулювання господарської діяльності корпораціями. Виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (збори учасників) можуть вирішувати питання про виключення учасника з товариства по суті Рішення про виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю приймається товариством в особі вищого органу - загальних зборів учасників, а не учасниками як такими чи судом .

Судом встановлено, що рішення про виключення ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства обмеженою відповідальністю Магік загальними зборами учасників Товариства не приймалося.

Оскільки прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до виключної компетенції учасників цих товариств, а не господарського суду, то суд не вправі переймати на себе виключні повноваження органів управління Товариства.

При цьому, оскільки частка Відповідача-1 становить 50% розміру статутного капіталу Товариства, то в силу закону та згідно Статуту Товариства, Відповідач 1 не міг та не може бути виключений із Товариства, у зв'язку із відсутністю достатньої кількості голосів інших учасників для прийняття відповідного рішення.

Доводи позивачів щодо можливості застосування положень ст. 55 Конституції України, як достатнього обґрунтування необхідності прийняття судом рішення про виключення учасника з Товариства судом оцінюється критично з огляду на наступне.

Згідно ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

При цьому, Конституція України не передбачає можливості вирішення спору судом всупереч закону. Так, спеціальним законом передбачено виключну компетенція щодо вирішення питання про виключення учасників з товариства з обмеженою відповідальністю, що може реалізовуватися загальними зборами учасників такого товариства.

Аналогічні положення щодо виключної компетенції загальних зборів учасників закріплені у Статуті ТзОВ Магік , який було прийнято та погоджено в тому числі позивачами. Ставши учасниками товариства, позивачі добровільно погодилися дотримуватися прав і обов'язків, а також умов діяльності Товариства, що визначені в законодавстві та погодженому ними статуті.

При цьому, суд звертає увагу, що оскільки позивачі сукупно не володіють більшістю від загальної кількості голосів Товариства, а частка таких в статутному капіталі Товариства становить менше 50% (а саме - 43,33%), то згідно законодавства та Статуту ТзОВ Магік - наявний розподіл часток унеможливлює прийняття загальними зборами учасників Товариства відповідного рішення про виключення ОСОБА_4 із складу учасників.

Таким чином, позивачі не наділені правом на виключення учасника - відповідача-1, а отже таке право не порушене.

За відсутності відповідного рішення загальних зборів та враховуючи сукупну кількість голосів позивачів від загальної кількості голосів Товариства, посилання позивачів на ст. 55 Конституції України, як на підставу задоволення позову є безпідставним та таким що грунтується на неправильному тлумаченні норм матеріального права.

Судом також встановлено відсутність передбачених чинним законодавством підстав для виключення відповідача -1 з учасників товариства відповідача-2 з огляду на наступне.

Згідно Постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин №4 від 25.02.2016 року , у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Також, необхідно дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю учасника). Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Щодо порушення обов'язків учасника, як підстави виключення учасника, заявлених позивачами, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 11 Закону України Про господарські товариства , в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин, учасники товариства зобов'язані: а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Відповідно до ст. 117 ЦК України, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин,учасники господарського товариства зобов'язані: 1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів; 2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом; 3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства. Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.

Пунктом 5.2. Статуту ТзОВ Магік передбачено обов'язки учасників товариства, зокрема щодо дотримання положень Статуту Товариства; виконання взятих на себе зобов'язань щодо Товариства; сприяння Товариству у здійсненні його діяльності; внесення частки в порядку і в розмірах, передбаченому Статутом Товариства; не розголошування конфіденційної інформації про діяльність Товариства.

Закон України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю не передбачає можливість виключення учасника у зв'язку із порушенням обов'язків учасника, діями чи бездіяльністю такого, в тому числі неучасті в загальних зборах, перешкоджанні діяльності чи інших порушеннях.

Приписами ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Однак, Позивачі не надали суду належних та достатніх доказів невиконання Відповідачем 1 обов'язків учасника Товариства на підтвердження обставин, що є предметом доказування у даному спорі. Як зазначено судом вище, предметом доказування у даній справі є наявність підстав для виключення відповідача-1 (ОСОБА_4) зі складу учасників товариства відповідача-2 (ТзОВ Магік ). Таким чином, інші питання, як то питання дій відповідача, як виконавчого органу щодо розпорядження майном товариства або проведення аудиту або проведення зборів виходять за межі предмету доказування у даній справі та не можуть вважатися підставами для виключення учасника, більше того, не можуть без відповідного рішення загальних зборів учасників товариства, вважатися підставою для виключення учасника.

Щодо доводів позивачів про систематичне невиконання Відповідачем-1 обов'язків учасників в частині ухилення останнього від проведення аудиту (аналізу фінансового стану) Товариства, суд зазначає наступне.

Згідно п.2.35 Постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин №4 від 25.02.2016 року, порядок пред'явлення учасниками вимоги про проведення аудиторської перевірки визначається статутом товариства. За відсутності відповідних положень у статуті товариства господарські суди повинні брати до уваги, що організаційне забезпечення удиторської перевірки діяльності та звітності товариства на вимогу його учасників, зокрема укладення договору з аудитором (аудиторською фірмою), надання аудиторові необхідних документів тощо, здійснюється товариством в особі виконавчого або іншого органу, уповноваженого на це статутом, а не учасниками товариства. Вимоги учасників (акціонерів) господарського товариства про надання їм документів, необхідних для проведення аудиторської перевірки, задоволенню не підлягають, оскільки статті 146 та 162 ЦК України не наділяють учасників (акціонерів) господарського товариства таким правом.

Згідно п. 13.3 Статуту Товариства відповідача-2, Генеральний директор (виконавчий орган товариства) підзвітний загальним зборам учасників і організовує виконання їх рішень.

Судом встановлено відсутність рішення загальних зборів учасників ТзОВ Магік про проведення аудиту.

Щодо доводів позивачів про незаконне відчуження майна товариства ОСОБА_4, як генеральним директором Товариства суд зазначає наступне.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України). Так, згідно з положеннями ст. 204 ЦК України, Цивільний кодекс закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору (а у випадку, що переглядався, у зв'язку зі скасуванням судового рішення) всіправа, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. При цьому дійсний правочин є вчиненим, породжує юридично значущі наслідки, обумовлені ним, й у силу презумпції правомірності правочину за статтею 204 ЦК України вважається правомірним, якщо не буде визнаний судом недійсним.

Позивачами не доведено належними доказами, зокрема, рішенням суду, доводи щодо незаконності відчуження майна Товариства. Таким чином, в суду відсутні підстави вважати зазначені договори, за якими було відчужене майно незаконними чи такими, що укладені з перевищенням повноважень чи всупереч інтересів товариства.

Крім того, суд розмежовує обов'язки Відповідача-1 (ОСОБА_4), як Генерального директора ТзОВ Магік і його обов'язки, як учасника Товариства відповідача-2. Відтак, будь які дії відповідача-1, як директора Товариства, не можуть ставитися в порушення відповідачу-1, як учаснику Товариства відповідача-2, оскільки ці обов'язки входять до компетенції саме виконавчого органу. Таким чином, зазначені доводи щодо незаконності відчуження майна Товариства виходять за межі предмету доказування в даному процесі та не беруться судом до уваги.

Щодо неучасті ОСОБА_4 в загальних зборах ТзОВ Магік та непроведення таких, суд зазначає, що проведення загальних зборів не належить до обов'язків відповідача 1 як учасника Товариства. Твердження позивачів про те, що ОСОБА_4 з 2013 року участі у зборах товариства не приймав, судом до уваги не приймається, оскільки це є правом, а не обов'язком останнього, такі доводи позивачів не є належно обґрунтовані та були спростовані в ході дослідження матеріалів та розгляду справи.

Зокрема, позивачами зазначено, що 11.01.2016р. позивачами було скликано загальні збори Товариства, на порядку денному яких стояло питання заслуховування звіту директора про результати роботи за 2015 рік, створення ревізійної комісії, затвердження балансу, призначення аудиту, розподіл дивідендів. Як зазначено в позовній заяві, на збори з'явилися всі учасники крім Відповідача 1, який, відповідно до листа ТОВ Королівська служба доставки №15-09-2015/1 від 15.09.2015 року, відмовився від отримання повідомлення про скликання загальних зборів і ухиляється від отримання будь якої кореспонденції, не повідомляє свого місцезнаходження.

На спростування зазначеного, відповідачем 1 подано суду копію листа вих. № 15-09-2015/1 від 15.09.2015р. ТОВ Королівська служба доставки разом із накладною № 958817. Проаналізувавши зміст даного листа, суд встановив, що такий підписано фізичною особою особою Шварцман М., що не був наділений повноваженнями на скликання загальних зборів учасників Товариства чи на вимогу надання фінансово-господарських документів товариства, а сам лист не містить повідомлення учасників про скликання зборів.

У зв'язку із наведеним, суд не бере до уваги доводи позивачів про проведення загальних зборів учасників ТзОВ Магік 11.01.2016р. та про належне повідомлення ОСОБА_4 про такі.

Також, як зазначають позивачі в позовній заяві, ОСОБА_4 було ініційовано проведення загальних зборів 06.12.2017 року, про що учасники товариства були належним чином повідомленні. Однак, вказані збори не відбулися, їх проведення було перенесено на 27.06.2018р.

Проте, як встановлено під час розгляду даної справи, позачергові загальні збори учасників ТзОВ Магік були скликані на 27.06.2018 р. на вимогу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із наступним порядком денним: обрання та затвердження складу ревізійної комісії; заслуховування звіту генерального директора про результати роботи за 2014-2016р.р.; вирішення питання про розподіл нерозподілених прибутків між учасниками Товариства за попередні роки, про що учасники були повідомлені листом від 10.11.2017 року.

Відтак, скликаючи такі збори відповідач 1, як генеральний директор Товариства відповідача 2, виконав свій обов'язок визначений п. 12.13 Статуту.

Повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників відповідача 2 від 06.11.2017р. з визначенням дати проведення загальних зборів учасників на 06.12.2017р., не стосуються позачергових загальних зборів учасників Товариства, що були призначені на 27.06.2018 року, оскільки такі були скликані різними суб'єктами та з різних підстав та порядком денним. Так, як і зазначено у повідомленнях вих. № 263, №265 такі позачергові загальні збори учасників скликалися на вимогу генерального директора - відповідача 1 у відповідності до п.12.12. Статуту товариства ( п. 12.12 Позачергові Загальні збори Учасників скликаються Генеральним директором у разі неплатоспроможності Товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси Товариства в цілому ).

Зокрема, реалізовуючи свої обов'язки Генерального директора, відповідач 1 скликав загальні збори на 06.12.2017 року для вирішення питань щодо можливого фінансування Товариства учасниками з метою здійснення господарської діяльності у 2018 році та прийняття рішення про невиплату Учасникам Товариства прибутку за усі минулі роки до моменту стабілізації фінансової ситуації на Товаристві.

Як зазначили відповідачі в судових засіданнях, 06.12.2017р. на скликані генеральним директором відповідача 2 позачергові загальні збори учасників з'явився належний представник учасника ОСОБА_9 з часткою 0,01% голосів та ОСОБА_4 (50% голосів) і його представники. На ці ж збори прибув ОСОБА_3 та ОСОБА_8, однак відмовилися від реєстрації для участі у зборах. Позивачами зазначеної обставини не спростовано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження позивачів щодо неналежного виконання ОСОБА_4 його обов'язків як учасника Товариства не відповідають дійсності та є необґрунтованими. Позивачами не доведено і судом не встановлено системності невиконання ОСОБА_4 його обов'язків щодо участі в загальних зборах учасників товариства.

Доводи позивачів щодо незаконності рішення Загальних зборів Товариства від 13.12.2013 року оформлених Протоколом №13/12-2013 та незаконного набуття відповідачем 1 часток в статутному капіталі ТзОВ Магік , а саме 6,66% часткою ОСОБА_9, а також, рішення загальних зборів Товариства від 08.12.2013 року, на підставі якого Відповідач 1 набув частки ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - у розмірі 13,34%, суд до уваги не приймає, оскільки позивачами не обґрунтовано яким чином вказані рішення впливають на вирішення даного спору.

Рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/1913/16від 17.11.2016 року, за позовом за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9 до ТОВ Магік про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ Магік від 13.12.2013 року, оформлених Протоколом №13/12-2013 та про визнання недійсним Статуту ТОВ Магік у новій редакції, що затверджений Загальними зборами учасників ТОВ Магік від 13.12.2013 року, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30 січня 2017 р. у справі № 914/1913/16, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вказаними рішеннями підтверджено те, що згідно протоколу №13/12-2013 від 13.12.2013р., яким оформлено оспорювані рішення, учасники особисто (або через своїх представників) були присутні на загальних зборах Товариства і голосували за по всіх питаннях порядку денного.

Підставою для скликання відповідних зборів, затвердження перерозподілу часток та нової реакції Статуту стали договори купівлі-продажу часток, укладені між позивачами та відповідачем 1. Вказані договори є чинними, в судовому порядку недійсними не визнані та не містять ознак нікчемності (недійсності в силу закону).

Посилання позивачів на незаконність продажу часток за номінальну вартість до уваги судом не беруться, оскільки сторони є вільними у визначенні умов договору, а законодавство не містить імперативних положень щодо іншого порядку визначення вартості частки в статутному капіталі товариства.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що доводи позивачів щодо систематичного ухиляння відповідачем 1 від проведення загальних зборів та проведення аудиту, приховування стану діяльності товариства чи незаконного відчуження активів - не підтверджені матеріалами справи та були спростовані в ході судового розгляду.

Оскільки прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, а не суду, а судом встановлено відсутність відповідного рішення загальних зборів учасників про виключення відповідача 1 зі складу учасників ТОВ Магік , відтак суд не може переймати на себе виключні повноваження органів управління Товариством та приймати рішення про виключення учасника зі складу товариства.

Вимога про зобов'язання ТзОВ Магік здійснити всі дії, що мають наслідком виключення учасника, задоволенню не підлягає у зв'язку з відсутністю відповідно рішення про виключення учасника та невиконанням такого Товариством.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Так, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (ст. 1 ГПК України), право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Отже, вирішуючи спір по суті, господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу.

Дослідивши та проаналізувавши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідачем-1 та відповідачем-2 не порушено корпоративних прав позивачів, як учасників Товариства відповідача-2, відтак в позові слід відмовити повністю.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Виходячи з викладеного, відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги можливе при сукупності наступних підстав: послуги повинні надаватись адвокатом (адвокатським бюро, колегією, фірмою, конторою чи іншими адвокатськими об'єднаннями); реальної оплати таких послуг до прийняття рішення у справі та підтвердження цієї оплати відповідними фінансовими документами.

Матеріалами справи підтверджено понесення відповідачем 1 витрат в розмірі 12 000 грн. (в т.ч. ПДВ 2 000, 00 грн.) на оплату послуг адвоката, який представляв інтереси відповідача в суді при розгляді даної справи.

Зокрема, судом оцінено договір про надання правової допомоги, укладений між ОСОБА_4 та Адвокатським об'єднанням Арцінгер від 06 червня 2018 року, докази оплати послуг адвоката (квитанція №ПН2572) на суму 12 000 грн., ордер, виданий Адвокатським об'єднанням на адвоката Анохіну Н.Ю. та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №00073.

Посилання представника позивачів на те, що адвокатом не вказано кількість годин, що витрачено на вчинення окремих процесуальних дій спростовуються матеріалами справи, зокрема відзивом на позовну заяву, де зазначено опис наданих адвокатом послуг та кількість годин, а також договором про надання правової допомоги від 06.06.2018р., в якому зазначено, що гонорар виконавця за надання послуг в частині представництва інтересів замовника при розгляді справи №914/844/18 в суді першої інстанції становить 10 000, 00 грн. не включаючи ПДВ. Сума гонорару разом з ПДВ, що підлягає оплаті на рахунок виконавця становить 12 000, 00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги відповідача 1 по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу є правомірними та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) , ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_3) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_4, НОМЕР_4) 12 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення складено 13.09.2018р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.