Рішення

від 04.09.2018 по справі 922/2129/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2129/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Баранової Наталії Юріївни, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранок-Креатів", м. Харків про стягнення коштів в сумі 36048,20 грн. за участю представників:

позивача - Тищенка А.В., адвокат, ордер №074241 від 01.08.2018 року;

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Баранова Наталія Юріївна (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранок-Креатив" (відповідач) про стягнення з останнього заборгованості в сумі 36048,20 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором №01/10-2016 від 01.10.2016 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2018 року було прийнято позовну заяву та призначено справу №922/2129/18 до розгляду за правилами спрощеного провадження на 21.08.2018 року на 12:00 год.

В судовому засіданні 21.08.2018 року оголошено перерву до 04.09.2018 року до 11:45 год.

Представник позивача у судовому засіданні 04.09.2018 року позовні вимоги підтримував та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 04.09.2018 року свого уповноваженого представника не направив.

Ухвала господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 02.08.2018 року направлена на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі викладеного, суд вважає відповідача таким, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

В силу частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що норми статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлюють принципи диспозитивності та рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, беручи до уваги приписи статті 129 Конституції України, які визначають одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

01.10.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ранок-Креатив" (відповідач, Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Барановою Наталію Юріївною (позивач, Виконавець) укладено договір № 01/10-2016 (далі - Договір; а.с. 9-12), відповідно до умов якого, Виконавець зобов'язався надати Замовнику поліграфічні послуги по виготовленню видань книжкової продукції, а Замовник зобов'язався прийняти виготовлену продукцію і оплатити її вартість.

Загальну вартість Договору складає вартість всіх додатків до цього Договору з ПДВ (п. 2.1. Договору).

У відповідності до п. 3.1 Договору, прийом-передача матеріалів готової продукції по кількості здійснюється згідно товаросупровідним документам.

Позивач, на виконання умов Договору, передав відповідачу виготовлену продукцію на загальну суму 56449,20 грн., про що свідчать наступні видаткові накладні:

- № 23 від 21.03.2018 року на суму 15649,20 грн. (а.с. 17);

- № 31 від 23.04.2018 року на суму 40800,00 грн. (а.с. 14).

На вказаних накладних міститься підпис уповноваженої особи відповідача та його печатка. Повноваження представника Відповідача підтверджуються копіями наказів, якими директор TOB "Ранок-Креатив" Томашко Д.І. надав вказаним особам право підпису первинних документів з обліку ТМЦ від постачальників.

Таким чином, позивач виконав перед відповідачем свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі, а відповідач прийняв готову продукцію.

Порядок здійснення розрахунків за поставлений товар передбачений п. 2.6. Договору, відповідно до якого, оплата товару відповідачем здійснюється шляхом попередньої оплати у розмірі 50 % вартості продукції та остаточної вартості робіт у розмірі 50 % вартості після виконання робіт, але не пізніше ніж 60 календарних днів з моменту отримання Замовником 100 % кількості замовлення.

Проте, відповідач лише частково розрахувався за виготовлену і передану йому продукцію, сплативши на підставі відповідних рахунків на оплату на поточний рахунок позивача 20401,00 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою (а.с. 15), у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 36049,20 грн., що підтверджується актом звіряння підписаним сторонами (а.с. 20).

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою договір №01/10-2016 від 01.10.2016 року є змішаним та поєднує в собі елементи договору про надання послуг та договору поставки, оскільки його предметом є як надання послуг по виготовленню видань книжкової продукції, так і поставки виготовленої продукції.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За змістом ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник - оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, відповідно до наданих до матеріалів справи видаткових накладних, відповідач (Замовник), в рамках укладеного між сторонами Договору, отримав від позивача продукцію на загальну суму 56449,20 грн.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Порядок здійснення розрахунків за поставлений товар передбачений п. 2.6. Договору, відповідно до якого, оплата товару відповідачем здійснюється шляхом попередньої оплати у розмірі 50 % вартості продукції та остаточної вартості робіт у розмірі 50 % вартості після виконання робіт, але не пізніше ніж 60 календарних днів з моменту отримання Замовником 100 % кількості замовлення.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленої позивачем продукції належним чином не виконав, здійснивши часткову оплату в сумі 20401,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача, станом на час розгляду справи, склала 36049,20 грн.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань з оплати поставленої позивачем продукції за Договором.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем суми боргу за Договором в сумі 36049,20 грн., суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 36049,20 грн. заборгованості за Договором належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 712, 901, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранок-Креатів" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, ідентифікаційний код 40635807) на користь Фізичної особи-підприємця Баранової Наталії Юріївни (61099, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) основний борг в сумі 36048,20 грн. та судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.09.2018 року.

Суддя О.В. Смірнова