Рішення

від 15.01.2018 по справі 804/15839/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року Справа № 804/15839/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпромресурси-ЛД до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпромресурси-ЛД до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.10.2015 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 211601,29 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України у зв'язку із отриманням постанови старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Хімпромресурси-ЛД (код за ЄДРПОУ 33420712) по взаємовідносинам із ТОВ Сігмаплюс (код за ЄДРПОУ 58906657) за період з 01.01.2013 року по теперішній час , за результатами якої складено Акт № 1018/04-66-22-01/33420712 від 05.10.2015 року. На підставі висновків вказаного акту податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 26.10.2015 року № НОМЕР_1, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 169 281,03 грн. та штрафні санкції у сумі 42 320,26 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач вважає таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що ТОВ Хімпромресурси-ЛД здійснено реальні господарські операції з придбання товару, що підтверджується належним чином складеними первинними документами. Проте, відповідач в порушення пункту 86.9 статті 86 та статті 58 Податкового кодексу України, виніс спірне рішення, не зважаючи на те, що на час проведення перевірки було відсутнє судове рішення в кримінальному провадженні, в межах якого проведено документальну перевірку позивача, також не існувало доказів набрання законної сили рішенням суду в такому кримінальному провадженні.

В судове засідання 15.01.2018 року позивач не з'явився, представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити із викладених у позові підстав.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечував, подав до суду заперечення, які залучені до матеріалів справи та в яких відповідач пояснив, що в ході перевірки було встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України по операціях із ТОВ Сігмаплюс (код за ЄДРПОУ 38906657),а тому суб'єкт владних повноважень (відповідач) під час винесення спірного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі та у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник відповідача проти розгляду справи в письмовому провадженні не заперечував.

Згідно з п. 10 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147 - VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (дата набрання чинності - 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З урахуванням наведеного, а також положень частин 7 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.11.2015 року адміністративний позов було залишено без руху.

Після усунення недоліків (заява від 04.12.2015 року вх.№77489) ухвалою суду від 04.12.2015 року відкрито провадження у справі (суддя Гончарова І.А.) та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.12.2015 року о 13:25 год.

Ухвалами суду від 14.12.2015 року, 03.02.2016 року, 24.03.2016 року, 12.05.2016 року, 08.07.2016 року, 17.11.2016 року, 21.03.2017 року, 19.04.2017 року, 23.05.2017 року, 19.07.2017 року, 17.08.2017 року, 06.09.2017 року провадження у справі було зупинено.

Провадження у справі поновлялось на підставі ухвал суду від 27.01.2015 року, 16.02.2016 року, 24.03.2016 року, 12.05.2016 року, 05.07.2016 року, 17.11.2016 року, 21.03.2017 року, 19.04.2017 року, 23.05.2017 року, 19.07.2017 року, 17.08.2017 року, 06.09.2017 року, 05.10.2017 року.

Також, в ході судового розгляду судом витребувались докази по справі ухвалами суду від 16.02.2016 року, 12.05.2016 року, 21.03.2017 року, 19.04.2017 року, 19.07.2017 року.

На підставі розпорядження від 07.12.2017 року №3000д згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2017 року адміністративну справу №804/15839/15 перерозподілено судді Тулянцевій І.В.

Ухвалою суду від 08.12.2017 року адміністративна справа № 804/15839/15 прийнята суддею Тулянцевою І.В. до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні на 20.12.2017 року на 9:45 год.

В судове засідання 20.12.2017 року сторони не з'явились, у зв'язку із чим розгляд справи було відкладено на 27.12.2017 року на 8:00 год.

В судове засідання 27.12.2017 року відповідач не з'явився, причину неявки суду не повідомив. Судове засідання було відкладено на 15.01.2018 року на 10:10 год.

В судове засідання 15.01.2018 року позивач не з'явився, подав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 15.01.2018 року не з'явився, причину неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 15.01.2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року № 941 Про перейменування деяких територіальних органів державної фіскальної служби відповідача - Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області замінено на Державну податкову інспекцію у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Зважаючи, що всі учасники справи були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, але не з'явилися у судове засідання та подали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у відповідності до положень частини 3 статті 194, частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 17.09.2015 року № 399 головним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ОСОБА_3 на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України у зв'язку із отриманням постанови старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Хімпромресурси-ЛД (код за ЄДРПОУ 33420712) по взаємовідносинам із ТОВ Сігмаплюс (код за ЄДРПОУ 38906657) за період з 01.01.2013 року по теперішній час.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт № 1018/04-66-22-01/33420712 від 05.10.2015 року, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України по операціях із ТОВ Сігмаплюс (код за ЄДРПОУ 38906657) за період з 01.01.2013 року по теперішній час, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму ПДВ всього у сумі 169 281,03 грн., у т.ч. за грудень 2013 року у сумі 108 664,04 грн., за січень 2014 року у сумі 2 228,98 грн., за лютий 2014 року у сумі 20 751,04 грн., за березень 2014 року у сумі 11 883,14 грн., за квітень 2014 року у сумі 25 753,83 грн.

На підставі Акту перевірки № 1018/04-66-22-01/33420712 від 05.10.2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.10.2015 року № НОМЕР_1, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 211 601,29 грн., в т.ч. за основним платежем- 169 281,03 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 42 320,26 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні суми податкового кредиту в розмірі 169281,03 грн. сформовані позивачем по взаємовідносинам з ТОВ Сігмаплюс (код ЄДРПОУ 38906657) за період з 01.01.2013 року по квітень 2014 року, а саме: за грудень 2013 року у сумі 108664,04 грн., за січень 2014 року у сумі 2228,98 грн., за лютий 2014 року у сумі 20751,04 грн., за березень 2014 року у сумі 11883,14 грн., за квітень 2014 року у сумі 25753,83 грн.

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що порядок проведення контролюючим органом перевірок, формування платником податків витрат та податкового кредиту за спірний період за вказаними господарськими взаємовідносинами визначений приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (далі - ПК України).

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В силу підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Судом встановлено, що за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.212, ч.3 ст.358 Кримінального кодексу України, було порушено кримінальне провадження №32015040000000021 від 23.02.2015 року, в рамках якого старшим слідчим з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області підполковником податкової міліції ОСОБА_2 була винесена постанова від 14.07.2015 року, якою призначено позапланову перевірку ТОВ Хімпромресурси-ЛД з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ Сігмаплюс (код ЄДРПОУ 38906657) при формуванні податкового кредиту за період з 01.01.2013 року по теперішній час.

Відповідно до листа Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12.05.2017 року № 9451/10/04-36-23-01-15 кримінальне провадження № 32015040000000021 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення з обвинувальним актом спрямовано до суду.

В матеріалах справи відсутня інформація стосовно руху кримінального провадження № 32015040000000021, а саме чи був винесений обвинувальний вирок, чи була постанова про закриття кримінального провадження станом на день винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тобто 26.10.2015 року, а також відсутня інформація про вищевказану кримінальну справу на день розгляду справи судом у даній справі та на теперішній час.

Щодо надання правової оцінки господарських операцій позивача під час взаємовідносин з ТОВ Сігмаплюс суд зазначає, що за приписами статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У раз,і якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, наведеними вище нормами передбачено, по-перше, обов'язок платника податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, крім того, надавати посадовим особам контролюючого органу документи, необхідні для проведення контролюючим органом перевірки, крім випадків їх виїмки або іншого вилучення правоохоронними органами.

Пунктом 85.9 статті 85 ПК України встановлено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Наказом Державної фіскальної служби від 31.07.2014 року №22 затверджено Методичні рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська по справі №201/5220/15-к (провадження №1-кс/201/3262/2015) від 01 квітня 2015 року дозволено слідчому з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2, тимчасовий доступ до речей та документів з можливістю їх вилучення, а саме до документів ТОВ Хімпромресурси-ЛД (код ЄДРПОУ 33420712), що знаходяться у вказаного підприємства чи його службових осіб та їх вилучення (виїмку), а саме: оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів стосовно фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ Гордон сервіс (код ЄДРПОУ - 39378923), ТОВ Такара-Д (код ЄДРПОУ - 37987277), ТОВ Теос К (код ЄДРПОУ - 38071497), ТОВ Амарант-груп (код ЄДРПОУ - 39163342), ТОВ Дерріс (код ЄДРПОУ - 38939381), ТОВ Сігма Плюс (код ЄДРПОУ - 38906657), ТОВ Сейл Ком (код ЄДРПОУ - 39411001), ФОП ОСОБА_4 (код - НОМЕР_2), ТОВ Мелькор (код ЄДРПОУ - 37987256) за період з 01.01.2012 року по 26.03.2015 рік, в т.ч. договори (контракти), угоди, додатки і доповнення до них; журнали-ордери; оборотно-сальдові відомості; доручення; товарно-транспортні документи; податкові накладні; реєстри податкових накладних; накладні; рахунки; акти виконаних робіт (послуг) і прийому-передачі товару, робіт (послуг); листування; платіжні документи; документи складського обороту; документи здачі товару, робіт (послуг) на збереження, договори переуступлення боргу і інші документи по вищевказаним діям та фінансово-господарським взаємовідносинам, а також документів щодо подальшої реалізації (виконання, надання) товарів (робіт, послуг) по даним операціям, журнали-ордери, реєстри бухгалтерських рахунків.

Отримавши вказану ухвалу, позивач супровідним листом №3/04-15 від 29.04.2015 року до правоохоронного органу було надано оригінали первинних документів по фінансово-господарським відносинам з ТОВ Сігма Плюс :

- договір поставки № 23 від 02.12.2013 року (1 аркуш);

- прибуткові накладні № 1 від 02.12.2013 року; № 2 від 02.02.2013 року; № 112 від 12.12.2013 року; № 202 від 23.12.2013 року; №203 від 23.12.2013 року; № 251 від 30.12.2013 року; № 252 від 30.12.2013 року; № 75 від 08.01.2014 року; № 447 від 21.01.2014 року; № 33 від 03.03.2014 року; № 34 від 03.03.2014 року; № 302 від 13.02.2014 року; № 306 від 13.02.2014 року; № 546 від 24.02.2014 року; № 59 від 03.03.2014 року; № 60 від 03.03.2014 року; № 385 від 14.03.2014 року; № 386 від 14.03.2014 року; № 702 від 25.03.2014 року; № 17 від 01.04.2014 року; №554 від 15.04.2014 року; № 1089 від 29.04.2014 року; № 173 від 05.05.2014 року (всього на 26 аркушах);

- податкові накладні № 1 від 02.12.2013 року; № 2 від 02.02.2013 року; № 112 від 12.12.2013 року; № 202 від 23.12.2013 року; № 203 від 23.12.2013 року; № 251 від 30.12.2013 року; № 252 від 30.12.2013 року; № 75 від 08.01.2014 року; № 447 від 21.01.2014 року; № 33 від 03.03.2014 року; № 34 від 03.03.2014 року; № 302 від 13.02.2014 року; № 306 від 13.02.2014 року; № 546 від 24.02.2014 року; № 59 від 03.03.2014 року; № 60 від 03.03.2014 року; № 385 від 14.03.2014 року; № 702 від 25.03.2014 року; № 17 від 01.04.2014 року; № 554 від 15.04.2014 року; № 1089 від 29.04.2014 року; № 173 від 05.05.2014 року (всього на 32 аркушах);

- реєстри отриманих податкових накладних за періоди: грудень 2013 року (5 аркушів); січень 2014 року (2 аркуша); лютий 2014 року (4 аркуша); березень 2014 року (2 аркуша); квітень 2014 року (2 аркуша); травень 2014 року (2 аркуша);

- документи складського обороту: ОСВ по 281 рахунку за грудень 2013 року (14 аркушів); ОСВ по 281 рахунку за січень 2014 року (20 аркушів); ОСВ по 281 рахунку за лютий 2014 року (23 аркуша); ОСВ по 281 рахунку за березень 2014 року (26 аркушів); ОСВ по 281 рахунку за квітень 2014 року (24 аркуша); ОСВ по 281 рахунку за травень 2014 року (29 аркушів); ОСВ по рахунку 631 (7 аркушів);

- банківські виписки (25 аркушів), що підтверджується підписом ст. оу. ВОВСЗОУДПЗ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ОСОБА_5

В акті перевірки № 1018/04-66-22-01/33420712 від 05.10.2015 року ревізором-інспектором зазначено, що для проведення перевірки було використано матеріали виїмки ВПМ ДПІ у Бубабшкінському районі м.Дніпропетровська: договори постачання, видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, виписки банку, оборотно-сальдові відомості по взаємовідносинам з ТОВ Сігмаплюс .

Суд зазначає, що під час перевірки відповідачем досліджувалися первинні документи, що були направлені до органів слідства супроводним листом за вих. №3/04-15 від 29.04.2015 що не заперечується сторонами.

Як вбачається з матеріалів перевірки, позивачем було укладено договір поставки від 02.12.2013 року №23 з ТОВ Сігмаплюс (код за ЄДРПОУ 3896657), згідно з яким ТОВ Сігмаплюс зобов'язалось поставити та передати у власність покупцеві - ТОВ Хімпромресурси-ЛД товари згідно із заявками покупця в асортименті та по цінах, вказаних видаткових накладних, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором. Поставка товару обумовлюється особливо (самовивіз, доставка постачальником). Покупець зобов'язаний сплачувати постачальнику гроші за товар на протязі 90 днів після отримання товару.

Відповідно до умов договору позивачем отримано податкові накладні на поставку товару № 1 від 02.12.2013 року; № 2 від 02.02.2013 року; № 112 від 12.12.2013 року; № 202 від 23.12.2013 року; № 203 від 23.12.2013 року; № 251 від 30.12.2013 року; № 252 від 30.12.2013 року; № 75 від 08.01.2014 року; № 447 від 21.01.2014 року; № 33 від 03.03.2014 року; № 34 від 03.03.2014 року; № 302 від 13.02.2014 року; № 306 від 13.02.2014 року; № 546 від 24.02.2014 року; № 59 від 03.03.2014 року; № 60 від 03.03.2014 року; № 385 від 14.03.2014 року; № 702 від 25.03.2014 року; № 17 від 01.04.2014 року; № 554 від 15.04.2014 року; № 1089 від 29.04.2014 року.

Суми податку на додану вартість (крім податкової накладної від 05.05.2014 року №173 на суму 23032,42 грн., в т.ч. ПДВ - 3838,74 грн.) в розмірі 169281,03 грн. включено до складу податкового кредиту відповідних періодів, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за відповідні періоди та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

Відвантаження продукції підтверджувалось видатковими накладними № 1 від 02.12.2013 року за номенклатурою диски індикаторні на суму 806,40 грн. (ПДВ 0 грн.); № 2 від 02.02.2013 року за номенклатурою медичні препарати, хімікати на суму 111 833,63 грн. (ПДВ 18 638,94 грн.); № 112 від 12.12.2013 року за номенклатурою медичні препарати, хімікати на суму 3154,14 грн. (сума ПДВ 525,69 грн.); № 202 від 23.12.2013 року за номенклатурою медичні препарати, хімікати на суму 333 818,50 грн. (сума ПДВ 55 636,42 грн.); №203 від 23.12.2013 року за номенклатурою диски індикаторні, медичні препарати на суму 796,5 грн. (сума ПДВ - 0 грн.); № 251 від 30.12.2013 року за номенклатурою медичні препарати, хімікати на суму 203 177,95 грн. (сума ПДВ - 33 862,99 грн.); № 252 від 30.12.2013 року за номенклатурою диски індикаторні на суму 569,00 грн. (сума ПДВ - 0 грн.); № 75 від 08.01.2014 року за номенклатурою медичні препарати, хімікати на суму 8638,39 грн. (сума ПДВ 1439,73 грн.); № 447 від 21.01.2014 року за номенклатурою медичні препарати, хімікати на суму 4735,50 грн. (сума ПДВ 789,50 грн.); № 33 від 03.03.2014 року за номенклатурою медичні препарати, хімікати на суму 70 096,91 грн. (сума ПДВ 11 682,82 грн.);№ 34 від 03.03.2014 року за номенклатурою диски індикаторні на суму 158,40 грн. (сума ПДВ - 0 грн.); № 302 від 13.02.2014 року за номенклатурою медичні препарати, хімікати на суму 17 499,86 грн. (сума ПДВ 2916,64 грн.); № 306 від 13.02.2014 року за номенклатурою диски індикаторні на суму 100,80 грн. (сума ПДВ - 0 грн.); № 546 від 24.02.2014 року за номенклатурою медичні препарати, хімікати на суму 36 909,48 грн. (сума ПДВ 6151,58 грн.); № 59 від 03.03.2014 року за номенклатурою медичні препарати, хімікати на суму 14 115,29 грн. (сума ПДВ 2352,55 грн.); № 60 від 03.03.2014 року за номенклатурою медичні препарати, хімікати на суму 255,60 грн. (сума ПДВ 0 грн.); № 385 від 14.03.2014 року за номенклатурою медичні препарати, хімікати на суму 7257,12 грн. (сума ПДВ 1209,52 грн.); № 386 від 14.03.2014 року за номенклатурою диски індикаторні на суму 129,60 грн. (сума ПДВ - 0 грн.); № 702 від 25.03.2014 року за номенклатурою медичні препарати, хімікати на суму 49 226,44 грн. (сума ПДВ 8321,07 грн.); № 17 від 01.04.2014 року за номенклатурою медичні препарати, хімікати на суму 40 071,20 грн. (сума ПДВ 6678,53 грн.); №554 від 15.04.2014 року за номенклатурою медичні препарати, хімікати на суму 87 898,34 грн. (сума ПДВ 14 649,34 грн.); № 1089 від 29.04.2014 року за номенклатурою медичні препарати, хімікати на суму 26 553,48 грн. (сума ПДВ 4425,58 грн.); № 173 від 05.05.2014 року за номенклатурою медичні препарати, хімікати на суму 23 032,42 грн. (сума ПДВ 3838,74 грн.), про що відображено в акті перевірки.

Платіжними дорученнями №747 від 05.12.2013 року на суму 80 000,00 грн., №770 від 26.12.2013 року на суму 58 000,00 грн., №779 від 27.12.2013 року на суму 130 000,00 грн., №2 від 13.01.2014 року на суму 380 000,00 грн., №53 від 05.02.2014 року на суму 47 000,00 грн., №67 від 11.02.2014 року на суму 10 000,00 грн., №95 від 03.03.2014 року на суму 10 000,00 грн., №99 від 06.03.2014 року на суму 65 000,00 грн., №121 від 24.03.2014 року на суму 10 000,00 грн., №139 від 31.03.2014 року на суму 50 000,00 грн., №178 від 09.04.2014 року на суму 40 000,00 грн., №193 від 13.05.2014 року на суму 140 000,00 грн., №217 від 19.05.2014 року на суму 250 000,00 грн., №245 від 22.05.2014 року на суму 60 000,00 грн. підтверджувалось перерахування позивачем на рахунок ТОВ Сігмаплюс грошових коштів згідно договору поставки від 02.12.2013 року №23.

Отриманий товар за вищевказаними господарськими операціями по контрагенту ТОВ Сігмаплюс позивачем відображено в бухгалтерському обліку в ж/о по рахунку 631 та оприбутковано в складському обліку наступним чином: Дт281, Кт631, Дт644, Кт631.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки зазначається, що первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Сігмаплюс на суму 288 465,05 грн. до перевірки не надавались, у матеріалах виїмки відсутні. ПДВ від суми взаємовідносин в розмірі 288 465,05 грн. до складу податкового кредиту віднесено не було.

При цьому, ТОВ Хімпромресурси-ЛД на письмовий запит ДПІ надано пояснення (лист від 24.09.2015 року №24/09), що інші первинні документи підприємство не має можливості надати, оскільки 05.08.2014 року співробітниками РВ ДМУ ГУМВС в Дніпропетровській області був здійснений обшук, в результаті якого було вилучено в кількості 10 мішків з матеріалами за весь період діяльності ТОВ Хімпромресурси-ЛД .

Однак, матеріали справи не містять доказів, що ревізор - інспектор звертався до правоохоронних органів чи до свого керівництва з метою отримання копій вилучених первинних документів для подальшого проведення перевірки, натомість під час перевірки вбачається використання інформації з єдиного реєстру податкових накладних та даних з електронних баз податкового органу.

Суд зазначає, що посадовим особам контролюючого органу під час проведення перевірки було відомо про вилучення первинних документів, натомість не було вжито жодних заходів з метою їх витребування чи забезпечення доступу до них.

Висновки ж про порушення позивачем податкового законодавства зроблено контролюючим органом лише на підставі того, що з травня 2014 року по січень 2015 року звітність ТОВ Сігмаплюс з податку на додану вартість не визнавалась податковою, з лютого 2015 року ТОВ Сігмаплюс з податку на додану вартість не звітувало.

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що порядок формування платником податків податкового кредиту за спірний період за вказаними господарськими взаємовідносинами визначений приписами розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI.

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п.198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні №996- XIV від 16.07.1999 р. (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

З огляду на викладене, суд відмічає, що події отримання позивачем товару від ТОВ Сигмаплюс , оплати таких товарів та їх використання у власній господарській діяльності оформлені первинними документами, які мають всі необхідні реквізити для встановлення змісту, обсягу господарських операцій, осіб, які безпосередньо приймали участь у їх здійсненні, та інші встановлені вимогами законодавства до первинних документів для надання їм юридичної доказовості, та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Отже, вказані обставини, у сукупності, є належними доказами реальності спірних господарських операцій з отримання послуг від ТОВ Сигмаплюс .

Як вбачається з матеріалів справи, висновки контролюючого органу щодо непідтвердження факту реальності господарських операцій між ТОВ Хімпромресурси - ЛД та ТОВ Сігмаплюс базуються на відсутності: товарно транспортних накладних, що підтверджують перевезення товару; сертифікатів якості продукції та невизнання податковою звітністю звітність ТОВ Сігмаплюс за спірний період.

Між тим, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж. Згідно з п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі - Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Відповідно до абз.27 п. 1 Правил, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Тобто, товарно - транспортні накладні є обов'язковими для застосування відправниками та одержувачами вантажів, позаяк слугують підставою для проведення розрахунків за договором перевезення.

Суд зазначає, що умовами Договору від 02.12.2013 року № 23 між позивачем і ТОВ Сігмаплюс не було передбачено, що ТОВ Хімпромресурси - ЛД виступало у якості замовника за договором перевезення, тоді як товарно - транспортна документація призначена для обліку руху товарно - матеріальних цінностей, розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини між перевізником та замовником по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

За таких обставин, відсутність товарно - транспортних накладних, поданих до перевірки не може слугувати підставою для позбавлення підприємства на податковий кредит за відповідний період.

Щодо відсутності на момент перевірки сертифікатів якості продукції, яка була поставлена ТОВ Сігмаплюс на адресу позивача, суд зазначає наступне.

По - перше, відповідачем не наведено належного обґрунтування з посиланням на норми діючого законодавства щодо необхідності підтвердження якості поставленого товару сертифікатами якості. По - друге, як було зазначено раніше, в ході виїмки документів, проведеної співробітниками РВ ДМУ ГУМВС в Дніпропетровській області 05.08.2014 року було вилучено велику кількість первинних документів позивача, тому, надати самостійно до перевірки вказані документи позивач не мав можливості.

Однак, як вбачається з матеріалів перевірки, посадовою особою контролюючого органу не було використано право витребування необхідних документів від правоохоронних органів для проведення повного дослідження всієї первинної документації підприємства, у зв'язку із чим, висновки про відсутність сертифікатів якості є припущенням відповідача і не можуть слугувати висновком про нереальність здійснюваних господарських операцій.

Суд також зазначає, що платник податку на додану вартість не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Відповідачем не наведено доводів та доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при веденні господарської діяльності, в тому числі і щодо подання до контролюючого органу податкової звітності.

Таким чином, за умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту останній має право на податковий кредит, на який зменшується податкове зобов'язання звітного періоду за правилом п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

Судом в ході розгляду справи не встановлено фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом, правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Отже, спірне податкове повідомлення-рішення від 26.10.2015 року № НОМЕР_1 про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 211601,29 грн., прийнято відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпромресурси-ЛД (код ЄДРПОУ 33420712, м. Дніпро, проспект Пушкіна буд. 10) до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39621406, м. Дніпро, вул. Театральна буд. 1-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 26.10.2015 року № НОМЕР_1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпромресурси-ЛД судові витрати у розмірі 3174,02 грн. (три тисячі сто сімдесят чотири гривні дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1