Рішення

від 12.09.2018 по справі 0340/1341/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1341/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді КсензюкаА.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, до Піщанської сільської ради Шацького району Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Ковельської місцевої прокуратури звернувся з позовом до Піщанської сільської ради Шацького району Волинської області (далі – Піщанська сільська рада, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання вимог чинного законодавства України про виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини, що знаходиться на території села Піща Шацького району Волинської області, а саме на ансамбль садиби Гутовського 19 століття, який включає в себе: будинок Гутовського, млин (мур.) 1890 року, каплицю (мур.) 19 століття, господарські будівлі (мур.) 1890 року, та зобов'язання виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини, що знаходиться на території села Піща Шацького району Волинської області, а саме на ансамбль садиби Гутовського 19 століття, який включає в себе: будинок Гутовського, млин (мур.) 1890 року, каплицю (мур.) 19 століття, господарські будівлі (мур.) 1890 року та подати пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня – Департаменту архітектури та розвитку містобудування Волинської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на території села Піща Шацького району Волинської області розташована пам'ятка архітектури, а саме: будинок Гутовського, млин (мур.) 1890 року, каплицю (мур.) 19 століття, господарські будівлі (мур.) 1890 року. На Піщанську сільську раду, як спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини, покладається обов'язок виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини, що знаходиться на території села Піща Шацького району Волинської області, та подання пропозицій органу культурної спадщини вищого рівня – Департаменту архітектури та розвитку містобудування Волинської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам'яток культури. Проте, облікова документація на ансамбль садиби Гутовського 19 століття не була складена та на розгляд до органу охорони культурної спадщини вищого рівня не скеровувалась.

Посилаючись на норми Закону України «Про охорону культурної спадщини», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1760, перший заступник керівника Ковельської місцевої прокуратури вважає, що у даному випадку має місце бездіяльність відповідача, на якого вказаними нормативно-правовими актами покладеного обов'язок щодо охорони об'єктів культурної спадщини, їх належний догляд та збереження. Невиконання Піщанською сільською радою вказаних обов'язків може вплинути на збереження об'єкту культурної спадщини – ансамбль садиби Гутовського 19 століття.

З наведених підстав просив позов задовольнити, покликаючись при цьому на ту обставину, що у даних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції щодо звернення до суду із позовом про спонукання відповідача на виконання обов'язків по збереженню зазначеного вище об'єкта культурної спадщини.

У заяві від 11 вересня 2018 року №35-2770 вих.18 перший заступник керівника Ковельської місцевої прокуратури уточнив позовні вимоги, пункт 3 прохальної частини позовної заяви виклав у наступній редакції: «Зобов'язати Піщанську сільську раду Шацького району Волинської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини, що знаходиться на території села Піща Шацького району Волинської області, а саме на ансамбль садиби Гутовського 19 століття, який включає в себе: будинок Гутовського, млин (мур.) 1890 року, каплицю (мур.) 19 століття, господарські будівлі (мур.) 1890 року та подати пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня – Управлінню культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали від 16 липня 2018 року про відкриття провадження в адміністративній справі відповідач отримав 18 липня 2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 29), проте, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа – Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації у поданих до суду поясненнях від 19 липня 2018 року за №772/13/218 не заперечує проти позову, вважає його підставним та обґрунтованим, а тому просить позов задовольнити.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Любомльським відділом Ковельської місцевої прокуратури проведено моніторинг Державного реєстру нерухомих пам'яток України та встановлено, що на території Піщанської сільської ради Шацького району знаходиться пам'ятка архітектури, а саме ансамбль садиба Гутовського 19 століття, який включає в себе: будинок Гутовського, млин (мур.) 1890 року, каплицю (мур.) 19 століття, господарські будівлі (мур.) 1890 року.

Рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 03квітня 1992 року №76 «Про взяття на облік пам'ятників архітектури місцевого значення» (а.с.11) ансамбль садиби Гутовського 19 століття включено в списки пам'ятників архітектури місцевого значення.

23 грудня 2015 року між відділом культури Шацької районної державної адміністрації Волинської області та Піщанською сільською радою укладено охоронний договір (а.с.10) на пам'ятку культурної спадщини ансамбль Гутовського 19 століття, який діє до 23 грудня 2020 року.

На запит Ковельської місцевої прокуратури від 28 березня 2018 року за №35/1-709вих18 (а.с.15) щодо надання інформації про те, чи складена облікова документація на об'єкт культурної спадщини ансамбль садиби Гутовського 19 століття, який включає в себе: будинок Гутовського, млин (мур.) 1890 року, каплицю (мур.) 19 століття, господарські будівлі (мур.) 1890 року та чи скеровувалась така документація на розгляд до органу охорони культурної спадщини вищого рівня Піщанська сільська рада листом від 16 квітня 2018 року №235/02-12/2-18 (а.с.16) повідомила, що на зазначений об'єкт культурної спадщини документація не складалася та на розгляд до органу охорони культурної спадщини не скеровувалась.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08 червня 2000 року №1805-ІІІ (далі - Закон №1805-III).

Відповідно до визначення, що наведене у статті 1 Закону №1805-III, об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Як визначено частиною другою статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.

Водночас, частиною другою статті 6 Закону України № 1805-III встановлено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1760 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №626, далі - Порядок №1760) об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об'єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об'єктів місцевого значення). На кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі. Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.

Пунктом 3 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону №1805-III визначено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Згідно із пунктом 3 Порядку №1760 облікова документація на об'єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу X «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» визнаються пам'ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Облікова документація на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Пропозиції щодо включення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об'єктів культурної спадщини.

Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об'єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (пункт 4 Порядку №1760).

Відповідно до пункту 1.3 Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року №158, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2013 року за № 528/23060 (далі –Порядок №158), облік об'єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об'єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об'єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об'єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

На виявлені об'єкти культурної спадщини складається облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 2.3. Порядку №158).

Пунктом 3.1 Порядку №158 визначено, що облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об'єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов'язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об'єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1760.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у даному спорі на відповідача –Піщанську сільську раду покладається обов'язок виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на її території та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Надалі, за результатами оцінки консультативної ради органу культурної спадщини обласної держадміністрації у 15-денний строк надається висновок щодо доцільності занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання. Результати розгляду висновку та облікової документації експертна комісія Мінкультури оформляє протоколом, що є підставою для занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини.

Відповідно до пункту 4.2. Порядку №158 форму облікової картки об'єкта культурної спадщини та паспорта об'єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13 травня 2004 року №295/104 «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об'єкта культурної спадщини», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 червня 2004 року за №693/9292.

Пунктом 4.4. Порядку №158 визначено, що документи на об'єкт культурної спадщини складаються у чотирьох примірниках, один з яких зберігається в Мінкультури України, другий - в органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органах охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, третій - у районних державних адміністраціях або у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради, четвертий - у розробника документів.

Суд зазначає, що бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була вчинити відповідно до покладених на неї чинним законодавством України обов'язків.

Отже, невиконання відповідачем обов'язку по виготовленню облікової документації на зазначений об'єкт культурної спадщини та відповідно неподання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Управлінню культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації про занесення такого об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам'яток України свідчить про бездіяльність відповідача, яку належить визнати протиправною.

Суд зазначає, що об'єкти культурної спадщини є надбанням українського народу загалом та відповідної територіальної громади зокрема, оскільки несуть собою велику цінність для розвитку історичної, етнічної, культурної самобутності держави і саме на органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України №1805-III покладено обов'язок щодо їх охорони та забезпечення їх належного догляду та збереження.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено повноваження суду у разі задоволення позову, зокрема, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Таким чином, суд, задовольняючи даний позов, вважає за необхідне зобов'язати Піщанську сільську раду виконати вимоги Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини, що знаходиться на території села Піща Шацького району Волинської області, а саме на ансамбль садиби Гутовського 19 століття, який включає в себе: будинок Гутовського, млин (мур.) 1890 року, каплицю (мур.) 19 століття, господарські будівлі (мур.) 1890 року, та подати до Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації пропозиції про занесення такого об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Першого заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури (45008, Волинська область, Ковельський район, місто Ковель, вулиця Шевченка, будинок 7), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації (43027, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, будинок 9, ідентифікаційний код юридичної особи 02226984), до Піщанської сільської ради Шацького району Волинської області (44010, Волинська область, Шацький район, село Піща, вулиця Центральна, будинок 148, ідентифікаційний код юридичної особи 04332584) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Піщанської сільської ради Шацького району Волинської області щодо невиготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини, що знаходиться на території села Піща Шацького району Волинської області, а саме на ансамбль садиби Гутовського 19 століття, який включає в себе: будинок Гутовського, млин (мур.) 1890 року, каплицю (мур.) 19 століття, господарські будівлі (мур.) 1890 року, та неподання Управлінню культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації пропозиції про занесення такого об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Зобов'язати Піщанську сільську раду Шацького району Волинської області виконати вимоги Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини, що знаходиться на території села Піща Шацького району Волинської області, а саме на ансамбль садиби Гутовського 19 століття, який включає в себе: будинок Гутовського, млин (мур.) 1890 року, каплицю (мур.) 19 століття, господарські будівлі (мур.) 1890 року, та подати до Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації пропозиції про занесення такого об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                                                А.Я. Ксензюк