Рішення

від 03.09.2018 по справі 821/966/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/966/18 15год. 42 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника відповідача Козлова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Селянського фермерського господарства "Житниця" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008861205 від 02.02.2018 р.,

встановив:

Селянське фермерське господарство "Житниця" (далі - СФГ "Житниця", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (далі ГУ ДФС у Херсонській області) , в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 02.02.2018 № 0008831205 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в сумі 168519 грн. 03 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" від 16.10.1998 № 161-ХІУ встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Таким чином, вирішуючи питання про внесення змін до договору оренди землі (збільшення розміру орендної плати) у зв'язку зі зміною встановленого законом розміру орендної плати, потрібно враховувати те, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку завжди був та залишається договір оренди землі, яким встановлено розмір орендної плати за землю, а Податковий кодекс не містить прямої норми (вимоги) щодо необхідності приведення раніше укладених договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного Податкового кодексу, а також те, що розмір орендної плати за землю не завжди був регульованою законом ціною. Статтею 654 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту. Податковий орган наділений повноваженнями зі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, проте ініціативою вносити зміни до договорів оренди землі згідно з приписами статей 12, 60, 83 Земельного кодексу України, статті 21 Закону №161-ХІУ, наділена одна зі сторін цих договорів, якою у справі, що розглядається, є сільська рада - орган місцевого самоврядування, через яку відповідною територіальною громадою реалізовано право власності на передані в оренду земельні ділянки, що знаходяться у комунальній власності. Зміна розміру земельного податку згідно із Законом № 309-УІ є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов Договору щодо розміру орендної палати, а відтак відповідного донарахування контролюючим органом суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Ані Закон України від 27 березня 2014 року №1166-УІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", ані ПК України, положення чинного законодавства України, якими врегульовані відносини з оренди землі, що перебуває у приватній власності громадян України, у тому числі ст. 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", не покладають на учасників правовідносин з оренди землі приватного сектору обов'язку ініціювати приведення орендної плати у відповідність до податкового законодавства України. Крім того, правовідносини між райдержадміністрацією та ФГ "Житниця" по договору оренди землі є цивільно-правовими, а відсилання податкового органу на внесені зміни до пп. 288.5.1 п.288.5 ст. 288 ПК України чи ст. 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" є необґрунтованими для донарахування вищенаведених грошових зобов'язань. Таким чином, і позивач виконував обов'язок по сплаті орендної плати в розмірі, встановленому в діючому договорі та не зобов'язаний був сплачувати орендну плату в іншому розмірі, ніж передбачено умовами договору оренди. Органи державної фіскальної служби мають право перевіряти правильність визначення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності лише на підставі договорів оренди таких земельних ділянок, законодавча зміна розміру орендної плати не зобов'язує платника податків до автоматичної зміни розміру орендної плати з 01.04.2015.

Ухвалою від 23.05.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 20.06.2018.

14.06.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що факт порушення п.288.1, п.288.3, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст.288 Податкового кодексу України позивачем орендної плати за земельні ділянки площею 28,7454 га з 01.11.2016 по 31.12.2016 та 163,35 га на території Раківської сільської ради Бериславського району за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на загальну суму 168519,03 грн. За змістом статті 10 та статті 265 ПКУ плата за землю є складовою податку на майно, який є місцевим податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності . Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПКУ). Разом з тим, як визначено підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ (в редакції з 01.04.2014 по 31.12.2016), розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки. З огляду на визначену положеннями ПКУ нижню граничну межу річної суми орендної плати, відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПКУ платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених ПКУ. У зв'язку з реєстрацією додаткової угоди від 27.07.2016 року в Державному реєстрі речових прав 03.10.2016 та 08.10.2016 року по ФГ "Житниця" змінено об'єкт оподаткування, а саме зменшено площу орендованої земельної ділянки площею 134,6046 га. Відповідно п.286.4 ст.286 Податкового кодексу України, у разі зміни протягом року об'єкта оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни. У зв'язку із зміною оподаткування у жовтні 2016 року термін подання ФГ "Житниця" податкової декларації по платі за землю (орендна плата) за 2016 рік (тип декларації - уточнююча) - 20 листопада 2016 року, але декларація подана 29.12.2016. Вважає, що позовні вимоги селянського фермерського господарства "Житниця" не підлягають задоволенню.

В підготовче судове засідання 20.06.2018 представник позивача не прибув, про причини своєї неявки не інформував, представник відповідача подав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, суд відклав підготовче засідання на 10.08.2018.

10.08.2018 представник позивача не прибув, про причини неявки не повідомив, представник відповідача подав заяву про проведення підготовчого засідання в письмовому провадженні.

Ухвалою від 10.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 03.09.2018.

В судове засідання 03.09.2018 представник позивача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, представник відповідача прибув в судове засідання, наполягає на розгляді справи по суті, просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до наступних висновків.

Селянське фермерське господарство "Житниця" зареєстровано як юридична особа, платник податків.

В січні 2018 року ревізором-інспектором Головного управління ДФС у Херсонській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фермерського господарства "Житниця" з питань повноти обчислення податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, за наслідками перевірки складено акт від 15.01.2018 №6/21-22-12-05/32480304. Перевіркою виявлено порушення пункту 288.1, пункту 288.3, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288, пункту 286.4 статті 286 Податкового кодексу України та зазначено щодо заниження об'єкту оподаткування за листопад-грудень 2016 року на 28,754 га, заниження податкових зобов'язань по орендній платі за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 року в сумі 168519,03 грн.

Перевіркою виявлено, що 28 грудня 2007 року між Бериславською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством "Житниця" було укладено Договір оренди землі, який зареєстровано 28.12.2007 за №4АА002347-040771500005 відповідно якого в оренду передається земельна ділянка площею 175,30 га, в т.ч. ріллі 175,30 га із земель резервного фонду (не витребувані паї) Раківської сільської ради. Пунктом 9 вищевказаного договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Раківської сільської ради в розмірі 1 відсоток від нормативної грошової оцінки. В пункті 5 договору оренди землі зазначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 1699298,22 гривень. В договорі оренди землі від 28 грудня 2007 року №4АА002347-040771500005 вказано, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюються з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (пункт 10).

06 травня 2011 року між СФГ "Житниця" та Бериславською районною державної адміністрацією укладений договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Відділі Держкомзему у Бериславському районі №652060004000173 від 06.05.2011, відповідно зменшена площа земельної ділянки площею 163,35 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 1970243,9 га.

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 23.01.2015 № 15 "Про надання згоди на припинення договору оренди шляхом розірвання" припинено договір оренди площею 163,35 га. Бериславською районною державною адміністрацією та СФГ "Житниця" 27 липня 2016 року підписано додаткову угоду щодо припинення договору оренди землі. Умовами додаткової угоди від 27 липня 2016 року передбачено: припинити договір оренди земельної ділянки площею 163,35 га за межами Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, зареєстрований 28.12.2007 за №4АА002347-040771500005 шляхом його розірвання; земельні ділянки площею 163,35 га (зазначено 47 кадастрові номери) перевести до земель запасу Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області; ця додаткова угода набуває чинності після її підписання сторонами та державної реєстрації припинення права оренди в Державному реєстрі речових прав.

В акті перевірки зазначено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по фермерському господарству "Житниця" державну реєстрацію припинення прав оренди на земельні ділянки площею 48,6312 га вчинено 03.10.2018, на земельні ділянки площею 85,9734 га вчинено 08.10.2018, усього об'єкт оподаткування зменшено на 134,6046 га. В той же час на залишок земельних ділянок площею 28,7454 га право оренди не припинено. Таким чином, в оренді ФГ "Житниця" з 08.10.2016 перебувала земельна ділянка площею 28,7454 га.

Крім того, в акті перевірки вказано про те, що постановою Бериславського районного суду Херсонської області від 05.12.2017 позовну заяву голови СФГ "Житниця" ОСОБА_3 про скасування постанови про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок площею 24,4741 га (кад. номери НОМЕР_1, НОМЕР_2) задоволено. Районним судом було виявлено, що ОСОБА_3 27.07.2016 надана згода на розірвання договору оренди, але станом на час розгляду справи державна реєстрація договору оренди в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не скасована, що підтверджується довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто припинення договору оренди не відбулось. Даний факт також встановлений ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 14.08.2017 .

Фіскальна служби зазначила в акті перевірки про те, що у 2015 році позивач подав податкову декларацію від 21.02.2015 № 9020256113, в якій задекларувало податкове зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку площею 163,35 га в розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки 43212 грн. 15 коп. за рік. У 2016 році позивач задекларував в податковій декларації від 17.02.2016 № 9019165172 податкове зобов'язання по орендній платі за ділянку площею 163,35 га в розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки - 51854,58 га за рік. Фермерським господарством "Житниця" подано уточнюючу декларацію від 29.12.2016 № 9254836094, згідно якої на 2016 рік задекларовано податкове зобов'язання 163,35 га в розмірі 1 % від НГО в сумі 43212 грн. 20 коп. за рік з розбивкою рівними частками за період січень-жовтень 2016 року.

В акті вказано про те, що відповідно листа Відділу у Бериславському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 16.11.2017 №8-21-0.19-503/103-17 , нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 163,35 га, яка перебувала в оренді на підставі укладеного договору між Бериславською районною державною адміністрацією та СФГ "Житниця", станом на 01.01.2015 становила 4321225,61 грн. А з врахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки за 2015 рік станом на 01.01.2016 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 163,35 га складає 5185470,73 грн., або 31744,54 грн. за 1 га.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПКУ). Разом з тим, в акті вказано , що підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ (в редакції з 01.04.2014 по 31.12.2016), розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Виходячи з вказаного розміру нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2015 та підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ (в редакції з 01.04.2014 по 31.12.2016), розмір орендної плати не повинен бути менше 3 відсотків від зазначеної нормативної грошової оцінки - тобто у 2015 році не повинен бути менше, ніж 129636,77 грн. Фактично позивачем задекларовано та сплачено орендної плати в сумі 43212,15 грн., у зв'язку з чим заниження податкових зобов'язань з орендної плати за 2015 рік становить 86424,62 грн.

За висновками перевірки, у 2016 році на ділянку площею 163,35 га розмір орендної плати не повинен бути менше, ніж 125306,61 грн. з врахуванням припинення речових прав: за період з 01.01.2016 по 31.09.2016 - 116673,12 грн. за період з 01.10.2016 по 02.10.2016 - 836,37 грн., за період з 03.10.2016 по 07.10.2016 - 1468,43 грн., за період з 08.10.2016 по 31.12.2016 - 4562,54 грн.

Відповідно податкової декларації по платі за землю за 2016 рік, тип декларації - уточнююча (від 29.12.2016 №9254836094) СФГ "Житниця" нараховані податкові зобов'язання за період з січня по жовтень 2016 року, за ставкою 1 відсоток, тобто сума орендної плати за 10 місяців 2016 року становить 43212,20 гривень, при цьому за листопад-грудень 2016 року податкові зобов'язання з орендної плати відображено 0 (нуль) гривень, хоч в оренді ФГ "Житниця" з 08.10.2016 перебувала земельна ділянка площею 28,7454 га.

Отже, платником занижено об'єкт оподаткування за листопад - грудень 2016 року та податкові зобов'язання з орендної плати з 01.01.2016 по 31.12.2016 в сумі 82094,41 грн.

Також було виявлено, що СФГ "Житниця" несвоєчасно подано до Бериславського відділення Новокаховської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області податкову декларацію по платі за землю за 2016 рік (уточнююча) - 29.12.2016 №9254836094, тоді як термін подання 20 листопада 2016 року.

За висновками перевірки ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.02.2018 року №0008831205, яким було збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на суму 168519 грн.03 коп., застосовані штрафні санкцій в сумі 42129 грн. 76 коп. за штрафними санкціями. Також було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.02.3018 № 0008861205 по застосування 1020 грн. штрафу за несвоєчасне подання податкової декларації, яке не оскаржується позивачем в межах даної справи.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 0008861205 від 02.02.2018, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно норм Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" користування землею в Україні є платним.

Відповідно до пп.9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 цього Кодексу є податком, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Аналогічне визначення міститься в ст.21 Закону України "Про оренду землі".

Згідно п.269.1 ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі.

Об'єктом оподаткування є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до встановленого порядку (пп. 270.1.1 п. 270.1 ст.270, пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Відповідно до п.п.288.1-288.4 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України (в редакції, що була чинною до 01.04.2014 р.) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 внесено зміни до пп. 288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України. Так, пунктом 288.5 статті 288 ПК України (в редакції, що набула чинності 01.04.2014 р. та була чинною в період, що був об'єктом перевірки) встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки та перевищувати 12 %. Тобто, законодавцем було визначено нижню та верхню граничні межі річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

При цьому, щодо відносин оподаткування, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів (в даному випадку договір оренди та встановлений у ньому розмір орендної плати) у разі їх суперечності, що закріплений п.5.2 ст.5 ПК України, розмір орендної плати не може бути меншим, ніж встановлений пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

Таким чином, до моменту внесення до договору оренди землі відповідних змін розмір річної орендної плати не може бути меншим, ніж встановлений пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України з 01.04.2014 р., а саме не може бути меншим, ніж 3% нормативної грошової оцінки.

Стосовно доводів позивача про відсутність зворотної дії в часі норми ст. 288 ПКУ та про невідповідність норм Податкового кодексу України, в частині регулювання орендної плати за землю, стандартам європейського права суд зазначає, що засобом забезпечення верховенства Конституції України є діяльність Конституційного Суду України щодо вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційності) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, а також правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Ця діяльність здійснюється Конституційним Судом України на підставі частини першої статті 150 Конституції України, а також пункту 1 статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України". Позивачем до суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування фактів визнання окремих положень Податкового кодексу України неконституційними та такими, що не підлягають застосуванню. Суд не встановив факту розповсюдження застосування редакції п. 288.5 ст. 288 ПКУ, яка набрала чинності з 01.04.2014 на правовідносини, які існували до вказаної дати.

При нову редакцію п. 288.5 ст. 288 ПКУ позивач мав бути обізнаним, як орендар земельної ділянки та платник податків, а наслідки невиконання ним вимог ПКУ мали бути очікуваними та зрозумілими.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, сукупність встановлених фактичних обставин підтверджує правомірність позиції Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі по донарахуванню позивачу орендної плати за 2015-2016 роки та застосування до нього штрафних санкцій.

Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області від 2 лютого 2018 року № 008831205 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 210648 грн. 79 коп.

Оскільки при уточненні позовних вимог ціна позову збільшилась та становила 210648 грн. 79 коп., судовий збір відповідно мав складати 1% від ціни позову 3159 грн. 73 коп., позивач сплатив судовий збір тільки в сумі 1762 грн., недоплата становить 1397 грн. 73 коп. Суд достягує недоплачену суму судового збору з позивача до Державного бюджету.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошена 03.09.2018. не підлягає скасуванню.від 17.10.2016 р. № 0000491400, яким Новокаховською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2561935,53 грн. є законним та прийнятим відповідно до норм чинного законодавства. В такому разі суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та відмовляє в їх задоволенні в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив :

Відмовити селянському фермерському господарству "Житниця" в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області від 2 лютого 2018 року № 008831205 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 210648 грн. 79 коп.

Стягнути з Селянського фермерського господарства "Житниця" (74300 Херсонська область Бериславський район с. Раківка, вул. Радянська, 8 код ЄДРПОУ 32480304) до Державного бюджету (р/рах. 34315206084026 одержувач УК у м. Херсоні код отримувача 37959779 банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір в сумі 1397 грн. 73 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13 вересня 2018 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.13