Рішення

від 11.09.2018 по справі 2040/6271/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 вересня 2018 р. № 2040/6271/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шляхової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання дій незаконними,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправними дії інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради щодо проведення позапланового заходу у виді перевірки на об'єкт будівництва по вул. Пожарського, 1 у м. Харкові, в результаті якої був складений АКТ перевірки № 259/310-А від 06.04.2018 Про результати проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт та припис №259/310-Пр-У Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил .

В обґрунтування доводів заявленого позову зазначає, що відповідно до направлення для проведення позапланового заходу є здійснення перевірки на об'єкт будівництва по вул. Пожарського. 1 у м. Харкові . Строк дії направлення № 259 - II від 20.03.2018, становить з 22.03.2018 по 04.04.2018, отже 13 календарних днів. Строк дії направлення № 310 - Н від 05.04.2018, становить з 05.04.2018 по 06.04.2018, - 1 календарний день. Позивач вважає, що наказ № 1 від11.04.2016 не відповідає вимогам чинного законодавства, є протиправним, оскільки позапланова перевірка призначена за відсутності підстав для її проведення . Зазначає, що ніякого будівництва на земельній ділянці по вул. Пожарського, 1 в м. Харкові не ведеться; з тексту направлення на позаплановий захід не йдеться посилання на наказ, винесений в період з дня надходження скарги гр. ОСОБА_2 по дату складання акту перевірки, тобто у період часу з: 12.03.2018 р. по 06.04.2018 р.; в тексті направлення та ОСОБА_2 перевірки відсутні посилання на виконання ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а також відсутнє погодження Державної регуляторної служби. Позивач вважає, що ніякої перевірки фактично не здійснювалось, направлення на перевірку ним не отримувалось, з підставами проведення позапланового заходу - позивача не ознайомлено.

Позивач вважає дії відповідача щодо проведення позапланового заходу незаконними та необґрунтованими, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 06.08.2018 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за означеним позовом.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем надано відзив на позов, в якому відповідач - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради із поданим позовом не погодився. В наданому відзиві на позов в обґрунтування своєї позиції зазначив, що у відповідності до направлення на проведення позапланового заходу від 20.03.2018 № 259-н на підставі звернення ОСОБА_2 (вх. від 12.03.2018 № Б-8-518/0/248-18) призначено проведення у період з 22.03.2018 до 04.04.2018 позапланової перевірки на об'єкті "Об'єкт будівництва по вул. Пожарського, 1 у м. Харкові". Отже, позаплановий захід було проведено на підставі звернення фізичної особи. Під час проведення перевірки з виїздом на місце було встановлено, що за вищевказаною адресою на належній Позивачу по справі земельній ділянці (кадастровий № 6310138200:03:014:0054) знаходиться двоповерхова нежитлова будівля літ. "А-2" та одноповерхова нежитлова будівля літ. "Б-1". зазначає, що саме Позивач по справі під час проведення позапланової перевірки надав копію технічного паспорту на громадський будинок - нежитлову будівлю літ. "А-2", виготовленого Зміївського районного підприємства містобудування, архітектури та землевпорядкування, від 11.04.2017, інвентаризаційна справа № 402/03/17. Саме у цьому технічному паспорті і наявні посилання на нежитлову будівлю літ. "Б", яка перевірялась. Позивач 06.04.2018 на об'єкт будівництва не прибув, відмовившись таким чином отримати відповідні документи щодо проведеної перевірки особисто, через що відповідні документи буди направлені суб'єкту містобудування засобами поштового зв'язку.

У судове засідання позивач вдруге не прибув, свого представника до участі у розгляді справи не направив. Належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Через канцелярію суду 11.09.2018 року представником відповідача подана заява у зв'язку із неявкою сторони позивача просить розглянути справу у порядку письмового провадження. У задоволенні позовних вимог просив відмовити, з підстав, викладених у відзиві на позов та доданих до нього письмових документів.

Судом також з'ясовано, що відповідач, разом із відзивом на позов, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

У відповідності до направлення на проведення позапланового заходу від 20.03.2018 №259-н на підставі звернення ОСОБА_2 (вх. від 12.03.2018 № Б-8-518/0/248-18) призначено проведення у період з 22.03.2018 до 04.04.2018 позапланової перевірки на об'єкті "Об'єкт будівництва по вул. Пожарського, 1 у м. Харкові".

В подальшому, відповідна позапланова перевірка була подовжена згідно направлення Інспекції 05.04.2018 № 310-н на два робочі дні з 05.04.2018 по 06.04.2018.

Під час проведення перевірки з виїздом на місце було встановлено, що за вищевказаною адресою на належній позивачу по справі земельній ділянці (кадастровий №6310138200:03:014:0054) знаходиться двоповерхова нежитлова будівля літ. "А-2" та одноповерхова нежитлова будівля літ. "Б-1".

Представником відповідача повідомлено, що під час проведення перевірки ОСОБА_1 представлено технічний паспорт на громадський будинок - нежитлову будівлю літ. "А-2", виготовлений 11.04.2017 Зміївським районним підприємством містобудування, архітектури та землевпорядкування, інвентаризаційна справа № 402/03/17. Саме у цьому технічному паспорті і були наявні посилання на нежитлову будівлю літ. "Б", визначену як "господарська будівля (шиномонтаж)", яка перевірялась посадовими особами Інспекції.

Згідно Інструкції про порядок технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001, господарськими будівлями є котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, гаражі, сараї, сміттєзбірники тощо, розміщені на земельних ділянках житлових і громадських будинків, виконують функції допоміжного господарського призначення та інженерного забезпечення основних будинків.

Жодних функцій допоміжного господарського призначення та інженерного забезпечення по відношенню до нежитлової будівлі літ. "А-2" нежитлова будівля літ "Б" не виконує і згідно того ж технічного паспорту використовується як шиномонтаж.

Також перевіряючими особами Інспекції встановлено, що Департаментом ДАБІ у Харківській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 07.04.2015 № ХК 083150930154 та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 08.06.2015 № ХК 1321515550659 по об'єкту "Будівництво центру дозвілля; Харківська обл., м. Харків, вул. Пожарського, 1".

Згідно даних, наведених у зазначених дозвільних документах, загальна площа об'єкту - 1566, 00 кв.м, площа забудови - 757 кв.м, поверховість - 2 поверхи. Відповідач зазначає, що ці дані повністю кореспондуються з показниками Містобудівних умов та обмежень МУО-146-2014 від 26.12.2014 та характеристиками нежитлової будівлі літ. "А-2".

Згідно вимог ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, Інспекцією було встановлено, що будь-які дозвільні документи на будівництво нежитлової будівлі літ. "Б" м. Харків, вул. Пожарського, 1 відсутні, відсутній також і проект будівництва такої будівлі, що свідчить про те, що вона збудована самочинно.

За результатами проведеної перевірки був складений відповідний акт перевірки №259/310-А від 06.04.2018 та припис № 259/310-Пр-У від 06.04.2018 (а.с. 16-21), які були направлені суб'єкту містобудування засобами поштового зв'язку (а.с. 22).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення позапланового заходу, вважаючи їх незаконними, а також складеними на підставі таких дій акту перевірки та прийнятого на підставі такого акту - припису, позивач звернувся із означеним позовом до суду.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок), посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів

та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів

і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних

і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ

та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо - та відеотехніки.

Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Пунктом 7 зазначеної Постанови КМУ № 553 (Порядку) визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Зазначеним пунктом унормовані підстави для проведення позапланової перевірки, якими є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Позивач наголошує на тому, що позапланова перевірка проведена Інспекцією за відсутності відповідних підстав, оскільки права особи, що звернулась до Інспекції з повідомленням про порушення вимог містобудівного законодавства, (ОСОБА_2П.) не довела порушень її особистих прав та інтересів.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до абз. 8 п. 7 зазначеного Порядку однією із підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Отже, Порядок не визначає обов'язку контролюючого органу досліджувати мотиви та підстави звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Порядком лише визначено, що такі звернення є підставою для проведення відповідної перевірки.

Позивач вважає, що Інспекцією проведено перевірку з грубим порушенням приписів Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (далі Закон №877-V).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 1 ст. 2 Закону №877-V).

За визначенням п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Суд з цього приводу зазначає, що відповідно до ст. 2 зазначеного Закону його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Між тим, перевірка на об'єкті "Об'єкт будівництва по вул. Пожарського, 1 у м.Харкові" була проведена щодо власника земельної ділянки з кадастровим №6310138200:03:014:0054 громадянина ОСОБА_1 і не пов'язана зі здійсненням зазначеною особою господарської діяльності, про що свідчать і складені за наслідками позапланової перевірки акт та припис.

Для встановлення факту користування об'єктом нерухомого майна з метою здійснення господарської чи підприємницької діяльності має буди доведений факт здійснення фізичною особою-підприємцем певної господарської діяльності з використанням відповідного об'єкту нерухомого майна (виготовлення і реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг з метою отримання прибутку).

Таких висновків дійшла ОСОБА_3 Верховного суду (постанова від 12.06.2018 у справі № 922/3204/17).

На момент призначення та проведення позапланової перевірки у Інспекції були відсутні підстави вважати, що самочинно збудована будівля по вул. Пожарського, 1 у м. Харкові використовується гр. ОСОБА_1 як суб'єктом господарювання.

За таких обставин твердження позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин відповідного Закону є помилковим, оскільки, між іншим, позовна заява, пред'явлена ОСОБА_1 не як фізичною особою-підприємцем.

Позивач наголошує на тому, що позапланова перевірка проведена Інспекцією за відсутності відповідних підстав, оскільки права особи, що звернулась до Інспекції з повідомленням про порушення вимог містобудівного законодавства, (ОСОБА_2П.) не довела порушень її особистих прав та інтересів.

З цього приводу зазначаємо, що відповідно до п. 7 Порядку однією із підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, Порядок не визначає обов'язку контролюючого органу досліджувати мотиви та підстави звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Порядком лише визначено, що такі звернення є підставою для проведення відповідної перевірки.

Позивачем по справі заявлено позовну вимогу щодо визнання протиправними дій Інспекції щодо проведення позапланового заходу у виді перевірки на "Об'єкт будівництва по вул. Пожарського, 1 у м. Харкові", в результаті якої був складений акт перевірки № 259/310-А від 06.04.2018 та припис № 259/310-Пр-У від 06.04.2018.

З цього приводу варто відзначити, що відповідно до ст. 5 КАС України одним із засобів захисту порушеного права у адміністративному судочинстві є визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 10 вересня 2013 року у справі № 21-237а13, акт перевірки є документом, який лише підтверджує факт проведення перевірки, містить доказову інформацію про виявлені правопорушення та може бути наданий суду під час вирішення спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта і не зумовлює виникнення будь-яких прав та обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася.

Акт перевірки не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права та не встановлює конкретні приписи, звернені до окремої особи.

Тобто, акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, а визнання його протиправним c

Тому, акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не може бути визнаний протиправним.

Такого висновку також дійшов і Верховний суд у постанові від 06.03.2018 у справі №380/499/17.

Стосовно тверджень позивача, що перевірка фактично не відбувалась, про складені за її наслідками документи йому стало відомо з листа Інспекції, підставу її проведення (лист ОСОБА_2П.) йому не пред'явлено.

Факт отримання відповідних документів, складених за наслідком проведення Інспекцією позапланової перевірки, не оспорюється, крмі того, матеріали справи містять копію конверта, з якого вбачається направлення таких документів на адресу позивача.

Згідно п. 8 Порядку під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Таким чином, з аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що пред'являти суб'єкту містобудування документи, що стали підставою для проведення позапланової перевірки, посадові особи Інспекції не зобов'язані згідно Порядку.

Крім того, як вбачається з поданого позову та визнається представником відповідача, позивач не заперечує факт його присутності під час проведення позапланової перевірки. З відзиву на позов вбачається, що саме позивач по справі під час проведення позапланової перевірки надав перевіряючим особам Інспекції копію технічного паспорту на громадський будинок - нежитлову будівлю літ. "А-2", виготовленого Зміївського районного підприємства містобудування, архітектури та землевпорядкування, від 11.04.2017, інвентаризаційна справа №402/03/17. Саме у цьому технічному паспорті і наявні посилання на нежитлову будівлю літ. "Б", яка перевірялась.

Пунктом 18 Порядку визначено, що акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

У зв'язку із тим, що акт за наслідками позапланової перевірки складений у останній день її проведення (06.04.2018), виникла неможливість за наслідками відсутності суб'єкта містобудування саме 06.04.2018 на об'єкті будівництва пред'явити такий акт та відповідний припис йому особисто.

Про те, що у разі відсутності суб'єкта містобудування у останній день перевірки на об'єкті документи, складені за наслідками її проведення, будуть надіслані поштою, суб'єкт містобудування повідомлявся під час проведення перевірки, однак 06.04.2018 на об'єкт будівництва не прибув, відмовившись таким чином отримати відповідні документи особисто.

Через це відповідні документи буди направлені суб'єкту містобудування засобами поштового зв'язку.

Стосовно доводів позивача про протиправність подовження позапланової перевірки суд зауважує, що відповідно до п. 7 Порядку строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Згідно направлення на проведення позапланового заходу на об'єкті "Об'єкт будівництва по вул. Пожарського, 1 у м. Харкові" від 20.03.2018 строк перевірки визначений з 22.03.2018. З метою продовження строку позапланової перевірки Інспекцією 05.04.2018 видано ще одне направлення на проведення позапланової перевірки з 05.04.2018 до 06.04.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, та у спосіб та в межах повноважень, встановлених чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак - задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 77,78, 90, 139, 242, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) про визнання дій незаконними - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 13 вересня 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.