Ухвала

від 12.09.2018 по справі 826/14575/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 вересня 2018 року м. Київ № 826/14575/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНОР ЮА" до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 53 від 03.09.2018р. про сплату судового збору у розмірі 1 841,00 грн., що не є сплатою судового збору у необхідному розмірі, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист оспорюваного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручання до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яка впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визнання грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2012 року № 165/11/13-12.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що позовні вимоги щодо оскарження податкових повідомлень-рішень Державної фіскальної служби є вимогами майнового характеру.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" №2246-VIII від 07.12.2017 установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.

В позовні заяві позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві № 794140301 від 11.06.2018 р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 100 000,00 грн.;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві №0795140301 від 11.06.2018 р. про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій у розмірі 20 000,00 грн.;

3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві № 0031551406 від 15.06.2018 р. щодо порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю , зі змінами та доповненнями та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1530,00 грн.;

4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві № 0031531406 від 15.06.2018 р. щодо порушення ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94 - BP Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , зі змінами та доповненнями та нарахування пені у розмірі 3303,64 грн.;

5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві № 003147 від 15.06.2018 р. щодо порушення п. 15 розділу II та пункт 27 розділу III Постанови Правління Національного банку України №148 від 29.12.2017 року Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , зі змінами та доповненнями та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 272 731,10 грн.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, загальна сума позовних вимог становить 397 564,74 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подання до суду даного позову становить 5 963,47 грн. (397 564,74 * 1,5%).

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання:

- документу про сплату судового збору в розмірі 4122,47 грн. (5 963,47 грн. - 1 841,00 грн.).

Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНОР ЮА" без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.В. Патратій