Рішення

від 27.04.2007 по справі 5/59-07-1183

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/59-07-1183

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2007 р.Справа  № 5/59-07-1183

За позовом Відкритого акціонерного товариства „ЕК Одесаобленерго” в особі Ізмаїльських електричних мереж, м. Одеса.  

До відповідача Одеського обласного радіотелевізійного передавального центру, м. Одеса.

про зобов'язання укласти договір

                    Суддя      Могил С. К.

Представники:  

Позивача: Каракаш О. М., на підставі довіреності.

Відповідача: Коваленко Л. О., на підставі довіреності,

У судових засіданнях оголошувались перерви з 05.03.2007 року до 14.03.2007 року, з 14.03.2007 року до 06.04.2007 року та з 06.04.2007 року до 27.04.2007 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство „ЕК Одесаобленерго” в особі Ізмаїльських електричних мереж звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеського обласного радіотелевізійного передавального центру про зобов'язання відповідача укласти договір про постачання електричної енергії в редакції запропонованої позивачем.

Відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву від 05.03.2007 року №168/12, в якому відповідач просить суд зобов'язати позивача укласти договір про постачання електроенергії на умовах запропонованих відповідачем.

В процесі розгляду справи позивач та відповідач узгодили редакцію окремих пунктів договору в зв'язку з чим уклали мирову угоду, яку подали для розгляду та затвердження до суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2007 року було затверджено мирову угоду та провадження у справі в цій частині судом було припинено.

В процесі розгляду справи представниками позивача та відповідача до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були оглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.

Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив:

З метою встановлення між сторонами господарсько –договірних зобов'язань по постачанню електричної енергії, Відкритим акціонерним товариством „ЕК Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського РЕМ (за договором –Постачальник) було направлено разом з додатками для підписання на адресу Одеського обласного радіотелевізійного передавального центру (за договором –Споживач) проект договору № 29 про постачання електричної енергії. Направлений позивачем проект договору відповідачем був розглянутий та 17.01.2007 року разом з протоколом розбіжностей був повернутий позивачу (отримано позивачем 22.01.2007 року). У своєму протоколі розбіжностей відповідач не погодився з пунктами 6.1.3 підпункт а), 6.1.3 підпункт ж), 6.2, 9.4, п.2 додатку №1, п. 3 додатку №1, п. 5 додатку №1, п. 3 додатку №2 примітка, п. 2 перший абзац додатку №5, п. 4 додатку №5, 1.РРС-5. смт Сарата підпункт 1.2 додатку №7, 1.РРС-5. смт Сарата п. 2 додатку №7, 1.РРС-6. Успенівка підпункт 1.2 додатку №7, п. 5 додатку №7, п. 9 додатку №7, додаток №10, які були запропоновані позивачем у проекті договору та надав позивачу свої пропозиції щодо спірних умов договору.

В процесі розгляду справи сторони по справі уклали мирову угоду щодо розбіжностей до договору №29 про постачання електричної енергії відповідно до якої сторони за правочином узгодили редакцію окремих пунктів договору, а саме: п. 6.1.3 підпункт а), 6.1.3 підпункт ж), 6.2, 9.4, п.2 додатку №1, п. 3 додатку №1, п. 3 додатку №2 примітка, п. 4 додатку №5, 1.РРС-5. смт Сарата підпункт 1.2 додатку №7, 1.РРС-5. смт Сарата п. 2 додатку №7, 1.РРС-6. Успенівка підпункт 1.2 додатку №7, п. 9 додатку №7, додаток №10.

Щодо п. 5 додатку №1, п. 2 додатку №5, п. 5 додатку №7 до договору то сторони за правочином не узгодили редакцію цих пунктів, в зв'язку з чим позивач просив суд зобов'язати відповідача укласти договір №29 про постачання електроенергії в редакції яка запропонована ВАТ „ЕК Одесаобленерго”.

Пунктом 7 ст. 181 Господарського кодексу України  встановлено, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному  замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона –виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з відповідним позовом, щодо отриманих розбіжностей до запропонованої їм редакції договору про постачання електричної енергії, звернувся до господарського суду Одеської області 10.02.2007 року (отримано судом за допомогою поштового зв'язку 12.02.2007 року). Таким чином, судом зроблено висновок про те, що позивачем було дотримано строк який встановлено п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України.

Позивач, запропоновані відповідачем в протоколі розбіжностей пропозиції вважає такими, що не можуть бути прийнятими ним оскільки, запропоновані позивачем умови договору повністю відповідають вимогам діючого законодавства України та підлягають включенню у договір саме в редакції позивача, а умови запропоновані відповідачем суперечать вимогам діючого законодавства, а тому не можуть бути включені у договір.

Відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає доводи позивача необґрунтованими та такими, що не засновані на вимогах діючого законодавства України, в зв'язку з чим наполягає на укладенні спірних пунктів договору в редакції яка була запропонована ним, в зв'язку з чим відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Розглянув позовну заяву та додані до неї документальні докази та приймаючи до уваги доводи позивача та відповідача викладені у судових засіданнях суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

У відповідності з частинами 1, 3 ст. 179 Господарського кодексу України майново –господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько –договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Крім того, частинами 4, 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь –які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, іншими нормативно –правовими актами щодо окремих видів договорів.

За положеннями ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За своїм змістом договір встановлює умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При укладенні зазначеного договору, слід прийняти до уваги вимоги Закону України „Про електроенергетику”, Правила користування електроенергією, Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, умови типового договору де сторонам за правочином дано право лише конкретизувати окремі умови договору про постачання електроенергії, правила улаштування електроустановок (ПУЕ), а тому суд вважає що пропозиції які були запропоновані позивачем у договорі про постачання електроенергії цілком відповідають наведеним нормативним актам та повинні бути включені у редакції саме тій яка запропонована позивачем.

Відповідно до Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Пунктом 1.6 Правил користування електроенергією встановлено що договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

З урахуванням наведеного, наявних документальних доказів у справі, а також вимогах Правил користування електричною енергією, Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) суд вважає що вимоги позивача щодо п. 5 додатку №1, п. 2 додатку №5, п. 5 додатку №7 є обґрунтованими, в зв'язку з чим означені умови договору повинні бути викладені в редакції яка була запропонована саме позивачем.

При вказаних обставинах слід прийняти до уваги, що ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України встановлено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.           

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи викладені у судових засіданнях доводи сторін, а також надані документальні докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.  

Судові витрати віднести на рахунок позивача та відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.              

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центру, код 01188477 (м. Одеса, вул. Фонтанське дорога, 3) укласти договір про постачання електричної енергії №29 з Відкритим акціонерним товариством „ЕК Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського РЕМ, код 00131713 (м. Одеса, вул. Садова, 3) п. 5 додатку №1, п. 2 додатку №5, п. 5 додатку №7 в редакції запропонованої ВАТ „ЕК Одесаобленерго”.

3.          Стягнути з Одеського обласного радіотелевізійного передавального центру, код 01188477 (м. Одеса, вул. Фонтанське дорога, 3) на користь Відкритого акціонерного товариства „ЕК Одесаобленерго”, код 00131713 (м. Одеса, вул. Садова, 3) 85 (вісімдесят п'ять) держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за ІТЗ судового процесу.

4.          Датою укладання договору, вважати день набрання чинності рішення суду.

Накази видати згідно статті 116 ГПК України.

Рішення підписано 07.06.2007 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя