Рішення

від 03.05.2007 по справі 4/598-4/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/598-4/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

03.05.07                                                                                           Справа № 4/598-4/40

Господарський суд Львівської області у складі судді Гриців В.М. при секретарі Москалі Р.М. за участю представника позивача Зайцевої Т.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Запорізький механічний завод” до державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” про стягнення 322999,49 заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Запорізький механічний завод” звернулося з позовом до державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця”, з урахуванням уточнень позовних вимог просить суд стягнути з відповідача на його користь 15694,54 грн. пені; 6634,27 грн. інфляційних нарахувань, 2797,71 грн. –3% річних та судові витрати - 3229,99 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позивач пояснює, що ним, на виконання договору поставки № 75/15, передано відповідачу вкладиші тепловозів серії М62, ЧМЕ –3 та дизель поїзда Д1, що підтверджено довіреностями та видатковими накладними. Відповідач прострочив оплату вартості отриманого товару, тому нараховано пеню, інфляційні нарахування та три відсотки річних.

В судовому засіданні 17 квітня 2007 року представник відповідача Кречетова Л.І. надала відзив та повідомила про погашення суми боргу за отриманий товар, затримку у проведенні розрахунку пояснює відсутністю фінансування. Тому просить не застосовувати штрафних санкцій на підставі ст.605 ЦК України або зменшити їх розмір відповідно до ст.233 ГК України, приймаючи до уваги погашення основного боргу на момент розгляду справи.

В судовому засіданні 17 квітня 2007 року за клопотанням представника відповідача Кречетової Л.І. оголошувалась перерва до 03 травня 2007 року для подання доказів про фінансовий стан відповідача.

В судове засідання 3 травня 2007 року представник відповідача не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Представник позивача факт сплати відповідачем суми основного боргу за договором поставки 75/15 підтвердила, уточнені позовні вимоги підтримала і навела доводи, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та доданих до неї документах. Проти зменшення розміру штрафних санкцій чи їх незастосування заперечує, оскільки порушення відповідачем строків оплати за поставлений товар вплинуло на фінансовий стан позивача, зазначила, що відповідач неодноразово порушує строки оплати вартості поставленого позивачем товару.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити.

Відповідно до вимог ст.ст.526, 625 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Статтями 193,230,231, 232, 265 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. За невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, пеню), нарахування яких припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з матеріалами справи сторони 22 листопада 2006 року уклали договір поставки №75/15, за умовами якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідачу товар: вкладиші тепловозів серії М62, ЧМЕ –3 та дизель поїзда Д1, а відповідач зобов'язався прийняти товар і протягом п'ятнадцяти банківських днів з дня отримання товару оплатити його вартість. Сторони договору встановили, що днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної. За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством та цим договором. У разі порушення строків оплати відповідач зобов'язався сплатити позивачу пеню в розмірі 0,5 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу через уповноважену ним особу товар, а саме: 28 листопада 2006 року Юркевич Л.Я. на підставі довіреності ЯМЛ № 713577 від 23 листопада 2006 року отримав товар на суму 303845,08 грн., що підтверджено видатковою накладною № РН-823; 28 грудня 2006 року Юркевич Л.Я. на підставі довіреності ЯМЛ № 713909 від 21 грудня 2006 року отримав товар на суму 88026,24 грн., що підтверджено видатковою накладною № РН-946. Відповідач частково сплатив вартість отриманого товару. Станом на дату звернення до суду 21 березня 2007 року борг відповідача за отриманий товар становив 291230,48 грн. На дату розгляду справи відповідач повністю сплатив позивачу заборговану суму.

За неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 75/15 - прострочення ним виконання грошового зобов'язання, - нараховано 15694,54 грн. пені, 6634,27 грн. інфляційних нарахувань, 2797,71 грн. –3% річних, що відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України обов'язком сторони є належними і допустимими доказами доводити суду обставини, які є підставою вимог чи заперечень. Суд немає законних підстав для незастосування штрафних санкцій чи їх зменшення. Статтею 605 Цивільного Кодексу України передбачено припинення зобов'язання внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків. В даному випадку кредитор не простив відповідачу його боргу. Щодо зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до вимог статті 233 Господарського кодексу України, то відповідач не надав суду жодних доказів, які б доводили наявність підстав для зменшення розміру пені.

Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд–

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” (м.Львів, вул. Гоголя,1; ідентифікаційний код 01059900) на користь відкритого акціонерного товариства „Запорізький механічний завод” (м. Запоріжжя, вул. Барикадна, 26; ідентифікаційний код 01056280) - 15694,54 грн. пені, 6634,27 грн. інфляційних нарахувань, 2797,71 грн. –3% річних, 3163,57 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

     Суддя