Ухвала

від 12.09.2018 по справі 195/435/18

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

195/435/18

У Х В А Л А

іменем України

12.09.2018 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Томаківка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040590000159 від 23.03.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Карла Маркса, Бердянського району, Запорізької області, громадянина України, із вищою освітою, який є головою фермерського господарства « ОСОБА_4 », одруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України , -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що в порушення вищевказаних вимог законодавства, в період часу з листопада по грудень 2017 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), обвинувачений, достовірно знаючи про відсутність відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у його власність або надання у користування земельної ділянки державної форми власності №1225455100:01:005:0421, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та наявність на її території об`єктів повітряних електричних мереж з визначеними охоронними зонами, а також про заборону будівельних робіт в межах охоронних зон об`єктів повітряних електричних мереж, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, особисто, використовуючи техніку невстановленої моделі та оснащення в період часу з листопада по грудень 2017 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено) здійснив розміщення залізобетонних плит та стовпів з метою подальшого будівництва паркану в межах охоронних зон повітряних ліній Л-71 і Л-76, розташованих на західній межі земельної ділянки державної форми власності з кадастровим номером 1225455100:01:005:0421, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 самовільно зайняв земельну ділянку в межах охоронних зон об`єктів повітряних електричних мереж, розташованих на західній межі земельної ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1225455100:01:005:0421 площею 1,5 га та почав використовувати вказану земельну ділянку у власних цілях.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.197-1 КК України , тобто, самовільне зайняття земельної ділянки вчинене щодо земель в охоронних зонах,який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості. Обвинувачений раніше не судимий.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому визнав повністю, та подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям. При цьому пояснив, що зазначені в обвинувальному акті обставини відповідають дійсності, щиро розкаюється у вчиненому, просив задовольнити його клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям. Та надав копії документів,а саме заяви,в якій просить ДиректораДП «Дніпровського інституту землеустрою» розробити проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки фермерському господарству «Бутенко М.В.» для іншого сільськогосподарського призначення на території Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області, подав до суду план-схему земельної ділянки з окресленими межами охоронних зон ліній електропередач. Крім цього, ОСОБА_4 заявив, що в 2018 році, тобто після вчинення вчинення злочину, залучив відповідних спеціалістівенергопостачальної організації з метою усунення можливих загроз в експлуатації ліній електромереж, на даний час загрозу безпеки експлуатації усунуто.

Прокурор в судовому засіданніне заперечував проти задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі ст.45 КК України за кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.197-1 КК України, у зв`язку із дійовим каяттям обвинуваченого. Зауважив, що обвинувачений вперше судимий, визнав вину в повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному. Активно сприяв в розкритті злочину та встановленню невідомих обставин кримінального правопорушення на стадії досудового розслідування, що, окрім показань обвинуваченого, підтверджується письмовою відповіддю на запит слідчого, що зберігається в матеріалах кримінального провадження. Матеріальної шкоди даним кримінальним правопорушенням не завдано, заподіяна шкода у вигляді недотримання умов безпечної експлуатації лінії електромереж усунута.

Суд, розглянувши клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження відносного нього та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям, заслухавши думку прокурора, котрий не заперечував проти даного клопотання, до того ж, обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, всіляко сприяв розкриттю злочину, збитки кримінальним правопорушенням не завдано, вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню посилаючись на слідуючи обставини.

Частиною 4 ст. 286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Крім того, відповідно до вимог ст.45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" №12 від 23 грудня 2005 року, звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям (ст.45 КК України) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.

Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.

Суд, оцінюючи у сукупності наведені докази дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого є обґрунтованим і підлягає задоволенню, у зв`язку із дійовим каяттям, оскільки на час розгляду справи в суді ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, до кримінальної відповідальності притягується вперше, вчинив злочин невеликої тяжкості, добровільно здійснив дійове каяття, тому його виправлення можливе без притягнення до кримінальної відповідальності.

За таких обставин є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може бути звільненою від кримінальної відповідальності, на підставі ст.45 КК України, у зв`язку із дійовим каяттям.

Відповідно до ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Керуючись ст.ст.284,285,286, 288, 369-372 КПК України, 45 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , на підставі ст.45 КК України за кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.197-1 КК України, у зв`язку із дійовим каяттям - задовольнити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.2 ст.197-1 КК України закрити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, у зв`язку з дійовим каяттям.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 7 діб з моменту її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1