Рішення

від 11.09.2018 по справі 389/1681/18

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.09.2018

Провадження № 2/389/526/18

ЄУН 389/1681/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

11 вересня 2018 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Берднікової Г.В.,

при секретарі - Чукановій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Знам'янка Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом,

В С Т А Н О В И В:

Представником позивача - ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1, подано до суду даний позов до ОСОБА_2, в якому позивач просить визнати відповідача такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - будинком, який знаходиться за адресою: вулиця Шевченка, буд. 137, село Богданівка Знам'янського району Кіровоградської області.

Вимоги обгрунтовні тим, що позивач має у приватній власності будинок, розташований по вулиці Шевченка, 137 в селі Богданівка Знам'янського району Кіровоградської області. У вказаному житловому будинку 25 травня 2013 року вона зареєструвала далеку родичку ОСОБА_2 за її проханням. Проте, остання з моменту реєстрації жодного дня у її будинку не проживала, і наміру на проживання не мала. Наразі реєстрація відповідача чинить позивачу певні труднощі у розпорядженні будинком, всі обов'язки по оплаті податків та комунальних послуг виконує позивач. Вказані обставини і стали підставою для подання даного позову до суду. Раніше відповідач фактично проживала в місті Олександрія у власному будинку, а де на даний час проживає, позивачу не відомо.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у розумінні положень п.2 ч.7, п.п.4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов не надала.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує у своїй заяві позивач. Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

Суд, заслухавши представника позивача та дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 01 лютого 2011 року, Витягу про державну реєстрацію прав та реєстраційного посвідчення, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок №137 по вулиці Шевченка в селі Богданівка Знам'янського району Кіровоградської області (а.с.9,10,11).

За даними Знам'янського РС УДМС України в Кіровоградській області, по вулиці Шевченка, 137 в селі Богданівка Знам'янського району Кіровоградської області з 25 травня 2013 року по даний час зареєстрована ОСОБА_2В (а.с. 14). Дані про те, що ОСОБА_2 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1 містяться і у довідці Знам'янського РС УДМС Укрїни в Кіровоградській області від 03 липня 2018 року наданій на запит суду в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України (а.с.41).

Разом з цим, як свідчить довідка Богданівської сільської ради від 22 травня 2018 року ОСОБА_2 за місцем реєстрації ніколи не проживала (а.с. 12).

Зі змісту позову вбачається, що реєстрація місця проживання відповідача чинить перешкоди позивачу володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд.

Будь-яких суперечок щодо створення перешкод відповідачам у користуванні спірним будинком зі сторони позивача, не виявлено.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16,386,391 ЦК України. Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст.379,382 ЦК України). Права власника житлового будинку квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 47 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

У судовому засіданні з'ясовано, що відповідач була зареєстрована в спірному будинку, не являючись членами сім'ї власника, відтак в силу ст.98 ЖК УРСР вважається тимчасовим мешканцем.

Відповідно до ст.98 ЖК УРСР наймач жилого приміщення та члени його сім'ї, які проживають разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання в жилому приміщенні, що є в їх користуванні, інших осіб без стягнення плати за користування приміщенням (тимчасових жильців), в тому числі опікуна чи піклувальника, який не є членом сім'ї наймача.

Тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім'ї, які проживають разом з ним, зобов'язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Згідно з ст.99 ЖК УРСР піднаймачі і тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.

Тому, право користування житлом, в яке вселяються піднаймач та тимчасові мешканці, є похідним від права на нього наймача та членів його сім'ї.

Аналогічні вимоги містить ст.818 ЦК України, яка визначає, що наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, за їхньою взаємною згодою та з попереднім повідомленням наймодавця можуть дозволити тимчасове проживання у помешканні іншої особи (осіб) без стягнення плати за користування житлом (тимчасових мешканців).

Тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом.

Тимчасові мешканці повинні звільнити житло після спливу погодженого з ними строку проживання або не пізніше семи днів від дня пред'явлення до них наймачем або наймодавцем вимоги про звільнення помешкання.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку щодо втрати відповідачем права на користування належним позивачу будинком розташованим за адресою: вулиця Шевченка, 137 в селі Богданівка Знам'янскього району Кіровоградської області, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, в силу ст.7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 20, є підставою для зняття цієї особи з реєстрації місця проживання.

Відповідно до ст.141 ЦПК Украпїни з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним та документально підтверджений судовий збір за подання даного позову до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.141,223,263-265,280-282,284,354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом , задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком за адресою: вулиця Шевченка, буд. 137, село Богданівка Знам'янського району Кіровоградської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач -ОСОБА_2, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП3211203626.

Дата складення повного судового рішення - 13 вересня 2018 року.

Суддя Г.В. Берднікова