Ухвала

від 11.09.2018 по справі 591/2644/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №591/2644/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/788/333/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 591/2644/18 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Сум від 28 серпня 2018 року, якою відносно підозрюваної

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , раніше не судимої

відмовлено у продовженні строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_8

підозрюваної ОСОБА_9

захисника адвоката ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИЛА:

В поданій апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_11 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою продовжити ОСОБА_9 строк домашнього арешту, оскільки підозра за ч.3 ст.307 КК є обґрунтованою, наявні ризики передбачені п.п.1, 3, 4 і 5 ст.177 КПК, досудове розслідування на даний час не може бути завершено у зв`язку з встановленням інших епізодів злочинної діяльності та перевірки причетності до них ОСОБА_9 , необхідністю отримання висновків експертиз, кваліфікації дій членів організованої групи, а тому більш м`які запобіжні заходи, ніж домашній арешт, не зможуть запобігти цим ризикам.

27.08.2018 до Зарічного районного суду м. Сум з клопотанням звернувся прокурор прокуратури Сумської області, яке обґрунтував тим, що 03.05.2018 близько 10 год. 45 хв. ОСОБА_9 , працюючи продавцем ФОП ОСОБА_12 та виконуючі функції члена організованої злочинної групи зі зберігання та збуту суміші, що містить наркотичні засоби, у приміщенні магазину по АДРЕСА_2 , за попередньою змовою з невстановленими особами збула ОСОБА_13 за 1500 грн. 5 кг насіння маку, які містили у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб макову солому.

07.03.2018 до ЄРДР за № 12018201170000077 були внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК, а 04.05.2018 о 19 год. 57 хв. ОСОБА_9 затримана і їй вручене повідомлення про підозру.

07.05.2018 ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, а 21.06.2018 їй повідомлено про зміну підозри на ч.3 ст.307 КК.

Ухвалами слідчих суддів Зарічного районного суду м. Сум від 04.06.2018 та від 02.07.2018 підозрюваній ОСОБА_9 продовжувався раніше застосований запобіжний захід, а 27.08.2018 постановою першого заступника прокурора Сумської області продовжений строк досудового розслідування до 6 місяців, тобто до 04.11.2018.

Зважаючи на те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, існують ризики того, що вона може переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на свідків чи продовжити злочинну діяльність, а завершити досудове розслідування у встановлені законом терміни неможливо, в зв`язку зі значним обсягом слідчих та процесуальних дій, то прокурор просив продовжити строк її тримання під домашнім арештом.

Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Сум від 28.08.2018 відносно ОСОБА_9 відмовлено в продовженні строку домашнього арешту. Своє рішення слідчий суддя вмотивував тим, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, однак заявлені у клопотанні прокурора ризики щодо переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на інших учасників провадження та вчинення нових злочинів на даний час не доведені. При цьому, у провадженні наявні обставин, що перешкоджають своєчасному завершенню досудового розслідування, однак необхідність застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту є невиправданим.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи прокурора ОСОБА_8 , яка підтримала апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, просила скасувати ухвалу слідчого судді та продовжити строк домашнього арешту, доводи підозрюваної ОСОБА_9 та її захисника ОСОБА_10 про залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційної скарги прокурора без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні задоволенню не підлягає з таких підстав.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а згідно приписів ч.1 ст.178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до вимог ч.6 ст.181 КПК, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про продовження домашнього арешту, слідчий суддя дійшов висновку, що оголошена ОСОБА_9 підозра є обґрунтованою, досудове розслідування на даний час триває, однак заявлені у клопотанні прокурора ризики щодо переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на інших учасників провадження та вчинення нових злочинів на даний час не доведені, а тому необхідність у продовженні строку домашнього арешту.

Такі висновки слідчого судді, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, належним чином вмотивовані та ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

Зокрема, колегія суддів вважає, що відмовляючи у продовженні строку домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_9 , слідчим суддею в повній мірі враховані всі суттєві обставини кримінального провадження, як того і вимагають положення ст.194 КПК, зокрема відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК, на які вказував прокурор у своєму клопотанні. При цьому, наявність обґрунтованої підозри підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення доказів у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.178 і ч.1 ст.194 КПК, а саме протоколом про результати контролю за вчиненням злочину, висновком експерта, протоколами допитів свідків, пред`явлення особи для впізнання та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, а будь-які інші докази, які б викликали сумніви в обґрунтованості підозри, в матеріалах кримінального провадження відсутні.

При встановленні факту наявності обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_9 колегія суддів також враховує і усталену судову практику з цього питання ЄСПЛ, який в своїх рішеннях від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, п.175) та від 20.03.1997 у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria) визначив, що суд (слідчий суддя), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.194 КПК, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення».

В іншому своєму рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), ЄСПЛ вказав, що «наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин».

Колегія суддів враховує те, що обґрунтованість підозри сторонами кримінального провадження, в тому числі і стороною захисту, на даній стадії кримінального провадження не оскаржуються.

Є вірними і мотиви прийнятого слідчим суддею рішення про недоведеність ризиків переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на інших учасників провадженні та вчинення нових злочинів, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які об`єктивні дані, які б реально вказували на можливість вчинення ОСОБА_9 яких-небудь відповідних дій, а тому доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині є необґрунтованими та не заслуговують на увагу.

Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги прокурора, що жоден більш м`який запобіжний захід, ніж домашній арешт не зможе запобігти вказаним у клопотанні прокурора ризикам, оскільки у клопотанні про продовження строку домашнього арешту не зазначено, а під час його розгляду як в суді першої інстанції, так і при апеляційному розгляді, не встановлено того, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, які б про це свідчили.

Слідчим суддею згідно ч.1 ст.178 КПК в повній мірі взято до уваги тяжкість злочину, у вчиненні якого ОСОБА_9 підозрюється, а також встановлене кримінальним законом покарання за цей злочин, характеристику підозрюваної, склад сім`ї та стан її здоров`я, наявність постійного місця проживання, позитивну процесуальну поведінку тощо.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що слідчий суддя відмовив у продовженні строку домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_9 з урахуванням наявних доказів, ймовірної тяжкості покарання, віку та стану здоров`я підозрюваної, міцності її соціальних зв`язків, а тому питанню суворості покарання не може надаватися надмірне (вирішальне) значення, оскільки потреба перебування підозрюваної ОСОБА_9 під домашнім арештом не підлягає оцінюванню з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину, та повинна враховуватися у сукупності зі всіма іншими обставинами, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує продовження дії запобіжного заходу.

На користь обґрунтованості рішення слідчого судді свідчить і той факт, що ОСОБА_9 самостійно, за першою вимогою апеляційного суду та у визначений час з`явилася в судове засідання для участі в розгляді вказаної вище апеляційної скарги прокурора, незважаючи на те, що в ній порушувалося питання про погіршення її становища і продовження щодо неї такого запобіжного заходу як домашній арешт.

У зв`язку з цим, ухвалу слідчого судді про відмову у продовженні строку домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_9 колегія суддів вважає законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора без задоволення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Сум від 28 серпня 2018 року відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 ? без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4