Рішення

від 10.09.2018 по справі 740/2283/18

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/2283/18

Провадження № 2/740/1199/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2018 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючої-судді ОСОБА_1,

при секретарі Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжині справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права на оренду земельної ділянки в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом в якому вказала, що 17 березня 2016 року помер її чоловік ОСОБА_6, після його смерті відкрилася спадщина, яка була прийнята спадкоємцями: ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Були отримані свідоцтва про право на спадщину за законом. але на даний час залишилось не успадковане право на оренду земельної ділянки, яке належало спадкодавцю на підставі договору оренди землі, укладеного у 2006 році між ним та ОСОБА_3 районною державною адміністрацією. Строк дії даного договору становить 49 років і однією з умов даного договору є можливість переходу права оренди спадкодавцям орендатора. Оскільки з усіх спадкоємців лише позивач зацікавлена у спадкуванні права оренди на земельну ділянку, яка розташована на території Григоро-Іванівської сільської ради Ніжинського району на колишньому подвір'ї КСП ім. Фрунзе по суміжності з вулицею Овдіївська м. Ніжина, площею 103 кв.м. тому просить позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явилася, від її представника надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради в судове засідання не з'явився, надавши заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи в його відсутність.

Відповідно до ухвали суду від 29 травня 2018 року справа призначена в підготовче судове засідання, враховуючи те, що представник відповідача не заперечував задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що доречно застосувати ч. 3 ст. 200 ЦПК України в якій зазначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з договору оренди від 12 січня 2006 року між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією та ОСОБА_6 було досягнуто домовленості стосовно строкового платного користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: Чернігівська область Ніжинський район Григоро-Іванівська сільська рада(колишній двір КСП ім. Фрунзе по суміжності з вулицею Овдіївська м. Ніжина) площею 103 кв.м., договір укладено на 49 років(а.с.6-9). На підставі акту прийомки-передачі межових знаків, визначені межі даної земельної ділянки(а.с.10).

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер 17 березня 2016 року(а.с.11).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право оренди земельної ділянки не відноситься до закріпленого у ст. 1219 ЦК України переліку прав та обов'язків особи, які не входять до складу спадщини. Тобто за загальним правилом право на оренду земельної ділянки включається до спадщини.

Частиною 5 ст. 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про оренду землі , право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного Кодексу України та цього Закону. Саме така норма і зазначена у п. 40 договору оренди земельної ділянки, укладеного 12 січня 2006 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 райдержадміністрацією.

З наданої на запит суду копії спадкової справи, заведеної щодо майна померлого ОСОБА_6, вбачається, що спадщину після його смерті прийняли ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно.

Як вбачається з відповіді міськрайонного управління Держгеокадастру в Чернігівській області, земельній ділянці, що перебувала в оренді у ОСОБА_6 належить кадастровий номер 7423383200:05:001:0315.

Відповідно до відповіді Чернігівської обласної державної адміністрації від 04 квітня 2018 року, при відсутності рішення суду про визнання права на оренду в порядку спадкування відсутні підстави для задоволення клопотання про надання спірної земельної ділянки в оренду(а.с.14).

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач вправі в порядку захисту своїх спадкових прав у судовому порядку вимагати визнання за нею права на оренду земельної ділянки в порядку спадкування після смерті чоловіка, тому є підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 263 - 265 ЦПК України, ст.ст. 1266, 1268 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, в порядку спадкування за законом після смерті 17 березня 2016 року ОСОБА_6, право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Чернігівська область Ніжинський район Григоро-Іванівська сільська рада(колишній двір КСП ім. Фрунзе по суміжності з вулицею Овдіївська м. Ніжина) площею 103 кв.м., кадастровий номер 7423383200:05:001:0315.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк апеляційної скарги.

Суддя Ніжинського

міськрайонного суду ОСОБА_1