Ухвала

від 03.09.2018 по справі 761/32139/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/32139/18

Провадження № 1-кс/761/21880/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника володільця майна ТОВ "Еколаст" - ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколаст», про скасування арешту майна -

в с т а н о в и в :

до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах ТзОВ «Еколаст», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32017000000000160 від 31.08.2017 року, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.06.2018 року.

В обгрунтування заявленого клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.06.2018 року (справа № 761/23494/18, провадження № 1-кс/761/15884/2018), накладено арешт на суму податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ ТзОВ «Еколаст» (ліміт ПДВ), на яку вказаний платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахункові корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказує, що арешт накладено необґрунтовано, за відсутності представника ТзОВ «Еколаст», доказів того, що майно є саме речовим доказом, слідчим не надано, як і доказів будь-якої протиправної поведінки посадових осіб ТзОВ «Еколаст», зазначає, що сума податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не є майном у розумінніст. 170 КПК України.

Як наслідок просить скасувати вказаний арешт, як такий, що накладено необґрунтовано.

Представник заявника в судовому засіданні підтримала клопотання з підстав, наведених у ньому та просить його задовольнити. Додатково вказує, що зазначеною ухвалою накладено арешт на суму податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ не тільки ТзОВ «Еколаст», а й цілого ряду інших компаній. За апеляційною скаргою однією із них, ухвала була скасована в частині, що стосувалась компанії апелянта, при цьому, суд апеляційної інстанції вказував на необґрунтованість такого арешту. ТзОВ «Еколаст» вказана ухвала в суді апеляційної інстанції не оскаржувалась. Окрім цього, ще по цілому ряду компаній, зазначені арешти скасовані слідчими суддями, в порядку ст. 174 КПК України.

Слідчий в судовому засіданні проти вимог клопотання заперечив, вважає його безпідставним, а арешт таким, що накладений правомірно. Вказує, що в провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017000000000160 від 31.08.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України. Підозра у даному кримінальному провадженні нікому не повідомлена, однак органом досудового розслідування, встановлено, що ТзОВ «Еколаст» здійснює свою діяльність із ознаками фіктивності, за місцем реєстрації підприємство відсутнє, електронна звітність подається із тієї ж IP-адреси, що і у деяких інших компаній, фактична реалізація товарів від ТзОВ «Еколаст» до підприємств реального сектору економіки не здійснювалась. Просить в задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши доводи представника заявника, думку слідчого, дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що наявні підстави для його задоволення, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.06.2018 року (справа № 761/23494/18, провадження № 1-кс/761/15884/2018), накладено арешт на суму податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ ТзОВ «Еколаст» (ліміт ПДВ), на яку вказаний платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахункові корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних, заборонено службовим особам, працівникам та представникам ТзОВ «Еколаст», використовувати чи віджувати вказане майно, починаючи з дня винесення вказаної ухвали.

Як визначено в ухвалі слідчого судді, зазначене майно відповідає критеріям речового доказу, а арешт накладено відповідно до ч. 3ст.170 КПК України,з метою його збереження.

Підозра у кримінальному провадженні нікому не повідомлялась.

Вирішуючи питаннящодо наявностічи відсутностіпідстав длязадоволення клопотання,а такожздійснюючи судовийконтроль задотриманням прав,свобод таінтересів осібу кримінальномупровадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також недоторканості права власності, відповідно до якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

За вимогами ст. 132 КПК України, застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що існуєобґрунтована підозращодо вчиненнякримінального правопорушеннятакого ступенятяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку . Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на майно можливе лише за умови наявності підстав вважати, що воно є доказом злочину. Вказана обставина повинна бути встановленою в судовому порядку, на підставі достатніх й допустимих доказів, наданих органом досудового розслідування.

В порушення вищевказаних приписівКПК України, слідчим не доведено, що майно, на яке накладено арешт - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, є майном в розумінні ст. 170 КПК України, а також являється знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, як це визначеност. 98 КПК України.

Окрім цього, належних та достатніх доказів вчинення кримінального правопорушення, окрім як, докази того, що підприємство не знаходиться за місцем реєстрації та подає звітність з IP-адрес, що й інші компанії, слідчим не надано.

Відтак, накладений арешт не може вважатись співмірним заходом забезпечення кримінального провадження, та таким, що виправдовує втручання в діяльність заявника.

За приписами ст. 174 КПК України, підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З врахуванням вище встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт, правомірність якого оспорює заявник, накладено необґрунтовано, а тому такий підлягає скасуванню, а клопотання відповідно задоволенню.

Керуючись ст.2, 7-9, 170, 173, 174,372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

клопотання адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколаст», про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року у кримінальному провадженні №32017000000000160 від 31.08.2017 року в частині накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Еколаст», код ЄДРПОУ 41710636, юридична адреса: м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 227.

Скасувати заборону службовим особам та працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколаст», код ЄДРПОУ 41710636, юридична адреса: м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 227, їхнім представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1