Рішення

від 11.09.2018 по справі 904/3611/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2018м. ДніпроСправа № 904/3611/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е. за участю секретаря судового засідання Сироти М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСМА ГРУП", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором у розмірі 878 765,70 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІСМА ГРУП" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД" (далі - відповідач) про стягнення 878 765,70 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 134/СП про поставки лому та відходів чорних металів від 16.03.2018 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 11.09.2018.

07.09.2018 від відповідача надійшов відзив на позов.

10.09.2018 від позивача надійшли наступні документи:

- заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений брухт сталевий вид № 2 ДСТУ 41214-2002 в розмірі 839 6883,30 грн., 3 % річних в розмірі 4077,40 грн. витрат на правничу допомогу в розмірі 30 992,21 грн. та суму судового збору у розмірі 13 121,37 грн.

- заява про розгляд справи за відсутності позивача, в якій позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

11.09.2018 від відповідача надійшла заява про розгляд справи за наявними документами. Також, у заяві відповідач підтримує свою позицію викладену в відзиві.

11.09.2018 у судове засідання повноважні представники позивача та відповідача не з'явилися.

Судовий процес, враховуючи неявку представників сторін та на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 16.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІСМА ГРУП" (далі - постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД" (далі - покупець, відповідач) укладений Договір № 134/СП про поставку лому та відходів чорних металів (далі - Договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити і передати у встановлений термін у власність покупця лом і відходи чорних металів, надалі іменований товар, а покупець прийняти та оплатити товар згідно з умовами даного Договору.

Найменування товару, його асортимент та кількість вказується в Специфікаціях до даного Договору, які є невід'ємною його частиною (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна товару вказується в Специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до даного договору. Ціна товару визначається з урахуванням умов поставки, зазначених в Специфікаціях до цього Договору, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 4.1. договору оплата за поставлений належної якості товар здійснюється покупцем протягом 20 банківських днів з моменту поставки товару при наявності зареєстрованої в ЄДРПН податкової накладної, шляхом безготівкового платежу на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку.

Цей Договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 9.1. Договору).

На виконання умов Договору та Специфікації № 4 до Договору позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 839 688,30 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-5 від 14.05.2018 на суму 311 731,40 грн., № РН-6 від 17.05.2018 на суму 257 637,20 грн., № РН-4 від 14.05.2018 на суму 270 319,70 грн., які підписані представником відповідача без зауважень і скріплені його печаткою (а.с. 34-36).

Крім того, позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 4077,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 839 6883,30 грн., 3 % річних в розмірі 4077,40 грн. витрат на правничу допомогу в розмірі 30 992,21 грн. та суму судового збору у розмірі 13 121,37 грн.

Відповідач у відзиві позов позовні вимоги визнає частково в частині стягнення суми 3 % річних в розмірі 4077,40 грн. з огляду на наступне.

05.09.2018 відповідач сплатив на користь позивача за брухт сталевий згідно з договором суму у розмірі 839 688,320 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 3862 від 05.09.2018 на суму 270 319,70 грн., № 3863 від 05.09.2018 на суму 311 731,40 грн. та № 3864 від 05.09.2018 на суму 257 637,20 грн. Таким чином, відповідач зазначає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 839 688,320 грн. не підлягають задоволенню. Щодо стягнення 3 % річних у сумі 4077,40 грн. відповідач у цій частині визнає позовні вимоги.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн. зазначає наступне.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання

правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення

відповідних витрат.

Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем було подано для підтвердження понесених витрат на оплату правової допомоги до суду такі документи: договір № 38 від 01 липня 2018 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 10 серпня 2018 року (вивчення договору з усіма додатками; проведення листування з боржником; складання та подання позовної заяви до господарського суду Дніпропетровської області); прибутковий касовий ордер №15 від 10 серпня 2018 року на суму 10 000,00грн.

Також відповідач звертає увагу суду на наступне:

• у прохальній частині позовної заяви (пункт 1) позивач просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, що, в свою чергу, вказує на незначну складність характеру правовідносин та обсяг необхідних доказів (нескладність справи);

- у прохальній частині позовної заяви (пункти 2-5), при зазначенні реквізитів сторін,

позивач переплутав коди та адреси сторін. В свою чергу відповідач не може припустити, що

адвокат у чотирьох випадках допустив помилку, будучи обізнаним щодо вимог які

передбачені законодавством до виконавчого документу.

- у акті приймання-передачі наданих послуг на вивчення документів, складання та

подання позовної заяви не вказано на час, витрачений на вивчення та підготовку. При цьому,

у поданих документах жодним чином не обґрунтовано заявлену адвокатом вартість послуг з

посиланням на первинні документи, натомість п.2.3 договору №38 від 01.07.2018

передбачено, що вартість послуг визначається за згодою сторін і вказується в актах

приймання-передачі послуг.

- вказана позовна заява підписана директором позивача, що, окрім іншого, у сукупності

також вказує на необґрунтованість заявлених позивачем витрат.

З огляду на запровадження нових правил відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення", зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 р. за № 1686/24218.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України". оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Воttazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також -чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має - виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи те, що наданими до документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній справі не підтверджено належними та допустими доказами, відповідач їх не визнає і наголошує про відсутність підстав для компенсації витрат позивача на правову допомогу у розмірі 35 000,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено у частині 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства (ст. 129 Конституції України).

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІСМА ГРУП" та Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД" укладений Договір № 134/СП про поставку лому та відходів чорних металів, за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити і передати у встановлений термін у власність покупця лом і відходи чорних металів, надалі іменований товар, а покупець прийняти та оплатити товар згідно з умовами даного Договору.

Позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 839 688,30 грн., згідно наступних видаткових накладних:

- видаткова накладна № РН-5 від 14.05.2018 на суму 311 731,40 грн. (а.с. 34);

- видаткова накладна № РН-6 від 17.05.2018 на суму 257 637,20 грн. (а.с. 35);

- видаткова накладна № РН-4 від 14.05.2018 на суму 270 319,70 грн. (а.с. 36),

Позивач у заяві про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 839 688,30 грн.

В процесі розгляду даної справи відповідачем проведено погашення заборгованості за поставлений товар на суму 839 688,30 грн. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями: № 3862 від 05.09.2018 на суму 270 319,70 грн., № 3863 від 05.09.2018 на суму 311 731,40 грн., № 3864 від 05.09.2018 на суму 257 637,20 грн., копії яких долучено до матеріалів справи (тобто після подачі позову до суду 13.08.2018 ).

Вищевикладене дає суду підстави для висновку, що в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 839 688,30 грн. між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає закриттю в порядку п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

На підставі вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу до сплати 3 % річних у розмірі 4077,40 грн. (за період з 12.06.2018 по 10.08.2018).

Розрахунок 3 % річних судом перевірений та визнаний таким, що зроблений правильно, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 4077,40 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п. п. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до адвоката ОСОБА_1 з метою надання позивачу юридичних послуг з приводу захисту інтересів в Господарському суді Дніпропетровської області у справі № 904/3611/18.

Факт надання юридичних послуг адвокатом ОСОБА_1 підтверджується наявним в матеріалах справи Актом прийому-передачі наданих юридичних послуг від 01.07.2018 та розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу складає у розмірі 10 000,00 грн., відповідно до прибуткового касового ордеру № 15 від 10.08.2018. (а.с. 17).

Одночасно з цим, у заяві про зменшення позовних вимог позивач зазначив, що ним було прийняте рішення зменшити розмір витрат на правничу допомогу з 35 000,00 грн. до 30 992,21 грн., яка складається з витрат пов'язаних з вивченням договору № 134/СН від 16.03.2018 з усіма додатками та специфікаціями до нього, документів, підтверджуючих постачання товару за цим договором, проведення листування з боржником з метою врегулювання спору; складання та подання позовної заяви; винагорода адвоката за стягнення заборгованості в розмірі 2,5 від суми заборгованості.

Витрати пов'язані з вивченням договору №134/СН від 16.03.18 р. з усіма додатками та специфікаціями до нього, документів, підтверджуючих постачання товару за цим договором, проведення листування з боржником з метою врегулювання спору, та складанням та подання позовної заяви в сумі 10 000,00 грн. вже були оплачені Позивачем, що підтверджується прибутковим ордером та атом приймання-передачі наданих послуг, які додані до позовної заяви. За умовами п. 2.2 договору № 38 від 01.07.2018 року про надання правової допомоги (адвокатських послуг) адвокату сплачується винагорода за стягнення заборгованості в розмірі 2,5% від суми заборгованості, що становить 20 992.21 грн. Враховуючи той факт, що заборгованість була погашена ПАТ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД" (відповідач) вже після відкриття провадження господарським судом Дніпропетровської області, винагорода адвокату повинна бути виплачена.

Отже, сума попередніх витрат на правову допомогу, зазначена у позовній заяві, значно відрізняється від суми, встановленої у акті приймання-передачі наданих послуг прийому-передачі наданих юридичних послуг від 01.07.2018.

Також суд зазначає, що при складенні позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач вказує що відповідачем було сплачено суму заборгованості у розмірі 839 688,30 грн., тоді як в прохальній частині все ж таки просить суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 839 688,30 грн., незважаючи на погашення основного боргу

Таким чином, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу не підтверджено належними та допустими доказами, тому відповідач їх не визнає та наголошує про відсутність підстав для компенсації витрат позивача на правову допомогу.

Таким чином, господарський суд зазначає, що справа є нескладною (стягнення суми основного боргу), розрахунки є нескладнимим, адвокат у призначене судове засідання свою явку не забезпечив, у зв'язку з цим суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що заявлений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги є завищеним.

Враховуючи складність справи та виконані адвокатом роботи, принципи співрозмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді в сумі 5000,00 грн.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

В порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача у сумі 12 656,48 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 124, 129, 233, 236-238, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 240-241, 252, п. 17.5 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСМА ГРУП" (69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 109, код ЄДРПОУ 41721014) до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД" (49000, м. Дніпро, вул. Любарського, 181, код ЄДРПОУ 14367980) про стягнення заборгованості за договором у розмірі 878 765,70 грн. - задовольнити частково.

Закрити провадження в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 839 688,30 грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД" (49000, м. Дніпро, вул. Любарського, 181, код ЄДРПОУ 14367980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСМА ГРУП" (69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 109, код ЄДРПОУ 41721014) 4077,40 грн. (чотири тисячі сімдесят сім грн. 40 коп.) - 3 % річних, 12 656,48 грн. (дванадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість грн. 48 коп.) - витрат по сплаті судового збору, 5000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 21 коп.) - витрат на правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІСМА ГРУП" (69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 109, код ЄДРПОУ 41721014)

Боржник: Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД" (49000, м. Дніпро, вул. Любарського, 181, код ЄДРПОУ 14367980)

Повний текст рішення складено 14.09.2018.

Суддя ОСОБА_2