Рішення

від 13.09.2018 по справі 906/480/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/480/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО ХіммашНафтоГаз" (м.Коростень, Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-збутове підприємство" Хіммаш Імпекс" (м.Коростень, Житомирська область)

про стягнення 19181,50 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО ХіммашНафтоГаз" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-збутове підприємство "Хіммаш Імпекс" про стягнення 19181,50грн, з яких 11400,00грн основного боргу, 2616,07грн пені, 4139,43грн інфляційних втрат, 1026,00грн 3% річних та судового збору.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.06.2018р прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 10.07.2018р.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.07.2018р продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 28.08.2018р.

19.07.2018р на адресу Господарського суду Житомирської області від позивача надійшла уточнена позовна заява від 17.07.2018р з додатками, відповідно до якої позивач фактично збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 19316,00грн, з яких: 11400,00грн основного боргу, 2616,07грн пені, 4359,94грн інфляційних втрат, 940,00грн 3% річних та судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.08.2018р судом було прийнято до розгляду уточнену позовну заяву від 17.07.2018р, в якій фактично позивач збільшив позовні вимоги та постановлено здійснювати розгляд справи з урахуванням поданих змін; закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.09.2018р.

Позивач повноважного представника в судове засідання 13.09.2018р не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

На адресу Господарського суду Житомирської області 13.09.2018р від представника позивача надійшло клопотання від 13.09.2018р про розгляд справи без участі представника позивача у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні. В даному клопотанні представник позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити. До клопотання додано бухгалтерську довідку №24 від 13.09.2018р, відповідно до якої дебіторська заборгованість відповідача становить 11400,00грн.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 13.09.2018р не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Ухвала Господарського суду Житомирської області від 28.08.2018р направлялась на юридичну адресу відповідача та його засновників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 05.09.2018р на адресу суду повернулась не врученою ухвала Господарського суду Житомирської області від 28.08.2018р, яка направлялась на адреси відповідача, а саме:11501, м.Коростень, вул.Грушевського, 15,оф.38 та засновника ОСОБА_1, а саме: 11501, АДРЕСА_1 з відмітками пошти "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.81-88). Засновнику ТОВ Виробничо-збутове підприємство "Хіммаш Імпекс" - ОСОБА_2 ухвала Господарського суду Житомирської області від 28.08.2018р була вручена, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 1150101887672 (а.с.79).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-збутове підприємство "Хіммаш Імпекс" є: 11500, Житомирська область, м.Коростень, вул. Грушевського, буд. 15, офіс 38 (а.с.42-47).

Враховуючи наведене суд приймає до уваги наступні положення законодавства.

Відповідно до вимог ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Виходячи з вимог частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому числі і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Враховуючи те, що неявка в засідання суду представника відповідача, неподання відповідачем письмового відзиву, не перешкоджають розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2015р між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВО ХіммашНафтоГаз" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-збутове підприємство "Хіммаш Імпекс" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №331/15 (далі - договір) (а.с.15-17).

Згідно з ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити продукцію, а покупець оплатити та прийняти вказану продукцію на умовах даного договору згідно підписаних сторонами специфікацій, що є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору, загальна сума договору складається із сум усіх підписаних сторонами специфікацій, що являються невід'ємними частинами даного договору.

Датою поставки (переходу права власності) вважається дата, проставлена у вивантажувальних документах в момент фактичної передачі продукції "покупцеві" (пункт 3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору, відвантаження виготовленої за даним договором продукції відбувається за згодою сторін.

Згідно п.4.1 договору, ціна на продукцію встановлюється за узгодженням сторін в українській національній валюті, включаючи ПДВ 20%, та обумовлюється в специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору.

Сторони погодили, що платіж вважається здійсненим з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок "постачальника" (пункт 4.2. договору).

Згідно п.4.5 договору, ціна на продукцію згідно специфікацій у період дії даного договору може бути змінена, у разі якщо за продукцію не отримана передоплата в терміни, встановлені в специфікації до даного договору. Після отримання "постачальником" передоплати згідно специфікації, ціна на продукцію за даною специфікацією змінам не підлягає.

Покупець здійснює оплату вартості продукції, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок "постачальника" згідно виставленого рахунку (пункт 5.1 договору).

Пунктом 5.2 сторони погодили, що умови оплати обумовлюються в специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору.

Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, а у випадку гарантійних зобов'язань - до їх виконання "постачальником" (пункт 12.1 договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

До договору поставки №331/15 від 29.04.2015р сторонами було підписано Додаток №1 - Специфікацію №1 на поставку Продукції, відповідно п.1 якої, загальна вартість продукції згідно даної Специфікації становить 277200 (двісті сімдесят сім тисяч двісті гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ - 46 200,00грн.

Пунктом 3 Специфікації №1 сторони погодили, умови поставки: ЕХW (склад Постачальника, розташований за адресою: вул. В.Сосновського 65, м. Коростень, Житомирська обл., Україна). Умови поставки розуміються у відповідності з Інкотермс 2010.

Умови оплати: "покупець" здійснює передоплату в розмірі 60% від загальної вартості продукції протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника, решта 40% - на момент отримання від "постачальника" письмового повідомлення про готовність продукції до відвантаження ( пункт 4 Специфікації №1).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки №331/15 від 29.04.2015р, позивачем було виставлено рахунок №23 від 29.04.2015р на загальну суму 277200,00грн з ПДВ (а.с.19)

Відповідачем відповідно до пункту 4 Специфікації №1 було здійснено наступні проплати: 29.04.2015р на суму 7800,00грн та 06.05.2015р - 108000,00грн, 13.08.2015р - 90000,00грн, 26.08.2015р - 60000,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №134 від 29.04.2015р, №137 від 06.05.2015р, №191 від 13.08.2015р та №197 від 26.08.2015 (а.с. 24-27).

Позивачем на виконання умов договору поставки №331/15 від 29.04.2015р та на підставі довіреностей №41 від 17.08.2015р та №45 від 27.08.2015р (а.с.20,22), було поставлено відповідачу товар, на загальну суму 277200,00грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №91 від 17.08.2015р на суму 223800,00грн та №97 від 27.08.2015р на суму 53400,00грн (а.с.21,23).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, згідно погоджених сторонами строків проведення розрахунків, за отриманий товар відповідач зобов'язаний був остаточний розрахунок в строк до 27.08.2015р. Проте, у зазначений строк відповідачем оплата в повному обсязі проведена не була. Непогашеною залишилась заборгованість відповідача в сумі 11400,00грн (277200,00 - 265800,00 = 11400,00).

Позивач направляв на адресу відповідача претензії №8365 від 15.11.2016р, №5450/1 від 07.02.2017р з вимогами про погашення заборгованості та сплати штрафних санкцій (а.с.28-29, 31-32, доказ отримання - а.с.30, 33). Однак, відповідач відповіді на зазначені претензії позивача не надав, розрахунки з позивачем не провів.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На час розгляду справи, відповідач зобов'язання щодо проведення у повному обсязі розрахунків з позивачем за отриманий товар у встановлений строк не виконав, у зв'язку з чим у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 11400,00грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача №24 від 13.09.2018р (а.с.90).

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 11400,00грн основного боргу є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 2616,07грн пені, 4359,94грн інфляційних витрат та 940,00грн 3% річних.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд враховує наступне.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що у випадку порушення "покупцем" строків оплати, "покупець" на вимогу "постачальника" сплачує "постачальнику" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції в рамках кожної окремої підписаної сторонами Специфікації до даного договору за кожен день прострочення.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 2616,07грн за період з 28.08.2015р по 28.02.2016р на суму боргу 11400,00грн (розрахунок а.с. 71).

Перевіривши проведені позивачем нарахування заявленої до стягнення з відповідача суми пені, господарський суд встановив, що вказані нарахування проведено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства і умов договору, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 2616,07грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до зазначеної норми та умов п.7.1 договору, згідно з якими, у разі невиконання договірних обов'язків, сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 4359,94грн, а також 3% річних у сумі 940,00грн за період з 01.09.2015р по 31.05.2018р на суму заборгованості в розмірі 11400,00грн (розрахунки а.с.71-72).

Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд вважає їх обґрунтованими, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в сумі 4359,94грн та 3% річних в сумі 940,00грн та правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 11400,00грн основного боргу, 2616,07грн пені, 4359,94грн інфляційних втрат та 940,00грн 3% річних є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-збутове підприємство" Хіммаш Імпекс" (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул. Грушевського, буд. 15, офіс 38; ідентифікаційний код 33655246)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО ХіммашНафтоГаз" (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.В.Сосновського, буд.65; ідентифікаційний код 32758049):

- 11400,00грн основного боргу,

- 2616,07грн пені,

- 4359,94грн інфляційних втрат,

- 940,00грн 3% річних,

- 1762,00грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.09.18

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з пов.),

3 - відповідачу (рек. з пов.),

4, 5 - засновникам: ОСОБА_1 за адресою: 11500, АДРЕСА_2 ( рек. з пов.),

ОСОБА_2 за адресою: 11500, АДРЕСА_3 ( рек. з пов).