Рішення

від 26.07.2018 по справі 911/762/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2018 р. Справа № 911/762/18

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 010-00/3572 від 19.08.2017 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК", м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим

про стягнення 21 912, 72 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ "ЮБК" про стягнення 11 029, 00 грн основної заборгованості, 5 380, 00 грн штрафу, 1 885, 57 грн пені, 560, 68 грн 3% річних, 3 057, 47 інфляційних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі депозитарних послуг за договором про відкриття рахунку в цінних паперах № 557-Д від 23.09.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2018 р. відкрито провадження у справі № 911/762/18 за позовом АТ "Укрексімбанк" до ТОВ "ЮБК" про стягнення 21 912, 72 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.06.2018 р. судом з власної ініціативи визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом на нього учасників справи на 26.07.2018 р.

26.07.2018 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

23.09.2008 р. між позивачем (надалі - Зберігач) та відповідачем (надалі - Депонент) було укладено договір про відкриття рахунку в цінних паперах № 557-Д, згідно умов якого Депонент доручає, а Зберігач зобов'язується надавати Депоненту послуги щодо відкриття та ведення рахунку в цінних паперах, зберігання належних Депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами (далі - банківські послуги) на викладених нижче умовах відповідно до Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 № 999 (далі - Положення), внутрішніх нормативних документів Зберігача, чинного законодавства України та на підставі письмових розпоряджень Депонента.

Відповідно до п. 1.1.1. Договору Зберігач зобов'язаний відкрити Депоненту рахунок у цінних паперах протягом 3 (трьох) робочих днів після подання Депонентом документів, яких вимагає чинне законодавство України.

Згідно п. 1.1.3. Договору Зберігач зобов'язаний здійснювати ведення рахунку в цінних паперах шляхом виконання операцій згідно з порядком, у термін, обумовлений внутрішніми нормативними документами Зберігача, якщо порядок виконання операцій не суперечить чинному законодавству України.

Пунктом 1.3.2. Договру передбачено, що Депонент зобов'язаний оплачувати послуги Зберігача згідно з розцінками, умовами та строками, передбаченими цим Договором та Тарифом.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору Депонент оплачує послуги Зберігача згідно з діючими Тарифами Зберігача, що надаються Депоненту у вигляді витягу з Тарифів та тарифами, передбаченими цим Договором.

Плата вноситься Депонентом щомісяця, до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним місяцем, на підставі Акту-рахунку, в якому зазначаються перелік і вартість послуг Зберігача, наданих Депоненту у звітному місяці, та реквізитами для здійснення платежу по їх оплаті згідно з Договором. Акт-рахунок надається Зберігачем Депоненту особисто або надсилається рекомендованим листом до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Відповідно до п. 2.3. Договору оплата Депонентом всіх документально підтверджених витрат, яких зазнав Зберігач при виконанні або для виконання цього Договору здійснюється на підставі Акту-Рахунку, в якому зазначаються банківські реквізити Зберігача.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що цей Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і скріплення його печатками Сторін та діє протягом 1 (одного) року.

Згідно п. 6.2. Договору Договір вважається кожен раз пролонгованим на наступний термін (один рік), якщо за 20 (двадцять) днів до закінчення терміну дії цього Договору Сторони не виявили бажання у письмовій формі його розірвати.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем належним чином надавались відповідачу послуги, передбачені Договором про відкриття рахунку в цінних паперах № 557-Д від 23.09.2008 р., а відповідачем неналежним чином виконувався обов'язок по оплаті таких послуг і станом на 01.03.2018 р. основна заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги за період дії договору складає 11 029, 00 грн, що підтверджується Договором про відкриття рахунку в цінних паперах № 557-Д від 23.09.2008 р., відповідними актами-рахунками приймання-передавання послуг за період з вересня 2014 р. по січень 2018 р., платіжними дорученнями за період з жовтня 2008 р. по серпень 2014 р.,розрахунком ціни позову позивача, наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати наданих послуг у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 11 029, 00 грн, що підтверджується Договором про відкриття рахунку в цінних паперах № 557-Д від 23.09.2008 р., відповідними актами-рахунками приймання-передавання послуг за період з вересня 2014 р. по січень 2018 р., платіжними дорученнями за період з жовтня 2008 р. по серпень 2014 р., відповідними витягами з Тарифів комісійної винагороди на банківські послуги АТ "Укрексімбанк", довідкою щодо оплати відповідачем депозитарних послуг, розрахунком ціни позову позивача, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним своїх обовязків по оплаті наданих послуг за договором про відкриття рахунку в цінних паперах № 557-Д від 23.09.2008 р.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 11 092, 00 грн за договором про відкриття рахунку в цінних паперах № 557-Д від 23.09.2008 р. є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором про відкриття рахунку в цінних паперах № 557-Д від 23.09.2008 р., за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті наданих послуг з 20.10.2014 р. по 28.02.2018 р. всього на загальну сум 1 885, 57 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що за порушення строків оплати банківських послуг за цим Договором Депонент сплачує Зберігачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 1 885, 57 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором про відкриття рахунку в цінних паперах № 557-Д від 23.09.2008 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті наданих послуг понад 30 днів всього на загальну суму 5 380, 00 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.5. Договору передбачено, що прострочення оплати Депонентом банківських послуг більше як на 30 (тридцять) днів вважається відмовою від виконання умов Договору, у зв'язку з чим Депонент, крім пені, повинен сплатити Зберігачу штраф у розмірі 50 (п'ятдесяти) відсотків від суми несплачених Депонентом банківських послуг наданих Зберігачем.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 5 380, 00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті наданих послуг з 20.10.2014 р. по 28.02.2018 р. на загальну суму 3 057, 47 грн та 3% річних за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті природного газу з 20.10.2014 р. по 28.02.2018 р. на загальну суму 560, 68 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 3 057, 47 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 560, 68 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК" (95001, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, проспект Кірова/вулиця Леніна, будинок 29/1; ідентифікаційний код 31217809) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м.Київ, вулиця Антоновича, будинок 127; ідентифікаційний код 00032112) 11 029 (одинадцять тисяч двадцять дев'ять) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 1 885 (одна тисяча вісімсот вісімдесят п'ять) грн 57 (п'ятдесят сім) коп. пені, 5 380 (п'ять тисяч триста вісімдесят) грн 00 (нуль) коп. штрафу, 3 057 (три тисячі п'ятдесят сім) грн 47 (сорок сім) коп. інфляційних збитків, 560 (п'ятсот шістдесят) грн 68 (шістдесят вісім) коп. 3% річних та судові витрати 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) 00 (нуль) коп. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

30 серпня 2018 р.