Рішення

від 13.09.2018 по справі 911/1264/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1264/18

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

без виклику представників сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «НЕМАН»

03191, м. Київ, вул. Д. Луценко, буд. 15, код ЄДРПОУ 32065818

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕМАН КРИМ»

95006, Автономна АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38373270

про стягнення заборгованості

обставини справи:

До господарського суду Київської області (вх. № 1299/18 від 11.06.2018) надійшла позовна заява Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «НЕМАН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕМАН КРИМ» про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки № 301 від 01.11.2012, що укладений між Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «НЕМАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕМАН КРИМ» .

Крім того, у позовній заяві міститься клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2018 у справі № 911/1264/18 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 12158/18 від 26.06.2018) надійшла заява позивача про усунення недоліків на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 26.06.2018 у справі № 911/1264/18.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1 станом на 13.06.2018, що здійснений за запитом суду, відповідач знаходиться за адресою: 95006, Автономна АДРЕСА_1.

За приписом пункту 10 частини 2 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з повідомленням ПАТ Укрпошта відсутня можливість пересилання поштових відправлень до Автономної Республіки Крим - місця знаходження відповідача.

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «НЕМАН» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕМАН КРИМ» (далі - відповідач) укладено Договір поставки № 301 від 01.11.2012 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору позивач зобов'язується поставити, а відповідач прийняти медичні товари одноразового застосування, відповідно до цін, вказаних у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 1.3. Договору орієнтована ціна договору складає 500000,00 грн.

Відповідно до пункту 3.3. Договору відповідач зобов'язується протягом 30 днів після отримання товару сплатити його вартість, вказану у видатковій накладній, на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно з пунктом 4.1 Договору кількість та асортимент товару зазначається у видаткових накладних на кожну окрему партію товару, яка формується відповідно до погодженої сторонами заявки.

Відповідно до пункту 8.1. Договору відповідач має право повернути товар позивачу протягом 3 днів з моменту отримання.

Згідно з пунктом 9.1. Договору даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2013.

Після закінчення строку дії Договору, якщо жодна зі сторін не заявила у письмовій формі про його розірвання, договір пролонгується на наступний календарний рік без укладання додаткової угоди.

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки № 301 від 01.11.2012, що укладений між Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «НЕМАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕМАН КРИМ» з оплати товару, що поставлений позивачем та прийнятий відповідачем.

Узагальнені доводи учасників справи

Аргументи Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «НЕМАН»

На виконання умов Договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, всього на суму 174741,54 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Відповідачем частково оплачено вказаний товар на суму 4438,79 грн.

Крім того, за період з 22.08.2013 по 31.03.2014, відповідачем повернуто частину товару відповідно до накладних на повернення № № 53, 54 від 22.08.2013, № 3 від 31.01.2014, № № 14-47 від 31.03.2014 всього на суму 30248,54 грн.

Тобто, на момент звернення позивача з позовом до суду, сума боргу відповідача за товар, що поставлений за Договором складає 140054,21 грн.

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕМАН КРИМ»

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2018 відповідачу встановлено строк для подання відзиву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Відзиву, контр-розрахунку суми заборгованості відповідачем не подано, жодних документів на адресу суду від нього не надходило.

Норми права, що підлягають застосуванню

Як встановлено судом, між сторонами укладено договір поставки № 301 від 01.11.2012.

Цивільні зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До обов'язків покупця частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у встановлений строк (термін).

За статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського кодексу України та статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Відповідно до статті 201.7 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, згідно з статтею 201.10 цього Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних після 1 липня 2017 року платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Зважаючи на викладене, судом оцінюється Договір, видаткові накладні та податкові накладні як докази оплатної поставки позивачем товару відповідачу за умовами Договору.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи, висновки суду за результатами розгляду справи

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 301 від 01.11.2012.

З огляду на відсутність у матеріалах справи письмової заяви про розірвання Договору, на підставі пункту 9.1. Договору суд дійшов висновку про його дію під час спірних поставок товару позивачем відповідачу, відтак, здійснення цих госопдарських оперецій на умовах, визначених Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар, всього на суму 174741,54 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними: № 170 від 09.09.2013 на суму 14705,26 грн., № 186 від 09.09.2013 на сууму 77,28 грн., № 386 від 16.10.2013 на суму 13450,47 грн., № 387 від 16.10.2013 на суму 820,14 грн., № 446 від 18.10.2013 на суму 52,99 грн., № 473 від 18.10.2013 на суму 2690,00 грн., № 679 від 29.10.2013 на суму 3486,80 грн., № 680 від 29.10.2013 на суму 1715,80 грн., № 715 від 30.10.2013 на суму 4139,48 грн., № 716 від 30.10.2013 на суму 2571,40 грн., № 765 від 31.10.2013 на суму 718,34 грн., № 160 від 07.11.2013 на суму 8702,37 грн., № 161 від 07.11.2013 на суму 4099,75 грн., № 208 від 08.11.2013 на суму 6800,00 грн., № 224 від 11.11.2013 на суму 560,00 грн., № 683 від 27.11.2013 на суму 5301,95 грн., № 684 від 27.11.2013 на суму 737,04 грн., № 701 від 28.11.2013 на суму 4231,63 грн., № 702 від 28.11.2013 на суму 2443,03 грн., № 730 від 29.11.2013 на суму 6813,02 грн., № 731 від 29.11.2013 на суму 4963,40 грн., № 528 від 18.12.2013 на суму 3975,00 грн., видатковою накладною № 7972 від 18.12.2013 на суму 9055,56 грн., видатковою накладною № 8042 від 20.12.2013 на суму 13113,31 грн., видатковою накладною № 8043 від 20.12.2013 на суму 5923,88 грн., видатковою накладною № 8186 від 27.12.2013 на суму 19538,20 грн., видатковою накладною № 8214 від 27.12.2013 на суму 2700,30 грн., податковими накладними № 222 від 10.02.2014 на суму 4049,46 грн., № 223 від 10.02.2014 на суму 3865,80 грн., № 224 від 10.02.2014 на суму 6456,60 грн., № 225 від 10.02.2014 на суму 1800,60 грн., № 235 від 11.02.2014 на суму 3811,88 грн., № 244 від 11.02.2014 на суму 1040,00 грн., № 332 від 14.02.2014 на суму 6380,00 грн., № 568 від 25.02.2014 на суму 1129,08 грн., № 569 від 25.02.2014 на суму 1910,92 грн., № 571 від 25.02.2014 на суму 910,80 грн.

За період з 22.08.2013 по 31.03.2014 відповідачем повернуто, а позивачем прийнято, частину товару відповідно до накладних на повернення № № 53, 54 від 22.08.2013, № 3 від 31.01.2014, № № 14-47 від 31.03.2014, всього на суму 30248,54 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у розмірі 4438,79 грн. Доказів повної оплати спірного товару матеріали справи не містять.

Строк повної оплати вартості товару, визначений пунктом 3.3. Договору, настав.

Отже, станом на момент розгляду справи, сума основного боргу відповідача перед позивачем за Договором складає 140054,21 грн.

Відзиву, контр-розрахунку суми заборгованості відповідачем не подано, жодних документів на адресу суду від нього не надходило.

За резулютатами оцінки доказів, що надані суду, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконані грошові зобовязання перед позивачем за Договором всього на суму 140054,21 грн., що підтверджується первиннним бухгалтерськими документами, наявними у матеріалах справи, строк виконання зобов'язань відповідно до пунтку 3.3. Договору сплинув, відтак, наявна заборгованість і позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов (вх. № 1299/18 від 11.06.2018) Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «НЕМАН» ( 03191, м. Київ, вул. Д. Луценко, буд. 15, код ЄДРПОУ 32065818) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕМАН КРИМ» ( 95006, Автономна АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38373270) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕМАН КРИМ» ( 95006, Автономна АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38373270) на користь Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «НЕМАН» ( 03191, м. Київ, вул. Д. Луценко, буд. 15, код ЄДРПОУ 32065818) основний борг у розмірі 140054,21 грн. (сто сорок тисяч п'ятдесят чотири гривні двадцять одна копійка) заборгованості, 2100,81 грн. (дві тисячі сто гривень вісімдесят одна копійка) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.09.2018.

Суддя С.О. Саванчук