Рішення

від 11.09.2018 по справі 922/1957/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1957/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товаримтва "Володимир-Волинська птахофабрика", с.Федорівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейпек", м. Харків про стягнення 331810,00 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 03/05/18-2 від 03.05.18р.;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Володимир-Волинська птахофабрика" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейпек" про повернення попередньої оплати за договором поставки № 01 від 06.06.2018 року в розмірі 322000,00 грн. та 9810,00 грн. штрафу. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.07.2018 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження на 13.08.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.08.2018 року підготовче засідання у справі було відкладено на 27.08.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.08.2018 року підготовче засідання було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 11.09.2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні 11.09.2018 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, посилаючись на порушення відповідачем умов договору поставки № 01 від 06.06.2018 року щодо поставки товару в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 11.09.2018 року не з`явився, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на ухвалі суду від 27.08.2018 року про її направлення на юридичну адресу відповідача.

Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу про відкриття провадження у справі від 19.07.2018 року та ухвалу суду від 27.08.2018 року було направлено на юридичну адресу відповідача, яка вказана у позові та співпадає з адресою, зазначеною у Витягу з ЄДРПОУ, проте ухвала суду від 19.07.2018 року повернулась на адресу суду з відміткою пошти "інші причини не вручення".

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом було здійснено заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку відповідача в судове засідання обов'язковою, суд дійшов висновку про те, що його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

06.06.2018 року між Приватним акціонерним товариством "Володимир-Волинська птахофабрика" (позивач) та Товариством з обмеженою "Рейпек" (відповідач) було укладено договір поставки № 01, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався поставити на користь позивача цукор, виробництва ТОВ "Іваничівського цукрового завод", 3-ї категорії, 2017 року виробництва загальною кількістю 30000,00 грн. на загальну суму 327000,00 грн., ПДВ - 54500,00 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору, оплата поставленого товару здійснюється на основі 100% передплати по виставленому рахунку-фактурі відповідача.

Відповідно до п. 2.1 договору, поставка товару здійснюється відповідачем з моменту отримання замовлення позивача на умовах СРТ (Инкотермс 2010) на склад позивача протягом 3-х банківських днів з моменту поступлення 100% грошових коштів у відповідності до п. 1.4 договору на розрахунковий рахунок відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі виставленого рахунку-фактури відповідача № 2 від 06.06.2018 року, позивачем була здійснена оплата за товар у сумі 327000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 32900 від 08.06.2018 року ( арк. спр. 21).

Таким чином, з урахуванням п. 2.1 договору, відповідач мав здійснити поставку товару не пізніше 13.06.2018 року.

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 18.06.2018 року звернувся до відповідача з листом вих. № 755, в якому просив останнього повернути сплачені грошові кошти, оскільки поставку товару здійснено не було.

Відповідачем було частково повернуто грошові в сумі 5000,00 грн. на виконання вищезазначеного листа (а.с. 23).

В подальшому 27.06.2018 року позивачем було направлено на адресу відповідача вимоги за вих. № 810 та № 810/1 про повернення залишку грошових коштів в сумі 322000,00 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с. 24-29).

Відповідач відповіді на вимоги не надав, попередню оплату за договором № 01 від 06.06.2018 року в сумі 322000,00 грн. позивачу не повернув, що й стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач доказів поставки товару позивачу у строки, передбачені договором, не надав, попередню оплату в сумі 322000,00 грн. не повернув.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги те, що факт перерахування коштів позивачем підтверджується належними доказами, а саме платіжним дорученням № 32900 від 08.06.2018 року на суму 327000,00 грн. (а.с.21), враховуючи те, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо поставки товару та здійснив повернення коштів лише в сумі 5000,00 грн., суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача передплати в сумі 322000,00 грн., які було перераховано відповідачу в якості авансу правомірна та обґрунтована, тому підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 9810,00 грн. штрафу , суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.3 договору, за несвоєчасну поставку товару понад 10 календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 3% від загальної суми платежу за цим договором, а саме п. 1.4 даного договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу штраф за прострочення поставки товару в розмірі 9810,00 грн. (327000,00 х 3% = 9810,00), розрахунок штрафу перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо його задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача в розмірі 4977,15 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 693 , 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Володимир-Волинська птахофабрика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейпек" про стягнення 322000,00 грн. основного боргу, 9810,00 грн. штрафу задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейпек" (61052, м. Харків, Новобоварський район, вул. Полтавський шлях,31, р/р 26000000021398 в ПАТ Ві ЕС Банк , МФО 325213, код ЄДРПОУ 41798595) на користь Приватного акціонерного товариства "Володимир-Волинська птахофабрика" ( 44700, Волинська обл. Володимир-Волинський район, село Федорівна, р/р 26003569803 в АТ Райфайзен банк Аваль МФО, 380805, код ЄДРПОУ 00851376) 322000,00 грн. основного боргу, 9810,00 грн. штрафу та 4977,15 грн. судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 13.09.2018 р.

Суддя ОСОБА_2