Ухвала

від 10.09.2018 по справі 922/1736/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"10" вересня 2018 р. Справа № 922/1736/17

вх. № 1736/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Бєсєдіна М.М.

учасники у справі про банкрутство не з'явилися

Розглянувши справу

за заявою ТОВ "Сельвія", м. Харків

до ТОВ "Сельвія", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 06.07.2017 ТОВ "Сельвія" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії ОСОБА_1, якого зобов'язано в строк до 06.07.2018 виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

06.07.2017 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

10.04.2018 до суду надійшло клопотання ТОВ "Провід Групп", в якому заявник просив суд: призначити почеркознавчу експертизу матеріалів судової справи №922/1736/17, перед якою поставити питання про те, чи виконано підпис від імені ліквідатора - ОСОБА_1 у оригіналі нотаріально завіреної довіреності на представництво інтересів ліквідатора у судових та інших органах влади тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою; чи виконано підпис від імені ліквідатора - ОСОБА_1 у оригіналі нотаріально завіреної заяви, що відображає волю ОСОБА_1 у добровільному здійсненні обов'язків ліквідатора, тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою; чи виконано підпис від імені ліквідатора - ОСОБА_1 у картках із зразками підпису та відбитку печатки тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою; чи виконано підпис від імені ліквідатора - ОСОБА_1 у ліквідаційному балансі та інвентаризаційних документах підприємства; проведення даної експертизи просив доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертизі ім. Засл. проф. ОСОБА_2.

10.05.2018 до суду від ТОВ "Провід Групп" надійшло клопотання, в якому заявник просив суд: прийняти дане клопотання та розглянути факти порушення законності посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області, відповідальними за призначення та проведення податкової перевірки, зокрема начальника Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_3; постановити окрему ухвалу у відношенні посадових осіб Головного управління ДФС у Харківській області, відповідальних за призначення та проведення податкової перевірки, зокрема начальника Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_3, щодо їх дій, які полягають у не проведенні належним чином податкових перевірок, що призводить до затягування процесу банкрутства підприємства; постановити окрему ухвалу у відношенні посадових осіб Головного управління ДФС у Харківській області, відповідальних за призначення та проведення податкової перевірки, зокрема начальника Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_3, які полягають у вчиненні посадовими особами злочину, передбаченого ст. 367 КК України, та направити таке рішення до виконання правоохоронним органам для вжиття відповідних до чинного законодавства заходів стосовно даних службових осіб.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 04.06.2018 звіт ліквідатора, клопотання ТОВ "Провід Групп" про проведення почеркознавчої експертизи та встановлення факту порушення законності, винесення окремої ухвали та повідомлення правоохоронних органів про вчинення злочину призначені до розгляду в судовому засіданні на 19.07.2018 р.; зобов'язано ТОВ "Провід Групп" надати до суду докази направлення клопотання Головному управлінню ДФС у Харківській області, ліквідатору та кредиторам; зобов'язано ліквідатора, кредиторів та Головне управління ДФС у Харківській області надати до суду відзив на клопотання ТОВ "Провід Групп"; зобов'язано ліквідатора надати до суду повний звіт, оформлений відповідно до ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з наданням обов'язкових додатків, визначених чинним законодавством; викликано ліквідатора ТОВ "Сельвія" ОСОБА_1 в судове засідання 19.07.2018; явку ліквідатора ОСОБА_1 в судове засідання 19.07.2018 визнано обов'язковою.

19.07.2018 до суду надійшов відзив Головного управління ДФС у Харківській області на клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення законності, винесення окремої ухвали, повідомлення правоохоронних органів про вчинення злочину, в якому Головне управління ДФС у Харківській області зазначило про відсутність в діях посадових осіб, відповідальних за призначення та проведення податкової перевірки, фактів порушення законності, оскільки податковим органом було вжито заходи для проведення перевірки, але провести перевірку не виявилось можливим, у зв'язку з чим Головне управління ДФС у Харківській області звернулося до суду із клопотанням про зобов'язання ліквідатора вчинити певні дії. Крім того, Головне управління ДФС у Харківській області зазначило про відсутність у ТОВ "Провід Групп" повноважень для звернення до суду з оскарженням дій осіб, що перешкоджають проведенню ліквідаційної процедури, посилаючись на те, що такі повноваження є лише у ліквідатора, тоді як кредитор має право звернутися до суду зі скаргою лише на дії (бездіяльність) ліквідатора, у зв'язку з чим просило суд залишити клопотання ТОВ "Провід Групп" без задоволення.

У судовому засіданні 19.07.2018 було оголошено перерву до 21.08.2018, зобов'язано ліквідатора надати до суду повний звіт, оформлений відповідно до ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з наданням обов'язкових додатків, визначених чинним законодавством; викликано ліквідатора ТОВ "Сельвія" ОСОБА_1 у судове засідання 21.08.2018, явку ліквідатора у судове засідання 21.08.2018 визнано обов'язковою.

20.08.2018 та 30.08.2018 до суду від ТОВ "Провід Групп" надійшла заява, в якій кредитор повідомив про те, що під час проведення внутрішньої інвентаризації на підприємстві було встановлено, що договір про відступлення права вимоги від 15.10.2015, укладений між ТОВ "Провід Групп" та ТОВ "Сельвія" розірвано й усі права та обов'язки за договором припинені. Отже, заявник вважає, що кредиторські вимоги на суму 539000,00 грн. в провадженні у справі про банкрутство ТОВ "Сельвія" були заявлені помилково, оскільки договір втратив чинність шляхом розірвання, так як новий позичальник (боржник) не здійснив оплату договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015 у строки, встановлені в претензії від 14.12.2015, а саме до 21.12.2015.

Крім того, 20.08.2018 представником ліквідатора було надано до суду пояснення, в яких зазначалося про наявність листа від кредитора ТОВ "Провід Групп" про те, що ТОВ "Сельвія" не несе жодних зобов'язань перед ТОВ "Провід Групп" внаслідок розірвання договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015. Крім того, представник ліквідатора повідомив про те, що згідно з останньою поданою податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за рік, що передував подачі заяви про порушення провадження у справі, ТОВ "Сельвія" отримало прибуток в розмірі 10000,00 грн., у зв'язку з чим у нього виникли зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 1800,00 грн. Однак, у проміжному ліквідаційному балансі були відображені лише податкові зобов'язання на суму 1800,00 грн., проте сам прибуток не зазначався. Отже, активи підприємства складали 10000,00 грн., а зобов'язання перед органами ДФС - 1800,00 грн. На думку представника ліквідатора ці обставини свідчать про відсутність кредиторської та дебіторської заборгованості, як на момент звернення із заявою про відкриття ліквідаційної процедури, так і на момент подачі проміжного ліквідаційного балансу, тобто, не відображали реального стану речей по справі, та ліквідатору не були відомі взагалі.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 31.08.2018 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду звіту ліквідатора, клопотання ТОВ "Провід Групп" про проведення почеркознавчої експертизи та клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення законності, винесення окремої ухвали та повідомлення правоохоронних органів про вчинення злочину до 10.09.2018; зобов'язано ліквідатора та ТОВ "Провід Групп" надати суду письмові докази на підтвердження припинення між ТОВ "Провід Групп" та ТОВ "Сельвія" правовідносин за договором відступлення права вимоги від 15.10.2015; зобов'язано ліквідатора надати суду повний звіт, оформлений відповідно до ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з наданням обов'язкових додатків, визначених чинним законодавством; зобов'язано ТОВ "Провід Групп" надати суду докази направлення клопотання Головному управлінню ДФС у Харківській області, ліквідатору та кредиторам; зобов'язано ліквідатора та кредиторів надати суду відзив на клопотання ТОВ "Провід Групп"; викликано ліквідатора ТОВ "Сельвія" ОСОБА_1 у судове засідання 10.09.2018; явку ліквідатора визнано обов'язковою.

10.09.2018 до суду від представника ліквідатора надійшла копія декларації з податку на прибуток ТОВ "Сельвія" за 2017 рік, яка свідчить про декларування прибутку в розмірі 10000,00 грн., що не було відображено в проміжному ліквідаційному балансі.

Ліквідатор у судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає за необхідне закрити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сельвія" з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Сельвія" в порядку, передбаченому ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На підтвердження обставин, викладених в заяві, було надано низку документів, складання яких є обов'язковим відповідно до норм чинного законодавства, в тому числі акти інвентаризації та інвентаризаційні описи, відповідно яких основні засоби, нематеріальні активи, товарно-матеріальні цінності, грошові кошти у боржника були відсутні, дебіторська заборгованість боржника склала 500000,00 грн. Було встановлено, що в межах строків, встановлених для прийняття кредиторських вимог, до ліквідатора надійшла заява з грошовими вимогами до боржника від ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн. Крім того, ліквідатором було виявлено заборгованість підприємства перед Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на суму 1800,00 грн.

Відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, затвердженого рішенням загальних зборів засновників, яке оформлено протоколом від 13.05.2017, та даних бухгалтерського обліку, наданих до суду, загальна кредиторська заборгованість боржника склала 540800,00 грн.

За результатами розгляду заяви та наявних у справі доказів судом було винесено ухвалу про порушення провадження про банкрутство та, в подальшому, постанову про визнання ТОВ "Сельвія" банкрутом.

Постановою господарського суду Харківської області від 06.07.2017 ТОВ "Сельвія" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії ОСОБА_1, якого зобов'язано в строк до 06.07.2018 виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

06.07.2017 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2017 було затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Сельвія" в наступному складі: Центральна ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на суму 1800,00 грн. (6 черга задоволення вимог кредиторів); ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн. (6 черга задоволення вимог кредиторів боржника).

Як вбачається з наданого реєстру вимог кредиторів боржника, ліквідатором вимоги ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн. та вимоги Центральної ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на суму 1800,00 грн., які не були заявлені у встановленому законом порядку, включено до шостої черги реєстру за даними бухгалтерського обліку боржника.

Але, з поданих до суду директором ТОВ "Провід Групп" та представником ліквідатора 20.08.2018 та 30.08.2018 документів вбачається, що договір про відступлення права вимоги від 15.10.2015 був розірваним ще до подання заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Сельвія", оскільки боржник не здійснив оплату за договором про відступлення права вимоги від 15.10.2015 у строки, встановлені в претензії від 14.12.2015, а саме до 21.12.2015, а тому у боржника наразі відсутня кредиторська заборгованість перед ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн. та дебіторська заборгованість ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД" на суму 500000,00 грн.

Судом досліджено надані документи та встановлено, що відповідно до договору відступлення права вимоги від 15.10.2015, укладеного між ТОВ "Провід Групп" (первісний позикодавець) та ТОВ "Сельвія" (новий позикодавець) первісний позикодавець відступає, а новий позикодавець набуває право вимоги, належне первісному позикодавцеві відповідно до п.п.1,2.4 договору № 2016вп/207 про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2014, укладеного між первісним позикодавцем та ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД", код 37567342, що створене та існує відповідно до законодавства України і має таке місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 38.

Згідно з п. 2.1 договору право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами на суму 500000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного договору новий позикодавець сплачує первісному позикодавцеві сплату за набуття права вимоги в розмірі 490000,00 грн. в готівковій формі та/або в безготівковій формі.

Згідно з п. 3.2 договору, строк оплати новим позикодавцем грошових коштів у розмірі 490000,00 грн. в готівковій формі та/або в безготівковій формі на банківський рахунок первісного позикодавця складає 30 банківських днів із дня підписання договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015.

ТОВ "Провід Групп" направляло на адресу ТОВ "Сельвія" претензію, у зв'язку з невиконанням новим позичальником своїх зобов'язань по оплаті договору відступлення права вимоги від 15.10.2015.

В подальшому, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 14.12.2015 ТОВ "Провід Групп" направило на адресу ТОВ "Сельвія" іншу претензію, згідно з якою у разі несплати новим позикодавцем суми у розмірі 490000,00 грн. за договором про відступлення права вимоги від 15.10.2015 у строк до 21.12.2015, укладений договір вважатиметься розірваним.

Оскільки ТОВ "Сельвія" грошові кошти у встановлений ТОВ "Провід Групп" строк не сплатило, 22.12.2015 останній направив на адресу боржника лист-повідомлення, в якому зазначив, що договір про відступлення права вимоги від 15.10.2015, укладений між підприємствами, є розірваним та усі права й обов'язки за цим договором вважаються припиненими.

Суд звертає увагу на те, що пунктом 6.1 договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015 встановлено, що усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також застосованими до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Порядок заміни кредитора регулюється ст. ст. 512-519 ЦК України.

Враховуючи, що умовами договору відступлення права вимоги від 15.10.2015 передбачена оплата за відступлення, суд дійшов висновку щодо розповсюдження на ці правовідносини положень договору купівлі-продажу, згідно з ч. 3 ст. 656 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 692 ЦК України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Враховуючи фактичну відмову ТОВ "Сельвія" щодо сплати на користь ТОВ "Провід Групп" 490000,00 грн. за відступлене право вимоги, ТОВ "Провід Групп" розірвало договір про відступлення права вимоги від 15.10.2015, про що повідомило боржника відповідним листом. Таким чином, висновок про відсутність кредиторської заборгованості перед ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн. та дебіторської заборгованості перед ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД" у розмірі 500000,00 грн. є обґрунтованим.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що згідно з останньою податковою декларацією підприємства з податку на прибуток за рік, що передував подачі заяви про порушення провадження про банкрутство ТОВ "Сельвія", задекларовано активів підприємства на суму 10000,00 грн., а зобов'язання перед органами ДФС - 1800 грн. ОСОБА_4, як встановлено судом, ліквідатором у проміжному ліквідаційному балансі були відображені лише податкові зобов'язання на суму 1800,00 грн., прибуток на суму 10000,00 грн. ліквідатором зазначений не був.

Оскільки провадження у даній справі порушено в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок передбачений нормами ч. 3 ст. 110, ст. 111 ЦК України, які містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Суд звертає увагу на те, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.

Пунктом 6 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, встановлено, що суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов'язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов'язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов'язання (непередбачені активи та зобов'язання) підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.

Вищезазначене Положення встановлює, що інвентаризація активів та зобов'язань включає в себе інвентаризацію основних засобів, матеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, запасів, біологічних активів, готівки, грошових коштів та їх еквівалентів, бланків документів суворої звітності, дебіторської та кредиторської заборгованості, витрат і доходів майбутніх періодів.

Наразі судом встановлено, що ліквідатором боржника в ході досудової ліквідації було не належним чином проведено інвентаризацію майна ТОВ "Сельвія", оскільки не було вчинено достатніх дій для виявлення кредиторської та дебіторської заборгованості боржника, наслідком чого стало звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Втім, на даний час судом встановлено, що ліквідатором боржника в проміжному ліквідаційному балансі було відображено кредиторську заборгованість перед ТОВ "Провід Групп" та дебіторську заборгованість ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД" за договором про відступлення права вимоги від 15.10.2015, яка, з огляду на подані до суду 20.08.2018 та 30.08.2018 докази, припинила своє існування ще до подання заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Сельвія", крім того, ліквідатором в проміжному ліквідаційному балансі не було відображено прибуток підприємства згідно з податковою декларацією у розмірі 10000,00 грн., що в свою чергу вплинуло на викривлення показників проміжного ліквідаційного балансу, а саме актив боржника, які становлять 10000,00 грн., тоді як зобов'язання ТОВ "Сельвія" складають лише 1800,00 грн.

Отже, актив станом на дату складання проміжного ліквідаційного балансу ліквідатором був більшим ніж пасив. Таким чином, у ліквідатора були відсутні підстави для звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Сельвія" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частини першої цієї статті підлягає розгляду господарським судом при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).

На думку суду виявлені порушення виключають можливість продовження ліквідаційної процедури та її завершення у встановленому Законом про банкрутство порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

З огляду на те, що судом під час розгляду справи не встановлено ознак неплатоспроможності боржника, а саме виявлено, що вартості майна боржника, щодо якого було прийнято рішення про ліквідацію, достатньо для задоволення вимог кредиторів, оскільки, як встановлено, боржником не дотримано порядок ліквідації юридичної особи в повному обсязі відповідно до чинного законодавства України, суд вважає, що дана справа не може розглядатися далі та провадження по ній підлягає закриттю на підставі п.12 ч.1 ст.83 Закону про банкрутство.

При вирішенні питання про вищевказані підстави закриття провадження у справі суд, у відповідності до ч.4 ст.236 ГПК України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року по справі № 920/1463/15, в яких, зокрема, зазначається про те, що в разі передчасності порушення провадження у справі про банкрутство без з'ясування дотримання заявником всіх передбачених дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання банкрутом, провадження у справі про банкрутство має бути закрите на підставі пункту 12 частини 1 статті 83 Закону про банкрутство.

Враховуючи, що провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ "Сельвія", підлягає закриттю, суд вважає, що подальший розгляд клопотань ТОВ "Провід Групп" не є можливим, у зв'язку з чим вважає за необхідне провадження з розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про проведення почеркознавчої експертизи (вх. № 9351 від 10.04.2018) та клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення законності, винесення окремої ухвали, повідомлення правоохоронних органів про вчинення злочину (вх. № 12608 від 10.05.2018) закрити.

Керуючись п. 12 ч. 1 ст. 83, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 233-235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 922/1736/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельвія".

2. Закрити провадження з розгляду клопотання ТОВ "Провід Групп" про проведення почеркознавчої експертизи (вх. № 9351 від 10.04.2018) та клопотання ТОВ "Провід Групп" про встановлення факту порушення законності, винесення окремої ухвали, повідомлення правоохоронних органів про вчинення злочину (вх. № 12608 від 10.05.2018).

Ухвала набирає законної сили 10 вересня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.

Копію ухвали направити банкруту, ліквідатору, кредиторам, державному реєстратору, Шевченківському ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області, Головному управлінню ДФС у Харківській області.

Повний текст ухвали складено 13 вересня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4