ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
10.09.2018 р. Справа № 914/1641/18
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви: Жовківської районної філії Львівського обласного центру зайнятості, м.Жовква Львівської області
до відповідача: ОСОБА_1 філії Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені ОСОБА_2 , смт.Магерів Жовківського району Львівської області
про стягнення заборгованості.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду поступив позов Жовківської районної філії Львівського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 філії Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 20120,19грн.
Частиною 2 ст. 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до частин 1-5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів передбачений пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55. Згідно з вказаним стандартом відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Як вбачається з матеріалів, поданих на розгляд суду, долучено документи у неналежно засвідчених копіях, оскільки відповідно до вимог п.5 ст. 91 ГПК України не містять вказівки на дату засвідчення.
Позивачем, як доказ сплати судового збору, до позовної заяви додано неналежно засвідчену копію платіжного доручення №1869 від 16.08.2018р. на суму 1762,00грн. Згідно із п.2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. №7 та Інформаційного листа «Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору» Вищого господарського суду України від 17.09.2012 № 01-06/1260/2012 платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі ; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Відтак, даний документ не може вважатися належним доказом оплати судового збору.
За умовами ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно із ч.10. ст. 174 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Позивачем, в підтвердження оплати судового збору, долучено до матеріалів позовної заяви неналежно засвідчену копію платіжного доручення №1869 від 16.08.2018р. про сплату судового збору в сумі 1762,00грн., проте згідно даних інформаційної системи «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що не підтверджується, зарахування до спеціального фонду Державного бюджету сплаченої позивачем суми судового збору.
Згідно із п.8 ч.3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем всупереч п.8 ч.3 ст. 162 ГПК України не зазначено про наявність у нього, чи іншої особи оригіналів документів, які ним подано у неналежно засвідчених копіях.
Відповідно до п.9 ч.3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Позивачем всупереч п.9 ч.3 ст. 162 ГПК України не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Крім цього, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Пунктом 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії N 1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".
Як вбачається з позовної заяви, до суду звернулась Жовківська районна філія Львівського обласного центру зайнятості (ідентифікаційний код 41829083; 80300, Львівська область, м.Жовква, вул.Львівська, 47а) (яка не є юридичною особою) з позовом, в якому визначила відповідачем ОСОБА_1 філію Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені ОСОБА_2 (ідентифікаційний код 33894357; 80327, Львівська область, Жовківський район, смт.Магерів, вул.Л.Мартиновича, 15) (яка не є юридичною особою). Позивач та відповідач зазначені одноосібно без зазначення юридичної особи. Згідно відомостей з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ в переліках відокремлених підрозділів Львівського обласного центру зайнятості зазначено, зокрема Жовківську районну філію Львівського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ ВП: 41829083; місцезнаходження: ВП: 80300, Львівська область, м.Жовква, вул.Львівська, буд.47А) та Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені ОСОБА_2 зазначено, зокрема ОСОБА_1 філію Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ ВП: 33894357; місцезнаходження: ВП: 80327, Львівська область, Жовківський район, смт.Магерів, вул.Л.Мартиновича, 15). Таким чином, за вказанами позивачами адресами знаходяться філії, які не є юридичними особами, а отже діють без права юридичних осіб і здійснюють свою діяльність від їх імені та в їх інтересах.
Згідно із ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.162, ст.164, ст.174, ст.234, ст.235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Жовківської районної філії Львівського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 філії Державної наукової установи Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без руху.
Надати Жовківській районній філії Львівського обласного центру зайнятості 10-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення таких недоліків:
Надати оригінал платіжного доручення №1869 від 16.08.2018р. про сплату судового збору в сумі 1762,00грн.
Надати належні докази до матеріалів справи оформлені відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та в порядку встановленому чинним законодавством.
Подати суду письмово інформацію про наявність у позивача, чи іншої особи оригіналів документів, які позивачем подано у копіях.
Подати суду письмово попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Письмово уточнити юридичних осіб позивача та відповідача у справі від імені яких діють відокремлені підрозділи, зокрема зазначити юридичних осіб, але в особі їх відокремлених підрозділів.
У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Іванчук С.В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2018 |
Оприлюднено | 14.09.2018 |
Номер документу | 76445268 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Іванчук С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні