Рішення

від 13.09.2018 по справі 922/2235/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2235/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення

(виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс", м. Полтава до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок-8", м. Люботин Харківської області про стягнення коштів в сумі 12800,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок-8" (відповідача) про стягнення з останнього основного боргу за договором про надання охоронних послуг №21/09 від 21.09.2017 року в розмірі 11025,00 грн. та пені в сумі 1775,78 грн. Судові витрати позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2235/18 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

27.08.2018 року відповідач подав відзив (вх.№ 24339), в якому проти позовних вимог заперечував посилаючись на оплату послуг охорони в повному обсязі. Крім того, відповідач просив викликати сторін спору в судове засідання.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що предметом позову є стягнення 12800,78 грн., беручи до уваги те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання за участю сторін, оскільки останні мали можливість подати всі наявні у них докази в обґрунтування своїх позицій, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання відповідача про виклик сторін в судове засідання.

06.09.2018 року позивач надав письмові пояснення (вх.№ 25810), в яких зазначив, що відповідачем не було здійснено оплату послуг охорони за період з 01.11.2017 року по 14.11.2017 року.

З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

21.09.2017 року між Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Затишок-8" (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (позивач), було укладено договір про надання охоронних послуг № 21/09 (далі - Договір), відповідно до умов якого, відповідач замовляє, а позивач надає охоронні послуги, а саме приймає під охорону майно замовника, яке належать йому на праві власності або знаходяться в його користуванні та розміщене за адресою: м.Полтава, вул. Віктора Андрієвського, будинок 41а.

Розділом 7 Договору встановлено, що фактом, який підтверджує надання позивачем послуг з його боку є акт наданих послуг, котрий щомісячно складається та затверджується представниками сторін. Відповідач зобов'язувався підписати Акт наданих послуг відповідно до умов договору протягом 2 (двох) днів з моменту їх надання.

Пункт 7.2 Договору зазначає, що в разі обґрунтованих зауважень до охорони, які можуть потягнути за собою питання зміни вартості послуг, замовник зобов'язаний в термін 1 (одного) робочого дня з моменту виявлення недоліків, письмово заявити про них охороні. Якщо замовник не робить такої заяви він втрачає право у подальшому при підписанні акту наданих послуг за відповідний період, посилатися на ці зауваження, як на порушення умов договору. У разі необґрунтованої відмови Замовника підписати (затвердити) Акт наданих послуг в термін передбачений Договором, послуги за завітний період вважаються такими, що відповідають умовам даного договору та підлягають сплаті Замовником на підставі наданих рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, у листопаді 2017 року позивач надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 11025,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №3 від 14.11.2017 року, який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Пункт 4.2. Договору передбачає, що відповідач повинен здійснювати оплату за надані послуги не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця, що йде за звітним. Оплата здійснюється в безготівкову порядку шляхом перерахування суми коштів, визначених договором на поточний рахунок позивача на підставі рахунка для здійснення оплати та оформленого акту наданих послуг.

Відповідно до п. 1.4. Договору, відповідач взяв на себе зобов'язання приймати послуги та вчасно проводити розрахунки, визначені умовами договору.

Позивач зазначає, що відповідач за надані позивачем у листопаді 2017 року послуги не розрахувався, у зв'язку з чим, на думку позивача, загальна сума заборгованості відповідача за актом здачі-прийняття робіт №3 від 14.11.2017 року становить 11025,00 грн.

10.11.2017 року позивач направив на адресу відповідача лист № 72, в якому у зв'язку з заборгованістю останнього за надані послуги в жовтні 2017 року, повідомив про розірвання Договору з 15.11.2017 року.

У квітні 2018 року позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату 12307,83 грн. заборгованості.

Проте, відповідач ніяким чином на вказану претензію не відреагував, заборгованість не сплатив.

Такі обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Сторони домовились, що відповідач повинен здійснювати оплату за надані послуги не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця, що йде за звітним. (п. 4.2. Договору).

Суд зазначає, що відповідач підписавши без жодних зауважень акт здачі-прийняття робіт №3 від 14.11.2017 року на загальну суму 11025,00 грн., погодився із вартістю наданих позивачем у листопаді 2017 року послуг, а тому мав їх оплатити у визначений Договором строк.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що за послуги охорони за листопад 2017 року відповідач перерахував на користь позивача 10000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, яка міститься в матеріалах справи.

Твердження позивача про те, що відповідач не здійснив жодного платежу за послуги охорони надані в листопаді 2017 року судом не приймаються та спростовуються наданої позивачем банківською випискою, в якій зазначено, що відповідачем було сплачено 10000,00 грн. саме за послуги охорони за листопад 2017 року згідно з рахунком №3 від 14.11.2017 року.

Таким чином, відповідач за надані позивачем у листопаді 2017 року розрахувався частково на суму 10000,00 грн., внаслідок чого заборгованість останнього склала 1025,00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідач визнається судом таким, що з 06.12.2017 року прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати наданих позивачем у листопаді 2017 року послуг за Договором.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем суми боргу за Договором в сумі 1025,00 грн., суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 1025,00 грн. заборгованості за Договором належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1775,78 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

В силу ст.ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В частині 1 ст. 548 ЦК України закріплено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Підпунктом 4.3. Договору передбачено, що якщо замовник прострочив виконання грошового зобов'язання щодо здійснення обов'язкової і повної оплати послуг в строки передбачені Договором, замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.

В ч. 6 ст. 232 ГК України зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши нарахування пені позивачем, беручи до уваги часткову оплату заборгованості відповідачем 13.11.2017 року, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню в сумі 165,10 грн. (за період з 06.12.2017 року по 06.06.2018 року).

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 232 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок-8" (62433, Харківська область, м. Люботин, вул. Джерелянська, 2, кім. 3, ідентифікаційний код 39638179) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (36039, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 40468014) основний борг в сумі 1025,00 грн., пеню в сумі 165,10 грн. та судовий збір в сумі 163,81 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.09.2018 року.

Суддя ОСОБА_2