Справа № 351/1093/16-ц
Провадження № 22-ц/779/771/2018
Категорія 59
Головуючий у 1 інстанції Калиновський М. М.
Суддя-доповідач Максюта
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ
Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів: Горейко М.Д., Фединяка В.Д.,
секретаря: Капущак С.В.
з участю: представника апелянта та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Екоторг до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ТзОВ Славмир та ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю та за позовною заявою ОСОБА_1, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, до Товариства з додатковою відповідальністю Екоторг , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю, за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Екоторг на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Калиновським М.М. 16 квітня 2018 року в м. Снятин Івано-Франківської області,
в с т а н о в и в :
В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду Апеляційним судом Івано-Франківської області.
В липні 2016 року Товариством з додатковою відповідальністю Екоторг (далі - ТДВ Екоторг ) поданий позов до ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю Славмир (далі - ТзОВ Славмир ), обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 02.11.2011 року відбулись загальні збори учасників ТДВ Екоторг , за результатами яких ухвалено протокол №2 про здійснення реорганізації товариства шляхом виділу з нього іншого господарського товариства з організаційно-правовою формою товариство з обмеженою відповідальністю та призначено комісію з припинення діяльності ТДВ Екоторг . 08.02.2013 року протоколом №3 загальних зборів учасників ТДВ Екоторг вирішено виділити новоствореному товариству з обмеженою відповідальністю, від імені якого діє ОСОБА_2, наступне майно: приміщення з №1 по №23 включно, приміщення з №53 по №72 включно (торговий комплекс) по АДРЕСА_1. Все інше майно, що належить на праві власності ТДВ Екоторг і не увійшло до вказаного переліку, залишено у власності товариства з додатковою відповідальністю. Наявна кредиторська та дебіторська заборгованість позивача залишається на його балансі і не розподіляється між сторонами в процесі виділення. Затверджено розподільчий баланс та акт приймання-передачі майна новоствореній юридичній особі. 08 лютого 2013 року ОСОБА_2 прийнято рішення №1 про створення ТзОВ Славмир шляхом виділу з ТДВ Екоторг та затверджено статут товариства. Державна реєстрація новоствореного товариства проведена 18.03.2013 року. У відповідності до даного статуту засновником, власником і єдиним учасником товариства виступає ОСОБА_2
Постановою Львівського апеляційного суду від 11.12.2013 року по справі №909/936/13 встановлено факт передачі майна від ТДВ Екоторг новоствореному ТзОВ Славмир , а постановою апеляційного суду по справі №909/1200/14 від 05.03.2015 року встановлено, що ОСОБА_2 не набував майно без достатніх правових підстав, а діяв у спірних правовідносинах винятково в якості засновника ТзОВ Славмир , підписавши від імені новоствореного товариства розподільчий баланс та заяву про згоду на поділ нежитлового приміщення торгового комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Снятинського району Івано-Франківської області. За змістом заяви, її підписанти стверджують про спільну часткову власність на будівлю із часткою ТДВ Екоторг 43/100 частин загальною площею 622,8 кв.м та часткою ТзОВ Славмир 57/100 частин загальною площею 831,8 кв.м. ТзОВ Славмир створене шляхом виділення із ТДВ Екоторг та за рахунок майна товариства з додатковою відповідальністю, а тому власником майна ТзОВ Славмир і його засновником, на думку позивача, виступає ТДВ Екоторг . Всупереч викладеному, рішення №1 засновника ТзОВ Славмир ОСОБА_2 від 08.02.2013 року визначає відповідача єдиним учасником та засновником ТзОВ Славмир , чим порушуються права ТДВ Екоторг . З цих підстав просив рішення №1 від 08.02.2013 року визнати недійсним (а.с.2-4, том 1).
У червні 2017 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ТДВ Екоторг , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю Славмир , обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що порядок створення ТзОВ Славмир і умови наділення його майном визначені рішенням загальних зборів учасників ТДВ Екоторг від 02.11.2011 року та від 08.02.2013 року. При цьому, жодне із зазначених рішень не містить умови, згідно з якою єдиним власником і засновником ТзОВ Славмир є відповідач ОСОБА_2 Навпаки, у рішенні від 08.02.2013 року зборами визначено, що ОСОБА_2 виступатиме від імені новоствореного товариства в процесі виділення майна. Однак, це майно виділятиметься новоствореній юридичній особі, а не відповідачу особисто. Доказів того, що в процесі реорганізації ТДВ Екоторг ОСОБА_2 отримав свою частку у статутному капіталі товариства не існує, тому внести цю частку в рахунок формування статутного капіталу ТзОВ Славмир він не міг. Отже, ТзОВ Славмир створене виключно за рахунок корпоративного майна ТДВ Екоторг . При цьому, статутний капітал товариства з додатковою відповідальністю належав двом учасникам - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 За таких умов, правом заснування новою юридичної особи в процесі реорганізації ТДВ Екоторг наділені всі учасники цього товариства. Тим більше, що рішеннями загальних зборів учасників від 02.11.2011 року та від 08.02.2013 року особа засновника ТзОВ Славмир не визначалася. Отже, привласнення ОСОБА_2 собі одноосібних прав засновника юридичної особи, яка створювалася за рахунок корпоративного майна, є неправомірним і безпідставним, а рішення №1 засновника ТзОВ Славмир ОСОБА_2 від 08.02.2013 року - незаконним. На підставі викладеного просив прийняти цей позов до сумісного із первісним позовом, оскаржуване рішення №1 від 08.02.2013 року визнати недійсним (а.с.139-141, том 1).
Ухвалою Снятинського районного суду від 21.06.2017 року позовні вимоги ТДВ Екоторг до ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю та позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 до ТДВ Екоторг , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю Славмир об'єднано в одне провадження (а.с.147, том 1).
Ухвалою Снятинського районного суду від 18.08.2017 року залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТзОВ Славмир та ОСОБА_5 (а.с.174, том 1).
Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2018 року у задоволенні позову ТДВ Екоторг до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ТзОВ Славмир та ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_1, як третьої особи, що заявляє самостійні вимоги, до ТДВ Екоторг , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю відмовлено (а.с.251-253, том 1).
Не погодившись з даним рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТДВ Екоторг , представник товариства з додатковою відповідальністю Екоторг подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначив, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції неправильно визначився із суттю та предметом заявлених позовних вимог, оскільки вимога про визнання недійсним статуту ТзОВ Славмир ні позивачем, ні третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову, не заявлялася і не могла бути предметом судового дослідження і розгляду. За таких обставин висновок суду щодо законності (незаконності) статуту ТзОВ Славмир є виходом за межі позовних вимог, що порушує вимоги ст.13 ЦПК України. Крім цього, ТзОВ Славмир не являється відповідачем по справі, а тільки третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача. За таких умов вимога про визнання недійсним рішення засновника не могла бути звернута безпосередньо до товариства з обмеженою відповідальністю.
Зазначив, що відмовляючи в задоволенні позову, суд на обгрунтування своєї позиції використав постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 року по справі №909/821/15, якою рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.10.2015 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким в частині позовних вимог ТДВ Екоторг до ОСОБА_2 провадження у справі припинено, а в частині позовних вимог до ТзОВ Славмир - в позові відмовлено. Беручи до уваги, що провадження у справі в частині вимог до фізичної особи ОСОБА_2 припинено, то цей спір розглянутий не був і рішення, як б мало преюдиційне значення для даної справи, судом не ухвалювалося. Крім того, суд першої інстанції не врахував, що обставини в даній справі є інакшими, ніж встановлені під час розгляду справи господарським судом, адже норми корпоративного права до спірних правовідносин не можуть бути застосовані. За таких умов рішення суду першої інстанції не може вважатися законним і обґрунтованим, тому просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТДВ Екоторг скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю Екоторг задовольнити в повному обсязі. В іншій частині рішення суду залишити без зміни (а.с.2-4, том 2).
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що не погоджується з твердженнями апелянта про невідповідність установчих документів ТзОВ Славмир фактичним обставинам та їх суперечність рішенням ТДВ Екоторг , оскільки законодавством чітко не визначено, хто саме має виступати засновником нової юридичної особи, створеної у результаті виділу - стара юридична особа чи її засновники. Тому при вирішенні цього питання слід враховувати належність майна, на базі якого створюється в результаті виділу нова юридична особа, а також рішення учасників про створення нової юридичної особи. Для забезпечення ведення господарської діяльності новостворюваної юридичної особи сформовано статутний капітал шляхом передачі частини статутного капіталу (фонду) товариства у розмірі 8295 грн, яка є часткою ОСОБА_2, а також передано частину власного майна товариства. Статутний капітал товариства є джерелом утворення його майна. Статутний капітал формується засновниками юридичної особи, його розмір обов'язково фіксується в установчому документі. Участь у створенні статутного капіталу є первинним способом набуття корпоративних прав і практично всі операції з корпоративними правами так чи інакше пов'язані із статутним капіталом. Таким чином, при виділі, проведеному на основі частки статутного капіталу учасника, відповідний учасник і є власником новоствореного товариства. Крім того, законодавством України тільки учасникам надано право оскаржити рішення органу товариства, якщо воно порушує їх права та охоронювані законом інтереси у випадку, зокрема, недотримання встановленої процедури їх скликання та прийняття рішення без необхідного кворуму. Позивач не є учасником ТзОВ Славмир , рішення про створення якого він просить визнати недійсним. Враховуючи наведене, просить апеляційну скаргу ТДВ Екоторг залишити без задоволення, а рішення суду без змін (а.с.13-17, том 2).
Вислухавши пояснення представника апелянта та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обгрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Судом встановлено, що засновниками (учасниками) Закритого акціонерного товариства Екоторг , ідентифікаційний код юридичної особи 22189096, державна реєстрація якого проведена 07.06.1995 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу 11151200000000314 від 23.01.2006р., були ОСОБА_1 з розміром внеску до статутного фонду 8345,00 грн., ОСОБА_2 з розміром внеску до статутного фонду 8345,00 грн та Закрите акціонерне товариство Екоторг з розміром внеску до статутного фонду 2000,00 грн. Розмір статутного капіталу складав 18690,00 грн. Ця юридична особа припинена 31.10.2011р., номер запису 11151120007000314 з визначенням правонаступника, яким стало Товариство з додатковою відповідальністю Екоторг (а.с.42-43 том 2).
Засновником (учасником) Товариства з додатковою відповідальністю Екоторг ідентифікаційний код юридичної особи 22189096, державна реєстрація якого проведена 07.06.1995 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу 11151450000000842 від 31.10.2011р., став ОСОБА_1 з розміром внеску до статутного фонду 10395,00 грн. (а.с.44-45 т.2).
Протоколом №2 загальних зборів учасників товариства з додатковою відповідальністю Екоторг від 02.11.2011 року вирішено здійснити реорганізацію товариства шляхом виділу з нього іншого господарського товариства з орагнізаційно-правовою формою товариство з обмеженою відповідальністю. Призначено комісію з припинення діяльності товариства (комісію з організації (виділу)) ТДВ Екоторг (а.с.7-9, 74-76, том 1).
Із протоколу №3 загальних зборів учасників товариства з додатковою відповідальністю Екоторг від 08.02.2013 року встановлено, що загальними зборами товариства розглядалося питання про реалізацію частки ТДВ Екоторг у статутному капіталі товариства, яка належала ЗАТ Екоторг правонаступником якого стало ТДВ Екоторг , в розмірі 2089,50 грн, що складало 11,18%. Цю частку у статутному капіталі придбав ОСОБА_1 Крім того, розглядалося питання припинення участі ОСОБА_2 у товаристві. На виконання рішення загальних зборів учасників товариства від 02.11.2011р. створена комісія із припинення товариства, у зв язку з виділенням із його складу нової юридичної особи, від імені якої виступає ОСОБА_2, шляхом виділення в майновому вигляді частки, належної ОСОБА_2 в статутному капіталі ТДВ Екоторг .Вирішено виділити новоствореному товариству з обмеженою відповідальністю, від імені якого виступає ОСОБА_2, наступне майно: приміщення з №1 по №23 включно, позначені на І поверсі будівлі Літери А (торговий комплекс) по АДРЕСА_1; приміщення з №53 по №72 включно, позначені на ІІ поверсі будівлі Літери А (торговий комплекс) по АДРЕСА_1. Все інше майно, що належить на праві власності ТДВ Екоторг і не увійшло до вказаного переліку, включаючи транспортні засоби, виробничі запаси та будівлю котельні, залишити у власності ТДВ Екоторг . Наявна кредиторська та дебіторська заборгованість ТДВ Екоторг залишається на балансі товариства і не розподіляється між сторонами в процесі виділення. З моменту державної реєстації змін до установчих документів ТДВ Екоторг вважати ОСОБА_2 таким, що припинив участь у товаристві. Затверджено розподільчий баланс ТДВ та акт приймання-передачі майна новоствореній юридичній особі. Виділення майна новоствореній юридичній особі згідно акту приймання-передачі та розподільчого балансу вважати одночасним виділенням частки ОСОБА_2 Внесено зміни до складу учасників ТДВ Екоторг у зв'язку із припиненням участі ОСОБА_2 та виділенням належної йому частки в майновому вигляді і придбанням частки товариства у статутному капіталі учасником ОСОБА_1 Зменшено статутний капітал ТДВ до 10395 гривень у зв'язку із виділенням частки ОСОБА_2 Затверджено нову редакцію статуту ТДВ Екоторг . Державну реєстрацію змін до статуту ТДВ провести після підписання розподільчого балансу та акту приймання-передачі майна (а.с.10-14, 69-73, том 1).
Згідно розподільчого балансу ТДВ Екоторг за статтею активів новоствореному товариству передано основні засоби залишковою вартістю 498 200 гривень (а.с.5-6, 78-79, том 1).
Рішенням №1 засновника ТзОВ Славмир ОСОБА_2 від 08.02.2013 року вирішено заснувати товариство з обмеженою відповідальністю Славмир , шляхом виділу з ТДВ Екоторг , затверджено юридичну адресу товариства АДРЕСА_1, Снятинського району Івано-Франківської області. Затверждено статут товариства (а.с.35-46, 53-67, том 1). Визначено загальний розмір статутного капіталу в сумі 8295 гривень за рахунок частки, яка належала ОСОБА_2 в статутному капіталі ТДВ Екоторг . Виконання обов'язків директора товариства покладено на ОСОБА_2 та зобов'язано його провести держреєстрацію юридичної особи шляхом виділу з ТДВ Екоторг згідно чинного законодавства (а.с.32, 68, том 1).
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 18.03.2013 року проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Славмир , яке знаходиться за адресою Івано-Франківська область, Снятинський район, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 38411367, розмір статутного капіталу 8295,00 грн. (а.с.34, 52, том 1, а.с.47-48 том 2).
Із пояснень відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні встановлено, що він вибув із учасників ТзОВ Славмир у зв язку із обранням його у 2015 році на посаду сільського голови.
29 березня 2013 року між директором ТДВ Екоторг ОСОБА_1 та директором ТзОВ Славмир підписано нотаріально посвідчену заяву, в якій зазначено, що сторони не заперечують проти проведення поділу нежитлового приміщення Торгового комплексу , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Снятинського району Івано-Франківської області, яке належить на праві приватної спільної часткової власності ТДВ Екоторг , в розмірі 43/100 частин, загальною площею 622,8 кв.м., та ТзОВ Славмир в розмірі 57/100 частини, загальною площею 831,8 кв.м (а.с.33, 77, том 1).
Відповідно до п.1.1 Статуту ТзОВ Славмир , товариство створене шляхом виділення нової юридичної особи при реорганізації товариства з додатковою відповідальністю Екоторг . Як вбачається з п.1.3., засновником товариства виступає особа, яка була учасником ТДВ Екоторг , при реорганізації якого шляхом виділення нової юридичної особи, вибула із учасників ТДВ Екоторг . Відповідно до п.3.1 Статуту, засновником, учасником і власником товариства є ОСОБА_2 (а.с.36, 54 том 1).
В п.7.2 Статуту зазначено, що розмір Статутного капіталу становить 8295 гривень, статутний капітал формується шляхом внесення учасником (власником) належного йому на праві власності майна та грошових коштів до статутного капіталу Товариства. Власником 100% частки в статутному капіталі товариства являється ОСОБА_2 (пункт 7.3 Статуту) (а.с.44, 62, том 1).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року в справі №909/936/13 за позовом ТзОВ Славмир до ТДВ Екоторг про визнання нежитлових приміщень загальною площею 831,8 кв.м по АДРЕСА_1 Снятинського району такими, що передані ТДВ Екоторг на користь ТзОВ Славмир та стягнення судового збору, апеляційну скаргу ТзОВ Славмир задоволено, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2013 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено повністю (а.с.18-25, 101-107, том 1).
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2014 року, залишеним без зміни постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 року, в справі №909/1200/14 відмовлено в задоволенні позову ТДВ Екоторг до ОСОБА_2 про стягнення вартості безпідставно набутого майна в сумі 110010 гривень (а.с.29-31, 108-110, том 1).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 року рішення, залишеною без зміни постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2016 року, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.10.2015 року про визнання недійсними рішення №1 засновника ТзОВ Славмир ОСОБА_2 від 08.02.2013 року, статуту ТзОВ Славмир (а.с.15-17, 111-113, том 1), скасовано, ухвалено нове рішення, яким в частині позовних вимог до ОСОБА_2 провадження у справі припинено, а в частині до відповідача ТзОВ Славмир в позові відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що даний спір не є корпоративним, оскільки із статуту ТОВ Славмир встановлено, що засновником, учасником і власником товариства є тільки ОСОБА_2 Товариство з додатковою відповідальністю Екоторг не є учасником (засновником, власником) ТОВ Славмир . Спір не пов'язаний зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності ТДВ Екоторг , а пов'язаний із створенням іншої юридичної особи, з якою у позивача відсутні корпоративні відносини, оскільки в статутному капіталі ТОВ Славмир відсутня частка ТДВ Екоторг . Вирішуючи спір по суті, апеляційною інстанцією встановлено, що позивач не є учасником ТОВ Славмир , а тому рішення засновника ТОВ Славмир ОСОБА_2 від 08.02.2013 року про створення товариства не порушує права позивача, який не є учасником вказаного товариства (а.с.26-28, 114-116, том 1).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з положень ст.58 Закону України Про господарські товариства , ч.5 ст.98 ЦК України, встановивши, що рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю є обов'язковим лише для учасників товариства, товариство з додатковою відповідальністю Екоторг не являється учасником ТзОВ Славмир , дійшов висновку, що рішення відповідача ОСОБА_2, який став єдиним учасником (засновником) товариства про створення товариства з обмеженою відповідальністю Славмир не порушує прав позивача.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, а також нормам матеріального та процесуального права.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Аналогічні положення норм цивільного процесуального законодавства діяли в редакції ЦПК України, яка була чинною до 15 грудня 2017 року.
Згідно з частиною 3 статті 1 Закону України Про господарські товариства (в редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення від 08.02.2013 року) до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Відповідно до ст. 4 Закону України Про господарські товариства (в редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення від 08.02.2013 року) акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Порядок та умови реєстрації юридичних осіб передбачені Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .
Отже, статус учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути підтверджений відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства, статутом товариства, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 1 ст.109 ЦК України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.
Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий баланс.
Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.
Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.
Виділ - це один із шляхів утворення юридичної особи в результаті реорганізації іншої юридичної особи, при якому чинне законодавство не встановлює обов'язкових вимог щодо внесення змін до установчих документів юридичної особи, із якої здійснюється виділ, та/або викладення установчих документів цієї юридичної особи в новій редакції.
При цьому слід зазначити, що у випадку, коли в результаті реорганізації змінюється склад засновників юридичної особи та/або зменшується розмір статутного капіталу юридичної особи, та/або відбуваються інші зміни, пов'язані з реорганізацією, які вимагають викладення установчих документів у новій редакції, - ці зміни підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року N 755-IV.
У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.
Відповідно до законодавства України для проведення державної реєстрації засновники (учасники) або уповноважені ними орган чи особа, крім документів, які передбачені частинами першою - сьомою статті 24 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року N 755-IV, повинні додатково подати нотаріально посвідчену копію розподільчого балансу. Прийом документів та реєстрація юридичної особи, що створюється шляхом виділу державним реєстратором проводиться в порядку встановленому зазначеним Законом, реєстрація проводиться не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення про виділ у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації юридичних осіб, утворених в результаті виділу.
Згідно ч.1. ст.56 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.
Відповідно до частини 1 зазначеної статті з ініціативою створення суб'єкта господарювання може виступати власник майна (уповноважений ним орган), інші органи, організації та громадяни у випадках, передбачених законом. Крім того, дана норма вказує на шляхи створення суб'єктів господарювання (заснування нового та реорганізація діючого суб'єкта господарювання), які водночас можна вважати критерієм розмежування суб'єктів господарювання.
Доводи апелянта про те, що мало місце незаконне привласнення майна ТДВ Екоторг і створення юридичної особи ОСОБА_2 суперечить рішенням загальних зборів ТДВ Екоторг від 02.11.2011 року та 08.02.2013 року, оскільки частка ОСОБА_2 у статутному капіталі йому не виділялася у натуральному вигляді і не виплачувалася в грошовому, не заслуговують на увагу.
Із матеріалів справи безспірно встановлено, що один з учасників ЗАТ Екоторг , правонаступником якого стало ТДВ Екоторг , ОСОБА_2 на підставі рішення загальних зборів учасників ТДВ Екоторг від 08 лютого 2013 року вибув із числа учасників товариства шляхом виділу його частки у статутному капіталі ТДВ Екоторг , а статутний капітал ТДВ Екоторг відповідно зменшився на частку ОСОБА_2 (18690,00-8295,00=10395,00), єдиним учасником ТДВ Екоторг залишився ОСОБА_1, а ОСОБА_2 створив нову юридичну особу ТЗОВ Славмир , розмір статутного капіталу якої рівний розміру його виділеної частки у статутному капіталі ТДВ Екоторг , тому суд дійшов правильного висновку про те, що не були порушені права а ні ТДВ Екоторг , а ні ОСОБА_1 у зв язку із заснуванням ОСОБА_2 ТЗОВ Славмир .
Позивачем не надано суду, які підтверджують набуття статусу ним чи ТДВ Екоторг учасника ТзОВ Славмир .
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не є учасником ТзОВ Славмир , рішення про створення якого просить визнати недійсним.
З висновками суду першої інстанції слід погодитися, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, а тому апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Екоторг залишити без задоволення, а рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 вересня 2018 року.
Судді: І.О. Максюта
М.Д. Горейко
В.Д. Фединяк
Суд | Апеляційний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2018 |
Оприлюднено | 15.09.2018 |
Номер документу | 76451922 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Івано-Франківської області
Максюта І. О.
Цивільне
Снятинський районний суд Івано-Франківської області
Калиновський М.М. М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні