Ухвала

від 14.09.2018 по справі 308/7937/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7937/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гайданки Г.В.,

розглянувши у відкритому засіданні у залі суду в місті Ужгороді заяву позивача ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 , до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_7, про визнання права власності, витребування майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішень про державну реєстрацію,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 , звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_7, про визнання права власності, витребування майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішень про державну реєстрацію.

Ухвалою судді від 17.07.2018 року вказану позовну заяву залишено без руху.

26.07.2018 року представником позивача усунуто недоліки, про що через канцелярію суду подано відповідну заяву про усунення недоліків, до якої в якості додатків долучено позовну заяву від 24.07.2018 року та її копії для учасників справи.

27.07.2018 року судом у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлено запити до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому закону порядку місце проживання відповідачів.

07.08, 15.08, 20.08, 22.08, 28.08 та 29.08.2018 року з відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи надійшли відповіді на запити щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому закону порядку місце проживання відповідачів.

У період з 13.08.2018 року по 12.09.2018 року суддя Світлик О.М. перебувала у щорічній відпустці.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.09.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

10.08.2018 року через канцелярію суду надійшла заява позивача ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, про забезпечення позову, згідно з якою представник позивач (заявника) просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне нерухоме майно:

житловий будинок із спорудами загальною площею 748,6 кв.м. за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1252564721101;

земельну ділянку, загальною площею 0,1 га за кадастровим номером 2110100000:31:001:0061 за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34;

земельну ділянку, загальною площею 0,1 га за кадастровим номером 2110100000:32:001:0392 за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34.

Постановлену на підставі цієї заяви ухвалу про забезпечення позову представник заявника просить надіслати усім учасникам справи, до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області та відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Ужгородської міської ради.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник заявника посилається на те, що 21.10.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (позивач) укладено договір купівлі-продажу житлового будинку із надвірними спорудами та будівлями, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Кошицька, буд. 34, на земельній ділянці площею 2000 кв.м. (0,2 га) (кадастровий номер земельної ділянки не присвоєний), за вищевказаною адресою знаходяться: житловий будинок під літерою А загальною площею 748,6 кв.м., який складається з шести кімнат житловою площею 132,2 кв.м.; альтанка, під літ. Б , альтанка під літ. В , огорожа, позначена № 1-3. споруди, позначені І; II; сх.6-10 (далі - спірне майно). Предмет договору продано за 1019300 грн.

Зазначає, що 21.10.2010 року ОСОБА_1 уповноважено ОСОБА_8 управляти майном, належним на праві приватної власності житловим будинком із надвірними спорудами та будівлями з правом реєстрації права власності позивача, що знаходиться за адресою: вул. Кошицька № 34, Ужгород.

Далі 08.11.2010 року ОСОБА_8 подав до КП БТІ м. Ужгород в інтересах ОСОБА_1 заяву про державну реєстрацію прав, які виникли на підставі договору купівлі-продажу від 21.10.2010 року (держана реєстрація або відмова мала відбутися на протязі 14 днів).

23.11.2010 року проявивши злочинний умисел ОСОБА_8 вирішив не реєструвати за своїм родичем будівлю і подав до генерального директора КП БТІ м. Ужгород заяву про призупинення реєстрації згаданого договору з проханням про повернення такого договору з копією.

Протягом декількох років позивач вважав, що його племінник належним чином зареєстрував за ним право власності на будинок із земельними ділянками.

Однак, розуміючи що процес реєстрації права власності за позивачем не доведено до логічного кінця, ОСОБА_8 перебуваючи у змові із ОСОБА_3 (сестра племінника), вирішили відчужити згаданий об'єкт нерухомості із земельними ділянками третій особі, з якою вони перебували у домовленості.

При цьому, перешкодою відчуження спірного майна було те, що земельній ділянці, на якій знаходиться будинок по вул. Кошицькій, 34, не присвоєно кадастровий номер. Для вирішення цієї проблеми ОСОБА_3 вирішила скористатися рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 10.06.2009 року у справі № 2п-781/09, згідно з яким за останньою у 2009 році визнано право власності на земельну ділянку площею 0,20 га, що розташована в м. Ужгород по вул. Кошицька, 34, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Натомість, при виготовленні правовстановлюючих документів за заявою ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,2 га було розділено на дві окремі ділянки по 0,1 га кожна.

Надалі, ОСОБА_3 звернулася до Ужгородського районного комунального підприємства (Бюро) технічної інвентаризації права власності на нерухоме майно для реєстрації права приватної власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:31:001:0061 і 2110100000:31:001:0392 згідно із згаданим рішенням суду. Відповідно державний реєстратор прийняла незаконне рішення № 35273731 і № 35272971 від 19.05.2017 року, згідно з якими відповідач ОСОБА_3 стала власником спірних земельних ділянок.

Представник заявника зауважує, що ОСОБА_3 звернулася до Ужгородського районного комунального підприємства (Бюро) технічної інвентаризації права власності на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Внаслідок чого, державним реєстратором ОСОБА_9 11.05.2017 року здійснено реєстрацію права власності на будівлю за нею.

Після створення реєстраційних записів ОСОБА_3 довіреністю від 19.05.2017 року уповноважила ОСОБА_4 бути її представником з усіма необхідними повноваженнями, зокрема, з питань розпорядження будь-яким рухомим та нерухомим майном.

20.05.2017 року ОСОБА_5В та ОСОБА_4, діючи в інтересах ОСОБА_3, уклали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_5 придбала житловий будинок із спорудами за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34 та дві земельні ділянки, площею по 0,1 га кожна за кадастровими номерами 2110100000:31:001:0061 і 2110100000:31:001:0392, на яких такий знаходиться. При цьому, під час укладення договору купівлі-продажу приватному нотаріусу ОСОБА_10 покупцем надано фіктивну квитанцію про оплату коштів за предмет договору. Так, на офіційному сайті ПАТ Приватбанк за кодом квитанції 0823-2834-2754-9312 програмне забезпечення знаходить квитанцію, за якою ОСОБА_11 2017.04.03 оплатив за Інтернет послуги одержувачу Sevlush.net за особовим рахунком 22857, вказане свідчить, що ОСОБА_5 не оплатила вартість предмету договору, про що знав продавець, чим сторони ввели в оману приватного нотаріуса.

Таким чином, за твердженням представника заявника спірне майно вибуло із власності позивача без його волі шляхом шахрайських дій вказаних осіб.

Крім того, вказує, що 04.10.2017 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду у справі № 308/9726/17, в межах кримінального провадження № 12017070170000069 на спірне нерухоме майно накладено арешт, з метою виконання якого 12.10.2017 року державним реєстратором ОСОБА_12 до реєстру внесено запис про обтяження 22807451.

Однак, 21.05.2018 року посадовою особою міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області - ОСОБА_13 безпідставно і незаконно прийнято рішення № 41194041 про припинення обтяження, встановленого згаданою ухвалою Ужгородського міськрайонного суду.

Того ж дня ОСОБА_5 неправомірно відчужила спірне майно ОСОБА_6 Договори купівлі-продажу двох земельних ділянок та будинку посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 № 586, 589, 592 від 21.05.2018 року.

Отже, представник заявника зазначає, що угода купівлі-продажу спірного мана від 20.05.2017 року укладена неуповноваженою особою (не власником), і така підлягає визнанню її недійсною, а майно, яке є її предметом визнанню власністю позивача із одночасним витребуванням від теперішнього володільця.

Витяг з державного реєстру правочинів № 9142869 свідчить про те, що договір купівлі-продажу спірного майна від 21.10.2010 року зареєстровано у реєстрі нотаріальних дій під № 3691, номер правочину у реєстрі 4169460.

З посиланням на положення ст. ст. 321, 328, 640, 657 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору), ст. ст. 212-214, 303, 315 ЦПК України (у редакції, чинній на момент укладення договору), позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 16.05.2018 року у справі № 554/904/16-ц, представник заявника зауважує, що моментом укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна був визначений момент проведення державної реєстрації правочину. Договір купівлі-продажу спірного майна від 21 жовтня 2010 року пройшов державну реєстрацію, недійсним у судовому порядку не визнавався. Отже, позивач набув права власності на спірне майно та став його законним власником. Тому, тільки позивач мав право відчужити таке майно.

За твердженням представника заявника позивач правомірно набув право власності на спірне майно у 2010 році, але таке незаконно відчужено третім особам. Тому, виходячи із вказаного, з метою недопущення повторних відчужень третім особам, знищення майна або вчинення будь-яких інших дій, які унеможливлять повернення речей (майна) у первісному стані позивачу, існують реальні підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно до вирішення цієї судової справи по суті, а саме на: житловий будинок із спорудами загальною площею 748,6 кв.м. за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1252564721101; земельну ділянку загальною площею 0,1 га за кадастровими номерами 2110100000:31:001:0061 за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34; земельну ділянку загальною площею 0,1 га за кадастровими номерами 2110100000:31:001:0392 за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34.

Представник заявника вважає, що наразі недоцільно застосовувати зустрічне забезпечення позову, з огляду на те, як існують реальні докази того, що спірне майно безпідставно вибуло із власності позивача і такий є його законним володільцем. Крім того, арешт на спірне майно вже накладався ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 04.10.2017 року у справі № 308/9726/17, в межах кримінального провадження № 12017070170000069, однак був безпідставно знятий в порушення порядку, передбаченого чинним законодавством.

За правилами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

В силу положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України судом розглянуто дану заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому, закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у виді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З контекстного аналізу зазначених норм закону вбачається, що значення вказаних заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема згідно з п. 1 ч. 1 зазначеної статті позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Положенням ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як встановлено судом, предметом позову в даній цивільній справі є:

1) визнання за ОСОБА_1 права власності на:

житловий будинок із спорудами загальною площею 748,6 кв.м. за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1252564721101;

земельну ділянку, загальною площею 0,1 га за кадастровими номерами 2110100000:31:001:0061 за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34;

земельну ділянку, загальною площею 0,1 га за кадастровими номерами 2110100000:31:001:0392 за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34;

2) визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.05.2017 року, укладеного між ОСОБА_3, в інтересах якої діяв ОСОБА_4, та ОСОБА_5 про продаж останній житлового будинку із спорудами за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34, та двох земельних ділянок, площею по 0,1 га кожна за кадастровими номерами 2110100000:31:001:0061 і 2110100000:31:001:0392;

3) витребування у ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1:

житлового будинку із спорудами загальною площею 748,6 кв.м. за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1252564721101;

земельної ділянки, загальною площею 0,1 га за кадастровим номером 2110100000:31:001:0061 за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34;

земельної ділянки, загальною площею 0,1 га за кадастровим номером 2110100000:32:001:0392 за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34;

4) скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номера:

35273731 від 19.05.2017 року та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 20494059 від 18.05.2017 року на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:32:001:0392 площею 0,1 га за ОСОБА_3;

35272971 від 19.05.2017 року та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 20493367 від 18.05.2017 року на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:31:001:0061 площею 0,1 га за ОСОБА_3;

35116235 від 11.05.2017 року та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 20328599 від 11.05.2017 року на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1243634221101 загальною площею 748,6 кв.м. за ОСОБА_3;

35282688 від 20.05.2017 року та записи про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 20516750 від 20.05.2017 року на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:32:001:0392 площею 0,1 га за ОСОБА_5; 20504017 від 20.05.2017 року на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:31:001:0061 площею 0,1 га за ОСОБА_5; 20504012 від 20.05.2017 на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1243634221101 загальною площею 748,6 кв.м. за ОСОБА_5;

41203086 від 21.05.2018 року та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 26246226 від 21.05.2018 року на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1243634221101 загальною площею 748,6 кв.м. за ОСОБА_6;

41204559 від 21.05.2018 року та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 26247494 від 21.05.2018 на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:32:001:0392 площею 0,1 га за ОСОБА_6;

41203814 від 21.05.2018 року та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 26246883 від 21.05.2018 на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:31:001:0061 площею 0,1 га за ОСОБА_6;

5) встановлення порядку виконання судового рішення, шляхом обов'язку держателя Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Міністерство юстиції України, суб'єктів державної реєстрації, державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб, що мають доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внести запис про скасування державної реєстрації прав, пов'язаних зі зміною права власності на:

житловий будинок із спорудами загальною площею 748,6 кв.м. за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1252564721101;

земельну ділянку, загальною площею 0,1 га за кадастровим номером 2110100000:31:001:0061 за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34;

земельну ділянку, загальною площею 0,1 га за кадастровим номером 2110100000:31:001:0392 за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34.

За правилами ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач ПАТ Альфа-Банк (номер інформаційної довідки 127674774 від 14.06.2018 року) власником у цілому спірного майна, а саме, житлового будинку із спорудами загальною площею 748,6 кв.м. за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1243634221101), земельної ділянки, площею 0,1 га, за кадастровим номером 2110100000:31:001:0061 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1252528321101) та земельної ділянки, площею 0,1 га, за кадастровим номером 2110100000:32:001:0392 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1252564721101), що відповідно знаходяться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34, є ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1).

Оскільки майно, щодо якого ставиться питання про вжиття заходів забезпечення позову, є предметом спору, і таке вже неодноразово було відчужено, то існує обґрунтоване припущення, що таке майно може бути знову відчужене. Тобто, наявні передбачені процесуальним законодавством підстави, для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства та роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позову, в тому числі, співрозмірності заходів, який представник заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд приходить до переконання, що між сторонами наявний спір щодо майна, а тому вимоги про забезпечення позову є співрозмірними позовним вимогам, а невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача.

Відтак, суд вважає, що заява про забезпечення позову у даній справі є обґрунтованою та підлягає до задоволення шляхом накладення арешту на спірне майно, а саме: житловий будинок із спорудами загальною площею 748,6 кв.м. за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34, земельну ділянку, площею 0,1 га, за кадастровим номером 2110100000:31:001:0061 та земельну ділянку, площею 0,1 га, за кадастровим номером 2110100000:32:001:0392, що відповідно знаходяться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, за наявності яких законодавець встановив обов'язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення (ч. 3 ст. 154 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 157, 259-261, 352-354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву про забезпечення позову - задовольнити повністю.

Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі № 308/7937/18 , а саме, накласти арешт на наступне нерухоме майно:

житловий будинок із спорудами загальною площею 748,6 кв.м. за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34;

земельну ділянку, площею 0,1 га, за кадастровим номером 2110100000:31:001:0061, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34;

земельну ділянку, площею 0,1 га, за кадастровим номером 2110100000:32:001:0392, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 34.

Позивач (стягувач): ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, Росія.

Відповідач (боржник): ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_3, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідач (боржник): ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП: 28020066750, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Відповідач (боржник): ОСОБА_5, РНОКПП: НОМЕР_4, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7.

Відповідач (боржник): ОСОБА_6, РНОКПП: НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8.

Копію ухвали направити для виконання до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (вул. Заньковецької, 10, м. Ужгород, Закарпатська область), відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Ужгородської міської ради (пл. Поштова, 3, м. Ужгород, Закарпатська область) та учасникам справи для відома.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову - три роки.

Головуюча О.М. Світлик