Рішення

від 11.09.2018 по справі 329/323/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 329/323/18

Провадження № 2/329/155/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Богослова А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Силаєвої Т.М.,

позивача -ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2

відповідачів- Агости О.І., ОСОБА_3,

третіх осіб -Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, Чернігівської селищної ради Запорізької області, Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в смт Чернігівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 (далі-позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 (далі-відповідач) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що 10.07.2001 померла його матір ОСОБА_6, після смерті якої відкрилася спадщина, в яку входило право на земельну частку (пай) КСП ім.Ворошилова в розмірі 12,4 умовних кадастрових гектари, що підтверджувалося відповідним сертифікатом. Після смерті матері право на вказану земельну частку (пай) успадкував батько позивача ОСОБА_7, який за життя також отримав власне право на земельну частку (пай) КСП ім..Ворошилова в розмірі 12,4 умовних кадастрових гектари, що підтверджувалося відповідним сертифікатом. На підставі зазначений двох сертифікатів за життя батька отримав у власність дві земельні ділянки площею 11,06 га кожна. В подальшому, 26.12.2011 батько позивача також помер. Після його смерті усю спадщину успадкували позивач, брат позивача ОСОБА_3 та сестра позивача ОСОБА_4 Спадщина була розподілена між ними на підставі спадкового договору, а саме позивачу дісталися у власність дві вказані вище земельні ділянки, а брату та сестрі дісталися право власності на майновий пай члена КСП ім.Ворошилова, кожному. Через деякий час з'ясувалося, що за сертифікатами на право на земельну частку (пай) залишилися невиділеними внатурі земельні ділянки та стосовно них не видані державні акти на право власності на землю, а саме сільськогосподарські угіддя площею 1,12 умовних кадастрових гектари, по кожному сертифікату. З метою отримання свідоцтва про право на земельну частку (пай) за кожним сертифікатом, позивач звернувся до нотаріуса, однак останній йому вимовив у видачі свідоцтва на право на земельну частку (пай) у зв'язку із тим, що кожен із спадкоємців має право отримати 1/3 частки, а не на цілу частку.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви, в яких просять справу розглянути справу без їх участі.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, проти позовних вимог не заперечували.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю з підстав, викладених в ньому, просили задовольнити.

В судовому засіданні були встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Так, 16.07.2001 померла ОСОБА_6, яка була матір'ю позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть останньої, серії 1-ЖС №188237, виданого Широкоярською сільською радою Чернігівського району Запорізької області 12.07.2001, свідоцтвом про народження позивача серії VI-УР №1343732, виданим бюро записів актів громадянського стану с.Монастирець Хустського району Закарпатської області 27.01.1966.

За життя ОСОБА_6 набула право на земельну частку (пай) члена КСП ім.Ворошилова відповідно до свідоцтва на право на земельну частку (пай), серії ЗП №028361, виданого Чернігівською РДА Запорізької області 26.05.1998.

Після смерті ОСОБА_6 в порядку спадкування право на земельну частку(пай) в розмірі 12,40 умовних кадастрових гектарів за сертифікатом ЗП №028361 отримав її чоловік ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії АЕІ №659410 від 25.01.2002.

ОСОБА_7, який був батьком позивача, помер 29.11.2011, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії 1-ЖС №218281, виданим Широкоярською сільською радою Чернігівського району Запорізької області 29.12.2011 та свідоцтвом про народження позивача серії VI-УР №1343732, виданим бюро записів актів громадянського стану с.Монастирець Хустського району Закарпатської області 27.01.1966.

За життя ОСОБА_7 набув право на земельну частку (пай) в розмірі 12,40 умовних кадастрових гектарів члена КСП ім.Ворошилова відповідно до свідоцтва на право на земельну частку (пай), серії ЗП №0215188, виданого Чернігівською РДА Запорізької області 26.05.1998.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина. Спадкоємцями останнього, які прийняли спадщину, були діти померлого ОСОБА_7- ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно даних спадкової справи №19/2012.

Згідно довідок відділу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 27.10.2017 №31-8-0.35-2015/114-17 та від 27.10.2017 №31-8-0.35-2016/114-17 за сертифікатом ЗП №0215188 на ім'я померлого ОСОБА_7 та серії ЗП № 028361 на ім'я померлої ОСОБА_6 не були виділені внатурі та в подальшому передані у власність сільськогосподарські угіддя площею 1,12 умовних кадастрових гектарів, відповідно.

В подальшому 18.01.2018 ОСОБА_1, як один зі спадкоємців померлого ОСОБА_7, звернувся до приватного нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на цілу частину у праві на земельну частку (пай) за вказаними двома сертифікатами. Однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на цілу частину, оскільки спадкоємців, які прийняли спадщину троє, тобто кожен зі спадкоємців мав право отримати лише по 1/3 частки у праві на земельну частку (пай). Того ж дня нотаріусом винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частитною1 ст.5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Отже з аналізу вказаних положень ЦПК України випливає, що передумовою звернення особи до суду є порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів будь-ким іншим.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.ст.1217,1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

З системного аналізу вищезазначених положень цивільного законодавства, у їх сукупності та взаємозв'язку вбачається, що частки у спадщині кожного спадкоємця є рівними. При цьому прийняття спадщини є правом, а не обов'язком спадкоємця. Однак, якщо спадкоємець за законом реалізує своє право на прийняття спадщини, то таке право він отримує нарівні з іншими спадкоємцями і в рівних частках.

Отже позивачу правомірно було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва на право на спадщину на цілу частину у праві на земельні частки (паї), які залишилися після смерті спадкодавців, оскільки є три спадкоємці, які прийняли спадщину-Агоста Ю.І., ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і відповідно кожен з них має отримати по 1/3 частки у праві на земельну частку (пай),а не цілу частину.

Судом встановлено, що права позивача з боку відповідачів не були порушені. Позивачем та його представником не надано також доказів невизнання або оспорювання з боку відповідачів прав, свобод чи інтересів позивача, не доведено в чому саме таке невизнання або оспорювання відбулося. Більше того, суд встановив, що позивач має права саме на 1/3 частки, а не цілу його частину.

Визнання позову з боку відповідачів не є безумовною підставою для його задоволення судом. Фактично позивач просить визнати за ним право на цілу частину у праві на земельну частку (пай), на яку він не має права за законом.

Також суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості відповідно до положень цивільного законодавства отримати право на цілу частину у праві на земельні частки (пай), які залишилися після смерті батьків, іншим шляхом.

За таких обставин суд доходить до висновку, що в позові слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.81, 263-265, 354 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, представник позивача - ОСОБА_2, вул.Пушкіна,13, м.Токмак, Запорізька область, до ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_3, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, треті особи Широкоярська сільська рада Чернігівського району Запорізької області, код юридичної особи 04352345, вул.Миру,50 с.Широкий Яр Чернігівського району Запорізької області, Чернігівська селищна рада Чернігівського району Запорізької області, код юридичної особи 20509645, вул.Українська,57 смт Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, Чернігівська районна державна адміністрація Запорізької області, 02126395, вул.Соборна,401, смт Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом-відмовити повністю.

Повний текст рішення суду складений 14 вересня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Суддя А.В.Богослов