Постанова

від 12.09.2018 по справі 700/93/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1484/18Головуючий по 1 інстанції Категорія: 47 - Добриднюк Н.О. Доповідач в апеляційній інстанції - Бородійчук В.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Василенко Л.І., Фетісової Т.Л.

секретаря

Анкудінова О.І.

розглянувши у судовому засіданні в місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 20 червня 2018 року (ухваленого в приміщенні Лисянського районного суду Черкаської області 20 червня 2018 року під головуванням судді Добриднюк Н.О., повний текст якого виготовлено 27 червня 2018 року) у справі за позовом Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до ОСОБА_4, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Лисянська районна державна адміністрація, Кам'янобрідська сільська рада Лисянського району Черкаської області про витребування земельних ділянок.

Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд, -:

в с т а н о в и в :

27 січня 2015 року прокуратура Лисянського району Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держзеагенства у Черкаській області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Лисянська районна державна адміністрація, Кам'янобрідська сільська рада Лисянського р-ну Черкаської обл. про витребування земельних ділянок.

Відповідно до ЗУ Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-V-ІІ в редакції Закону від 02 липня 2015 року № 578-VІІІ прокуратуру Лисянського району Черкаської області реорганізовано в Звенигородську місцеву прокуратуру.

Крім того, відповідно до постанови КМУ № 5 від 24 січня 2015 року Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру правонаступником Головного управління Держземагенства в Черкаській області на період розгляду справи є Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2016 року залучено Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області до участі у цивільній справі за позовом прокурора Лисянського району Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Черкаській області до ОСОБА_4, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Лисянська районна державна адміністрація, Кам'янобрідська сільська рада Лисянського р-ну Черкаської області про витребування земельних ділянок.

06 листопада 2017 року Звенигородська місцева прокуратура звернулась до суду з заявою про уточнення позовних вимог та за позовом Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгекадастру у Черкаській області до ОСОБА_4, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Лисянська районна державна адміністрація, Кам'янобрідська сільська рада Лисянського району Черкаської області про витребування земельних ділянок.

06 березня 2018 року Звенигородська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернулась до суду з остаточною позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Лисянська районна державна адміністрація, Кам'янобрідська сільська рада Лисянського району Черкаської області про витребування земельних ділянок.

Позовну заяву обгрунтовано тим, що прокуратурою Лисянського району встановлено, що розпорядженням Лисянської районної державної адміністрації № 408 від 17 грудня 2009 року Про затвердження матеріалів по вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства по Кам'янобрідській сільській раді надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у приватну власність громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 загальною площею 70 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності в адміністративних межах Кам'янобрідської сільської ради за межами населеного пункту.

Розпорядженням № 437 від 31 грудня 2009 року Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам в адміністративних межах Кам'янобрідської сільської ради затверджено проект із землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок площею 69,9982 га вказаним громадянам у приватну власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель резервного фонду в адміністративних межах Кам'янобрідської сільської ради за межами населеного пункту.

Лисянським відділом Черкаської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру на підставі розпорядження Лисянської районної державної адміністрації № 437 від 31 грудня 2009 року у січні 2010 року видано державні акти на право власності на земельні ділянки громадянам:

ОСОБА_8, серії НОМЕР_1, кадастровий № НОМЕР_2;

ОСОБА_9, серії НОМЕР_3, кадастровий № НОМЕР_6;

ОСОБА_10, серії НОМЕР_4, кадастровий № НОМЕР_7;

ОСОБА_11, серії НОМЕР_5, кадастровий № НОМЕР_8

ОСОБА_12, серії НОМЕР_10, кадастровий № НОМЕР_9;

ОСОБА_43, серії НОМЕР_11, кадастровий № НОМЕР_12;

ОСОБА_14, серії НОМЕР_17, кадастровий № НОМЕР_13;

ОСОБА_15, серії НОМЕР_18, кадастровий № НОМЕР_14;

ОСОБА_16, серії НОМЕР_19, кадастровий № НОМЕР_15;

ОСОБА_17, серії НОМЕР_20, кадастровий № НОМЕР_16;

ОСОБА_18, серії НОМЕР_21, кадастровий № НОМЕР_25;

ОСОБА_19, серії НОМЕР_22, кадастровий № НОМЕР_26;

ОСОБА_20, серії НОМЕР_23, кадастровий № НОМЕР_27;

ОСОБА_21, серії НОМЕР_24, кадастровий № НОМЕР_28;

ОСОБА_22, серії НОМЕР_30 кадастровий № НОМЕР_29;

ОСОБА_23, серії НОМЕР_31, кадастровий № НОМЕР_32;

ОСОБА_24, серії НОМЕР_36, кадастровий № НОМЕР_33;

ОСОБА_25, серії НОМЕР_37, кадастровий № НОМЕР_34;

ОСОБА_26, серії НОМЕР_38, кадастровий № НОМЕР_35;

ОСОБА_27, серії НОМЕР_40, кадастровий № НОМЕР_39;

ОСОБА_44, серії НОМЕР_42, кадастровий № НОМЕР_41;

ОСОБА_29, серії НОМЕР_43, кадастровий № НОМЕР_45;

ОСОБА_30, серії НОМЕР_44, кадастровий № НОМЕР_46;

ОСОБА_31, серії НОМЕР_48, кадастровий № НОМЕР_47;

ОСОБА_32, серії НОМЕР_49, кадастровий № НОМЕР_51;

ОСОБА_33, серії НОМЕР_50, кадастровий № НОМЕР_52;

ОСОБА_34, серії НОМЕР_56, кадастровий № НОМЕР_53;

ОСОБА_35, серії НОМЕР_57, кадастровий № НОМЕР_54;

ОСОБА_36, серії НОМЕР_58, кадастровий НОМЕР_55;

ОСОБА_37, серії НОМЕР_59, кадастровий № НОМЕР_60

ОСОБА_38, серії НОМЕР_65 кадастровий № НОМЕР_61;

ОСОБА_39, серії НОМЕР_66, кадастровий № НОМЕР_62;

ОСОБА_40, серії НОМЕР_67, кадастровий № НОМЕР_63;

ОСОБА_41, серії НОМЕР_68, кадастровий № НОМЕР_64

ОСОБА_45, серії НОМЕР_69, кадастровий № НОМЕР_70.

В подальшому, зазначені земельні ділянки кожного із вищевказаних громадян продані на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Проте, на даний час встановлено, що розпорядження Лисянської районної державної адміністрації, які стали підставою для вилучення зазначених земельних ділянок із державної власності та передачі їх громадянам, визнані судом протиправними та скасовані.

Крім того, вироком апеляційного суду Черкаської області від 05 листопада 2014 року відносно ОСОБА_6, ОСОБА_46 та ОСОБА_47 встановлено, що ОСОБА_6 за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_46 і ОСОБА_47 діючи умисно, в інтересах особистого незаконного збагачення, з метою протиправної реалізації земельних ділянок, в повній мірі усвідомлюючи положення статті 121 ЗК України, яким передбачено права громадян України, в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок, отримати безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га, діючи у складі організованої групи, шляхом підшуковування осіб, документи яких (паспорт та ідентифікаційний код) можливо використати для придбання права власності на земельні ділянки, введення останніх в оману щодо законності своїх намірів та використання Конституційних прав останніх, подачі завідомо неправдивих документів, які слугували підставою для придбання права власності на землю, шляхом обману, що виразився у приховуванні фактичних намірів отримання земельних ділянок та повідомленні посадовим особам та членам земельної комісії Лисянської райдержадміністрації неправдивих даних щодо представлення інтересів громадян, жителів м. Миронівна та Миронівського р-ну Київської обл. в оформленні права власності на земельні ділянки з метою подальшого ведення останніми особистого селянського господарства, незаконно заволоділи земельними ділянками, розташованими в адміністративних межах с. Кам'яний Брід Лисянського р-ну Черкаської області, загальною площею 69,9982 га, які належать до земель резервного фонду Кам'янобрідської сільської ради, тобто, умисними діями ОСОБА_6, вчиненими в складі організованої групи, що виразились у придбанні права на майно, шляхом обману службових осіб Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області було протиправно вилучено земель площею 69,9982 га із державної власності, чим нанесено збитки державі.

Тому, на думку позивача, надання зазначених вище земельних ділянок громадянам на підставі розпорядження Лисянської районної державної адміністрації № 437 від 31 грудня 2009 року відбулося внаслідок введення посадових осіб Лисянської районної державної адміністрації в оману, а тому слід вважати, що належного волевиявлення держави на вилучення вказаних земельних ділянок та надання їх громадянам не відбулося.

Оскільки незаконне вилучення земельних ділянок загальною площею 69,9982 га та вибули з власності держави поза її волею та згодом були продані іншим особам, то згідно вимог пункту 3 частини 1 статті 388 ЦК України вони мають бути витребувані на користь належного власника.

Незаконне вилучення земельних ділянок загальною площею 69,9982 га в межах Кам'янобрідської сільської ради із державної в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області у вигляді неможливості розпорядження ними, а тому прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі саме цього органу державної влади.

З урахуванням вищевикладеного, просив витребувати від ОСОБА_4 шляхом зобов'язання повернути на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській обл. земельні ділянки з кадастровими номерами:

НОМЕР_70, НОМЕР_46,

НОМЕР_47, НОМЕР_52,

НОМЕР_53, НОМЕР_71

НОМЕР_13, НОМЕР_2,

НОМЕР_15, НОМЕР_62,

НОМЕР_26, НОМЕР_63,

НОМЕР_14, НОМЕР_51,

НОМЕР_27, НОМЕР_35,

НОМЕР_72, НОМЕР_12,

НОМЕР_6, НОМЕР_41,

НОМЕР_16, НОМЕР_33,

НОМЕР_34, НОМЕР_25,

НОМЕР_39

загальною площею 49,9986 га, загальною вартістю 1 127 962,32 грн., розташовані в адміністративних межах Кам'янобрідської сільської ради Лисянського р-ну Черкаської обл..

Витребувати від ОСОБА_6 шляхом зобов'язання повернути на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській обл. земельні ділянки з кадастровими номерами:

НОМЕР_54, НОМЕР_32,

НОМЕР_28, НОМЕР_61,

НОМЕР_73, НОМЕР_29,

НОМЕР_45, НОМЕР_7,

НОМЕР_74, НОМЕР_9

загальною площею 19,9996 га, загальною вартістю 478 391,84 грн., розташовані в адміністративних межах Кам'янобрідської сільської ради Лисянського р-ну Черкаської обл..

Судові витрати по справі просили покласти на відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 20 червня 2018 року позов Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області задоволено.

Витребувано від ОСОБА_4 шляхом зобов'язання повернути на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській обл. земельні ділянки з кадастровими номерами:

НОМЕР_70, НОМЕР_46,

НОМЕР_47, НОМЕР_52,

НОМЕР_53, НОМЕР_71

НОМЕР_13, НОМЕР_2,

НОМЕР_15, НОМЕР_62,

НОМЕР_26, НОМЕР_63,

НОМЕР_14, НОМЕР_51,

НОМЕР_27, НОМЕР_35,

НОМЕР_72, НОМЕР_12,

НОМЕР_6, НОМЕР_41,

НОМЕР_16, НОМЕР_33,

НОМЕР_34, НОМЕР_25,

НОМЕР_39

загальною площею 49,9986 га, загальною вартістю 1 127 962,32 грн., розташовані в адміністративних межах Кам'янобрідської сільської ради Лисянського р-ну Черкаської обл..

Витребувано від ОСОБА_6 шляхом зобов'язання повернути на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській обл. земельні ділянки з кадастровими номерами:

НОМЕР_54, НОМЕР_32,

НОМЕР_28, НОМЕР_61,

НОМЕР_73, НОМЕР_29,

НОМЕР_45, НОМЕР_7,

НОМЕР_74, НОМЕР_9

загальною площею 19,9996 га, загальною вартістю 478 391,84 грн., розташовані в адміністративних межах Кам'янобрідської сільської ради Лисянського р-ну Черкаської обл..

Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави 1 827 грн. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави 1 827 грн. судового збору.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що в судовому засіданні позивачем було повністю доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх позовних вимог, а саме те, що земельні ділянки загальною площею 69,9982 га в межах Кам'янобрідської сільської ради Лисянського р-ну Черкаської обл. вибули з володіння власника, держави, поза її волею. Крім цього зазначив, що не потребує скасування державних актів та визнання договорів купівлі-продажу недійсними, адже саме надання земельних ділянок продавцям було незаконне.

Також зазначено, що до позовних вимог не можливо застосувати строк позовної давності, оскільки судом було встановлено, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Кам'янобрідської сільської ради до Лисянської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень Лисянської районної державної адміністрації № 408 від 17 грудня 2009 року та № 437 від 31 грудня 2009 року набрала законної сили 18 липня 2015 року.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду, ОСОБА_4 в особі свого представника ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в особі свого представника ОСОБА_7 оскаржили вищевказане рішення суду в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.

В обгрунтування вимог апеляційних скарг вказали, що суд першої інстанції безпідставно не застосував до позовних вимог строк позовної давності, оскільки прокурор Лисянського району Черкаської області звернувся до суду із даним позовом 17 грудня 2014 року. Провадження у справі було відкрите судом 28 січня 2015 року. Оспорювані земельні ділянки перейшли у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на підставі розпоряджень Лисянської районної державної адміністрації № 408 від 17 грудня 2009 року та № 437 від 31 грудня 2009 року.

12 травня 2011 року прокурор Лисянського району Черкаської області вже звертався до суду з аналогічними позовними вимогами до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і предметом позову були земельні ділянки, що витребовуються по вказаній справі. 03 липня 2014 року у справі ухвалювалося Лисянським районним судом Черкаської області рішення, яке було частково змінено рішенням апеляційного суду Черкаської області від 31 жовтня 2014 року і в частині витребування земельних ділянок позов прокурора залишено без розгляду.

Вказують, що залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу строку позовної давності.

Крім цього вказали, що вирок апеляційного суду Черкаської області, на який посилається суд в своєму рішенні було скасовано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ як незаконний, а ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 15 лютого 2016 року було змінено вирок Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в цій справі в тому числі і в частині обвинувачення за ч.ч. 2, 3 ст. 358 КК України через неправильне застосування закону. Тобто, ніякої підробки документів, на які посилається позивач встановлено не було.

Також вважають, що в даній справі неналежний позивач, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області не є відповідно до вимог чинного законодавства станом на момент виникнення спірних правовідносин власником земельних ділянок, а є лише розпорядником на даний час. Власником земельних ділянок на момент виникнення спірних правовідносин була Лисянська районна державна адміністрація, яка і використала свої повноваження щодо даних земельних ділянок.

Тому, особи, що подали апеляційній скарги вважають, що рішення суду є незаконним, ухваленим з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області, остання вказала, доводи апеляційних скарг про неправомірність незастосування судом строків позовної давності до позовних вимог є необґрунтованими, оскільки постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року за адміністративним позовом Кам'янобрідської сільської ради до Лисянської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень Лисянської районної державної адміністрації № 408 від 17 грудня 2009 року та № 437 від 31 грудня 2009 року набрала законної сили 18 липня 2015 року. Вказану постанову дійсно було скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2015 року та справу повернуто до Лисянського районного суду на новий розгляд, однак суд вищої інстанції в своїй ухвалі чітко зазначив, що суди попередніх інстанцій з приводу доводів відповідача ОСОБА_4 щодо застосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строків позовної давності дійшли висновку, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року набрала законної сили 18 липня 2015 року, що виключає підстави про застосування таких наслідків.

З огляду на вищевикладене, Лисянська районна державна адміністрація Черкаської області просить апеляційній скарги відповідачів залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

У відзиві на апеляційні скарги, що надійшов від Звенигородської місцевої прокуратури, остання привела аналогічні доводи, що були вказані Лисянською районною державною адміністрацією відносно правильності висновків суду щодо незастосування строку позовної давності до заявлених вимог та крім цього вказала, що предметом даної цивільної справи є земельні ділянки, які розташовані в адміністративних межах Кам'янобрідської сільської ради Лисянського району Черкаської області. В Лисянському районному суді перебуває цивільна справа № 2/700/270/17, предметом позовних вимог якої є земельні ділянки, які знаходяться в адміністративних межах Будищенської, Писарівської, Почапинської, Смільчинської, Дшуківської сільських рад та Лисянської селищної ради Черкаської області, що виключає підстави розгляду судом справи, в якій існують той самий позивач, ті ж самі відповідачі, ті ж підстави та ті ж обгрунтування та предмет позову. Звенигородська місцева прокуратура вважає доводи апеляційних скарг необґрунтованими, а тому рішення районного суду є законним і підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно до ст. 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що розпорядженням Лисянської районної державної адміністрації № 408 від 17 грудня 2009 року Про затвердження матеріалів по вибору місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства по Кам'янобрідській сільській раді надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у приватну власність громадянам: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_43, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_48, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 загальною площею 70 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності в адміністративних межах Кам'янобрідської сільської ради за межами населеного пункту.

Розпорядженням № 437 від 31 грудня 2009 року Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам в адміністративних межах Кам'янобрідської сільської ради затверджено проект із землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок загальною площею 69,9982 га вказаним громадянам у приватну власність для ведення особистого селянського господарстві за рахунок земель резервного фонду в адміністративних межах Кам'янобрідської сільської ради за межами населеного пункту.

Вподальшому, зазначені земельні ділянки кожного із вищевказаних громадян були продані на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Кам'янобрідської сільської ради до Лисянської районної державної адміністрації визнані протиправними та скасовані розпорядження Лисянської районної державної адміністрації № 408 від 17 грудня 2009 року та № 437 від 31 грудня 2009 року, що стали підставою для надання земельних ділянок вказаним громадянам.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Положеннями частини першої статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою пункту 12 Перехідні положення ЗК України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок визначений положенням статті 118 ЗК України.

Частина шоста ст. 118 ЗК України передбачає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України.

Відповідно до статті 123 ЗК України розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення (частини перша, друга статті 20 ЗК України).

Районний суд при вирішенні спору правильно врахував постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Кам'янобрідської сільської ради до Лисянської районної державної адміністрації визнані протиправними та скасовані розпорядження Лисянської районної державної адміністрації № 408 від 17 грудня 2009 року та № 437 від 31 грудня 2009 року, що стали підставою для надання земельних ділянок вказаним громадянам. Постанова набрала законної сили 18 липня 2015 року.

За таких обставин, незаконність прийнятих розпоряджень про передачу земельних ділянок у власність вказаним громадянам та скасування цих розпоряджень свідчить про те, що вибуття земельних ділянок, які надавались на підставі скасованих розпоряджень, відбулося поза волею держави.

Враховуючи ту обставину, що земельні ділянки загальною площею 69,9982 га. в межах Кам'янобрідської сільської ради Лисянського району Черкаської області вибули з володіння власника, держави, поза її волею, необхідно в порядку статті 388 ЦК України витребувати вказані земельні ділянки в добросовісного набувача. При цьому, не потребує скасування державних актів та визнання договорів купівлі-продажу недійсними, адже саме надання земельних ділянок продавцям було незаконне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому, відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до положень частин третьої, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові

Колегія суддів вважає безпідставними доводи представників ОСОБА_4 та ОСОБА_6 щодо застосування строку позовної давності, оскільки постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року набрала законної сили 18 липня 2015 року, а тому підстав для його застосування суд не вбачає.

Крім того, при вирішенні справи, судом першої інстанції було правильно враховано ту обставину, що прокурор Лисянського р-ну в інтересах держави в особі Лисянської РДА звертався з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_49, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та інших про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування майна від набувачів.

Судом було встановлено, що на час звернення до суду із зазначеним позовом, прокурору не було відомо про скасування Черкаським окружним адміністративним судом розпоряджень Лисянської РДА про надання земельних ділянок від 31 грудня 2009 року по Кам'янобрідській сільській раді Лисянського р-ну Черкаської обл. Дана обставина була зазначена в рішенні Лисянського районного суду Черкаської області від 10 серпня 2015 року, яке було залишене в силі ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 01 грудня 2015 року. Обидва рішення судів першої та апеляційної інстанції були скасовані ухвалою ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12 жовтня 2016 року, а справу повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції.

Дослідивши ухвалу ВССУ від 12 жовтня 2016 року судом першої інстанції було встановлено, що суд вищої інстанції чітко в своєму висновку зазначив, що суди попередніх інстанцій з приводу доводів відповідача ОСОБА_4 щодо застосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строків позовної давності дійшли правильного висновку, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року, якою були визнані протиправними та скасовані розпорядження Лисянської районної державної адміністрації від 17 грудня 2009 року № 408 від 31 грудня 2009 року № 437, набрала законної сили 18 липня 2015 року, що виключає підстави про застосування таких наслідків.

На момент постановлення ухвали ВССУ 12 жовтня 2016 року у відповідності до ч. 4 ст. 338 ЦПК України (в редакції до 15 грудня 2017 року) та до ч. 5 ст. 411 ЦПК України (в редакції від 15 грудня 2017 року) висновки суду касаційної інстанції підлягають застосуванню судом першої інстанції при новому розгляді справи.

Крім того, згідно правової позиції ВСУ, відображеної у постанові від 01 липня 2015 року к справі № 6-178цс15 зазначено, що перебіг строку позовної давності за позовами прокуратури, поданими в інтересах державних органів, органів місцевого самоврядування має рахуватись з часу коли відповідний орган довідався чи міг довідатись про порушення його прав чи особу, що їх порушила, а не з часу отримання таких даних прокуратурою.

Також, правильним є висновок районного суду про те, що витребувані земельні ділянки необхідно повернути до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, а не до Кам'янобрідської сільської ради, оскільки ЗУ від 06 вересня 2012 року № 5245-VІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , який набрав чинності 01 січня 2013 року внесено зміни до ЗК України і відповідно до цих змін та ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч. 8 цієї статті, у власність або в користування для всіх потреб. Таким органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин є Державне агентство земельних ресурсів України, а територіальним підрозділом є Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області, яке і є розпорядником вищезазначених земель державної власності.

Доводи апеляційних скарг відносно того, що позивач звернувся до суду з позовом до тих самих учасників справи і з тим самим предметом спору, по якому вже вирішено спір, не може бути визнано обгрунтованими, оскільки в судовому засіданні було встановлено та доведено належними доказами, що предметом даної цивільної справи є земельні ділянки, які розташовані в адміністративних межах Кам'янобрідської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Щодо земельних ділянок Кам'янобрідської сільської ради Лисянського району Черкаської області вирішувався спір відносно витребування їх на користь держави, однак, в своєму рішенні суд першої інстанції не вказав їх ідентифікацію, обмежившись словами відповідно до переліку , однак самого переліку в рішенні не навів, що робить неможливим виконання рішення суду.

Отже, фактично не зазначення кадастрових номерів земельних ділянок не може бути доказом того, що по таких земельних ділянках вже вирішено спір, як про це зазначено в апеляційних скаргах.

Крім того, встановлено, що в Лисянському районному суді перебуває цивільна справа № 2/700/270/17, предметом позовних вимог якої є земельні ділянки, які знаходяться в адміністративних межах Будищенської, Писарівської, Почапинської, Смільчинської, Дшуківської сільських рад та Лисянської селищної ради Черкаської області, що також виключає підстави розгляду судом справи, в якій існують той самий позивач, ті ж самі відповідачі, ті ж підстави та ті ж обгрунтування та предмет позову.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження колегії суддів і визнані такими, що не спростовують правильність висновків суду.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що позивачем надано суду переконливі та обгрунтовані докази в підтвердження своїх позовних вимог, тому висновок суду про задоволення позову є правильним та відповідає нормам чинного законодавства.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої без змін, оскільки доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанцій не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Черкаської області, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 20 червня 2018 у справі за позовом Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до ОСОБА_4, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Лисянська районна державна адміністрація, Кам'янобрідська сільська рада Лисянського району Черкаської області про витребування земельних ділянок залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий

Судді

Повний текст постанови виготовлено 14 вересня 2018 року