Рішення

від 13.09.2018 по справі 809/1000/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2018 р. справа № 809/1000/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Грицюк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави до управління освіти, молоді та спорту Богородчанської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави (далі - позивач) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до управління освіти, молоді та спорту Богородчанської районної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 1-2).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні Прикарпатського військового спортивного ліцею-інтернату, відсутні правовстановлюючі документи, що створює передумови зловживань у розпорядженні земельною ділянкою, ризики функціонування навчального закладу, а також може призвести до негативних наслідків. Необхідність оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлею Прикарпатського військового спортивного ліцею - інтернату передбачено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №802-р. Однак, управлінням освіти, молоді та спорту Богородчанської районної державної адміністрації не вжито заходів для оформлення правовстановлюючих документів на право постійного користування земельною ділянкою. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідачем не подано відзив на позовну заяву, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі ним отримано 19.06.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 54-55).

Згідно вимог ч.6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

Рішенням Івано-Франківської обласної ради від 15.03.2010 року за №1039-37/2010 єдиний майновий комплекс Прикарпатського військового спортивного ліцею-інтернату на вулиці Петраша, 11-а, в селищі Богородчани із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області передано у спільну власність територіальних громад сіл, селищ Богородчанського району за умови створення на його базі дитячого оздоровчого закладу (а.с. 28).

Рішенням Богородчанської районної ради від 12.05.2010 року дано згоду на передачу єдиного комплексу на вулиці Петраша, 11-а, в селищі Богородчани із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області передано у спільну власність територіальних громад сіл, селищ Богородчанського району за умови створення на його базі дитячого оздоровчого закладу. Балансоутримувачем даного об'єкту визначено відділу освіти Богородчанської РДА (а.с. 29-31).

Відповідно до акта передачі - приймання від 12.05.2010 року об'єкт передачі передано у спільну власність територіальних громад сіл, селищ Богородчанського району та на баланс відділу освіти Богородчанської райдержадміністрації для створення дитячого оздоровчого закладу (а.с. 20-27).

Окрім цього, згідно із листа №201/01- 53 від 28.03.2018 року Богородчанської районної ради встановлено, що упродовж 2015-2018 років листів з управління освіти Богородчанської РДА щодо виділення коштів на оформлення правовстановлюючих документів на вищезазначену земельну ділянку в районну раду не надходило (а.с. 17).

Листом від 30.03.2018 року за №10-9-0.21-165/101-18 Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області надало інформацію, що станом на 29.03.2018 року правовстановлюючі документи на земельну ділянку по вул. Петраша, 11 А в смт. Богородчани, які обліковуються за Прикарпатським військовим спортивним ліцеєм - інтернатом не виготовлялись (а.с. 15).

Крім того, згідно листа №649/01-14 від 26.04.2018 року відповідно до інформації управління молоді та спорту Богородчанської РДА, впродовж 2010-2018 років управління (відділ) освіти Богородчанської РДА до органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з листами щодо виділення коштів на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка використовується для обслуговування майнового комплексу Прикарпатського військового спортивного ліцею-інтернату, який знаходиться по вул. Петраша, 11А в смт. Богородчани, не зверталося (а.с.51).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує наступні норми діючого законодавства.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з пунктом а частини другої статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Частиною другою статті 18 Закону України від 23.05.1991 № 1060-XII Про освіту , який діяв до 28.09.2017 (далі - Закон № 1060) передбачено, що навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1060 матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Згідно з частинами першою, третьою статті 22 Закону від 05.09.2017 № 2145-VIII Про освіту, який діє з 28.09.2017 (далі - Закон № 2145) юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність. Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Відповідно до частини першої статті 80 Закону № 2145 до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об'єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Судом установлено, що Рішенням Богородчанської районної ради від 12.05.2010 дано згоду на передачу єдиного комплексу на вулиці Петраша, 11-а, в селищі Богородчани із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області передано у спільну власність територіальних громад сіл, селищ Богородчанського району за умови створення на його базі дитячого оздоровчого закладу. Балансоутримувачем даного об'єкту визначено відділу освіти Богородчанської РДА.

Актом прийняття - передачі від 15.06.2010 року передано у спільну власність територіальних громад сіл, селищ Богородчанського району та на баланс відділу освіти Богородчанської райдержадміністрації для створення на його базі дитячого оздоровчого закладу.

Згідно з частиною другою статті 63 Закону № 1060 земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій системи освіти передаються їм у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 80 Закону № 2145 порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Згідно з частиною першою статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають заклади освіти незалежно від форми власності (пункт ґ частини другої статті 92 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частиною першою статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, у тому числі, у разі формування нової земельної ділянки.

Відповідно до частини другої цієї ж статті особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховною радою Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною першою статті 50 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV Про землеустрій встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Відповідно до частини третьої вказаної статті проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, у тому числі, довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями. Згідно з частинами третьою та шостою статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні, а у разі надання такого дозволу - у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та за необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (стаття 126 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 01.07.2004 № 1952-VI Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон № 1952) державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 1952 права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Кабінетом Міністрів України 17.10.2012 прийнято розпорядження № 802-р Про здійснення протягом 2012 і 2013 років заходів, пов'язаних з проведенням землевпорядних робіт, оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, яким зобов'язано центральні органи виконавчої влади, у підпорядкуванні яких перебувають дошкільні, загальноосвітні навчальні заклади, здійснити протягом 2012 і 2013 років заходи, пов'язані з проведенням землевпорядних робіт, оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади. Державне агентство земельних ресурсів та його територіальні органи повинні забезпечити проведення землевпорядних робіт і оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, в установленому законодавством порядку.

Таким чином, необхідність оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Прикарпатського військового спортивного ліцею - інтернату прямо передбачена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 802-р.

Відповідачем не надано доказів вжиття ним заходів, спрямованих на належне оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а тому позовні вимоги про визнання незаконною бездіяльності щодо неоформлення права постійного користування земельною ділянкою та державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою під будівлями та спорудами Прикарпатського військового спортивного ліцею - інтернату слід задовольнити.

Також, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вжити заходів щодо оформлення та державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою під будівлями та спорудами Прикарпатського військового спортивного ліцею - інтернату, оскільки права на нерухоме майно та їх обтяження підлягають обов'язковій державній реєстрації відповідно до Закону № 1952 і відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під загальноосвітньою школою створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування школи та учбового процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Суд зазначає, що прокурор у даному випадку, звертаючись до суду з вимогами, діяв як посадова особа органу державної влади, виступаючи в інтересах держави через відсутність суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Отже, у даному випадку прокурор є суб'єктом владних повноважень, оскільки виступає в інтересах держави, у зв'язку з відсутністю суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З аналізу зазначених норм КАС України встановлено, що законодавець в даному випадку передбачив стягнення на користь суб'єкта владних повноважень судових витрат, тільки пов'язаних із залученням свідків та проведення експертизи, стягнення витрат зі сплати судового збору за подання позову на користь суб'єкта владних повноважень законодавець не передбачив.

Оскільки прокурор у вказаній справі є суб'єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави в суді, виходячи з аналізу наведених норм, суд дійшов висновку щодо відмови у стягненні з відповідача судового збору на користь прокуратури Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність управління освіти, молоді та спорту Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської щодо невжиття заходів по оформленню правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що перебувають в користуванні Прикарпатського військово спортивного ліцею - інтернату орієнтовною площею 3,5 га та знаходиться по вул. Петраша, 11 А, смт. Богородчани, Богородчанського району, Івано-Франківської області.

Зобов'язати управління освіти, молоді та спорту Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що перебуває в користуванні Прикарпатського військово спортивного ліцею - інтернату орієнтовною площею 3,5 га та знаходиться по вул. Петраша, 11 А, смт. Богородчани, Богородчанського району, Івано-Франківської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Надвірнянська місцева прокуратура Івано-Франківської області, (03530483), м-н. Шевченка, 39, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78400;

Управління освіти, молоді та спорту Богородчанської районної державної адміністрації, (код ЄДРПОУ 02143471), вул. Шевченка, 53, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область,77701.

Суддя /підпис/ Грицюк П.П.