Рішення

від 14.09.2018 по справі 0640/3414/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                          Р І Ш Е Н Н Я                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2018 року                        м. Житомир                             справа № 0640/3414/18   категорія 8.2.3 Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісресурс" про стягнення коштів,                                                       встановив: Головне управління ДФС у Житомирській області звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісресурс" із позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісресурс" податкову заборгованість у розмірі 33 842,72 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісресурс" утворилась заборгованість із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 33 842,72 грн (основний платіж - 30 524,81 грн; штрафні (фінансові) санкції - 845,82 грн; пеня - 2 472,09 грн). У зв'язку із несплатою відповідачем грошового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, вказані грошове зобов'язання набуло статусу податкового боргу. Наголошує, що на момент звернення із позовом до суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісресурс" має податковий борг у загальному розмірі 33 842,72 грн, який відповідачем у добровільному порядку погашено не було. Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи. Ухвала про відкриття провадження направлялась відповідачу за адресою місцезнаходження "Лісресурс", що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (с. Пристанційне, Малинський район, Житомирська область, 11622), однак поштове відправлення повернулося до відділу документального забезпечення суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання", а тому, відповідно до ч.6 ст.7, ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала про відкриття провадження вважається врученою належним чином. Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлений ухвалою суду від 19.07.2018 відзив на адміністративний позов не надіслав. Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Представником відповідача клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву подано не було. Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Положеннями частини четвертої статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісресурс" зареєстроване як юридична особа зареєстроване 17.09.2002 Малинським районним управлінням та перебуває на обліку як платник податків у Малинській об'єднаній державний податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області. (а.с. 8-9) Як встановлено із матеріалів справи, за ТОВ "Лісресурс" рахується податковий борг із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 33 842,72 грн (основний платіж - 30 524,81 грн; штрафні (фінансові) санкції - 845,82 грн; пеня - 2 472,09 грн) У зв'язку із не сплатою грошового зобов'язання у встановлені Податковим кодексом України граничні строки, податкове зобов'язання у розмірі набуло статусу податкового боргу. Сума заборгованості також підтверджується наявним у матеріалах справи зведеним розрахунком сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом строку, встановленого для їх погашення. (а.с. 7) Оскільки суб'єктом господарювання податковий борг у добровільному порядку самостійно сплачено не було, позивач звернувся із вказаним позовом до суду щодо його стягнення у судовому порядку. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне. Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України). Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи. Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, Відповідно до пп.20.1.24 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частки. Головне управління ДФС у Житомирській області є територіальним органом Державної фіскальної служби, підпорядковується ДФС України та забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території Житомирської області. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює, в тому числі, погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не зарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів, звертаються до суду у випадках передбачених законодавством. Відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Судом встановлено, що відповідачем до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області подано податкові декларації з плати за землю, де самостійно визначено грошове зобов'язання у сумі 30 524,81 грн, а саме: декларація №9018835307 від 09.04.2014 на суму 704,11 грн за грудень 2014 року (залишок); декларація №9018506638 від 17.02.2016 на суму 15 124, 59 грн за січень - грудень 2016 року (1 260,38 грн х 12 міс. = 15 124, 56 грн (+3 коп.)); декларація №9024765155 від 20.02.2017 на суму 14 696,11 грн за січень - листопад 2017  (1 336,01 x11 міс. = 14696,11 грн) (а.с. 12-17) Крім того, за висновками акта перевірки встановлено порушення підприємством порушення строку сплати суми грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, визначеного статтею 126 Податкового кодексу України, відповідно до чого нараховано грошове зобов'язання за штрафними санкціями в сумі 845,82 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи корінцем податкового повідомлення - рішення №0002501200 від 17.05.2016 на суму 845,82 грн. (а.с.18) Відповідачу також було нараховано пеню за статтею 129 Податкового кодексу України по земельному податку з юридичних осіб в сумі 2 472,09 грн. (а.с. 21) Загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісресурс" зі сплати земельного податку з юридичних осіб складає 33 842,72 грн. Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Абзацом першим пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області відповідно до положень статті 59 Податкового кодексу України на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісресурс" надсилалася податкова вимога від 08.02.2014 №3-25 на суму 5 799,06 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями корінця податкової вимоги та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с. 19). Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. Згідно з п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках. Відповідно до п.95.1, п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.   Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісресурс" підтверджений наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів. Доказів погашення заборгованості в розмірі 33842,72 грн чи відзиву на адміністративний позов відповідачем суду не надано. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Головного управління ДФС у Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Частиною другою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору не присуджуються. Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 258, 262, 295 КАС України, суд,                                                               вирішив: Адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10003. Код ЄДРПОУ 39459195) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісресурс" (с. Пристанційне, Малинський район, Житомирська область, 11622. Код ЄДРПОУ 32002758) про стягнення коштів. - задовольнити. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісресурс", на користь Головного управління ДФС у Житомирській області податковий борг у розмірі  33 842,72 грн (тридцять три тисячі вісімсот сорок дві гривні сімдесят дві копійки). Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складене: 14 вересня 2018 року. Суддя                                                                                                                         О.Г. Попова