Рішення

від 14.09.2018 по справі 0640/3413/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                          Р І Ш Е Н Н Я                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2018 року                        м. Житомир                             справа № 0640/3413/18   категорія 8.2.3 Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетсавуд" про стягнення коштів,                                                       встановив: Головне управління ДФС у Житомирській області звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетсавуд" із позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетсавуд" податкову заборгованість у розмірі 10 196,37 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетсавуд" утворилась податкова заборгованість на загальну суму 10 196,37 грн з податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств та надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах. У зв'язку із несплатою відповідачем грошового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, вказані грошове зобов'язання набуло статусу податкового боргу. Наголошує, що на момент звернення із позовом до суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетсавуд" має податковий борг у загальному розмірі 10 196,37 грн, який відповідачем у добровільному порядку погашено не було. Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи. Ухвала про відкриття провадження направлялась відповідачу за адресою місцезнаходження "Лісресурс", що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (с. Пристанційне, Малинський район, Житомирська область, 11622), однак поштове відправлення повернулося до відділу документального забезпечення суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання", а тому, відповідно до ч.6 ст.7, ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала про відкриття провадження вважається врученою належним чином. Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлений ухвалою суду від 19.07.2018 відзив на адміністративний позов не надіслав. Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Представником відповідача клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву подано не було. Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Положеннями частини четвертої статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетсавуд" як юридична особа зареєстроване 07.04.2015 Малинським районним управлінням та перебуває на обліку як платник податків у Малинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області. (а.с. 7-10) Як встановлено із матеріалів справи, за ТОВ "Тетсавуд" рахується податковий борг із з податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств та надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах на загальну суму 10 196,37 грн. Контролюючим органом на підставі акта перевірки №604/06-30-12-01-27 від 02.03.2017 винесено податкове повідомлення-рішення №0000901200 від 22.03.2017, яким за порушення пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України ТОВ "Тетсавуд" збільшено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2  040 грн (а.с. 14) Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями конверта та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. (зворот а.с. 14-15) На підставі акта перевірки №140/06-30-53-12-17 від 11.12.2017 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №00022953/2 від 22.01.2017, яким за порушення яким за порушення пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України ТОВ "Тетсавуд" збільшено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8 160,00 грн  (а.с. 16) Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями конверта та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с. 17 та зворот) Крім того, на підставі акта перевірки №1570/06-30-12-03-31 від 04.04.2017 за порушення пп. 49.18.3 п.49.18 ст.49, п.137.5 ст 137 Податкового кодексу країни та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0001381200 від 18.04.2017 до відповідача застосовано штрафні (фінансові санкції) на суму 1 020,00 грн. (зворот а.с. 15) Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями конверта та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с. 17 та зворот) Відповідачем до контролюючого органу надсилалась податкова декларація екологічного податку за III квартал 2016 року, якою самостійно визначено грошове зобов'язання за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах в сумі 36,18 гри. (залишок 4,33 грн), яке не було сплачено в строки, визначені Податковим кодексом України та набуло статусу податкового боргу Сума заборгованості також підтверджується наявним у матеріалах справи зведеним розрахунком сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом строку, встановленого для їх погашення. (а.с. 11) Оскільки суб'єктом господарювання податковий борг у добровільному порядку самостійно сплачено не було, позивач звернувся із вказаним позовом до суду щодо його стягнення у судовому порядку. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне. Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України). Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи. Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, Відповідно до пп.20.1.24 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частки. Головне управління ДФС у Житомирській області є територіальним органом Державної фіскальної служби, підпорядковується ДФС України та забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території Житомирської області. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює, в тому числі, погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не зарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів, звертаються до суду у випадках передбачених законодавством. Згідно з пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки. Пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення. Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Положеннями пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України визначено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Положеннями пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України врегульовано, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Пунктом 137.5 статті 137 Податкового кодексу України встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку: а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році; б) виробників сільськогосподарської продукції; в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Статтею 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Відповідно до п.250.1 ст.250 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу. Відповідно до п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Згідно положень п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Контролюючим органом надсилалась відповідачу податкова вимога №12526-17 від 07.11.2017 на суму 10 196,90 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями корінця податкової вимоги, конверта та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с. 18 та зворот). Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. Згідно з п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках. Відповідно до п.95.1, п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетсавуд" підтверджений наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів. Доказів погашення заборгованості в розмірі 10 196,37 грн чи відзиву на адміністративний позов відповідачем суду не надано. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Головного управління ДФС у Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Частиною другою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору не присуджуються. Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 258, 263, 295 КАС України, суд,                                                          вирішив: Адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10003. Код ЄДРПОУ 39459195) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетсавуд" (вул. Центральна, 18, с. Федорівка, Малинський район, Житомирська область, 11699. Код ЄДРПОУ 39733853) про стягнення коштів - задовольнити. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетсавуд", на користь Головного управління ДФС у Житомирській області податковий борг у розмірі  10 196,37 грн (десять тисяч сто дев'яносто шість гривень тридцять сім копійок). Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складене: 14 вересня 2018 року. Суддя                                                                                                                         О.Г. Попова