Рішення

від 10.09.2018 по справі 2140/1558/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1558/18 09 год. 30 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача - Правитель І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Братолюбівський елеватор про стягнення капіталізованих платежів в сумі 232480,50 грн,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Братолюбівський елеватор" на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області капіталізовані платежі в сумі 232480,50 грн. та витрати за сплату судового збору у розмірі 3487,21 грн.

Позов мотивовано тим, що підприємство відповідача зареєстроване платником страхових внесків та перебуває на обліку у Каховському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області. Станом на 29.10.2010 на обліку у Каховському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області перебувало дві особи - потерпілі на виробництві: ОСОБА_2 (акт № 8 за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 13.05.1982) та ОСОБА_3 (акт № 2 за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 15.08.1996), які отримали виробничі травми працюючи на підприємстві відповідача. Позивач зазначає, що у відповідності до ч.2 ст. 1205 ЦК України, визначено про обов'язкову капіталізацію виплат потерпілим особам, у порядку встановленому законом або іншими нормативно-правовим актам. В цьому випадку таким актом є Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 (в подальшому Порядок 765). Наведеними нормами передбачено обов'язок страхувальники проводити капіталізацію платежів для провадження страхових виплат непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого від нещасного випадку на виробництві та мали право на одержання від нього утримання, а також дітям потерпілого, народженим після його смерті.

Ухвалою суду від 08.08.2018 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання на 10.09.2018 та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву - упродовж 15 днів від дня отримання цієї ухвали.

Ухвала направлена на адресу відповідача та отримана ним 13.08.2018 року, про що свідчить помітка на рекомендованому повідомленні, яке повернулося до суду. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Представник позивача в судовому засіданні 10.09.2018 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до положень ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що у 2018 році Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Братолюбівський елеватор" перебуває у процесі припинення за рішенням власника.

Так, на обліку у Каховському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області перебуває потерпілий ОСОБА_2 з 01.08.1982 року, який отримав професійне захворювання під час виконання трудових обов'язків (трудове каліцтво) в Дочірньому підприємстві Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Братолюбівський елеватор".

Згідно складеного розрахунку капіталізованих платежів відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 232480,50 грн. капіталізованих платежів (а.с. 12). Варто зазначити, що кредиторські вимоги відділення були погашені відповідачем частково на суму 31141,40 грн.

Позивачем неодноразово було надіслано на адресу відповідача заяви про грошові вимоги.

На час звернення до суду із даним адміністративним позовом відповідачем не сплачено на рахунок Управління зазначеної грошової суми у розмірі 232480,50 грн.

Оскільки відповідачем грошові вимоги Фонду по капіталізованим платежам не було сплачено, позивач звернуся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, з незалежних від них обставин, а також в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується, серед іншого, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків підприємств.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №1105-ХІV (далі - Закон №1105-ХІV) та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року за №765 (далі - Порядок №765).

Відповідно до положень статті 4 Закону №1105-ХІV, страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.11 Закону №1105-ХІV джерелами формування коштів Фонду, крім іншого, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст.112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу, зокрема щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно з частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України передбачено те, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним у статті 1200 цього Кодексу мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Наведеними нормами Цивільного кодексу України та Закону № 1105-ХІV передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат особам, які потерпілі на підприємстві.

Відповідно до абз.2 п.1 Порядку №765 Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно п.2 Порядку №765 розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином: 1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; 2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 3) витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 4) витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів I групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки; 5) витрати на пенсійне забезпечення - виходячи з основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підставі даних Фонду; 6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації інваліда (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) - з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації інваліда; 7) одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

За змістом пункту 3 Порядку № 765 капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Отже, встановлений порядок надходження до Фонду капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб'єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров'ю працівників зобов'язаний внести до Фонду належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.

При цьому Порядком не передбачена капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства, яке ліквідується за рішенням власника (власників), однак суд дійшов висновку про необхідність застосування у даному випадку аналогії закону у відповідності до частини 6 статті 7 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку №765, та до спірних правовідносин підлягає застосуванню вказаний Порядок № 765.

Дане застосування норм статей Закону №1105-XIV та положення Порядку відповідає правовій позиції Верховного Суду України у справі цієї категорії, висловленій у постанові від 26 червня 2012 року №21-156а12, яка у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України має бути врахована судом.

Так, згідно наявному у матеріалах справи розрахунку, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим ОСОБА_2 складає, з урахуванням часткового погашення, 232480,50 грн.

Відповідачем не подано заперечення щодо правильності його обчислення.

Відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми капіталізованих платежів є правомірними та обґрунтованими.

Щодо стягнення з відповідача судового збору в сумі 3487,21 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Судом не встановлено понесення таких витрат суб'єктом владних повноважень, а тому сплачений судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

вирішив :

Позовну заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області (73034, м. Херсон, вул. Рєпіна, 1, код ЄДРПОУ 41313410) до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Братолюбівський елеватор" (74640, Херсонська область, Горностаївський район, с. Костянтинівка, вул. Робоча, 1, код ЄДРПОУ 00956537) про стягнення капіталізованих платежів - задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Братолюбівський елеватор" (74640, Херсонська область, Горностаївський район, с. Костянтинівка, вул. Робоча, 1, код ЄДРПОУ 00956537) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області (73034, м. Херсон, вул. Рєпіна, 1, код ЄДРПОУ 41313410) капіталізовані платежі у розмірі 232480,00 грн. (двісті тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14 вересня 2018 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 10.2