Постанова

від 13.09.2018 по справі 754/5333/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року м. Київ

Єдиний унікальний номер справи № 754/5333/16-ц

Апеляційне провадження №22-ц/796/5652/2018

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Іванченка М.М.

суддів Желепи О.В., Рубан С.М.

розглянув у в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Житлово-будівельний кооператив Хімік-12 , про відшкодування збитків, завданих внаслідок залиття квартири та стягнення моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2

на рішення Деснянського районного суду м. Києва ухваленого 17 квітня 2018 року в приміщенні суду в м. Києві під головуванням судді Клочко І.В.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2, в якої, з урахуванням збільшених позовних вимог просила стягнути вартість матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 в сумі 28730 грн; вартість експертного дослідження в сумі 3070 грн; моральну шкоду в розмірі 4000 грн судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 1102 грн 40к., а також, крім того, додатково сплачений судовий збір, як підстава для збільшення позовних вимог в частині матеріальної шкоди в сумі 90 грн, а також додатково, як підстава для збільшення позовних вимог в частині моральної шкоди в сумі 90 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що з вини відповідача сталося залиття її квартири, що спричинило шкоду.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва ухваленого 17 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ЖБК Хімік-12 , про відшкодування збитків, завданих внаслідок залиття квартири та стягнення моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири в розмірі 28730 грн, вартість проведеного експертного дослідження в розмірі 3070 грн, моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 961 грн 80к.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва ухваленого 17 квітня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Посилається на те, що рішення суду першої інстанції необґрунтоване та незаконне, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин справи. При цьому зазначає, що акт про залиття за формою та змістом не відповідає вимогам встановленим Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, колегією суддів не приймаються до уваги як необґрунтовані, оскільки останній відповідає формі та змісту, визначеним у Додатку4 до пункту 2.3.6 Правил.

Указом Президента України № 452/2017 від 29 грудня 2017 року Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

У відповідності до ч. 6 ст.147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

В порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. А відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому зазначала, що наявні в матеріалах справи докази, досліджені у судовому засіданні та судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доведено вину відповідача, з якої відповідно до вимог законодавства стягнуто на користь позивача збитки, а твердження апеляційної скарги вважає безпідставними.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що шкода, завдана позивачу в результаті пошкодження його майна, є такою, що завдана з вини відповідача.

Апеляційний суд у повній мірі погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1(а.с.14, том 1).

14 жовтня 2015 року у квартирі АДРЕСА_1сталось залиття, про що 14 жовтня 2015 року складено відповідний акт комісією у складі голови правління ЖБК Хімік-12 , майстра технічної дільниці ОСОБА_4, слюсаря-електрика ОСОБА_5, будинкового комітету, зі змісту якого вбачається, що в будинку АДРЕСА_3 відбувся порив квартирного приладу опалення, оскільки власником квартири АДРЕСА_3 було здійснено заміну приладів опалення, у зв'язку з чим відбулося залиття нижче розташованих квартир, квартирних електрощитових у вказаному будинку, а саме, квартири АДРЕСА_2, 23, 15 (а.с.22-23, том 1).

В акті також зазначено, що 14 жовтня 2015 року аварійною службою перекрито постачання води до квартирних приладів опалення по стояку, а також вимкнено електропостачання у зазначених квартирах. На момент аварії встановлено, що у нижче розташованих (від квартири АДРЕСА_3) квартирах АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 у всіх приміщеннях (житлових - трьох кімнатах та нежитлових - туалеті, ванні, кухні, коридорах) зі стелі по стінам та з отворів електропостачання відбуваються значні витоки води, мешканці квартир збирають воду. На момент аварії в квартирах АДРЕСА_2АДРЕСА_1 спостерігалось значне зволоження всіх стін та покриття підлоги у всіх житлових та нежитлових приміщеннях, фактично ушкоджене шпалерне покриття, стелі кімнат та нежитлових приміщень. Причиною залиття є тріщина на секції радіатора в АДРЕСА_3.

Відповідно до копії акта про залиття від 18 жовтня 2015 року, складеного комісією у складі голови правління ЖБК Хімік-12 ОСОБА_6, двірника будинку ОСОБА_7, будинкового комітету, обстежено трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 та встановлено, що в нежитловому приміщенні квартири - загальному коридорі, площею 16,4 кв.м., стеля покрита шпалерами, на момент обстеження шпалери здуті, в жовтих розводах, плямах, на стиках відшаровані, колір шпалер має жовтий відтінок (що пов'язано з висиханням вологи); стіни покриті шпалерами, що на момент обстеження на всіх чотирьох стінах здуті, в жовтих розводах, плямах, на стиках відшаровані; Житлова кімната (площею 13,8 кв.м) стеля покрита шпалерами, на момент обстеження шпалери здуті, в жовтих розводах, плямах, з правої частини кімнати міститься кілька великих жовтих плям, діаметром близько метра, шпалери на стиках відшаровані, біля вікна у лівому та правому кутам кімнати шпалери зі стелі розірвані, відшарувалися та звисають; стіни кімнати покриті шпалерами, що на момент обстеження на всіх чотирьох стінах шпалери здуті, в жовтих розводах, плямах, на стиках відшаровані; Житлова кімната (площею 17,5 кв.м.): стеля покрита водоемульсійною фарбою, на боковій стіні кімнати (5,21 кв.м.) шпалери відшаровані на стиках; Нежитлове приміщення (маленький коридор) 1,8 кв.м.): стеля покрита шпалерами, на момент обстеження шпалери здуті, в жовтих розводах, плямах, на стиках відшаровані, колір шпалер має жовтий відтінок (що пов'язано з висиханням вологи); стіни покриті шпалерами, що на момент обстеження на всіх чотирьох стінах здуті, в жовтих розводах, плямах, на стиках відшаровані; В інших кімнатах слідів залиття не спостерігається.

Комісією встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_1, що у м. Києві сталося у зв'язку аварією приладу опалення в вище розташованій квартирі АДРЕСА_3 цього ж будинку (а.с. 24).

02 січня 2013 року між ТОВ Аврора Терм (виконавець) та ЖБК Хімік-12 (замовник) укладено договір №58/12 на технічне та аварійне обслуговування внутрішньо будинкових систем централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання і водовідведення, мереж енергопостачання, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи по технічному та аварійному обслуговуванню внутрішньо будинкових систем централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання і водовідведення, мереж енергопостачання в будинку ЖБК Хімік-12 за адресою: АДРЕСА_1 (І під.), 23 загальною площею - 10500 кв.м., кількість квартир - 206 (а.с. 74-78, том 2).

Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою ТОВ Аврора Терм від 26 жовтня 2015 року, працівниками аварійної служби товариства проведено виїзд в квартиру АДРЕСА_3, що у м. Києві для усунення та встановлення причини залиття. При обстеженні сантехнічного обладнання в квартирі АДРЕСА_3 було виявлено тріщину на секції радіатора, що і спричинило залиття нижче розташованих квартир АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 (а.с. 25, том 1).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи довідок ТОВ Аврора Терм та ЖБК Хімік-12 у період з 14 жовтня 2012 року по 14 жовтеня 2015 року до ТОВ Аврора Терм звернень від власниці квартири АДРЕСА_3, що у м. Києві щодо несправності у системі її квартирних приладів опалення, а також щодо здійснення робіт по заміні її квартирних приладів опалення не надходило (а.с. 83, 84, том 1), що також підтверджується наданими ТОВ Аврора Терм довідками з яких також вбачається, що робіт по встановленню чи заміні приладу опалення (батареї) в квартирі АДРЕСА_3 до 14 жовтня 2015 року та після 14 жовтня 2015 року товариство не проводило. При цьому вказано, що 14 жовтня 2015 року ТОВ Аврора Терм проводило аварійні роботи у квартирі відповідача, які проводились у зв'язку з виходом з ладу приладу опалення (лопнув між секціями радіатор). Заявка на проведення аварійних робіт від мешканців квартири АДРЕСА_3 надійшла о 19:10 год., а виконана була о 20:56 год., що також підтверджується копією журналу виконання заявок з обслуговування сантехнічного обладнання (а.с. 112, 113, 114, 124, том 1).

Відповідно до висновку №ЕD-1704-1-667.17 експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 2 березня 2017 року, розмір матеріальної шкоди, завданої в результаті залиття квартири позивача визначений як вартість відновлювального ремонту, з урахуванням фізичного зносу, становить 28730 грн (а.с. 151-161, том 1).

При цьому необхідно зауважити, що відповідачем не спростовано вказаний висновок експертного будівельно-технічного дослідження, а посилання відповідача на те, що судом безпідставно прийнято його до уваги, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції надано належну та обґрунтовану оцінку вказаним доводам.

Частиною 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до положень статей 1166 та 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, зокрема в результаті бездіяльності заподіювача, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.

Таким чином, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Вказана стаття регулює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода , заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Тобто, відповідно до презумпції завдавача шкоди не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини, на що суд аргументовано звернув увагу та правильно застосував норму права, яка перерозподіляє тягар доказування у цій категорії справ та зазначених правовідносинах.

Отже, визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд вірного висновку дійшов, що залиття позивача відбулося з вище розташованої квартири АДРЕСА_3, що підтверджується належними та допустимими доказами по справі, оскільки протилежного відповідачами суду не доведено.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання апеляційної скарги на те, що акт про залиття за формою та змістом не відповідає вимогам встановленим Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, колегією суддів не приймаються до уваги як необґрунтовані, оскільки останній відповідає формі та змісту, визначеним Додатку4 до пункту 2.3.6 Правил з огляду на таке.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 № 76 Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4.

Згідно Додатку № 4 в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім.'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Як вбачається з актів від 14 жовтня 2015 року та 18 жовтня 2015 року, вони за формою та змістом відповідають вимогам вказаного додатку № 4.

Доказів того, що залиття належної позивачу квартири, відбулося з вини інших осіб та як наслідок відповідальність за спричинену шкоду має бути покладена не на відповідача, суду не надано.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що при складанні актів відповідач була відсутня, а тому акти є неналежними доказами, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані акти складені комісією незацікавлених осіб, відповідають формі та змісту, передбачених законом.

ОСОБА_2 не спростувала наданих позивачем актів та не довела, що шкоди позивачу завдано не з її вини, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 та стягнення з відповідача на її користь заподіяну шкоду у розмірі 28730 грн.

Також, суд вважає обґрунтованим висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати за про проведення експертного дослідження від 2 березня 2017 року, оскільки на підтвердження ОСОБА_1 вказаних витрат надано договір №ЕD-1704-1-667.17 від 312 січня 2017 року та квитанції про оплату послуг на суму 3070 грн (а.с. 150, 181-182, том 1).

Статтею 23 ЦПК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.3 Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Задовольняючи частково вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з виваженості та справедливості при цьому відповідачем належним чином не спростовано такий висновок суду першої інстанції, а тому апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його законним та обґрунтованим.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки відповідач не довела відсутності вини у завданні шкоди позивачу, то рішення суду є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування з підстав викладених у апеляційній скарзі відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва ухваленого 17 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків викладених в п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий суддя:

Судді: