ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/490/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Покрова ЛТД" про стягнення заборгованості.
В С Т А Н О В И В :
Головне управління ДФС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Покрова ЛТД" (далі - відповідач) з рахунків у банках платника податків податковий борг на суму 11035,15 грн до Державного бюджету України.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 11035,15 грн. Оскільки, борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.05.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 26.06.07.2018 р.
Позивачем подано до суду заяву, в якому просив провести розгляд справи в порядку письмового провадження. Вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання призначене на 27.07.2018 р. вдруге не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, явку представників не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання, відповідач належним чином повідомлений за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується довідками Укрпошти від 06.06.2018 р. та 06.07.2018 р. Згідно вказаних довідок, рекомендовані поштові відправлення адресовані відповідачу повернуто до суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає" (розформоване).
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Виходячи із змісту ч. 8 ст. 126 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Окрім того, ч. 11 ст. 126 КАС України передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Частиною 6 ст. 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є, в т. ч. день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи приписи ст. ст. 126 та 251 КАС України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, незважаючи на невручення поштових відправлень останньому з незалежних від суду причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи ст.ст. 126, 194, 205 та 251 КАС України, суд вважає, що подання до суду позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, а також неприбуття без поважних причин відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Покрова ЛТД" (вул. Головна, будинок, 75-А, село Бояни, Новоселицький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 33020982) зареєстроване як юридична особа 28.10.2004 р. та взяте на облік, як платник податків.
З матеріалів справи видно, що у період з 14.07.2017 р. по 17.07.2017 р. працівниками Головного управління ДФС у Чернівецькій області проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину, що розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Буковинська 62, суб'єкта господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Покрова ЛТД", за результатами якої складено акт від 17.07.2017 р. №0097/24/13/РРО/33020982.
Під час перевірки встановлено наступні порушення: п.п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 (із змінами та доповненнями); постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" від 30.10.2008 р. №957.
На підставі висновків викладених в акті, позивачем винесено наступні рішення:
- податкове повідомлення - рішення форми "С" №0003221404 від 28.07.2017 р., згідно якого до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 1035,15 грн;
- рішення про застосування фінансових санкцій №0003231404, яким до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн.
Отже, позивачем визначено відповідачу податкове зобов`язання на загальну суму 11035,15 грн.
Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу у розмірі 11035,15 грн не сплатив, Головне управління ДФС у Чернівецькій області звернулось до суду з цим позовом.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Статтею 8 ПК України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно ст. 9 ПК України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.
Згідно п. 10.1 ст. 10 ПК України до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок.
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З матеріалів справи видно, що податкове повідомлення-рішення форми "С" №0003221404 від 28.07.2017 р. та рішення про застосування фінансових санкцій №0003231404 від 28.07.2017 р. отримано уповноваженою особою відповідача, а саме ОСОБА_1 28.07.2017 р., що підтверджується його підписом проставленим на вказаних рішеннях.
Судом встановлено, що дані рішення відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися.
За наведених обставин, суд приходить до переконання, що сума податкового зобов'язання визначена відповідачу контролюючим органом є узгодженою.
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області сформовано податкову вимогу форми "Ю" №3297-17 від 16.08.2017 р. про сплату відповідачем узгодженого податкового боргу на суму 10000,00 грн.
Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача не змінилася, але борг відповідачем не було погашено, позивачем повторно податкова вимога не надсилалася (не вручалася).
Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. п. 95.3 ст. 95 ПК України).
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України ( п.95.4 ст.95 ПК України).
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач не надав належні та допустимі докази відсутності або погашення ним в добровільному порядку податкового боргу в сумі 11035,15 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог податкового законодавства щодо сплати грошових зобов'язань, що є підставою для стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують платника (відповідача) з погашення податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 77, 194, 205, 241 та 246 КАС України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути кошти з товариства з обмеженою відповідальністю "Покрова ЛТД" (вул. Головна, будинок, 75-А с. Бояни, Новоселицький р-н, Чернівецька обл., код ЄДРПОУ 33020982), яке має податковий борг, з рахунків платника податків у банках на загальну суму податкового боргу 11035,15 грн до Державного бюджету України.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до ст.ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Суддя В.К. Левицький
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2018 |
Оприлюднено | 17.09.2018 |
Номер документу | 76475016 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні