Рішення

від 06.09.2018 по справі 904/2945/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2018м. ДніпроСправа № 904/2945/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушин Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Кулебі Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача Колодочка П.О., дов. № 5220-К-О від 10.03.18р.

від відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження господарську справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФІС", м. Дніпро про визнання грошових вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м.Київ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФІС", м.Дніпро визнання грошових вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором банківського обслуговування від 10.03.2011, в частині своєчасного повернення кредиту, своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, комісії за користування кредитом та нарахованої неналежним виконанням зобов'язань пені, які не сплачені відповідачем до теперішнього часу. Крім того, за твердженням позивача, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю ІФІС перебуває в стані припинення, у зв'язку з чим позивач звертається з вимогами про зобов'язання визнання таких грошових вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Ухвалою господарського суду від 09.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання 17.07.2018.

Ухвалою господарського суду від 17.07.2018 відкладено підготовче засідання на 28.08.2018, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 в порядку п.3 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.09.2018.

Позивач у судовому засіданні 06.09.2018 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 06.09.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відзив на позов до суду не надіслав.

Поштова кореспонденція направлялась відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Пунктом 99 Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р., передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

За змістом пункту 116 зазначених Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення. Невручені з поважних причин рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до пункту 117 Правил поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання судових повісток (листів з ухвалами суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомлений про відкриття провадження у справі та призначені судові засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність. Тому судове засідання проводиться за відсутності його повноважного представника і причини неявки цього представника у засідання судом не визнаються поважними.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.09.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2011 між публічним акціонерним товариством комерційним банком Приватбанк (далі- Позивач/Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІФІС (далі - Відповідач/Клієнт) підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів і відбитком печатки погодилось з Умовами та Правилами надання банківських послуг (розміщені на сайті www.privtbank.ua, https://client-bank.privatbank.ua), тарифами банку, і разом з цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування (а.с. 21-22).

На виконання умов Договору Позивач відкрив Відповідачу поточний рахунок №26002107544051.

Відповідно до заяви підписом відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг (далі - Умови) в договорі банківського обслуговування вцілому.

Частина 1 статті 634 ЦК України встановлює, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

За приписами ч. 1 2 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 Глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до її. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов зазначає, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Cудом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Позивач свої зобов'язання відповідно до умов договору виконав, надавши відповідачу кредит.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4 яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, нев/иконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пункт 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлює, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Також, відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.,2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до ст. 259 ЦК України пунктом 3.2.1.5.7 Умов сторони погодили, що термін позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафі встановлюється сторонами тривалістю у 5 років.

Як встановлено господарським судом, відповідач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування від 10.03.2011 перед ПАТ КБ Приватбанк у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим станом на 20.04.2018 за ним утворилась заборгованість за Договором 6 682, 89 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом у сумі 310,92 грн. - винесена за прострочку 02.07.2014 року; заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 685, 38 грн. за період з 31.03.2014 по 20.04.2018 заборгованість по комісії (винагороди) - 3 267, 30 грн. за період з 02.02.2014 по 20.04.2018, штрафні санкції (пеня ) у сумі 2 419, 29 грн. за період з 17.07.2014 по 20.04.2018.

Разом з цим, позивач просить зобов'язати ліквідаційну комісію відповідача включити грошові вимоги у загальному розмірі 6 682, 89 грн. до проміжного ліквідаційного балансу товариства з обмеженою відповідальністю ІФІС .

Матеріалами справи №904/2945/18 підтверджується, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 20.07.2018 товариство з обмеженою відповідальністю ІФІС перебуває в стані припинення.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Як передбачено ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної, комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Згідно з частиною 6 статті 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

За приписами частини 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Як встановлено судом, Позивач 04.05.2018 направив на адресу голови ліквідаційної комісії ТОВ ІФІС Заяву з вимогами та розрахунком заборгованості, який оформлений станом на 24.04.2018 (а.с. 49-52).

Відповідач отримав заяву з вимогами 11.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 53).

29 травня 2018 на адресу Позивача надійшов лист Відповідача від 17.05.2018 № 17/15, яким відмовлено в задоволенні (визнанні) вимоги Позивача та повідомлено, що вони є погашеними (а.с. 54-55).

Відповідно до ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Проте, кредиторські вимоги позивача до відповідача залишились не розглянутими ліквідаційною комісією відповідача, а заборгованість відповідача перед позивачем за договором банківського обслуговування від 10.03.2011 залишилась неоплаченою.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Оскільки ліквідаційна комісія відповідача не дотримується встановленої законом процедури розгляду кредиторських вимог та ухиляється від розгляду і задоволення кредиторських вимог, позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачем доказів сплати заборгованості згідно з умовами договору від 10.03.2011 перед позивачем суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, розглянувши вимоги позивача, враховуючи, що доданий до матеріалів справи розрахунок заборгованості за відсотками за користування кредитом, заборгованості по комісії та пені є арифметично вірним, вимоги позивача такими, що відповідають обставинам справи, а отже суд дійшов висновку щодо їх задоволення.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ14360570) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФІС" (49050, м.Дніпро, площа Академіка Стародубова, будинок 1, кімната 528, код ЄДРПОУ 20277850) про визнання грошових вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу - задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ІФІС" (49050, м. Дніпро, площа Академіка Стародубова, будинок 1, кімната 528, код ЄДРПОУ 20277850) в особі голови ліквідаційної комісії, визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ14360570) за Договором банківського обслуговування від 10.03.2011, у загальному розмірі 6 682, 89 грн., із яких: заборгованість за кредитом у сумі 310, 92 грн., заборгованість за відсотками у сумі 685, 38 грн., пеню у сумі 2 419,29 грн., комісію (винагорода) 3 267,30 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФІС".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФІС" (49050, м. Дніпро, площа Академіка Стародубова, будинок 1, кімната 528, код ЄДРПОУ 20277850) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ14360570) судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 17.09.2018.

Суддя Ю.Ю. Первушин