Рішення

від 05.09.2018 по справі 906/413/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/413/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача1: не прибув;

від відповідача2: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті"

до 1) Приватного підприємства "Айтек"

2) Приватного підприємства "Бренд"

про стягнення 125051,11 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачів в солідарному порядку 125051,11 грн. заборгованості та збитків відповідно до кредитного договору № 50010805 від 11.11.2014.

Ухвалою суду від 24.05.2018 позовну заяву судом прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

05.09.2018 на адресу суду надійшло клопотання позивача від 04.09.2018, згідно якого останній просить здійснювати розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

05.09.2018 на адресу суду не врученою та без зазначення причини повернення, повернулась копія ухвали суду від 22.08.2018, яка направлялась на адресу засновника відповідача2.

У судове засідання представник позивача не прибув, про причини неявки зазначив у клопотанні від 04.09.2018.

Відповідач-1 та відповідач-2 відзиви на позов не подали, своїх представників у судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Приймаючи до уваги, що ухвали про відкриття провадження у справі від 24.05.2018 та про відкладення розгляду справи від 18.06.2018 та від 22.08.2018 були відправлені ПП "Бренд" та ПП "Айтек" за належними адресами (а.с. 147-158,165-176, 185-196), а також враховуючи відсутність клопотань з боку відповідачів про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі їх представників, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому суд враховує відсутність можливості для повторного відкладення розгляду справи, обумовлену змістом ст.202 ГПК України, якою врегульовано підстави відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.02.2014 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (як позивач, компанія) та Приватним підприємством "Айтек" (як відповідач, позичальник) був укладений Кредитний договір №50010832 (надалі за текстом - Кредитний договір №50011805) (а.с. 26-37).

Сторони домовились, що основні умови кредиту: сума кредиту 112 608,16 грн, еквівалент суми кредиту в дол. США: 13 276, 00 дол. США, строк кредиту: 60 місяців, зі змінною процентною ставкою. Сума Додаткового кредиту: 57 004,05 грн., еквівалент суми Додаткового кредиту в дол. США: 6223,15 дол. США; курс для обчислення - курс Філії "КІБ"ПАТ Креді Агріколь Банк", що дорівнює: 28,520 грн./дол. США, процентна ставка: 9,90 %, змінна ставка відповідно до статті 2.3 Загальних умов кредитування; разова комісія за надання (розміщення) кредиту 2,50 % від суми кредиту, комісія за зарахування коштів (дострокове повернення) комісія не передбачена.

Відповідно до п. 3.1. Загальних умов кредитування, за умови отримання Позичальником попереднього погодження від компанії, при достроковому поверненні позичальником кредиту нарахування відсотків по відношенню до майбутніх періодів не передбачено.

Цільове призначення кредиту: на придбання Автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, кузов №ХW8ZZZ61ZEG022471, об'єм двигуна 1 598 куб.см., рік випуску 2013.

Перший внесок за власні кошти в оплату Автомобіля здійснено в еквіваленті: 3319,00 дол. США; ціна Автомобіля відповідно до Договору з дилером в еквіваленті: 16595,00 дол. США.

Спосіб надання кредиту: перерахування на рахунок: Рахунок №26007425307 у банку Райффайзен Банк Аваль Лєскова, буд. 9, 01001, м. Київ, МФО 380805, Одержувач: Порше Інтер Авто Україна, ТОВ, ЄДРПОУ: 36159459, призначення платежу: за придбання автомобіля.

Цільове призначення Додаткового кредиту: Оплата страхових платежів згідно з Договором страхування, укладеним на виконання умов Кредитного договору, Страхова компанія Українська страхова група, ПАТ СК, банківські реквізити страхової компанії: рахунок №26503020005787, МФО 321767.

Дані щодо поручителя: юридична особа повне найменування Бренд, ПП, юридична адреса за установчими документами: вул. Юліуса Фучика буд. 19, 03049, Київ, фактичне місцезнаходження: вул. Юліуса Фучика, буд. 19, 03049, Київ, код ЄДРПОУ 31984595 (а.с. 26).

Сторони погодили, що Договір між сторонами та за участі Поручителя складають цей Кредитний договір, Загальні умови кредитування, Графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані сторонами та поручителем у відношенні кредиту.

Відповідно до п. 1.1. Додатку до кредитного Договору Загальні умови кредитування (далі-Загальні умови) передбачено, що компанія зобов'язалася надати позичальнику кредит (далі - кредит) в сумі, визначеній у Кредитному договорі, в українських гривнях (далі - сума кредиту). В кредитному договорі сторони встановлюють еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, прийнятній для сторін.

Компанія також може надати позичальнику додатковий кредит на страхування майна, придбання якого є цільовим призначенням кредиту (далі - додатковий кредит) у сумі, визначеній у кредитному договорі. Надання компанією додаткового кредиту позичальнику погоджується сторонами в кредитному договорі. Якщо сторони не погодили надання додаткового кредиту в кредитному договорі, положення загальних умов кредитування щодо додаткового кредиту до сторін не застосовується.

Умови надання додаткового кредиту передбачено статтею 10 та іншими положеннями цих загальних умов кредитування.

Сторони можуть погодити надання компанією додаткового кредиту на страхування майна або інший вид страхування та передбачати умови його надання у відповідній додатковій угоді до кредитного договору.

У п. 1.2. Кредитного договору №50011805 передбачено, що позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути компанії кредит та додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за користування кредиту та додаткового кредиту, а також інші платежі відповідно до умов кредитного договору.

Розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладенню кредитного договору, у графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого зазначено у кредитному договорі, до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту; при цьому для розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка з урахуванням передбачених нижче особливостей.

Позитивне або від'ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти за безготівковими операціями, чинного станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка, та обмінного курсу за безготівковими операціями, станом на робочий день, що передував дню укладення кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у графіку погашення кредиту, враховується як коригування суми процентів, що підлягають сплаті відповідно до умов цього кредитного договору. При цьому сума основної заборгованості за кредитним договором відображається в рахунках, наданих компанією, в українських гривнях відповідно до встановленого сторонами еквіваленту в іноземній валюті за обмінним курсом іноземної валюти за безготівковими операціями станом на робочий день, що передує дню укладення кредитного договору.

Сторони погоджуються, що розрахункова сума процентів за відповідний період, після врахування позитивного або від'ємного значення курсової різниці, як зазначено вище, а також сума процентів, що підлягає сплаті за такий період, не можуть мати від'ємне значення.

Якщо в період між датою виставлення рахунка та датою отримання суми, еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний компанією, збільшився більше, ніж на 2% (два відсотки), різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується позичальником (п. 1.3.1. Загальних умов).

За п. 1.4.2. Умов, повернення кредиту здійснюється позичальником у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими Загальними умовами кредитування передбачено інші строки повернення кредиту.

До 10 числа кожного місяця компанія надсилає позичальнику відповідні рахунки до сплати чергового платежу відповідно до графіка погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до Графіка погашення кредиту (п. 1.4.3. Загальни умов кредитування).

У п. 1.6. Умов кредитування, сторони домовились, що про забезпечення: виконання зобов'язання позичальника за цим Кредитним договором забезпечується заставою майна відповідно до укладеного сторонами договору застави (та/або з третьою особою, яка надає заставу), а також усім майном позичальника, на яке може бути звернено стягнення за законодавством України. Сторони можуть домовитись про надання позичальником додаткових засобів забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, в тому числі застави іншого майна та поруки третіх осіб.

Згідно п. 8.5. Загальних умов, сторони передбачили, що збитки, заподіяні у зв'язку з неналежним виконанням Кредитного договору, повинні бути відшкодовані винною стороною у повному обсязі, понад передбачені штрафні санкції.

За умови поруки сторони погодили, що поручитель несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов'язань позичальника на підставі або у зв'язку з Кредитним договором або будь-якою його невід'ємною частиною, а також за будь-якого позичальника (боржника) в разі переводу боргу чи смерті позичальника; у повному обсязі відшкодовує всі платежі, що підлягають сплаті у відповідності до Кредитного договору протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення від компанії; окрім підписання Кредитного договору, жодних інших юридичних формальностей не вимагається для того, щоб зобов'язати поручителя виконати зобов'язання, передбачені цими умовами поруки.

28.02.2014 між ТОВ "Порше Мобіліті" (як заставодержатель) та Приватним підприємством "Айтек" (як заставодавець) був укладений Договір застави транспортного засобу №50011805 на забезпечення вимог заставодержателя за Кредитним договором №50011805 від 11.02.2013 з додатками, згідно якого заставодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань передав у заставу майно, а саме автомобіль з наступними характеристиками: марка, модель: VOLKSWAGEN POLO, випуску 2013 року, номер кузова №ХW8ZZZ61ZEG0202471 об'єм двигуна: 1 598 куб.см, колір: білий (а.с. 40-43).

За умовами п. 1.4. Договору застави транспортного засобу передбачено, що у випадку невиконання заставодавцем положень кредитного договору, заставодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, витрати заставодержателя, а також видатки по зверненню стягнення на предмет застави та його реалізацію.

20.05.2017 позивач надіслав відповідачу-1 ПП "Айтек" та ПП "Бренд" вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором, згідно якого, керуючись п. 3.2. Загальних умов кредитування, вимагав дострокового повернення суми кредиту у повному обсязі та заборгованості відповідно до умов Договору (а.с. 44-51).

Виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маринець О.С. від 11.07.2017 № 447 звернуто стягнення на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель POLO, номер шасі (кузова, рами) №ХW8ZZZ61ZEG020980 рік виробництва - 2013, колір - білий, державний номер - АА7401ОС, що належить Приватному підприємству "АЙТЕК" (код 25642722), в якому зазначено, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації транспортного засобу, задовольнити вимоги ТОВ "Порше Мобіліті" за період з 16 (шістнадцятого) березня 2017 року по 17 (сімнадцяте) травня 2017 у розмірі: 30 746,37грн. - несплачені чергові платежі (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу), 2 273, 32 грн. - штрафні санкції за вимоги щодо сплати, 24664,41 грн. - сума всіх та будь-яких додаткових кредитів, що підлягає сплаті до кінця страхового року, 140556,78грн. сума кредиту до повернення (відповідно до обмінного курсу за безготівковими операціями ПАТ "Креді Агріколь Банк", 24 321,63 грн. штраф в розмірі 20% від суми кредиту за порушення терміну дострокового кредиту на вимогу компанії до суми заборгованості, що разом становить 222562,51грн. (а.с. 55).

Постановою старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві 19 липня 2017р. було відкрито виконавче провадження ВП №54335746 (а.с. 56) та прийнято ряд постанов, згідно яких було оголошено розшук майна боржника, а саме транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель POLO (згідно кредитного Договору); накладено арешт на майно, що належить боржнику (а.с.57-58); описано та накладено арешт на вказане майно боржника та встановлено обмеження права користування ним, а також призначено відповідального зберігача (а.с. 59-60).

За результатами проведення електронних торгів, на рахунок позивача було зараховано кошти у розмірі 144393,27 грн (а.с.61).

В результаті здійснення виконавчого провадження, сума кредиту, яка була сплачена за рахунок коштів, отриманих від звернення стягнення на предмет застави становить еквівалент 2989,01 доларів США.

Після отримання коштів в результаті звернення стягнення на предмет застави, розмір заборгованості відповідача-1 за неповернутою сумою кредиту (тілом кредиту) становить еквівалент 2417,02 доларів США і розраховується наступним чином: 5406,03-2417,02грн.

З урахуванням коштів, які були отримані внаслідок звернення стягнення на предмет застави, сума кредиту, яка підлягає поверненню становить: 2989,01 грн. х 28,520 =68933,41грн., де 28,520грн це курс за 1 долар США у ПАТ "КредіАгріколь Банк".

Також за грудень 2017р. відповідачу нараховано проценти за користування кредитом на суму 541,43 грн.

Таким чином, позивачем визначено загальну суму основного боргу за Кредитним договором № 50011805 від 11.02.2014 року, яка становить - 69474,84грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення суму завданих збитків у розмірі 55275,98 грн, до яких включено понесені витрати, пов'язані із зверненням стягнення заборгованості згідно Кредитного договору, а також понесені позивачем витрат на правову допомогу.

Також позивач просить стягнути з відповідача-1 та 2- в солідарному порядку судові витрати.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.2 ст. 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За ч.1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як зазначалося раніше, сторони погодили умови поруки в Кредитному договорі №50011805, зокрема те, що поручитель несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов'язань позичальника на підставі або у зв'язку з Кредитним договором або будь-якою його невід'ємною частиною.

Згідно зі ст. 626 ЦК України, порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, з огляду на зазначені вимоги закону, кредитор має право вимагати виконання обов'язку в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. При цьому, у разі пред'явлення вимоги кредитора про виконання обов'язку лише до поручителя, останній солідарно відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач1 має заборгованість за неповернутою сумою кредиту за Кредитним договором №50011805 від 11.02.2014 у розмірі 68933,41грн грн., яка є доведена та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, як вбачається з вимоги щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором за вих №50011805 від 17.05.2017 (а.с. 44-45), позивачем було повідомлено відповідача, що до моменту повного виконання зобов'язань за Договором, відповідачу щомісячно будуть нараховуватись відсотки за користування непровернутою сумою кредиту з урахуванням обмінного курсу валют, який буде діяти на дату розрахунку відсотків. У зв'язку з чим, у випадку невиконання даної вимоги, сума заборгованості по договору буде збільшуватись щомісячно на суму нарахованих відсотків.

За вказаного, вимога позивача про стягнення заборгованості за відсотками, за грудень 2017 у розмірі 541,43 грн підлягає задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення понесених позивачем витрат, пов'язаних із зверненням стягнення заборгованості згідно Кредитного договору, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ГПК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За ч. 2 даної статті, збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як підтверджується рахунком №25 від 11.07.2017 (а.с. 67) за вчинення нотаріальних дій (вчинення виконавчих написів нотаріуса) згідно 12 (дванадцять) кредитних договорів, у тому числі №50011805, позивачем понесено витрати на загальну суму 48 000, 00 грн, тобто в межах даної справи - 4000,00грн (48000 грн : 12 = 4000, 00 грн).

Крім того, позивачем укладено 21.06.2012. Договір про надання юридично-консультативних послуг з ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі" (а.с. 68-75).

Згідно рахунку-фактури №179 від 28.07.2017, акту №179 від 28.07.2017 та платіжного доручення №2021 від 02.08.2017, за надані юридично-консультативні послуги сплачено позивачем 111000,00, 00 грн. з ПДВ (а.с. 76-79).

Згідно рахунку №198 від 10.08.2017, акту наданих послуг №198 від 10.08.2017 та платіжного доручення №2119 від 14.08.2017, за надані юридично-консультативні послуги позивачем було сплачено 17280,00грн. з ПДВ (а.с.80-83).

Згідно рахунку №182 від 31.07.2017, акту наданих послуг №182 від 30.07.2017 та платіжного доручення №2019 від 02.08.2017 за надані юридично-консультативні послуги позивачем було сплачено 5724,00 грн. з ПДВ (а.с.84-87).

Згідно рахунку №299 від 23.11.2017, акту наданих послуг №299 від 23.11.2017, платіжного доручення №3053 від 28.11.2017, за надані юридично-консультативні послуги сплачено 19800,00 грн. (а.с.88-90).

30 грудня 2014 між позивачем ТОВ "Порше Мобіліті" (як поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОСОЮЗ" (як зберігач) був укладений Договір відповідального зберігання, згідно якого в порядку та на умовах, визначеним цим Договором, за товаросупроводжувальними документами, які є невід'ємною частиною цього Договору, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цього Договору автомобілі марки Audi. VOLKSWAGEN та Seat, загальною вартістю, що вказуються у відповідному акті прийому-передачі майна до цього Договору. Акт прийому-передачі майна містить в собі, крім іншого, індивідуальні ознаки переданого на зберігання майна, його вартість та стан на момент приймання-передачі.

За умовами п.1.3. Договору відповідального зберігання вказано, що відповідальне зберігання за цим Договором є оплатним. Вартість зберігання становить 400, 00 грн., з урахуванням ПДВ за один календарний місяць та за один автомобіль (а.с. 91-93).

Згідно акта наданих послуг №317 від 31 серпня 2017, виконавцем виконано роботи на загальну суму 8000, 00 грн., зокрема визначено послуги щодо автомобіля №ХW8ZZZ61ZEG020980 - 400, 00 грн. (п. 16), а згідно рахунка на оплату №648 від 31.08.2017, позивачем сплачено зберігачу 8000, 00 грн. послуг за зберігання. Таким чином вартість послуг за зберігання вказаного автомобіля становлять 400,00 грн. (а.с. 94-97).

За вказаного, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат, пов'язаних з вчиненням виконавчого напису нотаріуса в сумі 4799,98 грн. (з ПДВ); витрат, пов'язаних з наданням юридично-консультаційних послуг на суму 44076,00; витрат, пов'язаних із відповідальним зберіганням автомобіля на суму 400, 00 грн., що загалом складають 49 275, 98 грн., які є обґрунтованими та підлягають стягненню згідно п. 8.5. Загальних умов.

Натомість, докази понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00грн., які було включено позивачем до суми завданих збитків відсутні. Так, в обґрунтування вимог про стягнення 6000,00грн витрат на оплату юридичних послуг, позивач вказує, що ним укладено договір про надання юридичних послуг № 24/2010 від 15.10.2010 з ТОВ "Юридична фірма Вернер" та додаткові угоди № 8 від 09.01.2013 і № 224 від 10.08.2015 до вказаного договору. Вказані документи додано до матеріалів справи, однак доказів проведення оплат позивач не надав. Крім того, у матеріалах справи відсутній рахунок-фактура, в якому зазначається наіменування робіт, послуг, а також їх вартість за надання юридичної допомоги. Відсутній також акт виконаних робіт( послуг) та заявка на надання юридичних послуг до додаткової угоди та договору про надання юридичних послуг. Тобто, доказів забезпечення представництва позивача в суді ТОВ "Юридична фірма Вернер" дана справа не містить. Тобто, докази, які б свідчили про наявність причинно - наслідкового зв'язку між діями відповідача по неналежному виконанню умов договору та витратами позивача на юридичні послуги у розмірі 6000,00грн. відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявленої позивачем суми збитків у розмірі 49275,98 грн., у стягненні 6000,00 грн збитків суд відмовляє.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо нарахованих позивачем 3% річних за період з 24.11.17 по 15.01.2018 на заборгованість за неповернутою сумою кредиту, суд встановив, що здійснений позивачем їх розрахунок є арифметично правильним, тому вказана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки позивачем не доведено належними доказами обґрунтованості завданих йому збитків в частині понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн, позов підлягає частковому задоволенню на суму 119051,11грн, з яких - 68933,41грн заборгованості за неповернутою сумою кредиту, 541,43грн заборгованості за відсотками, 300,29грн 3% річних та 49275,98грн збитків. У стягненні 6000,00 грн збитків, заявлених до стягнення у зв'язку з витратами на правову допомогу, суд відмовляє.

З урахуванням ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача-1 та на відповідача-2 в солідарному порядку, пропорційно розміру задоволених позовних позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Приватного підприємства "Айтек" (10003, Житомирська обл., м.Житомир, вул. Перемоги, буд. 10, ід. код 25642722) та Приватного підприємства "Бренд" (10003, Житомирська обл., м.Житомир, вул. Перемоги, буд. 10, ід. код 31984595) солідарно

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, буд. 1В, офіс "В", ід код. 36422974):

- 69474,84грн заборгованості за неповернутою сумою кредиту;

- 300,29грн 3% річних;

- 49275,98 грн збитків;

- 1785,77грн судового збору.

3. У стягненні 6000,00,00 грн. збитків відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.09.18

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1- у справу;

2 - позивачу (02152, м. Київ, Проспект Павла Тичини, 1В, офіс "В") - рек. з пов.;

3 - відповідачу1 : (10003, м.Житомир, вул. Перемоги, буд. 10 ) - рек. з пов.;

4,5 відповідачу2: - (10003, м.Житомир, вул. Перемоги, буд. 10 ) - рек. з пов.;

- ОСОБА_7 ( адреса засновника) - 03151, АДРЕСА_1 - рек. з пов.