Рішення

від 06.09.2018 по справі 908/726/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 номер провадження справи  24/32/18       ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ            06.09.2018                                                                                            Справа №  908/726/18        м.Запоріжжя Запорізької області    Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С. За участю представників: від позивача: не прибув від відповідача: не прибув Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/726/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Глобинський свинокомплекс” (39000, Полтавська область, м. Глобине, вул. К.Маркса, 61, ідентифікаційний код 33604720) до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ІС-МК” (69097, м. Запоріжжя, вул. Лахтінська, 1/71, ідентифікаційний код 38285105) про стягнення суми . СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Глобинський Свинокомплекс” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ІС-МК” про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 29 224,70 грн., інфляційних збитків в сумі 6 721,68 грн., 3% річних в сумі 1 246, 57 грн. за договором поставки № 048 від 08.09.2016. Ухвалою суду 10.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/726/18 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/32/18. Підготовче судове засідання призначено на 30.05.2018. Ухвалою суду від 30.05.2018 року відкладено підготовче засідання на 09.07.2018. Ухвалою суду від 09.07.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/726/18 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання                                  на 06.08.2018. Ухвалою від 06.08.2018 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 06.09.2018. Ухвалою від 03.09.2018 клопотання ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Глобинський свинокомплекс” від 06.08.2018 № 424 про проведення судового засідання з розгляду справи № 908/726/18 в режимі відеоконференції, залишено без задоволення. У зв'язку з відсутністю представників сторін, враховуючи положення п. 3 ст. 222 ГПК України, розгляд справи здійснювався без допомоги звукозаписувального технічного засобу. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки № 048, укладений між сторонами 08.09.2016, на виконання умов якого позивач здійснив попередню оплату відповідачу у загальному розмірі 29.224,70 грн. Відповідач не виконав взятий на себе зобов'язань, поставка товару належної якості не відбулася. Позивач неодноразово надсилав вимоги до відповідача відносно повернення сплаченої грошової суми за товар. Однак вимоги залишені відповідачем без реагування. Отже сума боргу (попередня оплата) становить 29  227,70 грн.  За прострочку виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 6  721,68 грн. інфляції та 1  246,57 грн. 3% річних. Просить суд на підставі ст. ст. 530, 610, 611, 612, 625, 665 Цивільного кодексу України, позов задовольнити. Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. В судовому засіданні 06.09.2018 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. ст. 185, 240 ГПК України, прийнято рішення. Дослідивши матеріали справи, суд ВСТАНОВИВ: 08.09.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Глобинський свинокомплекс” (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю “ІС-МК” (Постачальник) укладено договір поставки № 048 з додатками, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити Покупцю передбачену цим Договором Продукцію, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати і оплачувати Продукцію згідно специфікацій до даного Договору. 09.09.2016 року відповідно до п. 3 Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною даного договору, Покупець здійснив передоплату 50% від загальної суми поставки у розмірі 19 824,70 грн. (в т.ч. ПДВ), про що свідчить платіжне доручення від 09.09.2018 № 1668. У пункті 4 Специфікації сторони обумовили, що Постачальник зобов'язується поставити товар у повному обсязі, зазначеній у цій специфікації, протягом 10 календарних днів з дня передоплати.     Поставка товару (мотор-редуктора 1МЦ-2С-125 (28 об/мин) у кількості 2 шт.) була здійснена у відповідні строки згідно умов Договору - 20.09.2016, про що свідчить видаткова накладна № ИС-0055 від 20.09.2016. Працівниками ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс» було виявлено, що поставлений товар (мотор-редуктора 1МЦ-2С-125 (28 об/мин) у кількості 2 шт.) не відповідає заявленим вимогам щодо якості (за зовнішніми ознаками виявлено, що товар був у вжитку). У зв'язку з чим вищезазначений товар був повернений відповідачу, про що свідчить накладна на повернення № ИС-0055 від 18.10.2016. За умовами п.2.3. Договору поставки № 048, при виявленні дефектів в Продукції при її прийманні рівно як і виявлення в подальшому прихованих дефектів, невстановлених під час приймання Продукції, строк усунення недоліків або заміни Продукції Постачальником встановлюється у термін 10 днів з дати виявлення недоліків. Постачальник не виконав взятих на себе зобов'язань, поставка товару належної якості не відбулася. 04.10.2016 позивач здійснив передоплату у розмірі 9 400,00 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно специфікації № 2 за наступну поставку товару: Мотор-редуктор ЗМП 40-140-110 5,5 кВт вал циліндричний ф35 та мотор-редуктор ЗМП 50-12,5 1,1 кВт вал циліндричний ф-45, про що свідчить платіжне доручення № 1866 від 04.10.2016. Відповідно до п. 4 Специфікації № 2 Постачальник зобов'язується поставити товар у повному обсязі, зазначеній у цій специфікації, протягом 20 календарних днів з дня передоплати.     Однак, поставка замовленого товару не відбулася. Предметом даного судового розгляду є спір про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 29 224,70 грн., інфляційних збитків в сумі 6 721,68 грн., 3% річних в сумі 1 246, 57 грн. Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.   Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7). Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін. Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Строки усунення недоліків та строки поставки товару узгоджено сторонами, про що зазначалось вище. Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання. Як слідує із статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення грошових коштів за платіжними дорученням від 09.09.2016 № 1688 на суму 19  824,70 грн. та від 04.10.2016 № 1866 на суму 9  400,00 грн. Проте, вимоги залишені відповідачем без реагування. За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог в частині стягнення боргу (попередньої оплати) в сумі 29  224,70 грн. Відповідач не спростував висновків суду та доводів позивача, не надав суду доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 29  224,70 грн. боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом. Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем заявлено до стягнення 3% річних на суму боргу 9  400,00 грн. за період з 25.10.2016 по 30.03.2018 у розмірі 402,53 грн. та на суму боргу 19  824,70 грн. за період з 29.10.2016 по 30.03.2018 у розмірі 844,04 грн., а також інфляції на вказані суми боргу у загальному розмірі 6  721,68 грн. за період жовтень 2016 року – лютий 2018 року. Розрахунок 3 % річних виконаний з дотриманням норм законодавства, а тому вимога в цій частині судом задовольняються. Стосовно вимог щодо стягнення інфляційних витрат суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Згідно з Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Позивач здійснив розрахунок індексу інфляції без урахування вищенаведених вимог законодавства. У зв'язку з цим суд здійснив перерахунок інфляційних втрат, які склали 5  720,48 грн. за загальний період з листопада 2016 року по лютий 2018 року включно. В іншій частині вимоги відхиляються.   Отже, з підстав зазначених вище, позов підлягає задоволенню частково. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі  1762,00 грн. Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу  України, суд –   ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ІС-МК” (69097, м. Запоріжжя, вул. Лахтінська, 1/71, ідентифікаційний код 38285105) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Глобинський свинокомплекс” (39000, Полтавська область, м. Глобине, вул. К.Маркса, 61, ідентифікаційний код 33604720) – 29  224 (двадцять девять тисяч двісті двадцять чотири) гр. 70 коп. боргу, 5  720 (п'ять тисяч сімсот двадцять) грн. 48 коп. інфляції, 1  246 (одна тисяча двісті сорок шість) грн. 57 коп. 3 % річних та 1  762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ. В іншій частині позову відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 17.09.2018. Суддя                                                  Т.А. Азізбекян