Рішення

від 07.09.2018 по справі 910/8690/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2018Справа № 910/8690/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Мандриченка О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/8690/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркоалтрейдінг"; доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича будівельна компанія Ріолта"; простягнення 374 097,40 грн. без повідомлення учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеркоалтрейдинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича будівельна компанія Ріолта" про стягнення 339 066,00 грн. заборгованості за договором поставки № 180307 від 07.03.2018, 29 498,74 грн. пені, 2 424,55 грн. 3% річних та 3 108,11 грн. інфляційного збільшення.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором поставки № 180307 від 07.03.2018р.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

Відповідач вимог ухвали від 09.07.2018 не виконав,у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав, хоча був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованим повідомлений про вручення поштового відправлення представнику відповідача 19.07.2018.

Відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2018 року між нашими підприємствами ТОВ ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ (постачальник) та ТОВ ТВБК РІОЛТА (покупець) було укладено договір поставки № 180307 (далі - договір поставки), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити у встановлений термін у власність покупця вугілля, а покупець зобов'язується прийняти вугілля та сплатити за нього грошові кошти на умовах, викладених у договорі.

Згідно п.1.2. договору поставки, марка вугілля, сорт, кількість, якість, строки поставки визначаються у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.3.1. договору поставки, постачальник поставляє вугілля залізничним транспортом насипом (навалом) у відкритих піввагонах з люками, що відкриваються, на умовах DDP - станція призначення . Найменування станції призначення для поставки конкретної партії Вугілля вказується в Специфікації.

На виконання умов договору поставки між постачальником та покупцем укладено специфікацію №1 на поставку вугілля у кількості 70,00 тон за ціною без ПДВ - 4 095, 00 грн./тона (далі - Специфікація №1 ).

Згідно Специфікації №1 строк поставки: березень-квітень 2018р., станція призначення: Шабо, Одеської залізниці, код станції 403106.

Згідно п.3.8. договору поставки допускається відхилення обсягу Вугілля, що поставляється, в межах +/- 10% від обумовленої кількості.

Згідно п.3.7. договору поставки, постачальник передає у власність покупця вугілля, вказане у видаткових накладних на підставі додатків - Специфікацій до цього договору. Датою поставки та право власності на вугілля виникає у покупця з дати, що вказана на штемпелі залізничної накладної станцією призначення.

На виконання умов договору поставки, відповідно до специфікації №1, постачальником було здійснено поставку вугілля на користь покупця, яка мала місце 22.03.2018 р. в кількості 69 000 тон на суму 339 066,00 грн., що підтверджується копією залізничної накладної від 22.03.2018 р.

Згідно положень п. 4.2. договору поставки, оплата вугілля здійснюється покупцем по факту поставки постачальником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання покупцем згідно п.3.7. Покупець зобов'язується здійснити оплату отриманого вугілля шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Позивачем на адресу відповідача, за наслідками поставки вугілля, було направлено рахунок №031605 від 16.03.2018р., видаткову накладну №032201 від 22.03.2018р., акт прийому-передачі №032201 від 22.03.2018р., інформаційний лист на адресу ТОВ ТПСК РІОЛТА від 22.03.2018р. про факт поставки на адресу останнього вугілля згідно договору поставки в обсязі 69 тон на станцію Шабо Одеської залізниці.

Позивач зазначає, що відповідач не повернув підписані зі свого боку Акт прийому-передачі №032201 від 22.03.2018р. та видаткову накладну №032201 від 22.03.2018р.

Згідно п.5.6. договору поставки, у випадку відсутності претензій по якості і кількості поставленого вугілля протягом п'яти робочих днів з моменту його одержання покупцем, вугілля вважається прийнятим.

У матеріалах справи відсутні претензії щодо якості і кількості поставленого вугілля.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач в порушення договірних умов, не здійснив оплату отриманого товару, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом не день розгляду справи становить 339 066,00 гривень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідач заявлені вимоги не заперечив, обставин прострочки оплати за договором поставки в сумі 339 066,00 грн. не спростував, а тому, при розгляді заявленого спору суд вважає за належне керуватися наявними у справі доказами.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості за поставлений товар суду не надано, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 339 066,00 заборгованості, а відповідач належними і допустимими доказами не довів суду належного виконання ним своїх зобов'язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за договором поставки № 180307 від 07.03.2018 р у сумі 339 066,00 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Позивач за прострочення строків оплати за поставлений товар, керуючись пунктом 7.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача 29 498,74 грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що при простроченні оплати вартості поставленої партії Вугілля, відповідно до п.4.2. даного договору, або строків оплати визначених у специфікації, тягне сплату покупцем на користь постачальника пені в розмірі 0,1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 29 498,74 грн. за визначений позивачем період.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 108,11 грн. інфляційних втрат та 2 424,55 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме, у розмірі 2 424,55 грн. та 3 108,11 грн. відповідно за визначений позивачем період.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 ГПК України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича будівельна компанія Ріолта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, код ЄДРПОУ 39597630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркоалтрейдінг" (49000, м. Дніпро, вул. Глінки, 2, оф. 201; код ЄДРПОУ 37912002) 339 066 (триста тридцять дев'ять тисяч шістдесят шість) грн. 00 коп. заборгованості, 29 498 (двадцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 74 коп. пені, 3 108 (три тисячі сто вісім) грн. 11 коп. інфляційних втрат, 2 424 (дві тисячі чотириста двадцяти чотири) грн. 55 коп. трьох процентів річних та 5 611 (п'ять тисяч шістсот одинадцять) грн. 46 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко