Рішення

від 13.09.2018 по справі 910/8921/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2018Справа № 910/8921/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/8921/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дівітракс"; ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс груп"; Простягнення 17 076,64 грн. без повідомлення учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дівітракс" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс груп" 9 830,56 грн. заборгованості з оплати вартості товару та виконаних робіт за договором від 08.11.2016 № 082/16, 2 667,64 грн. пені, 2 365,66 грн. 24 % річних, 1 405,95 грн. інфляційних втрат та 983,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошових зобов'язань, зокрема обов'язку оплатити виконані на його замовлення роботи та використані запасні частини.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2018 відкрито провадження у справі № 910/8921/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

В установлений судом строк відповідач вимоги суду за ухвалою від 13.07.2018 не виконав, відзив на позовну заяву або ж будь-яких інших заяв, клопотань, пояснень тощо до суду не подав у зв'язку з чим розгляд і вирішення справи відбувається за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 166, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Належним і допустимим доказом вручення відповідачеві копії ухвали від 13.07.2018 є приєднане до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило.

Повно і всебічно з'ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дівітракс" в якості виконавця та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс груп" в якості замовника 08.11.2016 уклали договір на сервісне обслуговування та продаж запасних частин № 082/16, предметом якого є виконання робіт та продаж товарів, а саме: за п. 1.1 договору виконавець зобов'язався надавати замовникові на платній основі послуги технічного обслуговування, технічного огляду-1, технічного огляду-2, поточного та капітального ремонту вантажних автомобілів, причепів, напівпричепів та автобусів, здійснювати продаж запасних частин, авто хімії, мастил (олив), супутніх товарів для вантажного автотранспорту за цінами, в асортименті (за номенклатурою) і у кількості, що погоджується сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язався приймати послуги та/або товар та оплачувати їх на погоджених у договорі умовах.

Строк дії договору було встановлено у розділі 8, де вказується, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня поточного року з можливістю подальшої пролонгації до 31 грудня наступного року за відсутності письмового повідомлення будь-якої зі сторін про розірвання договору до дати закінчення строку його дії. У разі наявності незакритої заборгованості замовника перед виконавцем, договір діє до повного завершення взаєморозрахунків (п. 8.1).

Спір у справі виник внаслідок неналежного, за твердженнями позивача, виконання відповідачем обов'язків з оплати виконаних на його замовлення робіт, а також оплати вартості переданих запчастин.

З аналізу укладеного сторонами договору слідує, що між ними виникли правовідносини за змішаним договором, який містить елементи як договору підряду, так і договору купівлі-продажу. Такі правовідносини сторін підпадають під регулювання як загальних положень законодавства про зобов'язання, так і спеціальних норм, що стосуються кожного з указаних видів договорів.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Судом встановлено, що виконання позивачем ремонтних робіт та передача у власність відповідачеві запасних частин відбувалася у грудні 2016, січні та березні 2017 року, що підтверджується рахунком-фактурою від 26.12.2016 № ДТ-0003252 і видатковою накладною від 26.12.2016 № ДТ-0002180 на суму 622,00 грн., рахунком-фактурою від 16.01.2017 № ДТ-0000048 і видатковою накладною від 16.01.2017 № ДТ-0000017 на суму 361,34 грн., заявкою на технічне обслуговування автомобіля від 13.03.2017 № ДТ-0001911, рахунком-фактурою від 13.03.2017 № НДТ-0001911 і актом виконаних робіт від 07.04.2017 № НДТ-0000546 на суму 8 847,22 грн. (у тому числі, 4 309,65 грн. вартості запасних частин).

З описаних первинних бухгалтерських документів слідує, що позивач виконав для відповідача ремонтні роботи вартістю 4 537,57 грн. та передав у власність товар (запасні частини для автомобілів) на загальну суму 5 292,99 грн.

За умовами укладеного сторонами договору оплата товару та робіт (послуг) відбувається шляхом внесення попередньої плати на рахунок виконавця або шляхом перерахування вартості товарів, робіт і послуг у строки, вказані у рахунках (п. 2.12, п. 5.3 договору).

Матеріалами справи підтверджується, що строк оплати за виконані позивачем роботи та продані відповідачеві товари наступив 26.12.2016 на суму 622,00 грн., 16.01.2017 на суму 361,34 грн. та 16.03.2017 на суму 8 847,22 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У ст. 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Матеріали справи не містять доказів перерахування відповідачем позивачеві вартості робіт та запчастин, тоді як обставини належного виконання позивачем обов'язків за договором підтверджуються належними засобами доказування.

07.10.2017 відповідач отримав претензію позивача про перерахування боргу в сумі 9 830,56 грн.

Відповіді на вказану претензію отримано не було, кошти не перераховано.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін, а у ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

В установлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву відповідач не представив доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і доказів належного виконання грошових зобов'язань з оплати товарів та робіт за договором сервісного обслуговування та продажу запасних частин від 08.11.2016 № 082/16, у зв'язку з цим та приймаючи до уваги подані докази, позовні вимоги про стягнення основного боргу видаються обґрунтованими, доведеним та такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 9 830,56 грн. задовольняються повністю.

Крім суми основного боргу, позивач також просив стягнути з відповідача 2 667,64 грн. пені, 983,05 грн. штрафу, 2 365,66 грн. 24 % річних та 1 405,95 грн. інфляційних втрат за період прострочення за кожним з прострочених платежів.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Застосування до прострочення замовника міри відповідальності у вигляді стягнення 24 процентів річних в порядку приписів ст. 625 Цивільного кодексу України сторони погодили у п. 6.1 договору.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність у вигляді договірної неустойки була передбачена сторонами у 6.1 договору, де вказується, що у разі недотримання замовником умов договору про порядок оплати, виконавець має право стягнути з нього пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу на протязі всього часу прострочення. Крім пені, та відсотків річних у випадку прострочення платежу терміном більше 30 календарних днів, замовник зобов'язаний сплатити додатково штраф у розмірі 10 % від простроченої суми. Нарахування пені та штрафу за прострочення оплати припиняється через дванадцять місяців з дня, коли грошове зобов'язання повинно бути виконане.

Зважаючи на викладені норми законодавства та договору, враховуючи факт прострочення відповідача, вимоги про стягнення договірної неустойки та нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними.

Перевіривши розрахунок позивача, суд приймає його як належний та арифметично вірний.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги задовольняються повністю.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 166, 178, 73-80, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна кмпанія "Будальянс Груп" (02095, м. Київ, вул. Княжий затон, 21, кв. 135, ідентифікаційний код 40445002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівітракс" (35360, Рівненська обл., с Велика Омеляна, вул. Шевченка, 35, ідентифікаційний код 32089226) 9 830 (дев'ять тисяч вісімсот тридцять) грн. 56 коп. боргу, 2 667 (дві тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 64 коп. пені, 983 (дев'ятсот вісімдесят три) грн. 05 коп. штрафу, 1 405 (одну тисячу чотириста п'ять) грн. 95 коп. інфляційних втрат, 2 365 (дві тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 66 коп. 24 % річних та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко