Рішення

від 04.09.2018 по справі 910/6326/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

04.09.2018Справа № 910/6326/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/6326/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Метеор ЛТД , м. Київ,

до Київської міської ради, м. Київ,

про визнання незаконним і скасування рішення від 06.07.2017 №711/2873 та зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників:

позивача - не з'явилися;

відповідача - Якубець В.А. (довіреність від 21.06.2018 № 225-КМР-2299).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/6326/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Метеор ЛТД (далі - Товариство) до Київської міської ради (далі - Рада) про:

- визнання незаконним і скасування рішення Ради від 06.07.2017 №711/2873 Про відмову товариству з обмеженою відповідальністю Метеор ЛТД в поновлені договору оренди земельної ділянки для будівництва офісно-готельного комплексу з торговельно-розважальними закладами і паркінгом на вул. Миколи Василенка, 2 у Солом'янському районі міста Києва (рішення від 06.07.2017 №711/2873);

- зобов'язання Ради в особі Київського міського голови вчинити дії щодо укладення з Товариством додаткової угоди щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 19.04.2005 №72-6-00269 на той самий строк і на тих самих умовах.

Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- на підставі рішення Ради від 18.11.2004 №747/2157 Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю Метеор ЛТД земельної ділянки для будівництва офісно-готельного комплексу з торговельно-розважальними закладами і паркінгом на вулиці Миколи Василенка будинок 2, у Солом'янському районі міста Києва Радою в особі Київського міського голови (орендодавець) та Товариством (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 19.05.2005 №72-6-00269 (далі - Договір);

- об'єктом оренди, відповідно до Договору, є земельна ділянка розташована за адресою м. Київ, вулиця Миколи Василенка 2, загальною площею 4 069 кв.м., кадастровий номер 8000000000:69:011:0015; цільове призначення земельної ділянки - для будівництва офісно-готельного комплексу з торгово-розважальними закладами і паркінгом; Договір укладений на строк до 19.04.2015;

- протягом одного місяця з часу закінчення строку оренди земельної ділянки, а саме до 19.05.2015, орендодавцем не наданий орендарю лист повідомлення про заперечення у поновленні Договору; орендар мав намір скористатися переважним правом на поновлення Договору і продовжував добросовісно користуватися наданою йому в оренду землею; підтвердженням продовження добросовісного користування орендарем земельною ділянкою є продовження сплати орендної плати з 19.04.2015 і до даного часу; крім того, з боку орендодавця починаючи з 19.04.2015 та до даного часу не було вчинено будь-яких дій, які б свідчили про його відмову в отримані орендної плати, яка сплачується Товариством за Договором;

- Товариство 11.08.2015 та 28.02.2017 подало до Ради клопотання про поновлення Договору на той самий строк і з тими самими умовами разом із проектом додаткової угоди про поновлення Договору, проте, дані клопотання залишені без розгляду з боку Ради;

- 29.03.2017 Товариство на адресу Ради надіслало претензію від 29.03.2017 №5/17, в якій просило Раду задовольнити законні вимоги Товариства щодо укладання додаткової угоди про поновлення Договору, проте, відповіді позивач не отримав;

- крім того, 04.04.2006 Товариством та Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації; далі - Управління) в особі начальника Головного управління Муховиковим Анатолієм Миколайовичем укладено угоду від 04.04.2006 №48 Про деякі питання продажу земельних ділянок в Києві ; позивач виконав свої зобов'язання за даною угодою, а саме сплатив аванс у сумі 490 650,81 грн. за земельну ділянку площею 0,4069 га, розташованою за адресою: вул. Микола Василенка, 2 в Солом'янському районі м. Києва; проте, Управлінням до цього часу не вчинено будь-яких дій за даною угодою;

- 25.07.2017 Товариство подало позовну заяву про визнання Договору поновленим та про спонукання вчинення певних дій; після подачі даного позову до суду 08.08.2017 в газеті Ради Хрещатик №84 було оприлюднене рішення Ради від 06.07.2017 №711/2873;

- Товариство зазначає про те, що у порушення положення пункту 2 рішення Ради від 06.07.2017 №711/2873 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Ради (Київської міської державної адміністрації) не було проінформовано Товариство про прийняте рішення взагалі;

- оскільки від Ради як орендодавця, в установлений законом строк, зокрема, у нормах частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі не надійшло заперечення щодо продовження Договору, враховуючи, що відсутні будь-які підстави щодо примусового припинення прав на користування земельною ділянкою, визнані за нормами статей 141, 143 та 144 Земельного кодексу України, то Товариство вважає, що загальна норма встановлена у нормі абзацу 2 частині першої статті 31 Закону України Про оренду землі , на яку посилається Рада у мотивувальній частині рішення від 06.07.2017 №711/2873, у даному випадку не може бути застосована;

- отже, позивач вважає, що рішення від 06.07.2017 №711/2873 прийняте з суттєвими порушеннями норм чинного законодавства України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

07.06.2018 до суду надійшла заява Товариства про усунення недоліків позовної заяви до якої додані такі документи: виправлена позовна заява; ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2018 у справі №826/14814/17; докази надіслання відповідачу позовної заяви і доданих до неї документів та копія конверту отримання ухвали від 25.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.07.2018; встановлено:

- позивачу строк у п'ятнадцять днів:

• з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду: на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) статуту; документів, що підтверджують повноваження представників (накази, довіреності, тощо), оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи; оригіналів всіх документів, доданих до позовної заяви (для огляду);

• з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини;

- відповідачу строк у п'ятнадцять днів:

• з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду: відзиву на позов з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини; на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) статуту; документи, що підтверджують повноваження представників (накази, довіреності, тощо), оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи;

• з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь на відзив з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини.

Відповідач 25.06.2018 подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 відкладено підготовче засідання на 07.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/6326/18 до судового розгляду по суті на 04.09.2018.

Представник позивача у судове засідання 04.09.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомлення про поштові відправлення.

Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які посилається позивач, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представник відповідача виступив з промовою (заключним словом), в якій посилався на обставини і докази досліджені у судовому засіданні.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.07.2017 Радою було прийнято рішення № 711/2873 Про відмову товариству з обмеженою відповідальністю Метеор ЛТД в поновленні договору оренди земельної ділянки для будівництва офісно-готельного комплексу з торговельно-розважальними закладами і паркінгом на вул. Миколи Василенка, 2 у Солом'янському районі м. Києва .

Вказане рішення, на думку позивача прийнято з суттєвим порушенням норм частини першої та третьої статті 10, частини першої статті 16, частини третьої статті 24, пункту 34 частини першої статті 26 та частини першої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , частини першої статті 9, частини дев'ятої статті 93, статті 141, статті 143, частини першої статті 154 Земельного кодексу України.

Так, Товариство посилається на те, що має переважне право на укладення договору оренди на новий строк у розумінні статті 33 Закону України Про оренду землі , а тому оспорюваним рішенням були порушені його права.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.

У 2017 році Товариство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Ради про визнання договору від 14.04.2005 оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 19.04.2005 за № 72-6-00269, поновленим.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 зі справи №910/12175/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017, у задоволенні вказаного позову було відмовлено.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи склад сторін у даній справі та справі №910/12175/17, обставини, встановлені судовим рішенням у справі №910/12175/17, є преюдиційними для даної справи.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 зі справи №910/12175/17 встановлено таке:

- 14.04.2005 Радою (орендодавець) та Товариством (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 19.04.2005 за № 72-6-00269;

- пунктом 1.1 Договору визначено, що орендодавець, на підставі рішення Ради від 18.11.2004 за №747/2157 Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю МЕТЕОР ЛТД земельної ділянки для будівництва офісно-готельного комплексу з торговельно-розважальними закладами і паркінгом на вул. Миколи Василенка, 2 у Солом'янському районі м. Києва , за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену Договором;

- згідно з пунктом 2.1 Договору об'єктом оренди відповідно до Договору є земельна ділянка з такими характеристиками: місце розташування - вул. Миколи Василенка, 2 у Солом'янському районі м. Києва; розмір - 4 069 кв.м.; цільове призначення - для будівництва офісно-готельного комплексу з торговельно-розважальними закладами і паркінгом; кадастровий номер - 8 000 000 000:69:011:0015;

- пунктом 2.3 Договору передбачено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню;

- 19.04.2005 сторони підписали акт приймання-передачі земельної ділянки;

- пунктом 3 акта сторони підтвердили, що земельна ділянка передається в оренду у придатному для її використання стані;

- 07.10.2010 сторони уклали договір про внесення змін до Договору, яким, зокрема, встановлено строк дії Договору (пункту 3.1 Договору) встановлено у 10 років;

- таким чином, строк дії Договору закінчився 19.04.2015;

- 11.08.2015 Товариство звернулося до Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (далі - Департамент) із клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки;

- відповідь Департаменту на зазначене клопотання у матеріалах справи відсутня;

- 28.02.2017 Товариство звернулося до Департаменту із клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки;

- 24.03.2017 Департамент надав відповідь (№057041-5162) на клопотання про поновлення Договору, у якій вказав на необхідність надання додаткових документів для розгляду вказаного клопотання;

- доказів надання позивачем документів, зазначених у листі Департаменту від 24.03.2017 №057041-5162, суду не надано;

- у той же час, 12.06.2017 Департаментом проведено обстеження земельної ділянки по вул. Миколи Василенка, 2 у Солом'янському районі м. Києва; кадастровий номер - 8 000 000 000:69:011:0015, про що складено акт обстеження №17-08882-09;

- як вбачається з вказаного акта обстеження, земельна ділянка має тверде покриття, не огороджена. На земельній ділянці розміщено тимчасові споруди (МАФи), які використовуються для торгівлі харчовими продуктами та промисловими товарами;

- з урахуванням результатів обстеження, відображених в акті від 12.06.2017 №17-0882-09 (яким встановлено нецільове використання спірної земельної ділянки), Рада 06.07.2017 прийняла рішення №711/2873 про відмову у поновленні Договору оренди від 19.04.2005 №72-6-00269 (з подальшими змінами);

- матеріалами справи підтверджується що позивач, до закінчення строку дії договору оренди, не звертався до відповідача з повідомленнями про намір скористатись переважним правом на поновлення Договору;

- проте, у місячний строк після закінчення строку дії Договору, тобто з 19.04.2015 і до моменту звернення позивача з даним позовом до суду (25.07.2017), він продовжує користуватись земельною ділянкою та сплачує орендну плату;

- проте, суд звертає увагу позивача на те, що переважне право на поновлення договору оренди має виключно орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору;

- у той же час, актом обстеження земельної ділянки від 12.06.2017 №17-0882-09 встановлено, що позивач не належно виконував обов'язки за Договором, а саме, використовував земельну ділянку не за цільовим призначенням.

Таким чином, судом під час розгляду справи № 910/12175/17 було встановлено, що Товариство використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, що і стало підставою для відмови у поновленні строку оренди за Договором.

Зобов'язанням, згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Статтею 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення переважного права орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки, тобто 19.04.2015) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 25.02.2015 №6-219цс14, від 18.03.2015 №6-4цс15.

З огляду на викладене, позивач як орендар, порушуючи умови Договору, а саме використовуючи земельну ділянку не за цільовим призначенням втратив переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк.

Враховуючи недобросовісну поведінку Товариства, яка була встановлена у судовому порядку, відмова Ради як орендодавця у поновленні Договору є обґрунтованою.

Таким чином, позовні вимоги Товариства щодо визнання незаконним та скасування рішення Ради від 06.07.2017 №711/2873 задоволенню не підлягають.

Що ж до вимоги про зобов'язання Ради в особі Київського міського голови вчинити дії щодо укладення з Товариством додаткової угоди щодо поновлення дії Договору, то вона не підлягає, виходячи з такого.

По суті вказана вимога може бути визначена як похідна від первісної - визнання незаконним і скасування рішення Ради, а тому у її задоволенні слід відмовити, оскільки первісна вимога була залишена без задоволення.

Разом з тим, слід звернути увагу, що позивач просив суд зобов'язати вчинити дії щодо укладення додаткової угоди, не конкретизуючи, які саме дії слід вчинити і не надаючи при цьому проект такої додаткової угоди.

Що ж до решти доводів і аргументі Товариства, які викладені у позові, то слід вказати таке.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України позов визнається судом недоведеним, необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Метеор ЛТД (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-а; ідентифікаційний код 22904469) до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) про визнання незаконним і скасування рішення від 06.07.2017 №711/2873 та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.09.2018.

Суддя І.Д. Курдельчук