Рішення

від 17.09.2018 по справі 910/8468/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2018Справа № 910/8468/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еко Аудитор (м. Київ)

До Товариства з обмеженою відповідальністю Компас Груп (м. Київ)

Про стягнення 57.466,54 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Аудитор" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компас Груп" про стягнення 57466,54 грн., з яких 47962,81 грн. основного боргу, 6285,09 грн. пені, 2595,78 грн. інфляційних втрат, 622,86 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не оплачено надані позивачем послуги за Договором № 31 від 30.11.17. про надання послуг екологічного характеру.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.18. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/8468/18, ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив учасникам судового процесу строки на подання відзиву, заперечень на відзив, додаткових письмових пояснень, клопотань, заяв.

Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

При цьому судом встановлено, що відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі направлену на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вручено 25.07.18., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103047339484.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/8468/18.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 6 ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.17. між позивачем (далі - Виконавець) та відповідачем (далі - Замовник) було укладено Договір № 31 про надання послуг екологічного характеру (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника та у встановлений Договором строк надати послуг зі складання Звіту про розрахунок очікуваних рівнів шуму згідно з розділом 8 ДБН В.1.1-31:2013, відповідно зі специфікацією, згідно Додатку № 1, а Замовник зобов'язується прийняти результати таких послуг та оплатити їх.

Додатком № 1 до Договору сторони затвердили підписами та печатками Специфікацію послуг за Договором.

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 8.1 з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.18., але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань сторонами.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Позивач вказує на наявність у відповідача заборгованості за Договором в сумі 47.962,81 грн. по оплаті наданих Виконавцем послуг.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Термін надання Послуг за Договором становить 1 (один) календарний місяць. Початком строку виконання Послуг є дата наступна за днем перерахування Замовником попередньої оплати на поточний рахунок Виконавця в порядку та розмірах, передбачених у п.п. 2.2.1 Договору (пункти 3.1, 3.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість (ціна) Послуг за Договором становить 79.936,81 грн. без ПДВ.

За надані послуги Замовник сплачує Виконавцеві плату шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця в наступному порядку: Замовник протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання цього Договору уповноваженими особами Сторін, сплачує Виконавцю 40 (сорок) % від загальної вартості (ціни) Послуг за Договором, що становить 31 974 (тридцять одна тисяча дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 72 коп. без ПДВ. Остаточний розрахунок за Договором, а саме 47 962 (сорок сім тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн. 09 коп. без ПДВ здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання уповноваженими особами Сторін Акта передавання-приймання наданих Послуг (п. 2.2 Договору).

Пунктом 2.3 Договору визначено, що оплата послуг Виконавця здійснюється Замовником на підставі цього Договору або наданого Виконавцем рахунку-фактури. Рахунок може бути наданий Замовнику засобами електронного (e-mail) або факсимільного зв'язку.

04.12.17. відповідачем позивачу сплачено 31.974,00 грн., що становить 40% ціни Договору.

У відповідності до наявного в матеріалах справи підписаного сторонами та скріпленого печатками Акту надання послуг від 18.01.18., позивачем відповідачу надано за Договором послуг зі складання звіту про розрахунок очікуваних рівнів шуму згідно з розділом 8 ДБН В.1.1-31:2013 на суму 79.936,81 грн.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлений позивачем акт надання послуг є належним доказом надання послуг відповідачу за Договором.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З врахуванням викладеного та пункту 2.2 Договору строк оплати послуг на неоплачену суму в розмірі 47 962,09 грн. є таким, що настав.

Доказів оплати відповідачем позивачу 47 962,09 грн. матеріали справи не містять.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем доведено належним чином, а відповідачем не спростовано факту існування у останнього заборгованості за надані послуги в розмірі 47 962,09 грн.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним послуги, однак не оплатив їх повної вартості, грошові кошти в розмірі 47 962,09 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2595,78 грн. інфляційних втрат, 622,86 грн. 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Здійснюючи перерахунок судом враховано, що прострочення з оплати 47.962,81 грн. наступило з 24.01.18., а не з 18.01.18., як на те вказує позивач, оскільки акт підписаний 18.01.18., отже, в порядку п. 2.2 Договору оплата мала бути здійснена в строк до 23.01.18. включно.

Отже відповідача на користь позивача підлягають стягненню 603,15 грн. 3% річних та 1.355,42 грн. інфляційних втрат. 3% річних в сумі 19,71 грн. та інфляційні втрати в сумі 1.240,36 грн. нараховано безпідставно, а тому суд відмовляє в позові в цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 6.285,09 грн. пені, суд відзначає викладене далі.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що у разі затримки оплати Послуг згідно з п. 2.2 Договору, Замовник на вимогу Виконавця, сплачує пеню протягом 10 робочих днів після отримання цієї вимоги в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день затримки.

Позивач 12.04.18. направив відповідачу претензію № 08 від 10.04.18. з вимогою про сплату основного боргу та пені за Договором. Вказану претензію відповідачем отримано 16.04.18.

Приписами ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зазначене кореспондується з нормами ст. 617 Цивільного кодексу України згідно якої особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Здійснивши перерахунок суми пені з врахуванням викладеного судом вище, встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6.285,09 грн. пені.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компас Груп" (03061, м. Київ, проспект Відрадний,103; ідентифікаційний код 38282261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Аудитор" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 6-4; ідентифікаційний код 37727256) 47962 (сорок сім тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн. 09 коп. основного боргу, 603 (шістсот три) грн. 15 коп. 3% річних та 1355 (одну тисячу триста тридцять п'ять) грн. 42 коп. інфляційних втрат, 6285 (шість тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн. 09 коп. пені, 1723 (одну тисячу сімсот двадцять три) грн. 36 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.М. Ващенко