ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2018Справа №910/9250/18

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-СЕРВІС-БЕЗПЕКА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вернум нерухомість"

про стягнення 55 475,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-СЕРВІС-БЕЗПЕКА" звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вернум нерухомість" про стягнення 55 475,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано свого зобов'язання з своєчасної та повної оплати наданих позивачем за Договором №747 на спеціалізовану постову охорону об'єкта від 28.07.2017 послуг, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вернум нерухомість" утворилась заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-СЕРВІС-БЕЗПЕКА" у розмірі 44 132,04 грн. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг за весь час дії спірного договору товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-СЕРВІС-БЕЗПЕКА" нараховано до стягнення інфляційні витрати у розмірі 2 649,02 грн., 3% річних у розмірі 866,96 грн. та пеню у розмірі 7 827,16 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2018 відкрито провадження у справі №910/9250/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 18.07.06.2018 була надіслана відповідачу 20.07.2018 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 22-24, офіс 1007.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 25.07.2018 з відміткою у довідці відділення поштового зв'язку від 23.07.2018 про невручення даного поштового відправлення у зв'язку з вибуттям адресата.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 18.07.2018 є 23.07.2018.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

28.07.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-СЕРВІС-БЕЗПЕКА" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вернум нерухомість" (замовник) укладено Договір №747 на спеціалізовану постову охорону об'єкта (надалі - Договір), відповідно до умов якого замовник передає, а виконавець приймає під спеціалізовану постову охорону об'єкт охорони, визначений в Додатку №1 до даного договору (дислокація), що належить замовнику на праві приватної власності: м. Кременчук, вул. Перемоги, 3а.

Додатком №1 до Договору (Дислокація) погоджено, що об'єкт, де здійснюється охорона, знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Перемоги, буд. 3А; один пост охорони; час охорони - з 8.00 ранку до 8.00 вечора в робочі, передвихідні, вихідні, передсвяткові та святкові дні.

Відповідно до п. 1.2 Договору виконавець здійснює спеціалізовану постову охорону об'єкта шляхом виставлення охоронних постів, здійснення патрулювання території об'єкта в дні і години, вказані в дислокації.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що виконавець надає замовнику послуги, а замовник сплачує за надані послуги за цінами, які зазначені у додатку №2 (умови розрахунку оплати за послуги виконавця).

У Додатку №2 до Договору (Умови розрахунку оплати за послуги) сторони погодили, що вартість охорони за місяць становить 17 167,00 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 2.5 Договору оплата за охорону здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця грошових коштів не пізніше 10-го числа поточного місяця за поточний місяць на підставі виставлених виконавцем актів виконаних робіт та рахунків.

У пункті 2.7 Договору вказано, що до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом 3-х робочих днів підписати і один примірник підписаного акту повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі, надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

У пункті п. 2.8 Договору вказано, що за умови неповернення замовником акту приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений у п. 2.7 даного Договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем у повному обсязі і прийняті замовником без зауважень.

Пунктом 3.1.4 Договору передбачено, що у разі затримки оплати наданих послуг замовником виконавець має право направити на адресу замовника претензію із нарахованою пенею у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості за надані послуги, а замовник зобов'язаний її розглянути та перерахувати суму виниклої заборгованості і нарахованої пені.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017. Якщо сторони за місяць до закінчення строку дії договору не підтвердять у письмовій формі про закінчення строку дії договору у строк, передбачений ч. 1 п. 4.1 цього договору, договір вважається пролонгованим на 1 рік з наступного дня після закінчення строку, передбаченого договором (п. 4.1 Договору).

У пункті 4.2 Договору визначено дату взяття виконавцем об'єкта під охорону - з 28.07.2017.

У пункті 5.1.2 Договору передбачено, що договір може бути розірваний достроково за взаємною згодою сторін.

Пунктом 5.1.4 Договору встановлено, що договір може бути достроково розірваний за ініціативи замовника з письмовим попередженням виконавця за 15-ть календарних днів до дати розірвання договору.

Позивач вказує, що з 19.02.2018 охорону з об'єкту було знято у зв'язку з отриманням від відповідача електронною поштою листа щодо розірвання Договору з 08.00 год. 19.02.2018.

Спір виник в зв'язку з твердженнями позивача про наявність у відповідача заборгованості з оплати вартості наданих згідно Договору послуг з охорони у розмірі 44 132,04 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором охорони, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Як вбачається із матеріалів справи листом Товариство з обмеженою відповідальністю "Вернум нерухомість" повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-СЕРВІС-БЕЗПЕКА", що у нього відсутня необхідність у послугах, що надаються позивачем, та просило розірвати Договір за взаємною згодою сторін (шляхом підписання додаткової угоди), або ж на підставі п. 5.1.4 Договору (шляхом односторонньої відмови замовника від договору).

Відповідно до п. 5.1.2 Договору договір може бути розірваний достроково за взаємною згодою сторін.

Згідно з п. 5.1.4 Договору договір може бути достроково розірваний за ініціативи замовника з письмовим попередженням виконавця за 15-ть календарних днів до дати розірвання договору.

При цьому, у вказаному листі відповідач зазначив, що у разі відмови від підписання позивачем додаткової угоди (надіслана позивачу разом з повідомленням про розірвання договору), даний лист вважається повідомленням про розірвання Договору на підставі п. 5.1.4 Договору, а договір слід вважати розірваним з 01.03.2018.

Як вбачається з долученого до позовної зави проекту Додаткової угоди від 14.02.2018 про розірвання Договору (який не підписаний зі сторони виконавця, оскільки за поясненнями останнього скан-копія даного проекту надійшла йому електронною поштою, в той час як оригінал проекту Додаткової угоди ним не одержувався), останній передбачав розірвання договору починаючи з 19.02.2018.

У пункті п. 2 проекту Додаткової угоди від 14.02.2018 про розірвання Договору зазначалось, що виконавець зобов'язується здійснювати спеціалізовану постову охорону об'єкта у термін до 08:00 год. 19.02.2018.

У п. 4 проекту Додаткової угоди від 14.02.2018 про розірвання Договору передбачено, що додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками.

Листом вих. №22/02/01 від 22.02.2018 позивач повідомив відповідача про те, що він отримав електронною поштою від відповідача листа про розірвання Договору та примірники додаткової угоди про розірвання вказаного договору, однак, оригінали вказаного листа та додаткової угоди на адресу позивача не надійшли.

Втім, у вказаному листі позивач повідомив відповідача про те, що 19.02.2018 постова охорона з об'єкту була знята, а при надходженні оригіналів документів на адресу позивача, ним будуть підписані всі примірники додаткової угоди (копія листа долучена позивачем до позовної заяви).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що послуги охорони об'єкта позивач фактично припинив надавати з 19.02.2018 (за твердженням позивача).

При цьому, відповідно до п. 4.2 Договору дата взяття виконавцем об'єкта під охорону - з 28.07.2017.

За таких обставин, враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що у період з 28.07.2017 до 19.02.2018 позивач фактично надавав послуги з охорони об'єкту на умовах Договору та відповідач зобов'язаний їх оплатити на умовах вказаного договору.

У позовній заяві позивач вказав на те, що за період дії договору він надав позивачу послуги з охорони об'єкта на загальну суму 116 866,14 грн.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що виконавець надає замовнику послуги, а замовник сплачує за надані послуги за цінами, які зазначені у додатку №2 (умови розрахунку оплати за послуги виконавця).

У Додатку №2 до (Умови розрахунку оплати за послуги) сторони погодили, що вартість охорони за місяць становить 17 167,00 грн. без ПДВ.

Таким чином, за охорону об'єкта у липні 2017 року (з 28.07.2017 по 31.07.2017) відповідач повинен був сплатити позивачу 2 215,10 грн., у серпні 2017 року - 17 167,00 грн., у вересні 2017 року - 17 167,00 грн., у жовтні 2017 року - 17 167,00 грн., у листопаді 2017 року - 17 167,00 грн., у грудні 2017 року - 17 167,00 грн., у січні 2018 року - 17 167,00 грн. та у лютому 2018 року (з 01.02.2018 до 19.02.2018) - 11 649,04 грн., що разом становить 116 866,14 грн.

Отже, за період надання послуг з охорони на умовах Договору (з 28.07.2017 до 19.02.2018) відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу кошти у розмірі 116 866,00 грн.

При цьому, судом враховано, що згідно з п. 2.6 Договору охоронні послуги надані виконавцем за місяць вважаються виконаними і прийнятими замовником, якщо останній на протязі місяця не пред'явив мотивовану письмову претензію виконавцю по якості наданих послуг. Охоронні послуги вважаються виконаними за умови складання сторонами та підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.7 Договору до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом 3-х робочих днів підписати і один примірник підписаного акту повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі, надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

Пунктом 2.8 Договору встановлено, що за умови неповернення замовником акту приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений у п. 2.7 даного договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем у повному обсязі і прийняті замовником без зауважень.

У позовній заяві позивач вказав на те, що він неодноразово направляв на адресу відповідача для підписання акти виконаних робіт разом з рахунками на оплату, але відповідач не повертав позивачу підписані акти виконаних робіт/наданих послуг за Договором.

Суд зазначає, що складання акту надання послуг не є підставою для виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин у даному випадку, оскільки правовідносини виникають саме з Договору між сторонами про надання послуг з охорони та з факту надання таких послуг позивачем.

Тобто, обов'язок відповідача оплатити позивачу вартість наданих послуг з охорони виникає саме з факту надання таких послуг, та не залежить від складання акту надання послуг (підписання його відповідачем), який по суті є документом, який фіксує господарську операцію відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи характер послуг, які надаються позивачем (охорона об'єктів), такі послуги характеризуються постійним та непереривним характером їх надання позивачу протягом певного періоду, а саме з моменту прийняття позивачем об'єкту охорони до моменту його повернення з охорони.

Як вбачається з матеріалів справи, об'єкт було прийнято під охорону з 28.07.2017 (п. 4.2 Договору) та фактично позивачем було знято охорону з об'єкту 19.02.2018, з огляду на що, враховуючи характер послуг, які постійно та непреривно надаються позивачем (охоронні послуги), відсутність доказів розірвання Договору у спірному періоді (з 28.07.2017 до 19.02.2018), ненадання відповідачем мотивованої відмови від прийняття охоронних послуг на об'єкті охорони (п.п. 2.7, 2.8 Договору), суд дійшов висновку про прийняття відповідачем вказаних послуг на загальну суму 116 866,14 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.5 Договору оплата за охорону здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця грошових коштів не пізніше 10-го числа поточного місяця за поточний місяць на підставі виставлених виконавцем актів виконаних робіт та рахунків.

Таким чином, відповідач повинен був здійснювати оплату за надані позивачем послуги з охорони не пізніше 10-го числа місяця надання послуг.

При цьому, умова договору про здійснення відповідачем оплати на підставі виставлених позивачем атів виконаних робіт та рахунків не є строком виконання зобов'язання та не є відкладальною обставиною.

За змістом ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, умова укладеного між сторонами договору про здійснення відповідачем оплати на підставі виставлених позивачем атів виконаних робіт та рахунків не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.

Також, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина), та у зв'язку з чим на думку відповідача сторони досягли згоди щодо строку оплати за договором.

Вказівка у договорі про здійснення відповідачем оплати на підставі виставлених позивачем актів виконаних робіт та рахунків не може бути відкладальною обставиною в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, оскільки відкладальною є та обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, та, яка обумовлює настання чи зміну і прав і обов'язків, причому для обох сторін правочину, тобто сторони в момент укладення договору можуть визначити обставину, у випадку настання якої виникне зобов'язання між сторонами, тобто права і обов'язки у обох сторін.

Крім того, рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти та ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України; а отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити за надані послуги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі №3-3902к09.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач не у повному обсязі оплатив надані позивачем послуги з охорони, сплативши грошові кошти у загальному розмірі 72 734,10 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Враховуючи загальну вартість наданих позивачем у спірному періоді охоронних послуг, що становить 116 866,14 грн., та суму сплачених відповідачем грошових коштів - 72 734,10 грн., у відповідача виникла заборгованість у розмірі 44 132,04 грн.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 44 132,04 грн. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наявність та обсяг заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вернум нерухомість" за Договором підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-СЕРВІС-БЕЗПЕКА" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вернум нерухомість" суми основного боргу у розмірі 44 132,04 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 7 827,16 грн., нараховану за період з 11.01.2018 по 10.07.2018.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У пункті 3.1.4 Договору передбачено, що у разі затримки оплати наданих послуг замовником виконавець має право направити на адресу замовника претензію із нарахованою пенею у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості за надані послуги, а замовник зобов'язаний її розглянути та перерахувати суму виниклої заборгованості і нарахованої пені.

З наведеної умови Договору вбачається, що сторонами було погоджено право позивача на нарахування пені у випадку прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати вартості наданих послуг з охорони та встановлено механізм нарахування пені.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-СЕРВІС-БЕЗПЕКА" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вернум нерухомість" пені у розмірі 7 827,16 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 866,96 грн., нараховані за період з 11.09.2017 по 10.07.2018, та інфляційні втрати у розмірі 2 649,02 грн., нараховані за період з вересня 2017 року по квітень 2018 року.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-СЕРВІС-БЕЗПЕКА" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вернум нерухомість" 3% річних у розмірі 866,96 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2 649,02 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-СЕРВІС-БЕЗПЕКА" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вернум нерухомість" (01054. м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 22-24, офіс 1007; ідентифікаційний код 41406891) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-СЕРВІС-БЕЗПЕКА" (36021, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Івана Мазепи, буд. 6, кв. 7; ідентифікаційний код 34962773) суму основного боргу у розмірі 44 132 (сорок чотири тисячі сто тридцять дві) грн. 04 коп., пеню у розмірі 7 827 (сім тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 16 коп., 3% річних у розмірі 866 (вісімсот шістдесят шість) грн. 96 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 649 (дві тисячі шістсот сорок дев'ять) грн. 02 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 17.09.2018.

Суддя Р.В.Бойко

Зареєстровано 17.09.2018
Оприлюднено 17.09.2018
Дата набрання законної сили 17.09.2018

Судовий реєстр по справі 910/9250/18

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Рішення від 17.09.2018 Господарський суд міста Києва Господарське
Ухвала від 18.07.2018 Господарський суд міста Києва Господарське

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Перевірити компанію

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм Месенджер

Опендатабот для телефону