Рішення

від 17.09.2018 по справі 911/951/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" вересня 2018 р.                                  м. Київ                             Справа № 911/951/18   Суддя Черногуз А.Ф., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами позов  Акціонерного товариства закритого типу "Галузевий фонд охорони праці профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пл. В.І.Леніна, буд. 1, код ЄДРПОУ 23357911) до Державного підприємства "Завод порошкової металургії" (07400, Київська обл., м. Бровари, Промвузол, код ЄДРПОУ 00186192) про стягнення 36987,30 грн боргу, 7726,44 грн втрат від інфляції, 1641,63 грн 3% річних згідно договору №04/10-16 від 04.10.2016, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До господарського суду Київської області надійшла позовна заява №25/04-18 від 25.04.2018 Акціонерного товариства закритого типу "Галузевий фонд охорони праці профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості" до Державного підприємства "Завод порошкової металургії" про стягнення 36987,30 грн боргу, 7726,44 грн втрат від інфляції, 1641,63 грн 3% річних згідно договору №04/10-16 від 04.10.2016. Ухвалою господарського суду Київської області від 15.05.2018 вказану позовну заяву залишено без руху. 18.06.2018 через канцелярію господарського суду Київської області позивачем було подано заяву №15/06-18 від 15.06.2018 про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали господарського суду Київської області від 15.05.2018. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви №25/04-18 від 25.04.2018. Ухвалою від 16.07.2018 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, встановлено строки для подання: відповідачу -  відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; позивачу – відповіді на відзив до 09.08.2018; відповідачу – заперечень до  15.08.2018. Позов обґрунтований наступним: -          04.10.2016 між Акціонерним товариством закритого типу "Галузевий фонд охорони праці профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості" (постачальник) та Державним підприємством "Завод порошкової металургії" (покупець) було укладено договір поставки № 04/10-16; -          на виконання умов договору, позивачем поставлено відповідачу товар відповідно до видаткової накладної № 152 від 25.10.2016 на суму 60526,32 грн, № 153 від 25.10.2016 на суму 11643,84 грн; -          всього позивачем було поставлено відповідачу товар загальною вартістю 72170,16 грн, з якого неоплаченим відповідачем залишився товар на суму 36987,30 грн, у зв'язку з чим позивач звернуся до суду з даним позовом. З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив. Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Судом перевірено та встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом. Вказаний факт рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень  вх. № 15563/18 від 21.05.2018, вх. № 23499/18 від 30.07.2018, які свідчать про отримання ухвал суду відповідачем. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази. Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами. Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ: 04.10.2016 між Акціонерним товариством закритого типу "Галузевий фонд охорони праці профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості" (постачальник) та Державним підприємством "Завод порошкової металургії" (покупець) було укладено договір № 04/10-16, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на нижчевикладених умовах продукцію (товар) в асортименті, кількості та по ціні, згідно виставлених рахунків. Покупець здійснює 50% передоплату та 50% оплату по факту поставки протягом 5 банківських днів погоджених сторонами партій товару (в національній валюті України) шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.1. договору). Товар постачається зі складу постачальника протягом 15 календарних днів з моменту отримання постачальником заявки покупця, за умови здійснення покупцем попередньої оплати товару, зазначеною в п. 3.1. даного договору (п. 4.1. договору). Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. За змістом положень ст.  193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату № 166 від 04.10.2016 на суму 60526,32 грн, №  184 від 21.10.2016 на суму 11643,84 грн (копії містяться в матеріалах справи). З банківської виписки з рахунку позивача вбачається (копія міститься в матеріалах справи), що відповідач здійснив часткову оплату згідно рахунку № 166 від 04.10.2016 в сумі 35182,86 грн. На виконання умов договору, позивачем поставлено відповідачу товар відповідно до видаткової накладної № 152 від 25.10.2016 на суму 60526,32 грн, № 153 від 25.10.2016 на суму 11643,84 грн. Факт прийняття товару відповідачем підтверджується підписом та печаткою відповідача на вказаних накладних, а також відповідними товарно-транспортними накладними (копії вказаних документів містяться в матеріалах справи). Отже, всього позивачем було поставлено відповідачу товар загальною вартістю 72170,16 грн, з якого неоплаченим відповідачем залишився товар на суму 36987,30 грн, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, що містяться в матеріалах справи. Позивач звернувся до відповідача з претензією від 17.01.2018 № 17/01-18, в якій просив погасити існуючу заборгованість (копія претензії та доказів її направлення міститься в матеріалах справи). Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Суд зазначає, що відповідач був належним чином повідомленим про розгляд даної справи судом, проте не скористався свої правом на подання відзиву, заперечень, контррозрахунку суми боргу або доказів його сплати. Враховуючи наведене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 36987,30 грн боргу обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не спростованою та такою, що підлягає задоволенню. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7726,44 грн втрат від інфляції та 1641,63 грн 3% річних, нарахованих у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання з оплати прийнятого товару. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд, перевіривши розрахунок, здійснений повивачем, встановив, що останній є арифметично вірним, складним відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 7726,44 грн втрат від інфляції, 1641,63 грн 3% річних підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.   Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу  України, покладаються судом на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252  Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з Державного підприємства "Завод порошкової металургії" (07400, Київська обл., м. Бровари, Промвузол, код ЄДРПОУ 00186192) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Галузевий фонд охорони праці профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пл. В.І.Леніна, буд. 1, код ЄДРПОУ 23357911) 36987,30 грн боргу, 7726,44 грн втрат від інфляції, 1641,63 грн 3% річних, а також 1762,00 грн судового збору. Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України. Рішення підписано 17.09.2018. Суддя                                                                                                                        А.Ф. Черногуз