Ухвала

від 17.09.2018 по справі 911/2009/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua УХВАЛА "17" вересня 2018 р.                                                                                                          м. Київ                                                                                                     Справа № 911/2009/18   Суддя  Господарського суду Київської області А.Р. Ейвазова, розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова слобода» про усунення перешкод у користуванні майном, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова слобода»  про усунення перешкод у користуванні 17 земельними ділянками загальною площею 40,893га, які знаходяться у нього в оренді. В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем прав позивача як орендаря 17 земельних ділянок з кадастровими номерами №№ 3220484400:01:010064 площею 2,4001 га, 3220484400:01:001:0030 площею 2,3999 га, 3220484400:01:002:0013 площею 2,3960 га, 3220484400:01:010:0011 площею 2,4000 га, 3220484400:01:010:0012 площею 2,4000 га, 3220484400:03:001:0031 площею 2,4000 га, 3220484400:03:001:0056 площею 2,5650 га, 3220484400:01:006:0002 площею 2,4000 га, 3220484400:01:006:0003 площею 2,4000 га, 3220484400:01:011:0028 площею 2,4050 га, 322048440001:011:0030 площею 2,4050 га, 3220484400:03:005:0015 площею 2,2801 га, 322048440001:002:0029 площею 2,4033 га, 3220484400:01:002:0031 площею 2,4033 га, 3220484400:01:011:0029 площею 2,4046 га, 3220484400:03:005:0049 площею 2,4308 га, 3220484400:01:006:0018 площею 2,4000 га, які розташовані у межах Білоцерківського району Київської області. Позивач вказує на те, що власниками вказаних земельних ділянок – фізичними особами розірвано договори оренди землі, укладені з відповідачем, та у серпні 2018 року укладено договори оренди відповідних земельних ділянок з позивачем,  проте відповідач досі не звільнив вищевказані земельні ділянки. Відповідна заява подана без дотримання вимог чинного на момент її подачі законодавства та підлягає поверненню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги; похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Проте, звертаючись з даною позовною заявою заявником заявлено вимоги про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та визнанні за позивачем права користування земельними ділянками у кількості 17 штук, які не пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами. Так, наприклад, підставою виникнення вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою №3220484400:01:010064 площею 2,4001 га та визнання права користування такою земельною ділянкою є юридичні факти: укладення та розірвання певного договору оренди щодо такої земельної ділянки між фізичною особою – власником відповідної земельної ділянки та відповідачем; укладення договору оренди відповідної земельної ділянки власником такої земельної ділянки з позивачем на умовах та строк, визначені саме таким договором. Між тим, підставою для виникнення вимог про усунення перешкод у користуванні іншими 16-ма земельними ділянками та визнанням права користування такими земельними ділянками є інші юридичні факти: укладення та розірвання відповідних договорів оренди між фізичними особами – орендодавцями (власниками відповідних земельних ділянок) та відповідачем; укладення певних договорів оренди вказаних земельних ділянок з позивачем,  на умовах та на строк, які визначені саме певним договором. Заявлені вимоги підтверджуються і різними доказами, зокрема: позивач підтверджує своє право на оренду певної земельної ділянки витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права, який видано саме щодо відповідної земельної ділянки. Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що відповідні земельні ділянки використовуються і використовувались попереднім орендарем як єдиний масив. Так, як вказує сам заявник у позовній заяві, вищевказані земельні ділянки знаходились у відповідача в оренді на підставі різних договорів, які укладені між відповідачем та різними фізичними особами. Отже, відповідні земельні ділянки надані не єдиним масивом в оренду відповідачу, а кожна окремо у відповідності з укладеним договором оренди між власником –орендарем та орендодавцем Заявлені вимоги є однорідними, проте не пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, тобто докази, надані у підтвердження кожної з об'єднаних вимог не є тотожними і дослідження частини таких доказів, що стосуються однієї земельної ділянки, не має значення для з'ясування обґрунтованості вимог позивача щодо права користування іншою земельною ділянкою. Між тим, підставою для об'єднання позовних вимог, за змістом ч.1 ст.173 ГПК України, для позивача є саме пов'язаність між собою вимог підставою виникнення або поданими доказами. Згідно ч. 2 ст. 173 ГПК України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача. При цьому, заявником не надано мотивованого клопотання щодо об'єднання декількох справ, у разі відкриття провадження у таких справах. Також слід зазначити, що сумісний розгляд відповідних вимог суттєво утруднить вирішення спору. Утруднення розгляду відповідних вимог у одному провадженні пов'язано з необхідністю встановлення для кожної вимоги різних юридичних фактів, з якими закон пов'язує виникнення права на користування відповідною земельною ділянкою. Зокрема, суд має визначити: який обсяг прав та обов'язків виник у сторін за кожним договором оренди окремо (встановити строк оренди, умови за яких надано в оренду тощо); встановити чи припинено право користування відповідача за кожною із земельних ділянок окремо; у разі необхідності залучити в якості третіх осіб без самостійних вимог відповідних фізичних осіб, що є власниками земельних ділянок та надавали їх в оренди позивачу та відповідачу, а також інші обставини, необхідні для розгляду кожної з вимог про усунення перешкод у користуванні певною земельною ділянкою. При цьому, наявність підстав для відмови або задоволення вимог щодо певної земельної ділянки, не є підставою для відмови чи задоволення вимог щодо іншої із 17 земельних ділянок. Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу). Таким чином, подана заява підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 5 ст.174 ГПК України. Окрім того, слід звернути увагу позивача на наступні недоліки поданої позовної заяви. Так, п.2 ч.1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. В якості доказів оплати судового збору позивачем надано платіжні доручення № 676 та №686 від 29.08.2018 та 30.08.2018 на загальну суму 3524,00грн. Проте, у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В силу абз. 2 ч. 3 ст. 6 вказаного Закону, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Так, у позовній заяві заявник просить суд усунути перешкоди у користуванні 17 земельними ділянками та визнати за ним право користування на вказані 17 земельних ділянок, тобто позивачем заявлено вимоги немайнового характеру щодо 17 земельних ділянок, проте, судовим збором оплачено лише 2 вимоги немайнового характеру. Об'єднання позовних вимог з порушенням встановлених вимог призвело до недоплати судового збору. Крім того, у відповідності до пп.  8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема: - зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; - попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Між тим, у поданій позовній заяві позивачем: - не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів документів, копії яких додано до позовної заяви; -не вказано попереднього орієнтованого розрахунку судових витрат. Окрім того, як визначено ч.2 ст.164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Відповідно до ч.2 ст.91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом; якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Згідно ч.5 вказаної норми, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Між тим, до позовної заяви заявником надано копії документів, які містять напис – «копія вірна», а також підпис, посаду та прізвище особи, однак, не містять дати засвідчення копії. Також, не всі обставини, на які позивач посилається, підтверджені доказами (зокрема, факти укладення договорів оренди з відповідачем та припинення їх дії тощо). На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.5 ст 174, 234-235 ГПК України, УХВАЛИВ: повернути позовну заяву та додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин». Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів  в порядку, передбаченому ст.257 ГПК України з урахуванням п.17.5 ч.1 Перехідних положень ГПК України.   Суддя                                                                                        А.Р. Ейвазова