Рішення

від 14.09.2018 по справі 826/11109/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 14 вересня 2018 року                                  № 826/11109/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом   Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Остмар Україна» про                стягнення заборгованості в сумі 41 334,81 грн., ВСТАНОВИВ: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту- позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Остмар Україна» про стягнення заборгованості в сумі           41 334,81 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 41 334,81 грн., який виник на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань, згідно з податковою звітністю, але не сплачений у визначеному законом порядку. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Остмар Україна» не перебуває в процесі припинення, адреса місцезнаходження юридичної особи відповідає адресі, на яку судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі. Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не надав, тому справа розглянута та вирішена судом на підставі наявних у ній матеріалів. Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке. Товариство з обмеженою відповідальністю «Остмар Україна» перебуває на податковому обліку у ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником податків. Станом на день розгляду даної адміністративної справи за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 41  334,81 грн., який складається з суми ПДВ- 41  156,11 грн. та з суми податку на прибуток приватних підприємств – 178, 70 грн. Вказана сума податкового боргу виникла, як на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, згідно з податковою звітністю, але не сплачених у визначеному законом порядку так і на підставі донарахованих контролюючим органом, але не сплачених платником податків сум податкових зобов'язань, відповідно до прийнятого рішення. Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України відповідачу було винесено податкову вимогу від 17.03.2017 №475-17 на суму 41 334,81 грн., яку було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю «Остмар Україна». Враховуючи те, що відповідачем у встановленому законом порядку сума податкового боргу не сплачена, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з п.п.16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. В силу вимог пункту 54.1 та 54.2 статті 54 Податкового Кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені  вважається узгодженою. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Виходячи із вказаних норм Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця повинен сплатити суми податкових зобов'язань з вказаних податків, згідно з поданими деклараціями. При цьому, відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкові зобов'язання самостійно визначені відповідачем як платником податків у вищезазначених податкових деклараціях оскарженню не підлягають, тобто вважаються узгодженими з дати подання податкових декларацій. Як передбачено пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. За змістом підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. У визначені Податковим кодексом України строки відповідач не сплатив узгоджені суми грошових зобов'язань, тому в силу наведених норм Податкового кодексу України вони набули статусу податкового боргу. Статтею 59.1 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України позивач надіслав відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 17.03.2017 року № 475-17, яка згідно з відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення була отримана відповідачем 20.03.2017. Доказів оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги, а також доказів сплати ним сплати податкового боргу до суду не надходило. В обґрунтування позовних вимог Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві суду надано: інформаційну довідку про податковий борг станом на 31.07.2018 на загальну суму 41 334,81 грн., податкове повідомлення-рішення від 15.12.2016 №0038971204 на суму 178, 70 коп., податкову вимогу від 17.03.2017 року № 475-17 на суму 41 334,81 грн., податкові декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Остмар Україна» (код ЄДРПОУ 40170431) від 15.11.2016 та від 16.12.2016. Відповідно до п. п. 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Положеннями пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав. Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу та підстав для його стягнення, а тому вимога позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Осмар Україна» наявної заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи відсутність таких заходів з боку позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає. Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд В И Р І Ш ИВ: 1. Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у      м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,  33/19, код ЄДРПОУ 39439980) - задовольнити повністю. 2. Стягнути з рахунків у банку Товариства з обмеженою відповідальністю «Осмар Україна» (03142, м. Київ, просп. Академіка Палладіна, 34, кв. (офіс 25), код ЄДРПОУ 40170431) податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 41  334,81 грн. (сорок одна тисяча триста тридцять чотири гривні 81 коп.). Рішення суду, відповідно до частини першої  статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими  статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15  розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України  до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                                  В.В. Аверкова