Постанова

від 11.09.2018 по справі 924/127/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року Справа № 924/127/18

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Маціщук А.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Вох В.С.

за участю представників сторін:

позивача: Демчук Л.Г.

відповідача: Твардовська Є.Ю.

прокурора: Кондратюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Красовський" на рішення господарського суду Хмельницької області 21.05.2018 року, ухваленого 21.05.2018 в м. Хмельницькому об 17.54 у справі № 924/127/18

за позовом Першого Заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури, м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради

до Житлово-будівельного кооперативу "Красовський", м. Хмельницький

про стягнення 145 268,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.05.2018 року у справі № 924/127/18 (суддя Виноградова В.В.) позов першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради до житлово-будівльного кооперативу "Красовський" про стягнення 145 268,00 грн. задоволено.

Стягнуто з житлово-будівельного кооперативу "Красовський" м. Хмельницький, вул. Красовського, буд. 6/1 (код 38481916) на користь Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, буд. 3 (код 33332218) 134 744,60 грн. (сто тридцять чотири тисячі сімсот сорок чотири гривні 60 коп.) боргу, 9 564,49 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири гривні 49 коп.) пені, 958,91 грн. (дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень 91 коп.) 3% річних.

Стягнуто з житлово-будівельного кооперативу "Красовський", м. Хмельницький, вул. Красовського, буд. 6/1 (код 38481916) на користь прокуратури Хмельницької області, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 (код 02911102) 2 179,02 грн. (дві тисячі сто сімдесят дев`ять гривень 02 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд керувався положеннями ст. 173,174, абз. 2 ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України , ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ч.ч.2-3 ст.ст.30, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та прийшов до висновку, що свої зобов"язання щодо сплати коштів пайової участі, у встановлений строк та погодженій сумі відповідач не виконав в повному обсязі, в результаті чого у нього виникла заборгованість в сумі 134 744,60 грн. Крім того, суд прийшов до висновку про правильність нарахування 3% річних в сумі 958,91грн. та 9 564,49 грн. пені.

Не погодившись із винесеним рішенням, скаржник - Житлово будівельний кооператив "Красовський" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , в якій вказує, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального права, без повного та всебічного з`ясування обставин по справі.

Апелянт вказує, що 28.03.2016 року між Хмельницькою міською радою та ЖБК Красовський укладено договір №55 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Хмельницького, предметом якого є визначення для ЖБК Красовський величини пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького при будівництві IV черги - 56-ти квартирного будинку з прибудованими нежитловими приміщеннями по вул. Красовського, 6А м..Хмельницькому, яка складає 489 916 грн.

14 березня 2018 року ЖБК Красовський, керуючись Законом України Про місцеве самоврядування в Україні та Законом України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності, звернувся до Хмельницької міської ради із заявою про надання дозволу на передачу у власність територіальної громади міста Хмельницького мережі водопостачання і водовідведення, що знаходиться поза межами забудови земельної ділянки, в рахунок сплати пайового внеску відповідно до Договору №55 від 28 березня 2016 року вартістю 145 268 грн.

20 березня 2018 року ЖБК Красовський на виконання умов Договору №55 від 28.03.2016 року перераховано до міського бюджету 75171,40 грн. - кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

11 квітня 2018 року на засіданні двадцять першої сесії Хмельницької міської ради рішення щодо надання вищезазначеного дозволу не прийнято.

Однак, передача інженерних мереж у комунальну власність та відповідне зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж та об`єктів інженерної інфраструктури не може бути поставлено в залежність від волевиявлення органу місцевого самоврядування щодо набуття зазначених мереж до комунальної власності всупереч імперативно визначеній нормі законодавства.

Забудова земельної ділянки площею 0.8 га, кадастровий номер: 6810100000:07:003:0043, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Красовського, 6А здійснювалась відповідно до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва, технічної та дозвільної документації, якими передбачено зведення І - IV черги будівництва житлових будинків з почерговою здачею в експлуатацію.

Судом першої інстанції зауважено, що ТУ № 63 від 04.03.2013р стосуються будівництва зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення поза межами земельної ділянки під час будівництва 28 - квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями по вул. Красовського,6 А, щодо якого було укладено самостійний договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького № 53 від 04.12.2014 р., а предметом позовних вимог у цій справі є стягнення коштів пайової участі та відповідних нарахувань згідно договору № 55 від 28.03.2016р.

Однак, п.6 ТУ № 63 від 04.03.2013 року, передбачено, що водопостачання житлових будинків (І та II черги ) виконується від водопроводу по вул. Красовського, (тобто поза межами забудови земельної ділянки).

Згідно п. 6 Технічних умов № 33 від 10.02.2017р., виданими МКП ХМЕЛЬНИЦЬКВОДОКАНАЛ передбачено, що водопостачання 56 - квартирного житлового будинку (IV черга будівництва) виконується від водопроводу, прокладеного на І та II черги 28 квартирного та 56 квартирних будинків (тобто, в межах забудови земельної ділянки), що також підтверджується планом зовнішніх мереж, затвердженого МКП ХМЕЛЬНИЦЬКВОДОКАНАЛ.

Вказує, що ЖБК Красовський виконав умови Договорів №53 від 04.12.2014 р., №144 від 25.12.2015р., № 52 від 28.03.2016р. шляхом перерахування коштів пайової участі до міського бюджету в повному обсязі. З заявами до Хмельницької міської ради щодо зменшення розміру пайової участі відповідно до ст. 30 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не звертався, у зв`язку із будівництвом І-ІУ черг по вул. Красовського, 6А в м. Хмельницькому.

Просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.05.2018р. по справі №924/127/18 повністю, постановити нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі. Стягнути з прокуратури Хмельницької області судовий збір в розмірі 3268,53 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу Хмельницька міська рада серед іншого вказує, що у встановлений договором термін відповідач зобов"язання по сплаті пайової участі не виконав в повному обсязі , в результаті чого у нього виникла заборгованість в сумі 134 744,60 грн.

Вважає, що враховуючи положення ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" питання зменшення розміру участі відповідно до наданих позивачем технічних умов та документів виходить за межі правовідносин , що регулюються договором № 55 від 28.03.2016 р. , стягнення коштів за яким є предметом позовних вимог у даній справі.

На думку Хмельницької міської ради, суд прийняв законне та обґрунтоване рішення, а тому просит апеляційну скаргу ЖБК Красовський залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 21.05.2018р. по справі № 924/127/18 залишити без змін.

24.07.2018 року ( вх. №23340/18) засобами електронного зв"язку до суду надійшли пояснення Хмельницької міської ради, в яких остання вказує, що рішенням двадцять другої сесії Хмельницької міської ради №105 від 04.07.2018 року було надано згоду ЖБК "Красовський" на безоплатну передачу в комунальну власність територіальної громади міста Хмельницького мереж водопостачання довжиною 31 м.п. та мережі водовідведення довжиною 36 м.п., які побудовані відповідно до технічних умов №63 від 04.03.2013 поза межами земельної ділянки по вул. Красовського, 6А, загальною кошторисною вартістю -145 268 гривень, у зв`язку із будівництвом IV черги- 56-ти квартирного житлового будинку з вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями та вирішено зменшити розмір коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, яка підлягає сплаті ЖБК "Красовський", відповідно до договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького від 28.03.2016 №55 (розмір пайової участі 489 916 гривень) на 145 268 гривень та внести відповідні зміни в договір пайової участі після затвердження актів приймання -передачі.

Вказав, що предметом розгляду даної судової справи є стягнення у розмірі 145 268 грн заборгованості по сплаті пайової участі у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького за договором №55 від 28.03.2016 року стосовно якого Хмельницькою міською радою було прийнято рішення №105 від 04.07.2018 року про прийняття мереж водопостачання та водовідведення у комунальну власність та зарахування їх вартості, а саме 145 268 грн., а рахунок пайової участі.

24.07.2018 року від першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури засобами електронного зв"язку надійшло клопотання (вх. №23566/18) про закриття провадження у справі, у зв"язку із відсутністю предмета спору.

При цьому, прокурор покликається на п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України (спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.07.2018року, запропоновано першому заступнику керівника Хмельницької місцевої прокуратури подати до 10 вересня 2018 року через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду письмові пояснення- обґрунтування щодо підстав закриття провадження (з посиланням на діючи норми чинного законодавства) у справі № 924/127/18.

В подальшому, на виконання вимог ухвали суду, 06.09.2018року (за вх. № 28386/18) Перший заступник керівника місцевої прокуратури звернувся з письмовим обґрунтуванням щодо підстав закриття провадження у справі № 924/127/18. Зокрема, вказує, що у зв"язку із прийняттям 04.07.2018 року Хмельницькою міською радою рішення № 105 про надання згоди житлово - комунальному кооперативу "Красовський" на безоплатну передачу в комунальну власність територіальної громади міста мереж водопостачання та водовідведення та зменшення розміру пайової участі у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста на 145 268 грн., слід закрити провадження у справі у зв"язку із відсутністю предмета спору. Також, наголосив, що у клопотанні помилково зазначено п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України , у той час як слід було зазначити п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі № 924/127/18.

Представник позивача Демчук Л.Г. підтримала клопотання про закриття провадження у справі.

Представник відповідача Твардовська Є.Ю. - не заперечила щодо задоволення клопотання про закриття провадження у справі.

Розглянувши клопотання прокурора про закриття провадження у справі № 924/127/18 з підстав відсутності предмета спору , колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Аналізуючи зазначені положення чинного законодавства, колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції проводить апеляційний перегляд справи,при цьому апеляційне провадження входить до Розділу IV Господарсько - процесуального кодексу України "Перегляд судових рішень" .

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

Прокурор,звертаючись до суду з даним клопотанням, покликається на п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, відповідно до якої господарський суд закриває провадження у справі , у зв"язку з відсутністю предмету спору.

Разом з тим,відповідно до ч.1,2 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Зокрема, згідно положень ст. 274 ГПК України, у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191,192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Разом з тим, прокурор просить закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України (у зв"язку із відсутністю предмету спору), при цьому не враховує, що суд апеляційної інстанції здійснює перегляд даної справи та може закрити провадження у разі відмови позивача ( прокурора) від позову.

Колегія суддів констатує, що до суду апеляційної інстанції прокурор не звертався із заявою про відмову від позову, у зв"язку з чим у Рівненського апеляційного господарського суду відсутні процесуальні підстави для закриття провадження у даній справі на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України .

З огляду на зазначене, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання прокурора про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

При цьому дослідженню підлягають докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, 28.03.2016 р. між Хмельницькою міською радою (сторона 1) та житлово-будівельним кооперативом "Красовський" (сторона 2) укладено договір №55 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького (далі - договір).

У п. 1.1 договору зазначено, що його предметом є визначення для сторони 2, яка є замовником будівництва IV черги 56-квартирного житлового будинку з вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями по вул. Красовського, 6А у місті Хмельницькому (згідно містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №14/ГП-25.1-04 від 19.01.2016, взамін №134/ГП-25.1-04 від 29.04.2015), величини пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", рішення двадцять другої сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 р. №23 "Про затвердження порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького та визнання такими, що втратили чинність, рішень міської ради та пунктів рішення виконавчого комітету" із внесеними змінами та доповненнями.

Пайова участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького полягає у відрахуванні замовником до міського бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького у розмірі, встановленому рішенням 22-ї сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 №23 із внесеними змінами та доповненнями (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що розмір пайової участі, належної замовником до оплати, складає 489916 гривень відповідно до проведеного управлінням капітального будівництва розрахунку величини пайової участі замовника, що здійснюється згідно наданої стороною 2 кошторисної вартості об`єкта будівництва. Розрахунок величини пайової участі №01-20-343 від 18.03.2016 є невід`ємною частиною даного договору (додаток 1).

Пайова участь вноситься у грошовій безготівковій формі та сплачується шляхом перерахування коштів на рахунок в УК у м. Хмельницькому/м. Хмельницький/24170000; код ЄДРПОУ 38045529; р/р 31510921700002 ГУДКСУ у Хмельницькій області; МФО 815013; призначення платежу - кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, в повній сумі єдиним платежем (п. 2.3 договору).Пайова участь сплачується до 30.06.2017 р.(п. 2.4 договору)

У п. 3.2 сторони погодили, що у випадку порушень зобов`язань, що виникає з цього договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.

У разі прострочення термінів, передбачених договором, сторона 2 сплачує стороні 1 штрафні санкції, що становлять: пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня; 3 відсотки річних від суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 3.4 договору).

Сплата штрафних санкцій не звільняє замовника від виконання своїх зобов`язань за договором. (п. 3.5 договору)

Згідно з п. 4.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами їх зобов`язань.

Відповідно до розрахунку №01-20-343 від 18.03.2016 р, який складений управлінням капітального будівництва та підписаний відповідачем , розмір пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького по об`єкту будівництва IV черги 56-квартирного житлового будинку з вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями по вул. Красовського, 6А у місті Хмельницькому визначено суму пайової участі в розмірі 489 916 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією (від 18.07.2017 р.), в якій повідомив про наявність заборгованості за договором №55 від 28.03.2016 р. в сумі 489916,00 грн., а також про необхідність сплати 644,27 грн. 3% річних, 5368,94 грн. пені, додавши відповідний розрахунок.

16.11.2017 р. сторонами договору підписано додаткову угоду №1 до нього, відповідно до якої п. 2.4 договору викладено в редакції: "2.4. Пайова участь сплачується до 01.01.2018 р.".

В подальшому, позивач звернувся до відповідача з претензією (від 10.01.2018 р.), в якій повідомив про наявність заборгованості за договором №55 від 28.03.2016 р. в сумі 489916,00 грн., а також 322,14 грн. 3% річних, 3113,99 грн. пені та вимагав сплатити зазначені кошти.

При цьому відповідачем сплачено 280000,00 грн. коштів пайової участі відповідно до платіжних доручень від 05.01.2018 р. №3132 на суму 80000,00 грн., від 11.01.2018 р. №3139 на суму 100000,00 грн., від 16.01.2018 р. №3145 на суму 50000,00 грн., від 08.02.2018 р. №3204 на суму 50000,00 грн., а також 75171,40 грн. відповідно до платіжного доручення від 20.03.2018 р. №3294 (всього 355171,40 грн.).

Таким чином, оскільки залишись невиплаченою заборгованість по коштам пайової участі у розвитку інфраструктури , позивач звернувся з даним позовом до суду, в подальшому подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути 134 744,60 грн. боргу, 9 564,49 грн. пені, 958,91 грн. 3% річних.

Аналізуючи вищезазначені обставини справи , колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Так, згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (надалі-ЦК) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (надалі-ГК).

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Стаття 11 ЦК України визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як зазначалось вище у даній постанові, 28.03.2016 р. між позивачем (сторона 1) та відповідачем (сторона 2) укладено договір №55 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, предметом якого є визначення для сторони 2, яка є замовником будівництва IV черги 56-квартирного житлового будинку з вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями по вул. Красовського, 6А у місті Хмельницькому, величини пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", рішення двадцять другої сесії Хмельницької міської ради від 17.12.2008 р. №23 "Про затвердження порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького та визнання такими, що втратили чинність, рішень міської ради та пунктів рішення виконавчого комітету" із внесеними змінами та доповненнями.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини регулює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Так, відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 40 Закону замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

При цьому відповідно до Закону замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (ст. 1); об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури (ст. 4).

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону (ч. 1 ст. 40 Закону).

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (ч. 5 ст. 40 Закону).

Крім того, ч. 9 ст. 40 Закону встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

У договорі №55 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького від 28.03.2016р. (зі змінами згідно з додатковою угодою №1 від 16.11.2017 р.) сторони погодили розмір пайової участі при будівництві IV черги 56-квартирного житлового будинку з вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями по вул. Красовського, 6А у місті Хмельницькому (489916 грн.), строк сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького - до 01.01.2018 р.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач лише частково оплатив кошти пайової участі на загальну суму 355171,40 грн., і даний факт не заперечується сторонами.

Разом з тим, решта коштів пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького у зв`язку з будівництвом IV черги 56-квартирного житлового будинку з вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями по вул. Красовського, 6А у місті Хмельницькому, яка залишилась несплаченою, становить 134744,60 грн.

Отже, колегія суддів констатує, що свої зобов`язання щодо сплати коштів пайової участі, відповідач не виконав в повному обсязі, в результаті чого у нього виникла заборгованість в сумі 134744,60 грн., яка правомірно стягнута судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає , що місцевий господарський суд правомірно відхилив доводи відповідача ( апелянта), з приводу зменшення розміру пайової участі у зв`язку із будівництвом відповідачем інженерних мереж поза межами земельної ділянки, з огляду на таке.

Так, згідно ст. 30 Закону, якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.

Разом з тим, місцевий господарський суд правомірно встановив , що питання зменшення розміру пайової участі відповідно до наданих позивачем технічних умов та документів виходить за межі правовідносин, що регулюється договором від 28.03.2016 р. №55, стягнення коштів за яким є предметом позовних вимог у цій справі,оскільки щодо будівництва зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення поза межами земельної ділянки під час будівництва 28-квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями по вул.. Красовського ,6а було укладено самостійний договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького № 53 від 04.12.2014 р. .

За таких обставин, оскільки положеннями ГПК України не передбачено вчинення судом дій щодо зменшення пайового внеску , у суду першої інстанції не було правових підстав для припинення провадження у справі. Тому клопотання відповідача про зменшення пайового внеску саме відповідно до договору №55 від 28.03.2016 р. на суму 145268,00 грн. , а отже і припинення провадження у справі не підлягало задоволенню.

Посилання апелянта на постанову ВС у справі №904/9051/15 від 03.04.2018 р. суд не застосовує,оскільки спір у вказаній справі стосувався визнання виконаними умов договору та обґрунтовувався іншими обставинами і доказами.

Щодо вимоги про стягнення 958,91 грн. 3% річних за період з 02.01.2018 р. по 08.02.2018 р., колегія суддів зазначає таке.

За приписами ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 3.4 договору сторони встановили, що у разі прострочення термінів, передбачених договором сторона 2 сплачує стороні 1 штрафні санкції, що становлять, зокрема, 3 відсотки річних від суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши правильність здійсненого розрахунку 3% річних, суд доходить висновку, що вони здійсненні правомірно, в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги щодо стягнення 958,91 грн. 3% річних правомірно задоволені судом першої інстанції .

Щодо стягнення з відповідача 9564,49 грн. пені, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 199 ГК України виконання господарського зобов`язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Аналізуючи зміст ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафними санкціями ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 3.4 договору погоджено, що у разі прострочення термінів, передбачених договором, сторона 2 сплачує стороні 1 штрафні санкції, що становлять, в тому числі, пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого суду щодо стягнення 9564,49 грн. пені .

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, на переконання суду апеляційної інстанції, доводи скаржника є помилковими і не спростовують по суті вірних висновків господарського суду Хмельницької області.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції постановив рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з урахуванням усього вищевказаного у апеляційного суду немає правових підстав для його скасування.

За таких обставин , Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ЖБК"Красовський" залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні клопотання першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури про закриття провадження у справі відмовити.

2.Рішення господарського суду Хмельницької області від 21.05.2018 року у справі № 924/127/18 залишити без змін , а апеляційну скаргу ЖБК "Красовський" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений "17" вересня 2018 р.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Розізнана І.В.